Кличко разводит мосты. Что мешает запустить Подольский мост
Киевский городской глава Виталий Кличко обещал запустить объект до конца 2020 года. Почему до сих пор не открыли движение "мостом на Троещину", и где будут съезды и заезды на левом берегу? (укр)
Київський міський голова Віталій Кличко обіцяв запустити рух автомобільного транспорту новим Подільським мостовим переходом через Дніпро до кінця 2020 року і не виконав обіцянку.
У Київській міській державній адміністрації пояснюють, що причинами зриву строків є об'єктивні фактори: епідемія коронавірусу, карантин та спротив мешканців Русанівських садів.
Утім, перелічені причини не заважали високим темпам робіт на мосту впродовж 2020 року до кінця жовтня, коли Кличко переобрався на посаду міського голови.
Після перемоги на виборах, у листопаді та грудні, роботи на окремих ділянках великого інфраструктурного об'єкта зупинилися.
Чому Кличко так поспішав відкрити міст і не зробив цього? Які нові дати його запуску? Чому місцева влада не прислухається до мешканців Русанівських садів?
Подільський мостовий перехід – це двоярусна споруда, що складається з трьох мостів та естакад, які їх з'єднують. На верхньому ярусі передбачено шість смуг для руху автомобільного транспорту, на нижньому – інфраструктура для Подільсько-Вигурівської лінії метро з трьома станціями на естакадах.
Загальна протяжність мостового переходу – близько 7,5 км. Центральною спорудою проєкту є сталевий арковий міст через Дніпро довжиною 472 м. Висота арки в центральній точці – понад 70 м.
Найвідоміший елемент мостового переходу – прогонова споруда з аркою, яка нависає над Дніпром між вулицею Набережно-Рибальською і Трухановим островом.
Хроніка обіцянок
У 1993 році Кабінет міністрів за поданням КМДА затвердив техніко-економічні обґрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метро та Подільського мостового переходу через Дніпро і визначив термін будівництва – дев'ять років.
За проєктом нова транспортна споруда повинна сполучити Поділ та Рибальський півострів на правому березі з Вигурівщиною та Воскресенським масивом на лівому березі Дніпра.
Будівництво почалося у 1993 році, але було зупинене майже одразу після старту через брак фінансування. Відновили зведення об'єкта в грудні 2003 року, а в жовтні 2010 року здали першу чергу моста.
Новий активний етап будівництва почався у 2017 році. Депутати Київської міської ради щорічно закладали у бюджет міста сотні мільйонів гривень на роботи.
До кінця 2020 року на будівництво Подільського мостового переходу витратили 8,8 млрд грн.
У 2016 році Кличко заявив, що "за умови належного фінансування" Подільський мостовий перехід можна побудувати за три роки. У 2018 році він підтвердив наміри відкрити рух мостом до кінця 2020 року.
Упродовж 2019-2020 років обіцянки відкрити рух автомобільного транспорту Подільським мостом стали ключовим пунктом передвиборчої програми Кличка. Під час онлайн-брифінгів щодо ситуації з коронавірусом у столиці Кличко щонайменше п'ять разів згадував про міст.
Наступним кроком після запуску автомобільного руху очільник столиці називав підготовку до будівництва лінії метрополітену на Троєщину.
План "Б"
З наближенням кінця року ставало дедалі очевидніше, що пустити рух автівок мостом у встановлені терміни не встигнуть. Генеральний підрядник, компанія "Еко-буд-трейд", зірвала строки виконання робіт, розповідає голова ГО "Рада з урбаністики Києва" Віталій Селик.
"З одного боку, було часткове недофінансування робіт. З другого – непрофесійність. Деякі роботи переробляли два-три рази", – заявив Селик ЕП.
На додачу субпідрядні організації скаржаться, що генпідрядник не переказав їм кошти за виконані роботи, і вони змушені виконувати роботи авансом.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Після публікації матеріалів жорсткого диска комп'ютера колишнього депутата Київради Дениса Комарницького стало відомо про його причетність до компанії-генпідрядника будівництва Подільського мостового переходу "Еко-буд-трейд".
У жовтні 2020 року Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження за фактами зловживання владою або службовим становищем під час проведення тендеру на добудову Подільського мостового переходу, йдеться в матеріалах єдиного реєстру досудових розслідувань.
