У Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти тисячі справ про хабарі. Чимала їх кількість стосується земельних питань.

Це і не дивно, враховуючи, що земельний ринок є найбільшим тіньовим ринком країни, який оцінюється десятками мільярдів доларів.

Через 20-річний мораторій обіг української землі досі нелегальнь. За законом, земельний ринок буде відкритий лише з 1 липня 2021 року.

Напередодні Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило дослідження, у якому показало типові корупційні схеми тіньового обігу земель в умовах мораторію.

Як зазначається в дослідженні, під дію мораторію підпадають 66% території країни.

В Україні 42 млн га сільськогосподарських угідь. Переважна більшість з них, 41 млн га, підпадає під дію мораторію. Дві третини останніх, 27 млн га, – це земельні ділянки (паї), розподілені у 1990-х роках серед 6,9 млн працівників колгоспів та колгоспних пенсіонерів.

Мораторій запровадили як тимчасовий інструмент захисту землевласників в умовах слаборозвиненої інфраструктури земельного ринку. Однак цей захід ніколи не був перешкодою для учасників галузі.

В Україні існує багато можливостей для того, щоб стати власником землі або незаконно її обробляти. Ці можливості використовують і фермери, і агрохолдинги.

НАЗК наголошує на трьох найбільш поширених корупційних схемах для незаконного отримання землі. "Жодна із схем не може бути реалізована без участі посадових осіб державних органів", – сказано в дослідженні.

Перша – самовільне захоплення земель державної та комунальної власності "за згоди" посадових осіб.

Друга – укладання "договорів про спільну діяльність" для користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Третя – використання інструменту "безоплатної приватизації" для виведення земельних активів.

Схема 1. Самовільне захоплення земель

Одна з найбільш поширених форм тіньового використання державної землі.

Її суть: хтось без жодних підстав займає земельну ділянку та протиправно використовує для власної вигоди, наприклад, обробляє і вирощує певну рослинну продукцію, а громада і бюджет зазнають збитків, нічого не отримуючи.

З 3 січня по 23 жовтня 2020 року обласні управління з контролю за використанням та охороною земель, які входять до складу Держгеокадастру, виявили 13 576 порушень земельного законодавства. Заподіяна шкода становить 67 млн грн.

Зазвичай порушник діє не самостійно, а в змові з представниками місцевої влади. За таке порушення закон передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність. Утім, покарання навряд чи може налякати потенційних порушників.

Адміністративна відповідальність. Стаття 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Покарання: штраф для громадян – 170-850 грн, для посадових осіб – 340-1700 грн.

Кримінальна відповідальність. За самовільне захоплення земельної ділянки, яке завдало значної шкоди її законному власнику, стаття 197-1 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді штрафу 3400-5100 грн або арешт на строк до шести місяців.

За інформацією Верховного Суду, протягом 2018-2019 років за незаконне захоплення земельних ділянок було засуджено 109 осіб.

Кейс. Співробітники СБУ та НАБУ затримали на хабарі заступника керівника прокуратури Вінницької області. Посадовець вимагав 6 тис дол за закриття кримінального провадження щодо самовільного захоплення фермерським господарством 50 га землі в одному з районів Вінниччини.

Схема 2. Договори про спільну діяльність

Державні та комунальні підприємства з великими масивами землі часто укладають з приватними підприємцями договори про спільну діяльність.

Цей вид договору, передбачений статтями 1132-1143 Цивільного кодексу та статтею 176 Господарського кодексу, дає можливість сторонам разом здійснювати господарську діяльність без утворення єдиного підприємства.

У такий спосіб деякі підприємства, у тому числі пов'язані з представниками влади, отримували державну землю в користування фактично задарма. Як саме?

Згадані договори передбачають, що бізнес на землях державних та комунальних підприємств втілює свої проєкти і ділиться прибутками з власниками. Проте на практиці останні нічого не отримували, а недоброчесні ділки й посадовці отримували величезні масиви для тіньового обробітку.

Недавно Нацполіція розслідувала 315 кримінальних справ, пов'язаних з Національною академією аграрних наук, яка входить до п'ятірки найбільших землекористувачів країни та володіє близько 400 тис га землі.

Підстави – недоотримання доходів і розкрадання майна через укладання збиткових договорів про спільну діяльність, здавання в оренду земельних ділянок за заниженими цінами та на невигідних для НААН умовах. Особливо добре це видно на показниках врожайності, які раніше наводив Український клуб аграрного бізнесу.

Інша ілюстрація – історія багатостраждального державного підприємства "Конярство України". Його співробітництво з низкою підприємств, у тому числі через укладання договорів спільної діяльності, закінчилося мільйонними збитками.

Як зазначають у НАЗК, питання вибору бізнесу, який буде використовувати ділянку, ніяк не регулюється. Рішення про надання землі для обробітку залежить від посадової особи, яка на власний розсуд розпоряджається активом.

Більше того, інформація про укладені спільні договори та земельні активи держпідприємств не міститься у жодному реєстрі, тож перевірити, хто обробляє землі та на яких умовах, неможливо.

Надмірна кількість землі в постійному користуванні державних підприємств, яку вони не можуть обробляти самотужки, провокує такі порушення. Кожен керівник буде стикатися із спокусою розпорядитися майном у власних інтересах.

"На цих землях сидять бандити, криміналітет, там стріляють, убивають, а обробляють ці землі люди і компанії народних депутатів", – розповідав ексголова Держгеокадастру, міністр аграрної політики Роман Лещенко.

