Перелік найбільших страхів українських бізнесменів очолюють державні перевірки. Ця начебто проста процедура сприймається підприємцями ледь не як покарання, наступ на права чи зловживання владними повноваженнями.

Коли держава хоче допомогти бізнесу пережити кризу, то запроваджує мораторій на перевірки, ніби підтверджуючи, що бізнесу таки є чого боятися.

Такий мораторій востаннє запровадили після початку пандемії, на початку 2020 року. За задумом, він мав тривати до завершення карантину. Однак коли стало зрозуміло, що коронавірус – це надовго, мораторій у грудні скасували.

З 10 грудня 2020 року перевірки відновили майже всі контрольні органи. Правда, на візити Державної податкової служби скасування мораторію не поширили, тож вони досі заборонені, щонайменше – для малого бізнесу.

Не в останню чергу негативний імідж перевірок бізнесу сформувався через дії податкової міліції, СБУ та поліції. Їх візити часто закінчуються блокуванням роботи компаній, конфіскацією чи крадіжкою їхнього майна. Підприємці не втомлюються скаржитися на винних до Ради бізнес-омбудсмена.

Невдовзі силові перевірки бізнесу можуть залишитися лише спогадом. 25 листопада в Україні має запрацювати новий державний орган – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це відомство замінить усі силові органи, які займаються перевірками бізнесу. Перш за все – податкову міліцію.

Наскільки реформа буде успішною, покаже час. Зрештою, очолювати бюро буде колишній голова податкової міліції. Однак створення БЕБ вирішує не всі проблеми бізнесу. Крім податкової міліції, СБУ чи поліції, з перевірками до підприємців приходять представники трьох десятків контрольних органів.

Які структури мають право перевіряти підприємства, за яких умов можна завадити контролерам та як дізнатися дату їх візиту?

Чи варто боятися перевірок

Про те, що боятися слід не лише перевірок податкової чи правоохоронних органів, а й інших служб, бізнес знає з гучних справ. Останній такий випадок – штраф, який Держпродспоживслужба виписала "Новій пошті". Її зобов'язали заплатити 325 млн грн через скаргу на розбитий акваріум вартістю 500 грн.

Після цього бізнес насторожився. Річ у тім, що Держпродспоживслужба з грудня 2020 року має повноваження перевіряти дотримання підприємцями правил карантину та виписувати штрафи від 34 тис грн до 170 тис грн.

"Коли загрожує такий штраф, завжди присутній корупційний ризик. У медіа вже згадувалися випадки вимагання хабарів посадовими особами за незастосування санкцій за порушення карантинних обмежень", – зазначив ЕП старший юрист Kinstellar Олексій Герасимчук.

Приводи брати хабарі дає саме законодавство, вважають опитані ЕП юристи.

"Ці явища часто можуть бути пов’язані з наявністю в контрольного органу дискреційних повноважень щодо ухвалення певного рішення під час перевірки та після неї, тобто можливість розсуду в межах законної поведінки. Це може бути використано як підстава для створення корупційних ризиків", – вважає адвокат АО "Лещенко, Дорошенко і партнери" Анастасія Блинду.

Проте левова частина порушень виникає через незнання підприємцями своїх прав під час перевірок. Наприклад, перед їх початком державні контролери мають вручити керівнику підприємства наказ чи направлення на перевірку.

"Часто ці документи вручаються будь-якому працівнику компанії, аби швидше почати перевірку без адвоката. Так контролери можуть легше отримати пояснення та документи", – наголошує юристка юридичної групи LCF Анастасія Діденко.

Також представники контрольних органів часто запитують інформацію, яка не була передбачена документами на проведення перевірки. Юристи рекомендують документувати такі випадки шляхом проведення аудіо- та відеозаписів, щоби потім мати право оскаржити результати в суді.

Які є перевірки бізнесу

Перевірки більшості державних органів регулює закон "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Згідно з ним, перевірки є планові і позапланові. З першими все просто, бо вони прогнозовані. Підприємець може завчасно побачити, коли, хто і що буде перевіряти.

