Какой бизнес во время кризиса платил меньше налогов, какой – больше. Эксклюзивные данные Налоговой

Карантин в Україні триває вже сім місяців. Різноманітні обмеження та заборони змусили багатьох підприємців тимчасово припинити діяльність або взагалі закритися. Декому вдалося пристосуватися і навіть збільшити прибутковість бізнесу.

Здебільшого і так зрозуміло, які сектори "просіли", а які виросли. Утім, ЕП вирішила це перевірити за допомогою даних щодо сплачених бізнесом податків.

Для аналізу редакція отримала в Державній податковій службі інформацію стосовно податкових надходжень від ресторанного та готельного бізнесу, бізнесу, який займається показом фільмів, організацією концертів, кур'єрськими перевезеннями, будівництвом, авіаперевезеннями, надає поштові, освітні та медичні послуги.

Лише від цих галузей за березень-вересень 2020 року державний та місцеві бюджети, порівняно з 2019 роком, недоотримали 650 млн грн. Проте не всі з перелічених глузей стали платити менше.

Хто найбільше постраждав від локауту

Найсильніший удар від карантину 2020 року відчули малий бізнес та мікробізнес. За даними Європейської бізнес-асоціації, третина опитаних асоціацією фізосіб-підприємців під час карантину втратили до 75% доходів.

"Ще 44% втратили до 50% доходів, а 7% підприємств розглядають варіант закриття. Тільки 14% не відчули змін у роботі або їх доходи навіть зросли", – повідомила виконавча директорка ЄБА Анна Дерев'янко.

Середній і великий бізнеси постраждали менше. Вони мали запас міцності, однак багатьох не врятував навіть він.

Кінотеатри

Кінотеатри, які не працювали із середини березня до початку липня, чи не найбільше постраждали від карантину.

За даними ДПС, за березень-вересень 2020 року податкові надходження від бізнесу, що демонструє кіно, до державного та місцевих бюджетів, порівняно з аналогічним періодом 2019 року, упали більш ніж удвічі: із 104,7 млн грн до 47,6 млн грн.

Найменше податкових платежів кінотеатри зробили у червні – лише 1,7 млн грн проти 11,4 млн грн роком раніше.

"У перші тижні липня після відкриття було мінус 90-95% порівняно з тим же періодом 2019 року. Лише 5-10% людей почали повертатися в кінотеатри. Потім щотижня був приріст. Серпень був удвічі кращим, ніж липень, відвідуваність порівняно із серпнем 2019 року – десь 30%", – поділився з ЕП результатами CEO мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук.

Навіть після відновлення роботи кінотеатрів вони сплачують набагато менше податків, ніж до початку карантину.

У липні-вересні 2020 року представники цього бізнесу заплатили до бюджетів усіх рівнів 15,8 млн грн, що майже дорівнює сумі переказаних коштів лише за липень 2019 року – 17,2 млн грн.

Туризм

Другою найбільш постраждалою від запровадження карантину сферою були туристичні агентства та оператори.

У березні-вересні 2020 року відрахування від цього бізнесу, порівняно з 2019 роком, упали на 49%. В абсолютних числах падіння податкових надходжень становило 210,6 млн грн.

Закриті кордони та зупинка пасажирського авіасполучення призвели до того, що обсяги сплачених туристичними агентствами податків за червень знизилися у 3,4 разу. Навіть попри поступове послаблення карантину, у традиційно "високий" літній сезон турагентства сплатили до бюджету податків на 130 млн грн менше, ніж роком раніше.

Значна частина туристичних компаній працюють у збиток, повідомили ЕП в Українській асоціації туристичних агенцій.

"За перші дев'ять місяців 2020 року обсяги продажів членів нашої асоціації знизилися приблизно на 50%. Відповідно, не всі навіть вийшли на рівень самоокупності", – сказав виконавчий директор асоціації Павло Григораш.

Більшість турів, які українці купували протягом карантинного літа, були до Туреччини. Європейські країни та екзотичні напрямки для українських туристів досі недоступні.

"Частково ситуацію врятувало те, що частина туристів, які раніше мандрували самостійно, тепер стали звертатися до турагентів за пакетними турами", – додав Григораш.

Готелі

Скоротилися доходи і готельної сфери. За шість карантинних місяців українські готелі та заклади, які надають послуги з розміщення, сплатили податків на понад пів мільярда гривень менше, ніж у березні-вересні 2019 року.

Найстрімкішим падіння надходжень від галузі було у квітні – майже втричі порівняно з аналогічним місяцем 2019 року. З липня готелі збільшують відрахування до бюджетів, однак вони значно менші порівняно з докарантинним періодом.

"Особливість готельного бізнесу – наявність постійних витрат: податки, ремонти, земля, освітлення, охорона, персонал. Під час карантину був нуль за доходами, а витрати тільки зростали. Зараз виручка поступово збільшується.

