Те, кого нельзя называть: на что украинский бизнес переименовывает фету, коньяк и шампанское
Украинские товары с иностранными названиями вскоре исчезнут с полок супермаркетов. Как выпутываются из этой ситуации производители, и что меняют в своих товарах, чтобы выполнить требования Евросоюза.(укр)
З 2023 року з полиць українських магазинів мають зникнути сири "фета", "пармезан" і "рокфор" українського виробництва. Ще за три роки вітчизняні виробники повинні будуть відмовитись від таких алкогольних напої як "коньяк" та "шампанське".
Ці назви не можна буде використовувати, бо їх захищає європейське законодавство щодо географічних зазначень.
Як виробники до цього готуються, чи змінюють назви продуктів, і скільки це коштує? Відповідають українські виробники.
Передісторія
Географічне зазначення (ГЗ) – це назва або позначення, які ідентифікують товар, як такий що походить з певної місцевості, регіону або країни і особлива якість та репутація якого значною мірою пов'язані із його географічним походженням.
Для багатьох ці назви стали стали загальними, як от шампанcьке чи коньяк. Так, вказане ігристе вино роблять у французькій історичній області Шампань, а різновид бренді – в місті Коньяк.
Втім, є й виключення. Сир "фета" не пов’язаний з назвою регіону, але він історично ототожнюється з Грецією. Тому й вважається продуктом цієї країни.
В ЄС існує два види захисту і лейблів географічних значень:
✔ PDO (protected designation of origin) – захищене найменування місця походження. Він найсуворіший: усі процеси виробництва такого товару мають проходити на вказаній території (наприклад: сир фета, шампанське).
✔ PGI (protected geographical indication) – захищене географічне зазначення для їжі та вина + GI (geographical indication) для спиртовмісних напоїв та ароматизованих вин.
Тут достатньо, щоб принаймні один з етапів виробництва, обробки чи приготування відбувався на вказаній місцевості (наприклад, віскі Irish Whisky GI варять, дистилюють та витримують в Ірландії, однак сировина не обов’язково повинна бути вироблена в цій країни), але при цьому виробник повинен дотримуватися технології (коньяк).
Позначаються вони отак:
За законодавством ЄС, називати продукти географічними зазначеннями мають право лише виробники, які зареєстрували його. Всього в Європейському союзі зареєстровано понад 3,5 тисячі географічних зазначень.
Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна долучилася до захисту географічних значень. Зокрема, з 1 січня 2016 року почав діяти розділ IV Угоди щодо торгівлі.
Тобто, за деякими виключенями, українські виробники вже більш п'яти років не можуть використовувати європейські географічні зазначення, як назви своїх товарів.
Але не всі.[BANNER1]
Відстрочка на сир та алкоголь
Виробникам трьох видів сирів та 12 видів алкоголю дали перехідний період, аби вони могли переформатувати робочі процеси. Це "чутлива продукція", оскільки в Україні її випускають чимало компаній.
Для кого зробили виключення?
Виробникам сирів пармезан, фета та рокфор дали "відстрочку" на сім років. Цей термін закінчується менш ніж за півтора роки – 1 січня 2023 року.
Алкоголь з назвами Шампанське, Коньяк, Мадейра, Порто, Херес, Кальвадос, Граппа, Аніс Português, Арманьяк, Марсала, Малага та Токай дозволили використовувати ще 10 років. Відповідно українські виробники мають право продавати товари з такими назвами до кінця 2025 року.
Примітно, що заборона використання назви не розповсюджуватиметься на традиційний православний напій – вино Кагор. Справа в тому, що його назва походить теж з французького міста Каор. Втім українські виробники можуть використовувати цю назву. Щоправда, якщо дотримуються певних вимог щодо рецептури та характеристик напою.
Решта географічних значень наразі заборонені.
За словами локальної експертки проєкту "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" (діяв з вересня 2017 до квітня 2021 року за кошти ЄС. – ЕП) Катерини Шор, в Україні не проводили досліджень щодо інших географічних значень.
Так, національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту Іван Гайванович наголошує, що якби в Україні масово виготовляли інші товари, що підпадають під географічне значення, це б відобразили в Угоді.
