Депутаты ставят на черное: кто выиграет, а кто проиграет от уменьшения стоимости азартных лицензий

У більшості країн світу дохід від азартних ігор оподатковується на вищому рівні, ніж звичайний бізнес. Головних причин кілька.

По-перше, традиційно азартні ігри не є нагальною потребою людей, тому з доходу, отриманого від звички "випробовувати вдачу", можна вимагати більших податків, ніж, наприклад, із зарплати.

По-друге, азартні ігри пов'язані з ризиками психологічної залежності. Якщо зробити "вартість входу" для потенційного гравця дорожчою, цей ризик візьме на себе менше людей.

Не варто забувати і про ризики, пов'язані з відмиванням коштів через гральний бізнес. "Скромне" оподаткування галузі спокушатиме її представників цілеспрямовано використовувати азартні ігри для завдання шкоди державним інтересам.

Чи розуміють це у владі?

Народні депутати різних фракцій хочуть знизити податки на дохід від організації та проведення азартних ігор і на виграші від них. Завдяки зменшенню розміру плати за ліцензії спроститься вихід на ринок для дрібних гравців.

До чого призведе така законодавча активність, і чому в разі ухвалення цих пропозицій можуть постраждати самі депутати?

Амбітні плани та ризики

Уряд має амбітні плани щодо продажу ліцензій на азартні ігри у 2021 році. До спеціального фонду держбюджету від представників умовно нової для України галузі цьогоріч повинно надійти близько 7,4 млрд грн.

Ці кошти планується витратити на розвиток аеропортів, зведення клініки при Національному інституті раку, створення Фонду розвитку закладів загальнодержавного значення при Міністерстві культури, субвенцію місцевим бюджетам.

Завадити реалізації таких планів можуть принаймні два ризики.

Перший ризик – спроможність продати необхідну кількість ліцензій. Аби виконати заплановану суму надходжень, до кінця 2021 року в Україні має бути видано щонайменше 20 найдорожчих ліцензій або 190 ліцензій на інтернет-казино.

Однак за два місяці Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей видала лише три ліцензії в категорії "Інтернет-казино": ТОВ "Спейсикс", "Геймдев" та "Фьорст елемент".

Вартість ліцензії на діяльність інтернет-казино становить 6 500 мінімальних зарплат (МЗП) або 39 млн грн. Ця сума виплачується щорічно протягом п'яти років по 7,8 млн грн на рік.

Вартість різних типів ліцензій на гральний бізнес

Відповідно до закону, термін дії ліцензії становить п'ять років. Її вартість не може бути зменшена або збільшена та залежить від виду діяльності.

На проведення азартних ігор у казино – 60 тис МЗП (360 млн грн) для закладів у Києві та 30 тис МЗП (180 млн грн) в інших містах.

На проведення азартних ігор в інтернеті – 6 500 МЗП (39 млн грн), на проведення букмекерської діяльності – 30 тис МЗП (180 млн грн), на проведення парі-тоталізатора на іподромі – 1 МЗП (6 тис грн).

На проведення ігор у залах гральних автоматів – 7 500 МЗП (45 млн грн), на проведення ігор в покер в інтернеті – 5 тис МЗП (30 млн грн), на надання послуг у сфері азартних ігор – 300 МЗП (1,8 млн грн).

Додатково для деяких видів діяльності встановлені такі щорічні плати за ліцензії: 175 МЗП (1,05 млн грн) за гральний стіл з рулеткою і 90 МЗП (540 тис грн) за стіл без рулетки. За гральний автомат – шість МЗП (36 тис грн), за букмекерський пункт – 30 МЗП (180 тис грн).

Проте до введення передбаченої законом системи онлайн-моніторингу оператори азартних ігор повинні платити щорічну суму в трикратному розмірі – 23,4 млн грн. До 5 березня необхідну суму сплатили всі три оператори, що отримали ліцензії.

Другий ризик – зменшення вартості ліцензій та ставок оподаткування для грального бізнесу, що активно лобіюють різні групи народних депутатів.

До 5 березня в парламенті було зареєстровано дев'ять таких законопроєктів переважно від депутатів з фракцій "Слуга народу" та "За майбутнє" і групи "Довіра".

Більшість проєктів пропонують знизити рівень оподаткування для організаторів азартних ігор та їх учасників. Це суперечить здоровому глузду та інтересам платників податків, але вигідно установам галузі.

Як оподатковується гральний бізнес

В Україні гральний бізнес оподатковується за трьома напрямками.

По-перше, організатори азартних ігор платять податок на прибуток підприємств (ПнПП) у розмірі 18% – як і інші суб'єкти господарювання.

По-друге, вони платять податок на дохід від грального бізнесу.

По-третє, учасники ігор платять податок на доходи від виграшів та призів. Його ставка дорівнює ставці податку на доходи фізосіб (18%), що прибирає можливості використання різних ставок податку для мінімізації оподаткування.

