Чи контрольована ситуація?

Ще до війни поточний опалювальний сезон називали одним з найскладніших за всю історію сучасної України.

Не в останню чергу – через дії Росії, яка ще у 2021 році почала вставляти палки в колеса української енергосистеми, блокуючи постачання і транзит вугілля на вітчизняні електростанції.

24 лютого після повномасштабного вторгнення ситуація змінилася кардинально. Наслідки для енергетики могли бути катастрофічними, враховуючи залежність України від постачань з країни-агресора.

Проте ситуація наразі контрольована, країна не замерзла, а напередодні уряд відзвітував про успішне завершення опалювального сезону.

Так само українці не мали особливих проблем з електрикою – крім районів, де йшли бої.

У Міненерго майже щодня повідомляють про відновлення електропостачання для десятків тисяч споживачів і задовільну роботу енергосистеми, яка під час війни стала частиною енергомережі ЄС.

Як це стало можливим, у якому стані українська енергосистема, як змінилося споживання, як оплачує рахунки населення та які проблеми необхідно вирішити?

Як працює енергосистема?

На 50-й день війни з Росією українська енергосистема продовжує впевнено тримати баланс виробництва й споживання і працює синхронно з європейською енергомережею ENTSO-E.

Частота в мережі стандартна – 50 Гц.

Інформація щодо обсягів виробництва електроенергії різними видами генерації не розголошується.

Тобто енергосистема працює, як і до війни?

З точки зору оптимального для системи стандарту частоти – так, але ринок за останні 1,5 місяця зазнав суттєвих змін. У першу чергу це пов’язано із синхронізацією української енергосистеми з ENTSO-e.

Як відомо, опівночі 24 лютого Україна відключилася від енергосистем Росії та Білорусі, а за чотири години почалася війна.

Відповідно до плану, енергосистема України мала працювати в ізольованому від Росії та Білорусі режимі три дні, але без особливих проблем протрималася 21 день.

Як змінилося споживання електроенергії?

За перший місяць війни споживання електроенергії в Україні впало приблизно на 30%, розповідав ЕП міністр енергетики Герман Галущенко. Це сталося через кілька факторів.

По-перше, внаслідок масштабного вторгнення армії окупантів у пошуках безпеки країну залишили близько 4 млн українців. Такі дані в кінці березня наводила ООН.

По-друге, через постійні обстріли та бомбардування страждає енергетична інфраструктура, а отже, багато споживачів залишаються без струму. У кінці березня електроенергія була відсутня в 1 300 населених пунктах.

Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький напередодні запевнив, що всю енергетичну інфраструктуру Київщини та Чернігівщини відновлять на початку травня.

Третій чинник – зупинка великої кількості промислових підприємств, які споживали багато електроенергії. Особливо це стосується регіонів, де ведуться активні бойові дії та зосереджено чимало великих металургійних заводів.

Крім того, навіть у мирний час споживання електроенергії традиційно зменшується ближче до завершення опалювального сезону. Офіційно сезон завершився 12 квітня.

Щоправда, як заявили в уряді, упродовж останніх днів рівень споживання електроенергії дещо зріс. Цьому сприяли похолодання та зменшення кількості знеструмлених населених пунктів.

Скільки зараз людей без електрики?

Українські енергетики під час війни демонструють справжній героїзм: роблять усе, щоб оперативно повертати електрику споживачам.

У деяких районах аварійно-відновлювальні роботи ускладнені або унеможливлені через активні бої, обстріли та виникнення нових пошкоджень.

Наразі в Україні без струму 950 населених пунктів, загалом – близько 765,1 тис споживачів. Без газу – понад 289 тис абонентів.

Що з розрахунками за електроенергію?

З 24 лютого платіжна дисципліна на ринку суттєво впала, це значна проблема.

На початку війни уряд заборонив відключати споживачів від електроенергії та газу. За перший місяць вторгнення розрахунки населення за електроенергію впали приблизно на 30%.

Деякі споживачі користуються мораторієм на відключення і не сплачують за отримані послуги.

