Офіс президента Володимира Зеленського не полишає спроб "поставити в рамки" учасників ринку нафтопродуктів.

На думку влади, ухвалена напередодні ініціатива щодо запровадження тимчасового регулювання цін на дизпальне та бензин приборкає апетити мереж АЗС та не дозволить останнім заробляти надприбутки в період пандемії.

Учасники ринку мають протилежне бачення. Вони вважають, що ініціатива влади неприйнятна і призведе до деградації галузі, закриття АЗС, зниження доходів бюджету та посилить позиції тіньовиків.

Перші дзвіночки з'явилися на вихідних: через обмеження мережі WOG та ОККО тимчасово припинили реалізацію преміального пального.

Навіщо уряд взявся регулювати вартість пального та якими можуть бути наслідки для ринку?

Що з цінами на АЗС

Після обрання Володимира Зеленського президентом наради з учасниками ринку нафтопродуктів щодо цін на пальне стали регулярними.

"Ми звертаємося до вас з пропозицією більш активно відреагувати на зміцнення курсу і відповідно зменшити ціну на бензин. Не надати знижки, а (знизити ціну) на табло", – казав у грудні 2019 року Зеленський на одній з таких нарад.

Активізував цей процес ще прем'єр Олексій Гончарук, який після звернення Зеленського взамін на зниження цін на АЗС пообіцяв знищити нелегальний сегмент ринку. За два тижні прем'єр прозвітував про закриття 377 нелегальних станцій.

Зараз можна констатувати: попри помітний прогрес у цьому напрямку, глобально впоратися з підпільними АЗС не вдалося.

Незважаючи на регулярні звіти силовиків про сотні закритих АЗС та тонни заарештованого пального, учасники ринку не припиняють скаржитися на роботу нелегалів.

Останні, як і раніше, спотворюють конкуренцію на ринку, через що державний бюджет щороку втрачає десятки мільярдів гривень надходжень, кажуть власники мереж.

На фоні млявої боротьби з "підпарканниками" ціни на нафту на світових ринках з кінця 2020 року невпинно зростають.

Так, з жовтня 2020 року вартість нафти марки Brent зросла майже вдвічі: з 38 до 68 дол за бар. Це підтягнуло вгору і ціни на нафтопродукти в Україні. Тільки з початку 2021 року ціни на дизпальне зросли в середньому на 4 грн за літр.

Паралельним курсом рухалися ціни на бензин. Середня вартість бензину А-92 зросла з 24,16 грн за літр у січні до 28,4 грн.

Таку ж динаміку демонстрував і "дев'яносто п’ятий", середня вартість якого 13 травня сягнула 30 грн за літр.

Преміальний бензин марки А-95+ з початку 2021 року подорожчав з 26,79 грн за літр до 31,17 грн за літр.

Попри об'єктивні причини зростання цін, влада вирішила обмежити вартість пального. Перша спроба відбулася у квітні.

Від меморандумів до ручного регулювання

Консультації представників уряду та нафтотрейдерів на початку квітня закінчилися підписанням меморандуму. Документ зобов'язував перших активізувати боротьбу з нелегальними АЗС, других – знизити ціни на пальне. Однак діяла ця домовленість тільки протягом квітня.

Як і прогнозувала ЕП, з початку травня ціни на нафтопродукти знову пішли вгору, відігравши попереднє падіння. Вартість преміального бензину знову перетнула позначку 30 грн за літр.

Одразу після травневих свят влада вирішила діяти. 11 травня Кабмін відніс дизпальне і бензини А-92 та А-95 до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість.

Цим рішенням уряд зобов'язав усі мережі АЗС за 20 днів попереджати про збільшення вартості нафтопродуктів на 1% і більше, а 14 травня вніс зміни до постанови, яка фактично запровадила державне регулювання цін на ринку пального.

Що передбачає урядовий документ? На період дії карантину, який діє з березня 2020 року, мережі АЗС зможуть встановлювати обмежену націнку на свої основні товари: не більше 7 грн – для дизпального та 5 грн – для бензину.

Від чого буде відштовхуватися ціна, до якої АЗС зможуть додавати встановлену урядом суму?

Середню вартість нафтопродуктів буде розраховувати НАК "Нафтогаз України" на основі європейських котирувань з урахуванням акцизу (13,44%) та ПДВ (20%).

