Фінансовий фронт війни: чому Україна вже виграє та що означатиме російський дефолт

Три тижні триває російсько-українська війна. Титанічними зусиллями та ціною загибелі українських військових та тисяч мирних громадян наша держава зуміла зупинити просування ворога, давши несподівано сильну для багатьох іноземців відсіч "другій армії планети".

Окрім перемог на полі бою Україна має успіхи й на економічному фронті.

Звісно, зруйновані українські міста та великі промислові підприємства, підірвані мости та майже повна відсутність виробництва на частині території країни завдають важкого удару українській економіці. Однак, попри це, Україна має надійний фінансовий тил та розуміння того, що агресор врешті-решт заплатить за свої злодіяння.

Водночас, для Росії ситуація має інший вигляд. Іноземні компанії масово тікають з російського ринку, доступ до міжнародних ринків капіталу втрачено так само як і можливість підтримати економіку окупанта після економічної кризи, яку спровокувала війна.

Агресор втратив доступ навіть до власних резервів, а також ризикує втратити значну частину регулярних надходжень від продажу енергоресурсів через ембарго США та інших країн.

Як наслідок, частково розбита війною Україна стала привабливішим напрямком для інвестицій, аніж багата на нафту та газ Російська Федерація.

На кого ставлять інвестори у війні між Україною та Росією та що означатиме неминучий дефолт останньої?

Інвестори вірять в Україну

Починаючи з листопада 2021 року українські активи, що торгуються на західних фондових ринках, піддавалися хвилям панічного розпродажу. Дані американської розвідки про підготовку Росії до нападу на Україну, які оприлюднювали американські ЗМІ, призводили до різкого зростання дохідностей українських євробондів.

Фактично зовнішні ринки капіталу закрилися для України на етапі самих лише розмов про війну, чого не можна було сказати про Росію. Інвестори, хоч і розуміли, що початок війни проти України означатиме застосування жорстких санкцій проти агресора, проте були впевненими у стійкості російської економіки.

Здається, що у цілому світі ніхто не міг навіть уявити, що українці зможуть ефективно протистояти армії Росії, яку донедавна називали "другою за потужністю на планеті". Це переконання прямо позначалося на оцінці активів двох країн та настроях інвесторів.

Однак з початком війни ситуація перевернулася з ніг на голову. Спочатку у військовому, а згодом і в економічному сенсі.

Колись надійна в очах усього світу економіка РФ, можливості якої лише збільшувалися в умовах енергетичної кризи, раптом стала більш ризиковою для інвестицій, аніж українська.

Війна лише поглибила енергетичну кризу: ціни на нафту та газ, які складають левову частку російського експорту, почали стрімко зростати, тим самим приносячи в бюджет агресора ще більше доходів. Попри це, впевненість іноземних інвесторів у платоспроможності путінського режиму в один момент "випарувалася".

Активи Росії та російських компаній, які торгуються на міжнародних фондових ринках, стали цінуватися менше, аніж аналогічні українські. І це попри значні руйнування, які вітчизняній економіці завдав напад відверто терористичної армії, ракетні обстріли та авіанальоти на українські міста та інфраструктуру.

На 14 березня номінальна вартість українських довгострокових євробондів з погашенням у 2032 році була вищою, ніж російські бонди викуп яких заплановано на 2029 рік. Так, українські бонди можна придбати за 29,43% від номіналу, тоді як російські – за 21,34%.

Вартість євробондів засвідчує оцінку інвесторами економіки України та Росії у довгостроковій перспективі. В очах світу можливість нашої країни погашати свої борги протягом наступних 10 років набагато вища, аніж у "могутньої" російської економіки. Іншими словами, у цій війні інвестори ставлять на Україну.

Низька привабливість російських активів для іноземних інвесторів стала наслідком як санкцій Заходу, так і відповіді окупантів на них.

Зокрема, російська влада вже заявила, що виплачуватиме за зовнішніми боргами не у валюті, у якій їх отримувала, а в рублях. Попри те, що умови випуску облігацій не передбачають такої можливості.

Росіяни заявлять, що платитимуть іноземним кредиторам у своїй валюті доти, доки більше ніж половина їхніх золото-валютних резервів залишатимуться заблокованими. Ринок ці заяви трактує як фактичне зізнання російської влади у своїй неплатоспроможності.

Хоча Росія заперечуватиме, що допустила дефолт, проте кредитні рейтинги агресора вже свідчать про те що він неплатоспроможний.

На відміну від окупантів, Україна свої зобов'язання обслуговує вчасно та навіть не думає про оголошення дефолту чи проведення реструктуризації своїх боргів. І робить вона це навіть в умовах різкого падіння бюджетних доходів та зміні пріоритетності видатків в умовах війни.

Про що говорять рейтинги

Початок війни став переламним моментом у сприйнятті Росії як держави з репутацією надійного партнера. Чи не вперше за всю історію провідні рейтингові агентства світу оцінюють кредитний рейтинг України вище, аніж російський.

Так, агентство S&P оцінює Україну як "платоспроможного гравця, який зіткнувся з несприятливими економічними умовами, що, найімовірніше, вплинуть на спроможність платити за боргами". Кредитний рейтинг нашої держави тут оцінюють на рівні "B-". Це спекулятивний рівень.

