Популярний корейський серіал "Гра в кальмара" розповідає про те, як дорослі люди готові ризикувати власним життям, граючи в дитячі ігри у величезному тоталізаторі.

Піти на такий відчайдушний крок їх змушують борги. Ці люди у відчаї, їм немає чим платити. До цього вони грали на ставках, брали в борг у бандитів або крали гроші, щоб погасити хоча б частину своїх зобов'язань.

Як вони опинилися в такій ситуації? Хтось втратив бізнес, хтось – роботу, хтось витратив усе на лікування близької людини, а інші – вдавалися до фінансових оборудок.

Усі ці історії – не лише плід уяви сценаристів серіалу. В усьому світі сотні мільйонів людей мають купу боргів і українці – не виняток.

Це не заклики до соціалізму. Це реальність, з якою зіткнувся журналіст ЕП, працюючи в організаціях, діяльність яких межує між кредитами від банків та "грою в кальмара".

Перші уважно дивляться, кому видають кредит, а на іншій точці екстремуму – клієнти, яким ніхто не хоче давати в борг. В уявленні багатьох такі компанії – це "шахраї", які наживаються на чужому горі та вимагають сплачувати багатотисячні відсотки.

Так це чи ні, ЕП дізнавалася, працюючи в трьох мікрокредитних організаціях.

Назви мікрокредитних організацій не розкриваються через умови конфіденційності, які журналіст підписав перед працевлаштуванням. Однак ці компанії входять до двадцятки найбільш прибуткових фінансових установ, які надають мікропозики.

Дають усім? Беруть усіх?

Здавалося б, потрапити в закритий світ мікрофінансових організацій (МФО) людині з журналістським досвідом роботи, який легко можна виявити, просто ввівши ім'я та прізвище в Google, буде складно.

Утім, як виявилося, служби безпеки цих великих компаній, де працюють тисячі людей, не дуже прискіпливо перевіряють нових співробітників. Служби цікавляться лише кредитною історією та відсутністю судимостей.

Шлях до працевлаштування в МФО доволі простий: міфічне резюме із схожим досвідом роботи, кілька днів стажування і все – можна працювати уповноваженим кредитором великої фінансової компанії.

Одній з них настільки був потрібен фахівець, що відповідальний за найм співробітник попросив збрехати керівництву про великий досвід у продажах.

Робота, на перший погляд, нескладна: потрібно дзвонити клієнтам, переконувати взяти кредит або допомагати в його оформленні, нагадувати про оплату. Платять за таку роботу середню київську зарплату. Місячна ставка – 10 тис грн, стільки ж можна отримати як бонус.

Зазвичай відділення МФО – це МАФи в людних місцях: поряд з метро або ринком. Усередині все облаштовано максимально просто: столи, стільці, комп'ютери.

Штат такого пункту – два-три працівники, один з яких може бути охоронцем. Усі – пересічні громадяни, які сумлінно виконують свою роботу відповідно до інструкції з восьмої ранку до восьмої вечора.

Moneyveo, MyCredit та інші "швидкогроші": кому належать і скільки заробляють мікрофінансові організації

Кому такі фахівці видають або не видають кредити?

Головні критерії – вік, якість кредитної історії та постійне місце роботи. Це ключові мірила, але в деяких компаніях можуть бути обмеження щодо людей, які були в місцях позбавлення волі, або щодо військових.

"Людина може поїхати в АТО і там загинути. Також їм не можна нараховувати додаткові відсотки. Раніше в нас був продукт для військових із 100-відсотковою комісією, але зараз його немає", – розповів "колега".

Інформація про те, дадуть кредит чи ні, не така важлива, як те, скільки можуть дати.

Сума ймовірної позики залежить від більшої кількості факторів, які вносяться в анкету: скільки людина заробляє, яка в неї освіта, ким працює, де і з ким живе, чи готова ділитися контактами свого оточення, чи є у власності нерухомість.

Останній факт, ймовірно, другорядний. Залежно від цих факторів система за п'ять хвилин після заповнення анкети дасть відповідь, скільки цей клієнт може отримати.

"Якщо клієнт може отримати більшу суму, ніж він хотів, ви маєте запропонувати йому взяти максимально доступну суму, аргументуючи це тим, що так він точно буде впевнений, що для вирішення його проблеми йому вистачить коштів", – сказано в інструкції працівника однієї з МФО.

Портрет

"Інтелігенції тут немає", – відповіла на питання про портрет позичальника співробітниця. За дні, проведені у відділеннях МФО, автор бачив двірників, підприємців, робітників, а також іноземців, які застрягли в Україні. Усім їм потрібні гроші.

Для чого? Потреби різні, але здебільшого – для погашення кредитів.

"Хто основна аудиторія нашої компанії?" – запитав автор у керівниці столичної мережі, яка прибула на відкриття нового філіалу компанії. "Ті, кого не кредитують банки", – відповіла вона, додавши, що, крім погашення кредитів, клієнти МФО часто беруть гроші на ремонт та лікування.

"До нас якось прийшов чоловік зі стійким запахом ліків, просив 10 тисяч гривень на лікування. Він ледь тримався на ногах. Розповів, що друзі та сусіди не дають або самі не мають коштів. Система (МФО – ЕП) дала. Такий щасливий був, коли закривав кредит", – поділився колега і додав, що таких історій тисячі.