Планові перевірки

Планові перевірки проводяться за затвердженим планом. Його проєкт на 2022 рік кожен орган мав затвердити до 15 жовтня, остаточну версію – до 1 грудня. Підприємства потрапляють до нього залежно від ризиковості роботи.

Є три ступені ризиковості: незначний, середній та високий. Фірми з незначним ступенем ризику не можуть перевірятися частіше одного разу на пʼять років, із середнім – одного разу на три роки, з високим – одного разу на два роки.

У Державній регуляторній службі роз’яснили, що відлік цих років починається з року, у якому була проведена остання перевірка. Наприклад, якщо бізнес має високий ступінь ризику і востаннє його перевіряли в листопаді 2021 року, то з наступною перевіркою інспектори зможуть прийти протягом 2023 року.

Кожен орган встановлює власні ступені ризику для кожного підприємства. Деякі органи проводять перевірки в кількох сферах, тож ступінь ризиковості для конкретного підприємства визначатиметься окремо для кожної з них.

Це означає, що одна компанія може мати одночасно незначний ступінь ризику для перевірок Держпраці та високий – для Держслужби надзвичайних ситуацій.

Визначити ступінь ризику підприємства чи ФОПа можна за спеціальними критеріями, які містяться в нормативних документах щодо перевірок. За кожен критерій "присуджується" певна кількість балів. Чим їх більше – тим вищий ступінь ризику та, відповідно, тим частіше підприємство перевірятимуть.

Наприклад, для перевірок техногенної та пожежної безпеки Держслужбою надзвичайних ситуацій важливими критеріями ризику є площа об’єкта і максимальна проєктна кількість людей, що можуть перебувати в приміщенні.

Загалом це відомство має сім таких критеріїв. Якщо за ними підприємство набере більш ніж 41 бал, то воно вважатиметься високоризиковим, і ДСНС зможе проводити на ньому перевірки раз на два роки.

Кожен орган має свій план перевірок, тому підприємство може потрапити під контроль кількох служб. Тоді вони проводяться спільно (комплексна перевірка).

Під час комплексних перевірок до бізнесу у визначений час приходять представники кількох органів, кожен з яких перевірятиме визначене ним коло питань. В один час можуть завітати Держекоінспекція, Пенсійний фонд і Держпродспоживслужба. Такі перевірки, як правило, тривають довше.

Тривалість перевірок обмежена законом. Сумарно окремі перевірки бізнесу або одна комплексна не можуть тривати понад 15 робочих днів для малого та мікробізнесу і понад 30 робочих днів – для середнього та великого бізнесу.

Тривалість перевірки, яку проводить одна служба, теж обмежена: не більше пʼяти робочих днів – для малого та мікробізнесу, не більше десяти робочих днів – для середнього та великого бізнесу.

Від комплексних перевірок можна відмовитися. Якщо власник бізнесу не хоче, щоб його одночасно перевіряли кілька державних органів, він може написати відповідну заяву до Державної регуляторної служби. Для планових перевірок у 2022 році цю заяву треба написати до 15 листопада 2021 року.

Позапланові перевірки

З позаплановими перевірками все складніше: дату їх проведення дізнатися неможливо. Закон передбачає вісім підстав для таких візитів контролерів.

Позапланова перевірка так само може стосуватися лише конкретного переліку питань, який мають озвучити перед початком заходу. Закон забороняє проводити позапланові перевірки за одними і тими ж фактами двічі.

Позапланова перевірка не може тривати довше двох робочих днів для малого та мікробізнесу і десяти робочих днів – для середнього та великого бізнесу.

Як дізнатися, чи будуть перевірки

У 2016 році парламент ухвалив закони, які змінили систему проведення перевірок. Вони запровадили презумпцію невинуватості бізнесу, зобов’язали контролерів завчасно складати плани річних перевірок та їх оприлюднювати.

Головною зміною стало запровадження інтегрованої системи державного нагляду – автоматизованої системи, за допомогою якої формується річний план перевірок. Там підприємство може дізнатися, хто, коли і що буде перевіряти.