Багато що залежить від кількості об'єктів. У нас мережа готелів із сильною позицією, сильним відділом продажу, ми маємо понад 8 тис корпоративних договорів, працюємо з усім ринком, тому в липні ми повернули 75% того, що було раніше (липень 2020 року до липня 2019 року)", – пояснює керівник відділу продажів Reikartz Hotel Group (об'єднує 40 бізнес-готелів та курортів в Україні і за кордоном) Максим Богданов.

Організація виставок

На 30% впали податкові відрахування підприємців, що організовують конгреси і торговельні виставки. Представники цього бізнесу найбільше втратили влітку – щомісячні відрахування становили 50% від показників 2019 року.

Ресторани, кафе, бари

Ресторани та заклади мобільного харчування скоротили відрахування до бюджетів на 23% або 535,5 млн грн. Найважчим для представників цього бізнесу був квітень, після чого почалося поступове відновлення.

У вересні ресторани майже вийшли на показники 2019 року.

"Споживання впало. Протягом трьох місяців з початку карантину галузь отримувала збитки, мінус 30-40%. У нас ситуація була трохи кращою. Ми не переходили на такий варіант сервісу як доставка їжі, це не дуже допомогло нашим колегам, які фіксували збитки", – каже власник сім'ї ресторанів La Famiglia, співвласник Kyiv Food Market Михайло Бейлін.

За його оцінками, доходи галузі за результатами 2020 року можуть знизитися на 30%, а ринок може недорахуватися 15-20% гравців.

Супутній бізнес – "обслуговування напоями" – зменшив відрахування на третину. У найбільш важкі періоди, квітень-травень, від барів, таверн, закусочних, пивних та кафе держава отримувала щомісяця по 10 млн грн – 50% від сум 2019 року.

Авіаперевезення

Податкові відрахування під час карантину відчутно зменшили і пасажирські авіаперевізники. За березень-вересень 2020 року до бюджетів надійшло лише 270 млн грн, що на 49% менше, ніж у 2019 році.

"Показники роботи авіакомпанії впали до нуля, коли взагалі заборонили польоти. Потім, коли були дозволені разові польоти, які було складно організувати, ми отримали лише 4% від докризового показника, тобто мали 96-відсоткове зниження операційної діяльності. Це було надзвичайно складно", – каже віцепрезидент МАУ Сергій Фоменко.

Будівельники

Менше втратила будівельна галузь. Відрахування сектору за шість місяців карантину скоротилися менш ніж на 4%. Відставання від показників 2019 року відбувалося у квітні-липні, а в серпні і вересні вони перевищили цифри 2019 року.

В інтерв'ю ЕП генеральний директор групи "Ковальська" Сергій Пилипенко відзначав, що під час карантину обсяги будівництва "різко впали".

"Ще в березні галузь рухалася, а вже у квітні обсяги впали у два рази. Розуміючи, що підприємства не завантажені, ми спочатку відправляли людей в оплачувані відпустки, які у них були накопичені за багато років", – розповів він.

Хто виріс і сплачував більше податків

Зачинені магазини непродовольчих товарів стимулювали українців переходити на електронну комерцію. Інтернет став рятівним колом для магазинів, які були вимушені зачинитися у перші два місяці карантину.

У розпал карантину українці купували онлайн техніку, одяг, предмети повсякденного вжитку. Ці речі потрібно було доставляти. Не дивно, що саме поштова та кур'єрська діяльність виграла від запровадження карантину чи не найбільше.

Поштові оператори

За шість карантинних місяців компанії, що працюють у сфері поштових відправлень, крім "Укрпошти", та надають кур'єрські послуги, сплатили до бюджету на 24% більше податків, ніж за березень-вересень 2019 року.

"На початку карантину ми помітили незначне зниження динаміки зростання кількості відправлень. Потім люди почали купувати найнеобхідніше, а згодом – усе, що забажається. Більшість українців дотримувалися карантину.

У підсумку, вони стали більше купувати онлайн, навіть ті, хто раніше цього не робив. Як наслідок – виріс попит на доставку", – пояснив СЕО "Нової пошти" Олександр Бульба.

У компанії відзначили, що під час карантину зріс попит на кур'єрську доставку, тоді як раніше клієнти надавали перевагу доставці у відділення. За другий квартал обсяг кур'єрської доставки в компанії зріс на 35%.

Збільшилися податкові відрахування й "Укрпошти". За березень-вересень національний поштовий оператор сплатив до бюджету на 34% або на 303,3 млн грн більше податків.

Однак левову частку з них становили дивіденди компанії за 2019 рік, які вона сплатила у червні (202,7 млн грн), та аванс з податку на прибуток за 2020 рік (36,5 млн грн).

Проте навіть без них податкові відрахування "Укрпошти" під час карантину зросли на 7,2% або 64,1 млн грн.

За розрахунками "Укрпошти", у 2020 році українці користувалися послугами отримання та відправлення посилок на 22% частіше. Доходи компанії від посилок зросли на 30%.

"Попри пандемію, "Укрпошта" збільшує доходи, нарощує обсяги та продовжує реалізовувати інвестиційні проєкти.

Навіть з урахуванням додаткових витрат, зокрема на альтернативні шляхи доставки міжнародних посилок в умовах закриття пасажирських авіарейсів, на засоби індивідуального захисту для 65-тисячного колективу, виплату надбавок за роботу в карантин, "Укрпошта" отримала 6,5 млрд грн чистого доходу (за дев'ять місяців. – ЕП)", – повідомив ЕП гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський.

Освітні заклади

Під час карантину суттєво зросли податкові надходження від закладів, що працюють у сфері дошкільної, початкової та середньої освіти (на 13%, 17% та 16% відповідно). Це попри те, що під час карантину вони закрилися чи не в першу чергу.

"В умовах карантину, коли комунальні та державні заклади освіти вимушено перейшли на дистанційне навчання, яке не скрізь було організовано належним чином, мав суттєво зрости попит на приватні освітні послуги.

Саме зростання обігу коштів у приватній освіті могло зумовити збільшення податкових відрахувань у галузі", – вважає освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Під час карантину батьки активніше шукали додаткових освітніх можливостей для дітей, аби ті з користю витрачали вивільнений час. Після запровадження дистанційної форми навчання батьки часто віддавали перевагу приватним школам, які мали досвід дистанційного викладання дітям ще до запровадження карантину.

"Батьки почали забирати дітей не лише з державних шкіл, а й з деяких приватних. Дистанційна освіта дала можливість школі, наприклад, з Харкова, приймати на навчання дітей з Рівного.

Приватна освіта на початку карантину концентрувалася навколо окремих шкіл. Наразі ситуація вирівнялася", – повідомила ЕП заступниця голови правління громадської спілки "Асоціація приватних закладів освіти України" Ірина Барматова.

За даними "Радіо Свобода", у 2019-2020 навчальному році в Україні було 182 школи, які мали ліцензії на онлайн-навчання. У жовтні 2020 року кількість таких закладів зросла на 28% до 233.

Медичні заклади

Зростання відбулося і в сфері надання медичних послуг. З травня 2020 року держава щомісячно отримувала від лікарняних закладів на 7-10% більше коштів, ніж у 2019 році.

Загалом за шість місяців карантину цей сектор показав найбільше зростання відрахувань в абсолютних цифрах – на понад 440 млн грн.

Чого бізнес очікує далі

Закінчення місцевих виборів багато хто пов'язував з імовірним відновленням жорсткого карантину. Про його посилення час від часу говорить і президент Володимир Зеленський.

"Якщо матимемо понад 9,5 тис інфікованих щодоби, будемо змушені запроваджувати жорсткий карантин. Але тоді зупиниться економіка нашої країни і буде дуже складно всім", – повідомив він 19 жовтня.

Наразі підприємці ще не оговталися від наслідків попереднього жорсткого карантину. За даними ЄБА, більшість членів асоціації розраховує надолужити втрачені через локдаун позиції протягом наступних шести місяців.

"Щоб досягнути докарантинного рівня розвитку, більшості середніх та великих бізнесів знадобиться від шести місяців до року, малому бізнесу – від одного до кількох років. Звичайно, за умови, що друга хвиля коронавірусу не внесе корективи", – повідомила Дерев'янко.

Відновлення жорсткого карантину бізнес оцінює негативно, хоча цього разу підприємці готові до ймовірного локдауну набагато краще, ніж у березні.

"Приватні школи вивчили весняні уроки і підготувалися до нового навчального року: технічно вклалися, знайшли останні резерви, щоб вистояти", – повідомила заступниця голови правління Асоціації приватних закладів освіти України.

Вона додала, що наразі приватні заклади освіти – початкові та середні школи – готові до нових карантинних обмежень набагато краще. Вони розвинули власні програми та методики дистанційного навчання, оновили технічну базу.

Для туристичних агентів нова хвиля жорсткого карантину може стати фатальною.

"Зимовий сезон завжди більш складний фінансово, ніж літній. Навіть при збереженні поточної ситуації сезон для туристичного ринку буде важким, для багатьох турагентів та більшості туроператорів – збитковим. Якщо до цього додати ще й локдаун, то до весни доживуть не всі", – повідомили ЕП в Українській асоціації туристичних агентів.

Подібні настрої і в авіаперевізників. "Українську галузь можна вбити. Введення тотального обмеження авіасполучення без державної підтримки, як це було восени, завдасть критичного удару по українських перевізниках", – переконаний Фоменко.

Попри невизначеність щодо подальшого перебігу пандемії та ймовірності оголошення нового жорсткого карантину, бізнес не втрачає оптимізму. 86% членів ЄБА очікують, що фінансові результати їхніх компаній за 2020 рік покращаться або принаймні не погіршаться.

Однак для малого бізнесу і мікробізнесу новий локдаун може стати фатальним. Відповідно до опитувань ЄБА, щонайменше кожен третій ФОП планує закритися або скоротити масштаби діяльності, якщо будуть запроваджені нові жорсткі обмеження.

Фото на головній: ua.depositphotos.com