505% річних і жорстке "вибивання" боргів: чим небезпечні швидкі онлайн-кредити

Одна з найбільших в Україні мікрофінансових організацій має майже 300 відділень. Для кожного встановлений місячний план: видати кредитів на 200 тис грн.

Більшість клієнтів – постійні. Про це казали в усіх трьох компаніях, де довелося працювати журналісту ЕП.

"Ходжу сюди, як на роботу", – говорить 50-річний чоловік, заходячи у відділення під вечір. З ним вітаються як зі старим знайомим – навіть документи не просять.

"Якби міг не приходити – не прийшов би, але треба. 70 відсотків моєї зарплати віддав матері на "комуналку", – каже він, підписуючи кредит на 10 тис грн.

Є категорія неблагонадійних позичальників, які платять невчасно. Їм нараховують штрафи, які перевищують тіло кредиту. Це переважно алко- та наркозалежні, "лудомани", які не уявляють свого життя без азартних ігор.

Усі вони – звичайні клієнти МФО, їм система теж іноді дає право взяти кредит.

"Якось прийшла стара жінка, яка важко пересувалася. Прийшла закрити кредит за свого синочка. Синочку, на секундочку, майже 50 років. Кредит закрила і попросила внести його в "чорний список" компанії, щоб більше тут йому ніколи не давали позик. Ми так і робимо, це поширена практика", – каже співробітниця відділення.

Ціна тимчасової фінансової свободи

"Мета консультації – видати кредит", – промовисто каже інструкція майбутньому менеджеру з кредитування. Далі у ній йдеться про драконівські відсотки та невміння людей розпоряджатися грішми.

Відсотки за кредитними програмами вказані на стендах, з ними може ознайомитися кожен відвідувач. Це вимога НБУ. Реальна ціна грошей від МФО начебто і прописана зрозуміло, і консультант доступно доносить відповідну інформацію.

Проте, коли люди потрапляють у боргову яму, вартість позики – це останнє, що їх хвилює.

Більшість таких позик орієнтовані на швидкість. Це стосується і процесу видачі, який триває до 20 хв, і терміну надання кредиту – від 7 до 30 днів. Денна ставка становить 0,6-2,5%, разова комісія за видачу – 5-25% від тіла позики.

Легко порахувати, що з 3 тис грн – суми, з якої зазвичай починають кредитувати нових клієнтів, – за денної ставки 2% за два тижні клієнту доведеться повернути лише відсотками 840 грн.

30% лише за два тижні користування грошима. Це дуже дорого, але якщо гроші вкрай потрібні і є чітка впевненість, що через два тижні позичальник розрахується, то чому б не взяти?

Часто клієнти не можуть повернути тіло кредиту і відсотки за ним. Коли приходить день це робити, з двох лих вони обирають менше і повертають тільки відсотки. На тіло продовжують нараховуватися нові відсотки, які в день повернення вони знову заплатять компанії. І так до нескінченності.

Чому люди так роблять? Щоб не псувати свою кредитну історію та не зв'язуватися з колекторами, які з'являються на 14-й день прострочення. "Зрештою платять майже всі", – сказав один з менеджерів, з яким працював автор.

Втратили паспорт – отримали кредит. Як вберегтися від шахраїв після втрати документів? Інструкція

"Люди не розуміють, що вони можуть заплатити за тіло кредиту, і відсотки будуть меншими. Чому? Не знаю. Ми пояснюємо ціну кредиту, вона є в договорі, на буклетах, усюди, але люди все одно не можуть дати раду своїм фінансам", – додала його колега.

Крім малих позик, є й відносно великі – до 50 тис грн на на пів року і з меншою відсотковою ставкою. Такі продукти менш популярні. Там рівень неповернення істотно менший, ніж за стандартними позиками, де він сягає 5-7%.

Замість висновку

МФО з їх нав'язливою рекламою на кожному стовпі, на телеканалах та сайтах букмекерських контор задовольняють потреби населення. Принаймні, так себе заспокоюють співробітники мікрокредитних організацій.

Високі відсотки – це, мовляв, врахування ризиків специфічного бізнесу, який має справу з неблагонадійними клієнтами. Можливо, навіть занадто сильно перебільшує ці ризики, якщо подивитися на мільярдні доходи МФО за 2020 рік.

Не можна сказати, що МФО зацікавлені в тому, щоб клієнт сплачував більші відсотки та прострочував виплати, сума яких у системі в цілому сягає 15 млрд грн. У цьому бізнесі зацікавлені в тому, щоб клієнт платив менше, але вчасно.

Хай там як, а постійні клієнти мікрофінансових організацій приводять своїх друзів, родичів, колег і вони теж стають постійними. Так росте армія клієнтів МФО. Майже як у мережевому маркетингу.

Можна все списати на тотальну необізнаність людей у фінансових питаннях та невміння ними розпоряджатися. Утім, в іншому місці так легко отримати кошти неможливо. Тож уже завтра десятки тисяч людей підуть по кредит, який за два тижні не зможуть повернути.