"Я звертаюся і прошу: якщо у вас є можливість фізично заплатити, то, будь ласка, зробіть це. Ви тим самим підтримаєте людей у регіонах, де дійсно йдуть бойові дії, і у яких дійсно немає можливості платити", – сказав Галущенко.

Голова "Укренерго" повідомив, що останнім часом спостерігається відносна стабілізація ситуації з платіжною дисципліною споживачів.

Чи є ризик виникнення дефіциту електроенергії?

Як зазначалося, в Україні суттєво впало споживання енергії, тому дефіциту електрики немає.

Які електростанції скоротили виробництво електроенергії?

За словами голови "Укренерго", після зниження споживання струму сильно впав виробіток АЕС і ТЕС.

"Наприкінці березня сумарна потужність атомних станцій не перевищувала 6 ГВт при притаманних для цього періоду 9 ГВт. ТЕС також працюють складом, близьким до мінімального. Це десь до 20 енергоблоків", – повідомив Кудрицький.

Є інша бік цієї медалі – інтенсивне накопичення вугілля на складах. Україна завершила опалювальний сезон, маючи 1 млн тонн вугілля.

"У гідроелектростанцій у роботі найближчим часом буде певна потужність, яку складно суттєво знизити в сезон повені. Тому виробіток гідроелектростанцій порівняно з тепловими та атомними станціями впаде несуттєво.

Крім того, через низьке споживання доводиться сильно обмежувати "зелену" генерацію, особливо в години максимальної сонячної активності", – додав Кудрицький.

На період воєнного часу через форс-мажор "Укренерго" призупинило виплати виробникам "зеленої" електроенергії та державному "Гарантованому покупцю".

Чи може Україна експортувати електрику, якщо є профіцит?

Приєднання об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України до ОЕС континентальної Європи ENTSO-E забезпечило додаткову стабільність і безпеку української системи. Крім того саме після цього у всіх учасників енергетичного ринку з'явилась можливість постачати електроенергію у ЄС.

До цього монополію на експорт мав лише Бурштинський острів.

Наразі експорт здійснюється в обмежених обсягах і поки що лише до Польщі. З 30 березня за цим напрямком постачалось близько 200 МВт на добу.

Чи можливо збільшити обсяг експорту?

Українські фахівці ведуть перемовини щодо умов, за яких комерційне перетікання електроенергії можна буде збільшити.

Уже зараз перетин технічно дозволяє експортувати в ЄС до 2 ГВт. У планах – збільшення цього обсягу до 4,5-5 ГВт. За найбільш оптимістичним сценарієм – до 6 ГВт.

"Дослідження технічної можливості включення лінії на Польщу перебуває на початковій стадії. Також ми не полишаємо намірів збудувати нові і посилити існуючі зв'язки. У планах – побудова ланцюга на Словаччину та відновлення експортного коридору на Румунію.

Ці заходи дозволять значно збільшити потенційну пропускну спроможність міждержавних ліній між Україною та ЄС", – кажуть в "Укренерго".

Яких втрат зазнала енергосистема та які обʼєкти постраждали через війну?

Майже з першого дня ворог цілеспрямовано бив по енергетичних об’єктах. Україна має великі втрати генеруючих потужностей, ліній електропередачі та підстанцій.

Внаслідок потрапляння снарядів повністю знищена Охтирська ТЕЦ, втрачений контроль над Луганською ТЕС. Через обстріли тільки Запорізької АЕС збитки "Енергоатома" перевищують 18,3 млрд грн.

Загальні прямі та непрямі збитки "Енергоатома", який управляє всіма АЕС України, оцінюються 35 млрд грн.

Яка загальна сума збитків?

До повного припинення боїв оцінити втрати важко, однак фахівці Міністерства енергетики ведуть щоденні підрахунки.

"Збитки оцінюються кількома мільярдами доларів. Тут враховується не тільки вартість активу, а й те, скільки б він міг виробити електроенергії і заробити на її продажу", – кажуть у міністерстві.

Точну цифру можна буде назвати та виставити відповідний рахунок країні-агресору після перемоги України.