ФЛПы, протесты, "евробляхи" и страхи Зеленского: как власть уступает улице

Президент і депутати дали задній хід. Через протести підприємців Верховна Рада напередодні відстрочила для фізичних осіб-підприємців обов'язкове запровадження касових апаратів (РРО).

Утім, проблему це може не вирішити, і мітинги під стінами Кабміну і парламенту можуть спалахнути з новою силою. Частина "фопівців" не збирається йти з вулиць, і незабаром до них можуть приєднатися власники так званих євроблях.

Ситуація навколо малих підприємців призвела до нового загострення у фракції "Слуга народу" й оголила нові конфлікти в команді Зеленського.

Що змінюють для малого бізнесу ухвалені напередодні законопроєкти? Чому частина ФОПів вважає це напівзаходами?

Чому в Офісі президента вирішили піти на певне послаблення в питанні запровадження РРО для ФОПів, та як через це у Зеленського готові були пожертвувати головою податкового комітету?

Чи можуть власники автівок з номерами країн ЄС розраховувати, що їхні вимоги будуть задоволені? 

ФОПи і касові апарати

1 грудня Верховна Рада ухвалила закон, яким відтермінувала обов'язкову фіскалізацію для ФОПів до 1 січня 2022 року.

Фіскалізація – це обов'язкове застосування касового апарата або РРО всіма ФОПами, які використовують готівку, крім ФОПів першої групи, тобто найменших підприємців. Її запровадження було однією з вимог Міжнародного валютного фонду.

Цікаво, що написання, реєстрація та голосування документа в першому та другому читаннях відбулися за пів робочого дня, і що ухвалити його погодилися всі парламентські фракції. Що він передбачає?

Закон скасовує низку штрафів ФОПам, а також прив'язує розміри оборотів підприємців, у межах яких дозволяється перебувати на спрощеній системі оподаткування, до мінімальної зарплати, встановленої на початок кожного року.

Так, для першої групи пороговий оборот тепер становить 788 тис грн (167 мінімальних зарплат) замість 1 млн грн, для другої – 4,08 млн грн (834 мінімальні зарплати) замість 5 млн грн, для третьої – 5,5 млн грн (1 167 мінімальних зарплат) замість 7 млн грн.

Крім того, депутати скасували систему "кешбеку". Вона передбачала, що покупець, виявивши ФОПа без РРО, міг поскаржитися на нього до податкової та отримати винагороду (самого ФОПа повинні були покарати штрафом).

Фіскалізація розділяє українців на два табори вже понад рік.

Одні, серед яких значна частина ФОПів, середнього і навіть великого бізнесу, категорично проти цієї ідеї, називаючи її "вбивством" бізнесу.

Інші, серед яких експерти, депутати та представники бізнес-асоціацій, вказують, що це необхідний крок для появи в Україні цивілізованого ринку.

Відповідно до ухвалених парламентом законів, деякі підприємці (продаж ювелірних виробів, уживаних товарів, складних побутових приладів, що підлягають гарантійному ремонту, ліків, деталей для авто; готельний, ресторанний, медичний, туристичний бізнеси) повинні були перейти на касові апарати з 1 жовтня 2020 року, решта – з 1 січня 2021 року.

Однак через карантин ці дати посунули на 1 січня та 1 квітня 2021 року відповідно.

Зобов'язавши ФОПи використовувати касові апарати, законодавці надали їм вибір: користуватися звичайними РРО чи програмними. Безкоштовну версію додатка в смартфоні презентувала податкова.

Прибічники фіскалізації зазначають, що вона боротиметься з нечесною конкуренцією в Україні. Багато підприємців, які не використовують РРО, занижують свої реальні обороти, щоб відповідати вимогам, необхідним для перебування на спрощеній системі оподаткування. Це означає, що вони платять набагато менше податків, ніж бізнес, який працює легально.

Крім того, ФОПів без касових апаратів звинувачують у реалізації контрабанди, адже закон не вимагає, щоб вони вели облік походження своїх товарів.

Хоча закон про перехід на обов'язкове використання РРО ухвалили у вересні 2019 року, значна частина ФОПів заявляє, що й досі не готова до змін.

Підприємці вимагали, аби застосування касових апаратів відтермінували до 2022 року. Мовляв, бізнес і так постраждав від локдауну та карантину вихідного дня, а влада замість допомоги лише "закручує гайки".