Як працює система? Спочатку кожен контрольний орган затверджує проєкт плану перевірок. Потім ця інформація потрапляє в систему, де вона протягом двох днів формує проєкт річного плану перевірок бізнесу в країні.

Перевірити, чи потрапило до плану перевірок певне підприємство, можна на сайті Інспекційного порталу. Для цього достатньо ввести в пошукове поле код ЄДРПОУ, назву компанії або ідентифікаційний код ФОПа.

Наприклад, у ТОВ "Метінвест-холдинг" Ріната Ахметова у 2021 році відбудеться лише одна перевірка. Її з 15 по 20 листопада проведе ДСНС.

У цій же системі можна побачити, що саме будуть перевіряти представники цього відомства, та ознайомитися з критеріями, за якими "Метінвест-холдинг" було визначене підприємством із середнім ступенем ризику.

Також на Інспекційному порталі є план комплексних перевірок бізнесу.

Коли можна відмовити в проведенні перевірки

Бізнесу варто заздалегідь готуватися до проведення перевірок. Зокрема – зʼясовувати, що саме контрольний орган буде перевіряти.

"Контролери можуть зловживати своїм становищем через необізнаність підприємців. Раджу ретельно перевіряти законність документів, підстави проведення перевірок, обґрунтованість питань, що будуть розглядатися", – розповів член наглядової ради Української ради бізнесу Грігол Катамадзе.

За законом, суб’єкти господарювання зобов’язані пропустити контролерів до проведення перевірок. Однак є низка випадків, коли закон дозволяє підприємцям не допускати їх до виконання своїх обов'язків.

Підприємець має право припинити позапланову перевірку, якщо контролери почнуть з’ясовувати питання, які не були підставою для її проведення.

Хто може перевіряти бізнес

Порахувати точну кількість контрольних органів в Україні складно, бо для багатьох з них існують спеціальні правила перевірок. Через це про такі перевірки неможливо дізнатися навіть на Інспекційному порталі.

Перевірки бізнесу, які здійснюють більшість контрольних органів, регулює закон.

Проте його дія не поширюється на низку специфічних сфер. Зокрема – на валютний нагляд, податковий, митний та експортний контроль, контроль за дотриманням бюджетного, фінансового та антимонопольного законодавства.

Правило про оприлюднення річного плану перевірок та описані вище права підприємців під час таких заходів не поширюються на НБУ, ДПС, митну службу та АМКУ. Вони оприлюднюють плани перевірок на своїх сайтах. Решта контролерів зобов’язані реєструвати свої перевірки на Інспекційному порталі.

Загалом на порталі є інформація про 447 таких органів, які можуть прийти до бізнесу з перевірками. З них 405 – територіальні органи влади, повноваження на перевірку яким надають центральні апарати контрольних органів.

Наприклад, Держпраці може дати розпорядження перевірити підприємство своєму управлінню в конкретній області, де це підприємство зареєстроване.

Якщо не враховувати територіальні органи влади та обласні держадміністрації, то перелік контрольних органів зводиться до 33 структур.

Які державні органи можуть перевіряти бізнес

На кого скаржиться бізнес

За даними Ради бізнес-омбудсмена, у питанні проведення перевірок українські підприємці найбільше скаржаться на податкові органи.

"З 20 травня 2015 року по 9 листопада 2021 року Рада бізнес-омбудсмена отримала 10 089 скарг бізнесу. З них 6 380 стосувалися рішень, дій та бездіяльності колишньої ДФС (Державної податкової служби, Державної митної служби та Податкової міліції – ЕП)", – повідомили виданню в Раді.

Переважна більшість цих скарг, 88%, стосувалася податкових питань. Для порівняння: на митницю бізнес скаржився лише у 6% випадків. Із запуском БЕБ проблеми, на які скаржаться підприємці, повинні піти в минуле. Щонайменше, такі сподівання на цей орган покладають і в уряді, і в бізнес-колах.

Серед неподаткових органів за кількістю нарікань бізнесу лідирують поліція (128 скарг за 2021 рік), місцева влада (65 скарг) та прокуратура (64 скарги).

Фото на головній ua.depositphotos.com