Свої розрахунки НАК надаватиме Мінекономрозвитку не пізніше третього числа кожного місяця, а міністерство – публікуватиме середні ціни літра дизпального і бензину до п'ятого числа.

Міністр економіки Ігор Петрашко назвав ініціативу "вимушеним і тимчасовим заходом на період дії карантину".

"Це відповідь на необґрунтоване зростання цін на пальне в мережах АЗС. Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляції цінами, стабілізує ринок і введе прозорий механізм ціноутворення", – упевнений Петрашко.

Погоджуються з міністром далеко не всі.

Наслідки для ринку

Учасники ринку та профільні експерти вважають, що з точки зору ціноутворення рішення уряду ніяк не змінить ситуацію.

За словами керівника консалтингової групи "А-95" Сергія Куюна, ретроспективний аналіз свідчить, що в січні-квітні 2021 року 86% АЗС відповідали встановленим урядом вимогам щодо закладеної у вартості пального націнки.

"Решта 14% станцій, їх близько тисячі, припадають на чотири мережі: OKKO, WOG, Socar і Shell. Там ціни були вище розрахункового рівня Мінекономрозвитку. На бензин А-95 – на 0,6-2,4 гривні за літр, на дизпальне – на 0,8-2,5 гривні за літр", – каже експерт.

"Важлива деталь: лише 10-12% клієнтів купують пальне за ціною "стели". Інші користуються картками лояльності, що дають знижки 2-4 гривні за літр. Фактично ціни продажу в цих мережах на 90% відповідали граничному рівню. Навіщо потрібне це регулювання – абсолютно незрозуміло", – додає Куюн.

"Прописані в проєкті постанови цифри підріжуть крила зеленим заправкам (ОККО та WOG. – ЕП), оскільки тільки у них така роздута маржа. Проте вони переживуть це завдяки зменшенню витрат на маркетинг", – каже власник мережі Prime Дмитро Леушкін.

Через два дні після ухваленого урядом рішення мережі WOG та ОККО повідомили про припинення реалізації преміального пального.

"З 15 травня у зв'язку з введенням державного регулювання цін на пальне на АЗК ОККО тимчасово припинена реалізація PULLS 95 і PULLS Diesel. Це пов'язано з тим, що продаж пального цих марок за ціною, встановленою Кабінетом міністрів на травень, є збитковою для мережі", – йдеться в повідомленні ОККО.

"У зв'язку з оприлюдненням постанови Кабміну, яке передбачає введення тимчасового державного регулювання цін на пальне, ми змушені припинити реалізацію преміального пального 95 Mustang і ДТ+ Mustang", – повідомила WOG.

Хто виграє від введення державного регулювання цін на пальне? Передусім – тіньові оператори.

За словами директора спеціальних програм НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, рішення уряду створить додаткові конкурентні переваги всім, хто виробляє та продає нафтопродукти без сплати податкових зборів.

"Будь-які обмеження стимулюють зростання тіньового ринку. Втрати бюджету від махінацій на ринку нафтопродуктів, які до 14 травня оцінювалися 22 мільярдами гривень, імовірно, будуть ще більшими", – прогнозує Куюн.

Проти регулювання виступили Європейська бізнес-асоціація та Нафтогазова асоціація України (об'єднує найбільші мережі АЗС: OKKO, WOG, Shell, Socar, KLO).

На думку учасників асоціації, постанова порушує принципи конкуренції на ринку, суперечить євроінтеграційним процесам та створює передумови для посилення позицій нелегалів.

Якими можуть бути наслідки такого рішення? Учасники ринку окреслили п'ять потенційних загроз.

1. Закриття АЗС, що знизить конкуренцію та доступність пального для споживачів.

2. Зменшення доходів бюджету через збитки та зниження надходжень податків.

3. Недоінвестування, що може погіршити рівень безпеки або зашкодити навколишньому середовищу.

4. Деградація галузі через відсутність довіри інвесторів та нездатність виправдати інвестиції.

5. Негативний сигнал для міжнародних інвесторів про абсолютну непрогнозованість регуляторної політики країни.

"У представників влади немає ресурсів, досвіду і розуміння того, як визначати ціни, як їх усереднювати, яка їхня структура. Як усе це буде реалізовуватися? Абсолютно спрощене розуміння ситуації у нашої влади", – підсумував Рябцев.

Фото на головній: ua.depositphotos.com