Дехто взагалі виступає за скасування обов'язкової фіскалізації.

"Податки – це примусове відбирання чесно зароблених грошей. Така дія зазвичай називається грабежем. Натомість РРО – це різновид садомазохізму. Тобто тебе не тільки грабують, а й змушують, щоб ти сам це робив витонченим способом", – заявив співзасновних "Нової пошти" Володимир Поперешнюк.

Ця заява викликала неабиякий резонанс, а "слуга народу" Дмитро Гурін навіть звинуватив "Нову пошту" в ухиленні від сплати податків. Мовляв, НП та інші великі великі підприємства використовують модель торгівлі через мережу ФОПів, сплачуючи лише 5% з доходу замість 18% з прибутку.

Хоча 1 грудня Верховна Рада відклала обов'язкове використання РРО на рік, підприємці не збираються припиняти протести під будівлею парламенту.

"Ми стоїмо далі, цей закон нас не влаштовує. Ми вимагали вирішення питання, а не його відтермінування. У нас немає можливості протестувати цілий рік. Ми вимагаємо повного скасування обов'язкової фіскалізації", – повідомив у коментарі ЕП голова руху #SaveФОП Сергій Доротич після ухвалення парламентом компромісного закону.

Він називає ухвалений документ блюзнірством і скаржиться, що парламентарі відхилили ті законопроєкти, до розробки яких залучали представників бізнесу. Ці ініціативи, зокрема, передбачали повне скасування фіскалізації для бізнесу.

"Євробляхи"

Проблема так званих євроблях в Україні досі актуальна. За часів попередньої влади це питання "раз і назавжди вирішували" кілька разів. Щоразу вирішення зводилося до відтермінування покарання порушників.

Паралельно під будівлями парламенту та Кабміну відбувалися акції протесту з вимогою ухвалити рішення "про доступне розмитнення". Не припиняються вони і досі.

Питання майже вдалося вирішити за часів попередньої влади. У листопаді 2018 року були ухвалені два закони: про зміну формули розрахунку акцизу та про посилення відповідальності порушників.

Закон передбачав запровадження пільгового періоду, протягом якого власникам "євроблях" надавалася 50-відсоткова знижка на сплату акцизу. Багато хто цим скористався і розмитнив авто, але були й ті, хто не змогли чи не захотіли це робити.

Скільки таких авто в Україні? "Мінфін визнав, що в реєстрі 426 тисяч авто, а спочатку говорили, що їх 50-100 тисяч, максимум – 150 тисяч. 426 тисяч – це авто, які порушили термін перебування", – заявив депутат із "Слуги народу" Мар'ян Заблоцький.

За його словами, є ще чимало машин, які перебувають у країні без порушення термінів, однак теж потребують розмитнення.

За даними "євробляхерів", нерозмитнених авто в країні близько мільйона, однак далеко не всі можуть розмитнитися у разі зміни законодавства. Хтось втратив документи, хтось здав авто на розбирання, комусь буде невигідно розмитнювати авто.

Голова ГО "Авто євро сила" Олег Ярошевич вважає, що із загальної кількості машин (900 тис) близько 700 тис будуть готові розмитнитися за пів року, якщо будуть ухвалені "необхідні рішення".

Чого вимагають "євробляхери"? "Ми вимагаємо ухвалення законопроєктів №3704, №3705 та №3706, які вносять зміни до Податкового та Митного кодексів. Усі вони пов'язані між собою", – каже Ярошевич.

Ці акти пропонують скасувати акцизний збір, ввести обов'язковий технічний огляд машин, доповнити законодавство податком на дорогі авто та вирішити проблеми з водіями, яких вже оштрафували за порушення законодавства.

"Ми впевнені, що законопроєкти пройдуть комітет. Гетманцев спеціально не ставить їх на порядок денний, бо розуміє, що вони будуть проголосовані і потраплять у зал. Він категоричний противник цього", – заявив ЕП Ярошевич.

Саме голова податкового комітету є головним опонентом власників авто з "єврономерами". Через це вони оголосили його "таємним агентом Росії, що веде гібридну війну з Україною та США".

Чи плануються в майбутньому акції протесту біля Кабміну та Верховної Ради? 

"1 грудня нам пообіцяли, що в ОП буде пізнє засідання, у якому візьмуть участь президент, голова ОП, керівництво фракції "Слуга народу". Ми очікуємо, що нам скажуть за підсумками цієї зустрічі, і після цього будемо планувати.