НАБУ підозрює заступника Кличка В'ячеслава Непопа, колишнього директора "Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд" Романа Лісневського та нового "смотрящого" столиці Дениса Комарницького в організації фіктивного тендеру.
Про зрив термінів будівництва свідчить великий обсяг невиконаних робіт на проміжку від дамби Русанівських садів до залізниці: не прокопані тунелі під майбутній метрополітен, не насипана автодорожна частина.
На межі Русанівських садів міст має перейти у шляхопровід над залізничними коліями між станціями "Троєщина" та "Троєщина-2". Після цього проєкт передбачає облаштування місцевих проїздів у напрямках вулиць Оноре де Бальзака та Алішера Навої.
"Щоб побудувати перехід через залізничні колії, потрібно узгодити проєкт з "Укрзалізницею". Цього ніхто ще не зробив", – розповідає Селик.
У КМДА до останнього не втрачали надії перерізати червону стрічку на камери і запустити хоча б якийсь рух мостом. Оптимальним варіантом столична влада бачила облаштування заїзду та з'їзду на лівому березі вулицею Центральною садовою на Русанівських садах.
"Центральна садова – маленька вулиця з однією смугою руху в один бік, тоді як на мосту – три-чотири смуги. Повноцінний запуск авторуху призвів би до ефекту "пляшкового горла", – вважає урбаніст.[BANNER1]
Пуск руху автотранспорту мостом призвів би до заторів на Русанівських садах, Микільській слобідці та біля станції метро "Лівобережна", переконаний голова ГО "Русанівські сади" Вадим Тищенко.
У разі запуску руху на першому етапі користуватися новим мостом міг би спеціальний транспорт – патрульна поліція, швидка допомога, пожежна служба, муніципальні автобуси. Ніщо не заважало б також рухатися велосипедистам та пішоходам.
Натомість замість контролю за генпідрядником міська влада вирішила направити зусилля на створення "вау-ефекту" у вигляді LED-підсвітки арки недобудованого мосту. Ілюмінацію вже встигли розкритикувати в соцмережах.
Операція "Провокація"
У КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд" ЕП назвали три причини уповільнення темпів виконання робіт.
Перша – запобіжні заходи та обмеження, пов'язані із запобіганням розповсюдженню Covid-19, та пов'язані з ними ускладнення в роботі з постачальниками будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.
Друга – хвороба спеціалістів, що будували об'єкт, у тому числі з Бельгії.
Третя – тривале блокування мешканцями Русанівських садів руху вантажного і технологічного транспорту до будмайданчика.
Мешканці Русанівських садів не раз блокували проїзд будівельної техніки вулицею Центральною садовою. У червні конфлікт досяг критичної точки, через що у справу довелося втрутитися поліції.
Тищенко називає звинувачення київської влади у зриві термінів будівництва "маніпулятивними" і заявляє, що місто "рейдернуло" вулицю.
"Причини блокування проїзду техніки такі: Центральна садова не призначена для проїзду важкої техніки; були порушення температурного режиму влітку; згідно з проєктом будівництва, вулиця не є під'їзним шляхом до об'єкта", – розповів він.
Упродовж років будівельники користувалися заїздом на міст на Трухановому острові та понтонним мостом через річку Десенка.
Представники громадськості впевнені, що рух великогабаритної техніки Центральною садовою – це провокація генпідрядника з метою подальшого звинувачення садоводів у затримці будівництва моста.
"Мало місце інсценування з боку генпідрядника. Вантажівки почали їздити через Сади, щоб перекласти провину за затримку робіт з себе на місцевих мешканців", – кажуть співрозмовники ЕП.
Селик нагадує, що схожа ситуація з перекладанням вини на місцевих мешканців була десять років тому, коли власників дач, розташованих уздовж мосту, звинувачували в небажанні віддавати житло для знесення.
Після того, як влада знайшла кошти для компенсації, дачі були знесені упродовж року.
"Влада знищує одну з останніх зелених зон у Києві"
Громадські діячі не проти будівництва мосту через Русанівські сади. Вони категорично проти відкриття з'їздів з нього на вузькі вулиці мікрорайону.
"Русанівськи сади – це анклав, оточений з трьох сторін Дніпром та залізницею. З'їзд з мосту перетворить це місце на транзитну зону і призведе до катастрофи на "Лівобережці", – заявив Тищенко.
Мешканці садів побоюються подальшої експансії, за якої влада міста почне розширювати дорогу шляхом викупу приватизованих будинків.