Тоді рішення проблеми він бачив так: "Треба ухвалити законопроєкт №2195 про електронні аукціони і чітко прописати, що на землях НААН, Міністерства оборони, Пенітенціарної служби, Міністерства освіти, усіх державних підприємств, у тому числі Мінекономіки, заборонені договори про спільну діяльність".

Йдеться про один з основних законопроєктів із "земельного пакета" в рамках запровадження ринку землі.

За інформацією Держгеокадастру, на праві постійного користування таких суб’єктів наразі перебувають понад 750 тис га сільськогосподарських земель.

Площі земель державних підприємств, які перебувають у тіньовому обробітку, вимірюються сотнями тисяч гектарів, а збитки громад від неотриманої орендної плати – сотнями мільйонів гривень

Кейс. ДП "Конярство України" уклало з ТОВ "Агрогрупа "Деметра" договір про спільний обробіток земельної ділянки. За умовами угоди, сторони домовилися спільно, із залученням майна (техніки) "Деметри", обробляти землі площею майже 3 тис га. Розподіл отриманого прибутку від спільної діяльності – по 50%.

Після досудового розслідування стало відомо, що ТОВ приховувало отриманий прибуток і сплачувало фіксовані суми та безповоротну фінансову допомогу, які значно нижчі 50% від реально отриманого прибутку. Розслідування триває.

Схема 3. Виведення землі через "безоплатну приватизацію"

За законом, дія мораторію не поширюється на ділянки, які передаються у власність громадянам за процедурою безоплатної приватизації.

Від редакції. Згідно із статтею 121 Земельного кодексу, кожен громадянин має право безоплатно отримати у власність від держави або територіальної громади в будь-якому куточку країни шість ділянок, загальна площа яких може сягати 6 га. Детальніше – тут.

Можливість рівного розподілу земельного активу за допомогою цього інституту є лише теоретичною.

Цей інструмент став одним з найбільших джерел корупції у сфері земельних відносин і досі використовується для тіньового перерозподілу державних та комунальних земель.

Про масштаби афери розповідав Роман Лещенко. За його словами, аудит показав, що з середини 2013 року до 2020 року з державної в приватну власність через механізм безоплатної приватизації було виведено понад 700 тис га землі.

За останніми даними, на балансі держави були відсутні понад 5 млн га землі. Власники ділянок, що зникли, стануть відомі лише після оцифрування паперових даних.

Попри десятиліття існування системи безоплатної приватизації, не існує жодного реєстру громадян, які отримали землю за цією процедурою. У згаданому інтерв'ю Лещенко наводив приклади, коли одна людина отримувала ділянки десять разів.

А ще оренда на 49 років

Крім згаданих схем, поширеним також було передавання державних земель фізособам в оренду без аукціонів на 49 років.

Раніше Земельний кодекс містив норми, які дозволяли передавати державні землі для ведення фермерського господарства. Зазвичай такі господарства не створювалися, а отриману фізособами землю передавали в суборенду агрохолдингам.

Держгеокадастр не проводив облік таких земель, тож порахувати точну кількість збитків неможливо.

За оцінками НАЗК, протягом 2013-2016 років за цією схемою було виділено близько 2 млн га сільськогосподарської землі. Половина цих площ опинилася в земельному банку аграрних компаній.

У 2016 році Верховна Рада припинила дію відповідного положення Земельного кодексу.

Ті, хто проти

1 липня 2021 року скасовується дія мораторію на купівлю-продаж аграрної землі, і країна нарешті отримає вільний ринок, хоча і з суттєвими обмеженнями. Більш детально про те, як працюватиме ринок, можна прочитати тут і тут.

Ще близько десяти неухвалених законопроєктів із "земельного пакета" припадають пилом у парламенті. Коли Верховна Рада їх розгляне, невідомо.

У травні 2020 року до Конституційного Суду надійшло подання про визнання неконституційним закону про ринок землі. Документ підписали 48 депутатів. Вони просять визнати такою, що не відповідає Конституції, низку положень закону.

Крім того, наприкінці 2019 року 46 депутатів направили до Конституційного Суду інше подання – щодо офіційного тлумачення положень Конституції, які визнають землю "основним національним багатством України, що перебуває під особливою охороною держави". ЗМІ навіть оприлюднили проєкт рішення суддів за цим поданням.

Серед 46 підписантів, зазначається в дослідженні НАЗК, є депутати, які особисто або через близьких осіб володіють аграрними підприємствами і мають чималий земельний банк.

Так, народний депутат з групи "За майбутнє" Сергій Лабазюк та його брат Петро Лабазюк є кінцевими бенефіціарами групи "Вітагро", куди входять півтора десятка підприємств. Група має в користуванні понад 60 тис га землі у Хмельницькій, Тернопільській та Рівненській областях.

Подання підписав і "бютівець", співвласник "Індустріального союзу Донбасу" Сергій Тарута. Підприємство, пов'язане з ним, є фігурантом кримінальної справи щодо корупційних схем з державними землями.

За даними НАЗК, донька Тарути є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Торговий дім "Украгропром". Ця компанія у лютому 2012 року за розпорядженням Кабміну отримала понад 110 тис га землі господарств Національної академії аграрних наук.

За версією слідства, керівники державних підприємств, підпорядкованих НААН, завідомо здійснювали фіктивні операції та укладали невигідні угоди з ТОВ "ТД "Украгропром". Результат – недоотримані доходи та значне зростання кредиторської заборгованості перед згаданою компанією.

У червні 2014 року уряд скасував попереднє розпорядження і повернув понад сотню тисяч гектарів у власність державних підприємств НААН.

Стаття підготовлена в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання"