Урбанист Том ван Арман. Как Киеву стать "умным" городом

Київ посідає третє місце в Європі за рівнем заторів, система громадського транспорту деградує, місто страждає через хаотичну незаконну забудову, застарілу соціальну інфраструктуру, екологічні виклики, низьку енергетичну ефективність житлового фонду і підприємств.

Чи можна вирішити ці проблеми за допомогою технологій "розумного" міста?

На це та інші питання ЕП відповів Том ван Арман, засновник та директор консалтингової компанії в сфері містобудування TAPP-Smart City Strategy, архітектор, урбаніст з Нідерландів і спікер міжнародного форуму Kyiv Smart City Forum 2020, який незабаром відбудеться в Києві.

— З якого моменту ми можемо називати місто "розумним"?

— На мою думку, є два основні показники справді "розумного" міста.

Перший – інклюзивність (рівний доступ всіх мешканців до міської інфраструктури. – ЕП). Чи є будівельна та цифрова інфраструктури інклюзивними? Чи узгоджуються ділові, політичні, технічні та соціальні цілі?

Другий – відкритість. Чи доступний процес розвитку міста різним верствам населення? Чи відкривають та обмінюються даними органи влади? Чи можуть громадяни за допомогою цифрових сервісів контролювати розвиток свого міста?

— Чи є, наприклад, Амстердам "розумним" містом?

— Амстердам є "розумним" містом вже 500 років. З часів Відродження Амстердам завжди був містом релігійних, політичних, соціальних та економічних потрясінь. Зі швидкими темпами розвитку 21 століття місто також стрімко розвивається, впроваджує цифрові експерименти й адаптує концепції та рішення з урахуванням суспільних інтересів.

— Як визначити ступінь "розумності" міста? Які міста у світі є найкращими прикладами "розумного" міста для вас?

— Існує багато способів оцінювання "розумного" міста. Наприклад, міста можуть класифікуватися за стійкістю, інтелектом, відкритістю, інтеграцією, управлінням, міською інноваційністю, колаборацією або інноваціями у сфері послуг.

На жаль, я не можу говорити про Київ, адже не реалізував тут проєкти, але можу назвати чотири найпопулярніші smart-міста, які спадають мені на думку.

Барселона. Місто має 22 програми smart-міста у 12 галузях, серед яких охорона навколишнього середовища, мобільність, захист водних ресурсів, управління відходами.

Гельсінкі. У 2011 році була створена відкрита цифрова платформа Helsinki Region Infoshare, завдяки якій громадяни мають змогу брати участь у проєктах "розумного" міста. Жителі Гельсінкі можуть знайти будь-яку інформацію, використовуючи відкриті платформи даних, а місто постійно інвестує у сфери, які, на думку громадян, потребують вдосконалення.

Лондон. Там розробили стратегію відкритих даних за допомогою ініціатив відкритості міст та диверсифікації служб Smart City із залученням громадян. При цьому Лондон активно заохочує до співпраці стартапи.

Сінгапур. Запроваджена потужна дієва програма Nation-led Smart City Governance. Вона створює інфраструктуру для взаємодії громадян з керівництвом міста та покращує життєдіяльність Сінгапура за допомогою відкритих даних.

— Як в Амстердамі визначають, які "розумні" рішення потрібно запроваджувати та які з них будуть ефективно працювати?

— Недавно ми стали лідерами в адаптації територій для створення робочих місць і творчих майданчиків для студентів, художників, підприємців та стартаперів.

Є безліч прикладів, коли голландці швидко перетворювали занедбані площі на продуктивні та прибуткові осередки. Вони називаються Amsterdam Broedplaatsen (осередки творчої індустрії).

Ці осередки – наче живі лабораторії. Вони дають місту можливість досліджувати безліч розумних енергетичних рішень та моделей мобільності для тестування в громадському просторі.

Наприклад, Schoonship – найміцніше мобільне ком'юніті в Європі, або De Ceuvel – міська платформа для інновацій, експериментів і творчості. Моє улюблене – The Living Lab Marineterrein Amsterdam – внутрішньоміський тестовий майданчик для навколишнього середовища.

— Якою має бути роль міської влади і мешканців у впровадженні "розумних" рішень?

— Владі не варто думати, що вона може подолати проблеми 21 століття, мислячи, як у 20-му. Треба більше експериментувати, створювати майданчики для випробовування нових рішень, щоб громадськість могла зрозуміти, як усі ці інновації чи технології змінять їхнє повсякденне життя.

— Які рішення інтелектуального міста найбільш популярні з точки зору масового впровадження в містах ЄС?

— Однією з найбільш популярних тенденцій є створення департаментів Open Data. Місто створює департамент даних з відкритим доступом, щоб їх могли вивчати підприємці та стартапери і пропонувати інноваційні рішення для міста.

За допомогою відкритих та стандартизованих комплексів даних бізнес має можливість покращити муніципальну економіку, досягти продовольчої, ресурсної та енергетичної незалежності.

— Які "розумні" міські рішення ви б рекомендували впровадити в Києві для стимулювання туризму?

— Робіть те, що ми робили тут, в Амстердамі! Ми організували двотижневий хакатон (форум для розробників, під час якого фахівці з різних областей розробки програмного забезпечення спільно вирішують певну проблему на час. – ЕП).

Він надав програмістам, розробникам бізнесу, дизайнерам та лідерам громади доступ до даних щодо транспорту, готелів, музеїв, туризму та телекомунікацій.

На цьому хакатоні ми придумали 12 життєздатних рішень, які вже впроваджуємо в життя.

— За якими критеріями мешканці міста повинні оцінювати ефективність дій міської влади щодо впровадження "розумних" рішень?

— Дуже просто. Критерії мають базуватися на тому, чи поліпшує це їхнє життя, чи полегшує роботу, чи покращує місто. Громада повинна визначати цінності та принципи, які повинні захищати їхнє місто. Тут, в Амстердамі, ми використовуємо маніфест TADA, за яким все контролюють люди. Він відкритий і прозорий для всіх.

— Які бізнес-моделі міського чи приватного партнерства в сфері впровадження рішень "розумного" міста найбільш прибуткові?

— Технології "розумного" міста не повинні бути для вигоди. Їх слід застосовувати для задоволення суспільних інтересів, а не для збагачення окремих осіб. Ніхто не повинен приховувати дані від громадськості з метою заробітку.

Моя компанія має просту бізнес-модель збереження відкритого вихідного коду та даних.

Наприклад, ми розробили першу в світі відкриту систему моніторингу натовпу. Спеціальна програма вимірює щільність людей у натовпі, що дуже важливо в період коронавірусу. Зробивши цю систему безкоштовною та доступною для органів місцевого самоврядування, ми допомагаємо зберігати громаду здоровою та продуктивною.

— Які "розумні" рішення, на вашу думку, повинен реалізувати Київ якомога швидше?

— Не думайте про це. Краще подумайте про найбільший виклик для громадян і найдешевше та найшвидше рішення для його подолання. Рішення повинно бути методологічно простим, щоб швидко "піти в народ". Простіше кажучи, ви маєте почати "завтра ж" і результати мають бути швидкі і довготривалі.