"Якщо говорити про обсяги на ринку, то найкритичнішим продуктом є вітчизняне бренді, (яке українські виробники називають коньяк), ігристе вино (шампанське) і розсільний сир (фета). Все інше далеко позаду", – пояснює Гайванович.
Саме з виробниками цих продуктів і працювали фахівці проєкту. Серед їхніх завдань було – провести ребрендинг чутливої продукції та підтримати реєстрацію українських географічних значень (наприклад "котлета по-київськи" або "київський торт". – ЕП).
"Перейменувати шампанське на ігристе вино, наче всі виробники погодилися. А ось "коньячники" не готові до переходу на "бренді". Я працювала над ребрендингом сиру фета. Він теж виявився проблемним", – розповідає про настрої підприємців Катерина Шор.
В результаті довгих обговорень та досліджень для "української фети" обрали назву набіл. Втім більшість виробників поки що затягують перейменування, зауважує Катерина Шор.
Аналоги пармезану та рокфору поки не мають українських назв.
А ось напої Мадера, Портвейн, Аніс Português, Арманьяк, Марсала, Малага, Токай – на материковій частині України практично не виробляється. Виробництво цих напоїв зосереджено переважно в Криму, який у 2014 році анексувала Російська Федерація.
Що говорять виробники
Заступниця голови ГО "Аграрний союз України" Наталія Якименко вважає, що в цілому виробники нормально сприйняли те, що мають змінити назви сирів.
Компанії погодилися не використовувати для розсільного сиру грецьке географічне значення. Відповідний меморандум підписали шість асоціацій.
Якименко зазначає, що дрібні підприємства цей перехід пройшли легко. Крафтові сировари вже вигадують для продуктів свої "імена", а коли роблять маркетинг, то вказують, на кшталт якого сиру він зроблений.
У великих підприємств був час, аби переформатуватися. Наразі торгова марка "Набіл" перебуває на реєстрації.
А ось голова об’єднання "Спілка молочних підприємств України" Вадим Чагаровський не схвалює нову назву сиру, оскільки це слово в Україні не використовують.
"Підприємства з об’єднання "Спілка молочних підприємств України" зможуть безкоштовно використовувати торгову марку "Набіл". Але не всі це робитимуть. Щоб зробити продукт впізнаваним для покупця, компанії обиратимуть назву, в якій залишиться корінь слова "фета", – пояснив Чагаровський.
Він впевнений, що штрафів за таке бути не може.
"На стадії перемовин Євросоюз обіцяв компенсувати українським підприємствам витрати, пов’язані зі зміною назви "Фета". Окремі підприємства робили розрахунки по витратах і надсилали їх в Міністерство аграрної політики та продовольства України. Але, на жаль, цього не сталося.
Кошти виділили на розробку та реєстрацію в Україні марки "Набіл". А витрати на розробку технічної документації на сир з новою назвою та на зміну пакувальних матеріалів ляжуть на підприємства. Це приблизно 200 тисяч гривень (на компанію. – ЕП)", – каже Чагаровський.
Генеральний директор корпорації "Укрвинпром" (серед її учасників – "Тиса", Shustoff, Inkerman. – ЕП) Володимир Кучеренко зауважив, що виробники алкоголю негативно ставляться до заборони використовувати назви географічних значень.
"Скільки коштуватиме для підприємств перехід на нові назви, залежить від багатьох чинників. ЄС в процесі переговорів обіцяв відшкодування, проте це не відображено ані в тексті Угоди, ані в інших супровідних документах", – каже Кучеренко.
У той же час Іван Гайванович пояснив, що виконання зобов’язань перед ЄС ніяк не пов’язане з компенсаціями. Про них в Угоді не йдеться. Проте це не виключає надання такої компенсації в результаті додаткових перемовин.[BANNER2]
Хто відмовився від географічних зазначень
За словами Володимира Кучеренка, в галузі вже є компанії, які відмовилися використовувати географічні значення. Це при тому що перехідний період триватиме ще чотири роки.
Наприклад, компанія "Артвайнері" (торгові марки "Артемівське", "Крим", тощо) свої напої вже називає "ігристе вино", а не "шампанське".