У серпні 2019 року на Русанівських садах проходили громадські слухання, організовані КМДА.
За їх результатами було одноголосно вирішено не робити з’їздів з мосту на Русанівські сади, надати статус заказника урочищу Горбачиха і в новому генплані змінити цільове призначення землі з багатоповерхової житлової забудови на садівництво.
КМДА про результати слухань знає, але їх ігнорує. За словами Тищенка, влітку відбулася зустріч представників ГО із заступником Кличка Олександром Густєлєвим.
"Чиновник обіцяв напрацювати шляхи вирішення проблеми, але потім захворів на коронавірус. Вантажівки знову почали їздити через Труханів острів, а в КМДА усвідомили, що не встигнуть відкрити рух мостом. На цьому все закінчилося", – каже представник "Русанівських садів".
Відкрити рух на Русанівські сади ще до виборів Кличко хотів з двох причин. Перша – обіцянка, друга – інтереси забудовників.
"Ігор Ніконов (власник компанії "КАН девелопмент". – ЕП) та інші забудовники хочуть забудувати Горбачиху та Русанівські сади. Для цього їм потрібен заїзд на новий міст", – вважає Тищенко.
В інтерв'ю ЕП Ніконов заявив, що залюбки б реалізував проєкт будівництва житла в урочищі. Дії мешканців "Русанівських садів" він назвав "популізмом".
"Є 40 дачників, які хочуть там жити, і щоб там завжди була околиця Києва. Хлопці, змінився час, держава витратила мільярди доларів на будівництво Подільського моста. Ви вважаєте, що міст побудували, щоб на дачах продовжували жити люди без будь-якого сусідства? Це ж чистий егоїзм", – заявив Ніконов.
Частину урочища орендує фірма "Будівельний міжгалузевий альянс". Серед її акціонерів – Олександр Бодюк і Дмитро Тимофєєв, які були пов'язані з "КАН девелопментом" і ліквідованою компанією "КАН буд".
Міст побудують у 2020-му, 2021-му, 2022-му
"Зараз виконуються будівельні роботи на ділянці від дамби Русанівських садів до залізниці", – повідомили в "Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд" у відповіді на запит ЕП.
У комунальному підприємстві кажуть, що термін повного завершення робіт буде залежати від обсягів та строків фінансування об'єкта.
"На 2021 рік програмою економічного і соціального розвитку Києва на будівництво об'єкта передбачене фінансування в обсязі 716,672 млн грн", – зазначили в дирекції.
Сміливішим у прогнозах є сам Кличко. Недавно він озвучив нову дату відкриття мосту – до літа 2021 року.
Селик прогнозує, що встигнути побудувати автомобільну частину мосту можна не раніше кінця року. За умови, що темпи будівництва будуть співставними з тими, що спостерігалися за пів року до виборів, і якщо роботи почнуться негайно.
"Якщо роботи почнуться через місяць, то пуск автомобільного руху Подільським мостом можна буде організувати тільки у 2022 році", – зазначає урбаніст.
Важливість будівництва великого інфраструктурного об'єкта, враховуючи складну транспортну ситуацію в місті, важко переоцінити. Тим паче, що рух столичними мостами між правим і лівим берегами невдовзі можуть обмежити через ремонт моста Патона, який почнеться у 2022 році.
"Ще через кілька років доведеться почати ремонт моста Метро, він у дуже поганому стані. Як тільки закінчать ці два мости, настане критична необхідність капітального ремонту Північного або Південного мостів, тому новий міст украй необхідний", – наголошує Селик.[BANNER2]
Як повідомили в КМДА, скоригований проєкт будівництва Подільського мостового переходу з урахуванням змін лівобережних підходів та збереженням трасування правобережних з'їздів направлено для проведення комплексної державної експертизи.
У червні 2019 року відбулися громадські слухання, за результатами яких підготовлене розпорядження КМДА про коригування техніко-економічного обґрунтування Подільського мостового переходу щодо лівобережних заїздів.
Суть ідеї в тому, щоб міст не перетинав озеро Радунка в напрямку вулиць Микитенка та Стальського, а йшов двома гілками: одна – по вулиці Бальзака на Троєщину, друга – по проспекту Алішера Навої на Воскресенку, Північно-Броварський і Лісовий масиви.
Після проходження державної експертизи та отримання експертного висновку скоригований проєкт направлять на повторне затвердження до КМДА.