Рейтинг Росії це ж агентство оцінює на рівні "CCC-". За шкалою S&P це означає "неминучість дефолту з невеликою ймовірністю на відновлення".

Кредитний рейтинг, який для України встановило агентство Moody’s також вищий, ніж у Росії: "Caa2" проти "Ca". Трактування аналогічне: "висока спекулятивність" проти "неминучого дефолту".

Fitch встановило для нашої країни рейтинг на рівні "CCC". Це означає, що в агентстві бачать дефолт України як реальну можливість, однак його настання залежатиме від певної економічної кон'юнктури. Рейтинг Росії від Fitch – "C", тобто все той же "неминучий дефолт".

Важливо, що в Fitch вважатимуть дефолтом оплату Росією своїх зобов'язань в рублях.

Кредитні рейтинги прямо впливають на вартість коштів, які запозичує країна. Чим вищим є рейтинг, тим дешевше їй обходитимуться кредити. І хоча наразі росія вже втратила доступ до зовнішніх ринків капіталу, подальше зниження її рейтингів до рівня дефолту все ж матиме наслідки для економіки.

Що означає дефолт

16 березня росія мала здійснити купонні платежі за двома випусками своїх єврооблігацій на загальну суму близько 117 млн доларів. За даними Reuters, на вечір 16 березня власники цих цінних паперів так і не отримали своїх платежів у доларах. 

Диктатор рф володимир путін у своєму зверненні до регіонів у день виплати купону заявив, що "по факту США та ЄС оголосили справжній дефолт росії". 

Водночас у російському уряді  пояснювали, що "поки санкції заходу щодо блокування міжнародних резервів РФ будуть чинними, виплати за боргами будуть здійснюватися у рублях".

Однак, швидше за все, 16 березня так і не стало датою початку відліку до російського дефолту. Все тому, що санкції проти російського центробанку та державного боргу не поширюються на обслуговування зобов'язань, випущених до 1 березня 2022 року, пояснює керуючий партнер FinPoint Investment Advisors Сергій Будкін. 

Тобто, Мінфін США мав дозволити проведення транзакцій. Щонайменше, до кінця травня 2022 року, коли для отримання купонів чи дивідендів з росії західним інвесторам потрібно буде отримувати спеціальну ліцензію.

"Росія дефолт не оголосить, оскільки не вважатиме, що не заплатила за власними зобов’язаннями. Країна його просто допустить, пропустивши платежі за єврооблігаціями.

Формально у них буде 30 днів, щоб розрахуватися, але очевидно, що у цього позичальника не буде бажання заплатити у валюті, а ймовірно й можливості це зробити", – вважає фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Настання дефолту матиме обмежений прямий вплив на економіку. Наразі західні санкції проти Росії створюють набагато більший шок для економіки країни-агресора. Однак непрямий вплив буде значним.

"Дефолтний рейтинг країни має означати дефолтний рейтинг російських корпорацій, що відразу запускає механізми крос-дефолту за будь-якими договорами, які вони укладали", – зазначає інвест-банкір Dragon Capital Сергій Фурса.

Тобто, дефолт Росії вплине на кредитні рейтинги не лише російських компаній, але й на платоспроможність іноземних компаній, які мають відносини з ними.

Іноземні контрагенти, які мають відносини з російськими компаніями, зможуть вимагати від росіян здійснювати передоплати, достроково погасити заборгованість, укладати додаткові угоди страхування товарів, збільшуючи їхню вартість тощо.

Для тих іноземних компаній, які все ще з якихось причин продовжуватимуть вести свій бізнес з Росією дефолт контрагента може стати "останньою краплею", яка підштовхне до розірвання економічних відносин з агресором.

Ще один непрямий наслідок невиконання зобов'язань – психологічний. Росіяни, пам'ятаючи кризу, яку спричинив дефолт 1998 року, почнуть панічно скуповувати валюту та знімати кошти з банків. Однак можливості російського центробанку погасити цю паніку будуть дуже обмеженими через санкції.

Паніка зачепить не лише банківську сферу. Вже сьогодні російська економіка з величезною швидкістю рухається до дефіциту технологічної продукції, автомобілів, промислового обладнання, косметики, лікарських засобів, одягу та навіть харчових продуктів.

Тисячі росіян втратять роботу, а їхні доходи знеціняться через інфляцію, яку підігріває девальвація рубля.

Нова порція негативних новин про стан економіки агресора може ще більше поглибити дефіцит товарів та спричинити зростання соціальної напруги, поряд з яким бійка за цукор у супермаркетах здасться "квіточками".

***

Лише три тижні війни проти України коштували Росії її ключових економічних переваг та політичного впливу у країнах Європи. Трьох тижнів вистачило, щоб перетворити РФ з бажаного напрямку для інвестицій на джерело токсичних активів, звідки раціональні інвестори намагаються якнайшвидше вивести свої кошти. 

Кожен новий день війни наближає російську економіку до колапсу, а отже знижує бойову спроможність її армії, вимушуючи режим путіна звертатися по допомогу до єдиної дружньої до себе країни – Китаю. 

Агресор вже демонструє слабкість – перш за все на економічному фронті. І лише питання часу, коли ця слабкість виявиться фатальною для Росії на реальному полі бою.