Чинний рівень податкового навантаження на гральний бізнес

Доходи від виграшів та призів – 18% від загальної суми виграшів, виплачених гравцям. Податок на прибуток для організаторів азартних ігор – 18%.

Податок на дохід з використання гральних автоматів – 10%, з букмекерської діяльності та азартних ігор – 18%, з випуску та проведення лотерей – 30%.

У більшості розвинених країн структура оподаткування грального бізнесу виглядає інакше: організатори сплачують податок на Gross Gaming Revenue – валовий ігровий дохід, зменшений на виплати виграшів.

Здебільшого розвинуті країни встановлюють для організаторів ігор високі ставки оподаткування. Порівняно з ними, сукупний рівень оподаткування в Україні не є високим для такого виду діяльності.

Ключова відмінність у підходах до оподаткування в тому, чи оподатковують країни виграш гравця.

Одні країни не стягують податки з такого виграшу, інші встановлюють високі ставки. Наприклад, у Нідерландах ставка податку для виграшів понад 454 євро становить 29%.

Що пропонують депутати

Усі ініціативи народних депутатів спрямовані на зменшення рівня оподаткування грального бізнесу та виграшів, хоча парламентарі пропонують робити це через різні інструменти.

Така кількість законодавчих ініціатив, більшість з яких не підтримує Мінфін, свідчить, що тут не обійшлося без лобіювання з боку власників грального бізнесу та, можливо, інших зацікавлених осіб.

Депутати здебільшого хочуть знизити ставку оподаткування валового доходу для організаторів ігор. Частина парламентарів пропонує оподатковувати єдиною ставкою всі види ігрового доходу. Розміри єдиних ставок коливаються від 10% до 25%.

Депутати одностайні в необхідності збереження загальної ставки податку на прибуток (18%) для діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Народні обранці пропонують залишити оподаткування валового доходу, але зменшувати на цей обсяг фінансовий результат для оподаткування податком на прибуток, тоді як чинний закон такого зменшення не передбачає.

Фактично йдеться про значне зменшення податкового навантаження на організаторів азартних ігор.

Також більшість проєктів пропонує знизити ставки або звільнити від оподаткування виграші, з яких зараз потрібно сплачувати податок на доходи фізосіб та військовий збір, або звільнити від оподаткування всі виграші до 48-50 тис грн.

Хоча таку пропозицію можна обґрунтувати турботою про інтереси гравців, вона створює широкі можливості для відмивання коштів, отримання необлікованої готівки та мотивацію "вписати" у виграші від азартних ігор доходи, отримані з інших джерел.

Також варто оцінити, чи не призведе така "турбота" до збільшення кількості гравців. Якщо не оподатковувати виграші до 48 тис грн, це створить легкий інструмент для легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

Раптом може виявитися, що грати в азартні ігри в Україні полюбляє значна кількість політиків та чиновників. Тим більше, що навряд чи податкова зможе ефективно боротися з дробленням сум доходів, аби "вписатися" в такий ліміт виграшу.

Як депутати пропонують оподатковувати ігорний бізнес

З усіх цих законопроєктів до розгляду в парламенті профільний комітет рекомендував лише один – 2713-д. Це було в червні 2020 року, а в лютому 2021 року податковий комітет переглянув своє рішення і відправив документ на доопрацювання.

Оновлений законопроєкт, рекомендований на розгляд парламенту, передбачає єдину (10%) ставку для ігрового доходу від азартних ігор та лотерей, податок на прибуток 18% (сплачений податок на дохід зменшує фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток), застосування ПДФО та військового збору лише для виграшів у розмірі понад вісім МЗП (48 тис грн), скасування потрійної сплати щорічної вартості ліцензій до введення державної системи онлайн-моніторингу.

Аргументація – у країнах ЄС використовують простий підхід: або дорогі ліцензії і низькі податки, або дешеві ліцензії і високі податки, але не одночасно обидва параметри.

Хоча вартість ліцензій в Україні не можна назвати низькою, вона не робить вихід на ринок нерентабельним. Так, уже 15 готельних мереж отримали дозволи (але ще не отримали ліцензії) на відкриття казино (ліцензії на них найдорожчі).

На засіданні парламенту 4 березня депутати планували розглянути вказаний та альтернативні законопроєкти, але в останню мить зняли їх з розгляду і перенесли на пленарний тиждень на початку квітня.

Офіційна причина цього невідома. За словами народного депутата Мар'яна Заблоцького, голосів за ці проєкти поки немає.

Якщо депутати зменшать податки на ігорний бізнес, це може погіршити ситуацію з фінансуванням видатків бюджету, які у 2021 році частково чи повністю залежать від продажу ліцензій.

До речі, від таких втрат постраждають і самі депутати, адже 3,3 млрд грн з грошей, сплачених за ліцензії, мають піти на субвенцію із соціально-економічного розвитку регіонів. Це так званий депутатський фонд для мажоритарників.

Юлія Маркуц, Дмитро Андрієнко, Марина Матвієнко, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

Стаття надана VoxUkraine