Якщо нас не почують, то акції протесту триватимуть, бо ми не бачимо іншого шляху вирішення цієї проблеми.

Ми вже провели брифінги, наради, пояснили, чому це потрібно робити. Зеленський обіцяв за місяць-два вирішити нашу проблему. Уже минуло більше року, і нічого не вирішено. Градус протистояння у повітрі зростає", – каже Ярошевич.

За його словами, автомобілісти готові об'єднуватися з ФОПами і вже ведуть з ними перемовини. Конкретних домовленостей стосовно спільних дій ще нема.

Чи піде влада під тиском вулиці на поступки – незрозуміло.

Політичні ігри та недовіра до Гетманцева

За словами співрозмовників ЕП із "Слуги народу", Офіс президента "дратують" періодичні протести підприємців в урядовому кварталі. Особливо зараз, перед запровадженням чергового локдауну.

"У президента побоюються, що мітинги можуть бути використані політичними опонентами для подальшого розгойдування ситуації та провокацій. І "фопівці", і "бляхарі" дуже "заведені", їм тільки привід дай", – каже депутат.

Є також імовірність, що незабаром ці два рухи об'єднаються, що ще більше посилить їх вагу. Навіть попри те, що частина "фопівців" піде з Грушевського після схваленого відтермінування запровадження РРО.

"Частина піде, але інші будуть "качати" (ситуацію. – ЕП). Там надто багато інтересів: від політичних амбіцій окремих лідерів "SaveФОП" до зацікавлених у розхитуванні з партії "За майбутнє" та окремих депутатів. Усім вигідно", – каже співрозмовник.

Згадані поступки щодо РРО – уже друга спроба команди президента знайти компроміс. Перед цим у Зеленського підготували "антиковідний пакет допомоги", який був сфокусований саме на малому бізнесі.

Проте і це не все. У певний момент в Офісі президента навіть були готові попрощатися з Гетманцевим – одним з головних "подразників" для підприємців-мітингарів.

Фракції "За майбутнє" та "Батьківщина" зареєстрували постанову про його звільнення з посади голови комітету, якщо Верховна Рада не відкладе введення касових апаратів для ФОПів. Утім, це питання на розгляд парламенту не виносили.

Пізніше, як стало відомо ЕП, голова ОП Андрій Єрмак дав команду збирати підписи серед депутатів про висловлення Гетманцеву недовіри. Проте така ініціатива не має юридичної сили і більше схожа на елемент тиску на депутата.

Після цього прибічники голови комітету почали збирати підписи депутатів, щоб залишити його на посаді.

"Одним з найбільш активних захисників Гетманцева був Дмитро Разумков, який переконував деяких депутатів у необхідності залишити його на посаді. Тобто він робив це на противагу ОП", – зазначає один з членів податкового комітету.

За словами джерела, ще одним лобістом Гетманцева був "сірий кардинал СН" депутат Ілля Павлюк. Він каже, що до голови податкового комітету є дві основні претензії.

Перша – він начебто сприяє депутатам з "групи Коломойського", про що свідчить підтримка Гетманцевим критичних питань на кшталт вирівнювання акцизів на бензин і скраплений газ або скасування акцизу на авіаційне пальне.

Друга – протести малого бізнесу, зокрема, загострення ситуації навколо ФОПів.

"Реверанс" перед ФОПами Гетманцеву не подобається. "Ну що ж, останній акт балету РРО-2020 відіграний. Рішення ухвалене. Печаль", – зазначив депутат у Telegram після схвалення парламентом відтермінування РРО.

Він із самого початку самоусунувся від процесу ухвалення рішення, яке не відповідає його поглядам. Зокрема, він не вів засідання комітету, на якому згадані законопроєкти рекомендували до схвалення, і не голосував.

На низку питань щодо оцінки ухваленого законопроєкту та ініціатив ОП про недовіру, які ЕП передала Гетманцеву через помічника, він поки що не відповів. Зрештою, голова комітету за свою долю може не хвилюватися: збирання підписів за висловлення йому недовіри призупинили.

За словами співрозмовника ЕП в уряді, раніше Гетманцеву пропонували посаду міністра освіти, але він відмовився. Його начебто цікавить посада голови Бюро економічної безпеки – відомства, яке повинно замінити податкову міліцію. Але домовленостей ще немає. Законопроєкт про створення бюро депутати планують ухвалити до кінця 2020 року.