В "Престиж-групп" (торгові марки "Французский бульвар", Odessa, Odessa Prestige та інші, товарні категорії: ігристі вина, коньяки, тихі вина) теж адаптували більшість напоїв під нові вимоги. Директор компанії Олександр Корніюк розповів, що будь-які зміни законодавства, які стосуються назв, впливають на витрати підприємств.
"Це не глобальні суми для виробників. Набагато важливіше, щоб споживач зрозумів ці зміни і прийняв їх. Найскладніше – донести до покупця, чому продукт, який він раніше купував з назвою "коньяк", став "бренді".
Наш споживач вже звик до назви "ігристе вино". Єдине, що нам потрібно буде змінити, – коньяк "Французький бульвар" на бренді, а частину напоїв, які ми сьогодні виробляємо за "ГОСТом", як шампанське – на ігристе вино. Але ми до цього вже готові", – підтвердив Корніюк.
Він не вважає, що зміна назв категорій продукції якось позначиться на продажах. Більше на це впливають імпортні товари не найвищої якості, які наразі заполонили ринок України. За однакової ціни на один і той самий напій споживач часто обирає саме закордонні.
На прилавках магазинів сьогодні немає українського алкоголю з написом "шампанське". Принаймні, журналісту не вдалось знайти жодного такого прикладу. А ось на полиці з бренді стоїть і український коньяк.
У 2018 році Антимонопольний комітет України оштрафував одеський завод НВП ТОВ "Нива" на 794 тис грн за продаж вина з написом на етикетці "Асті" (географічне зазначення італійського ігристого вина).
Утім на полицях магазинів і сьогодні можна зустріти пляшки з написом Tairovo Asti Salute того ж самого виробника. Журналіст ЕП намагався додзвонитися за вказаними на пляшках телефонами. Один з них відключений, а інший – не належить компанії.
Після публікації представники НВП ТОВ "Нива" зв’язалися з журналістом ЕП та надали уточнення.
Як зазначили в компанії, Антимонопольний комітет оштрафував одеський завод НВП ТОВ "Нива" на 794 тис грн за поширення на етикетках вин "САЛЮТЕ АСТІ ВИНО ІГРИСТЕ СОЛОДКЕ БІЛЕ" (домінуюче позначення на етикетці – "SALUTE ASTI GOLD") інформації, що може вводити в оману споживача. Серед них написи: "від італійських виробників з П'ємонту", "використовується виноград італійського походження".
У 2019 році Господарський суд міста Києва залишив ці штрафи без змін. Проте, за словами адвокатки ТОВ "Нива" Оксани Рибак, компанія не згодна з рішенням і наразі оскаржує його в касаційному суді.
У той же час "Нива" має право використовувати торгові марки SALUTE ASTI (зареєстрована у 2011) та TAIROVO ASTI (дата реєстрації – 2013 рік), незважаючи на те, що слово ASTI є географічним зазначенням італійського ігристого вина, і є відповідне рішення Антимонопольного комітету.
Справа в тому, що вказані вище торгові марки зі словом "ASTI" були зареєстровані до того, як Україна зобов’язалася захищати європейські ГЗ з 2016-го, і рішення суду визнало їх "добре відомими в Україні".
Тож, на думку АМКУ, споживач не може сплутати їх з ігристим вином, яке виробляють учасники консорціуму із захисту найменування походження АСТІ. Оксана Рибак каже, що з ігристим вином SALUTE PROSECCO аналогічна ситуація. Цю торгову марку компанія зареєструвала в 2015-му.
Думки опитаних ЕП сироварів різняться. Одні, як уже зазначалось, готові використовувати кореневі слова, інших – зміна найменувань зовсім не лякає.
Олена Бойченко має крафтову сироварню Boychenko cheese і проблем в забороні використовувати географічні зазначення вона не бачить. Вважає, що сири українського виробництва з європейським географічним значенням за смаком відрізняються від оригінальних, тож називати їх так неправильно.
Розсільного сиру (фета) Олена наразі виробляє дуже мало. Більше спеціалізується на халумі.
У квітні 2021 року Кіпр зареєстрував і це географічне значення. Після процедури схвалення в Україні називати так сир Бойченко не зможе. Як перейменує свій продукт, вона ще не вирішила.