Гармонизация с ЕС: почему стратегия обращения с твердыми бытовыми отходами нужна каждому городу

В рамках програми "Зелені міста" місто отримало від ЄБРР кредит 20 млн євро, який доповнює інвестиційний грант у розмірі 10 млн євро з Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P), а також грант у 5 млн євро з коштів Фонду чистих технологій (ФЧТ), призначених для кліматичних інвестицій (CTF).

Саме на ці кошти буде проведена рекультивація полігону у Грибовичах та будівництво заводу

Програма "Зелені міста передбачає фінансування проектів українських міст-партнерів щодо впровадження технологій з поводження з твердими побутовими відходами, поліпшення муніципальної інфраструктури, якості повітря, чистоти та доступності земельних і водних ресурсів, зелених зон. В Україні бюджет програми складає близько 1 млрд євро, частина з яких вже спрямована на відповідні проекти.

Нагадаємо, у 2016 році на сміттєзвалищі у Грибовичах сталась пожежа, в результаті якої загинуло 4 людини. Полігон було закрито і місто опинилось в "сміттєвій облозі", за якою спостерігала вся Україна.

Сьогодні для вивезення сміття на інші полігони Львів витрачає 1 млн грн щодня. І якщо проблему зі сміттям вдалось вирішити коштом міського бюджету, то існування Грибовицького полігону несло в собі загрозу виникнення нових техногенних катастроф та небезпеку для мешканців сусідніх районів.

Того ж року ЄБРР, спільно зі львівською місцевою владою розробили проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, який є частиною комплексного плану вирішення проблеми поводження з твердими побутовими відходами у Львові.

Проект рекультивації передбачає вирівнювання тіла полігону, встановлення систем дегазації, очистки фільтратів та формування родючого шару ґрунту із подальшим висадженням зелених насаджень зі слабкою кореневою системою.

Інша складова плану - будівництво у Львові заводу з механіко-біологічної переробки твердих побутових відходів. За основу взято технології, які успішно реалізовано в багатьох країнах Європи, зокрема, в Польщі.

Передбачено сортування відходів на 4 фракції, сам же завод буде працювати в двох режимах - із сухими та вологими відходами. Отримана вторсировина буде спрямована на повторну переробку.

Наприклад, відходи упаковки можуть бути використані як паливо на цементних заводах, що знаходяться у сусідніх районах. А зкомпостовані органічні відходи після спеціальної обробки можуть тривалий час зберігатися, а в майбутньому - використовуватись як біопаливо. Завод буде працювати в дві зміни і має повністю забезпечити потреби міста в переробці сміття.

5 грудня 2019 року відбулась презентація проекту Lviv Solid Waste, на якому представники ЄБРР, Швеції , EU, E5P та України розповіли про перші кроки в напрямку розробки місцевої стратегії поводження з відходами у Львові.

Марк Магалецький, керівник сектору інфраструктури та енергетики в Україні Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, розповів про проект "Зелені Міста" та особливості його реалізації у Львові.

- Розкажіть про програму та що саме в її рамках робить Львів.

- Програма "Зелені міста" допомагає громадам комплексно поглянути на проблеми навколишнього середовища, зрозуміти їх причини та розробити шляхи вирішення. Це стосується не лише сфери відповідальності міської влади. Населення та бізнес також мають бути долучені до цього процесу.

Це більше ідеологічна та аналітична програма, в рамках якої ідентифікуються конкретні інвестиційні проекти, яким, зокрема, є Lviv Solid Waste. Загалом у Львові ми реалізуємо 8 проектів, деякі з них повністю завершені, деякі знаходяться в процесі.

- Які сфери міського життя охоплює програма?

- Це можуть бути проекти по переробці сміття, впровадженню заходів енергозбереження в бюджетній та житловій сфері. Сюди також входять проекти з водовідведення, теплопостачання. Тобто будь-яка сфера діяльності, яка має негативний вплив на навколишнє середовище.

- Які міста України вже беруть участь у програмі та які проекти вони реалізують?

- Сьогодні ЄБРР реалізує 32 проекти у 18 містах України у секторі комунального господарства. Львів став першим, хто почав роботу над такого роду проектом. Крім того, в програмі беруть участь Хмельницький та Маріуполь, в яких також реалізуються проекти по управлінню відходами.

Фактично, долучитись може будь-яке місто, яке оголосить про свій намір і буде готове працювати в цьому напрямку.

- Чому саме проекти з управління відходами реалізують найчастіше?

- Якщо говорити про проекти з управління відходами, то це дуже актуальне питання. Ситуація зі сміттям у кожному місті різна. Однак є підтверджений факт: кожна людина створює 300 кг відходів щороку. В будь-якому місті. Тому якщо взяти кількість жителів помножити на 0,3, то отримаєте кількість тон сміття, яке утворюється в місті щороку.

Проблема переробки відходів існує скрізь і практично ніде не вирішена належним чином. Тому це питання підходу та пріоритетності, які кожне місто для себе обирає самостійно. Львів прийняв рішення, що для них питання управління відходами - найвищого пріоритету. Ми цим займаємось, ми виділяємо на це кошти, залучаємо зовнішнє фінансування та шукаємо інвесторів.

- Досвід яких країн використовувався чи проект у Львові унікальний для ЄБРР?

- Це перший проект такого масштабу в Україні. Полігон у Грибовичах - один з найстаріших в країні. До того ж Львів - одне з найбільших міст з точку зору накопичених відходів. В підсумку, цей полігон виявився ледь не найбільш запущений.

Зрозуміло, що сміття утворюється в будь-якому місті. І сама по собі ця проблема не унікальна. Різні країни по-різному до цього підходять, і через ситуацію на полігоні це викликало екстра складності.

Сьогодні існує багато технологій по управлінню відходами. Водночас для кожного полігону проект управління відходами унікальний через географічне положення та морфологію сміття. Фактично, це живий організм і необхідно враховувати його особливості.

Зрозуміло, що з 1958 року у Грибовичах відбуваються різні, здебільшого неконтрольовані, процеси, що в підсумку зробило полігон унікальним. Підготовка проекту йшла у діалозі між містом, ЄБРР та експертами, які були залучені до підготовки та аналізу можливих технологічних рішень.

Це була відкрита професійна дискусія. І рішення приймалось з точки зору того, що має бути кращим і найбільш ефективним для досягнення мети та вирішення проблеми.

- Звідки йдуть кошти на фінансування проекту у Львові?

- Будь-який проект - це комбінація різних джерел. В багатьох проектах якорем є фінансування за рахунок кредиту ЄБРР. Фактично, це основа, на яку потім додаються гранти. 20 млн євро надав ЄБРР, ще 10 млн - це грант Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P).

Фонд Чистих Інвестицій надав грант у розмірі 5 млн євро. Плюс місто вкладає в проект близько 7 млн євро.

В першу чергу слід фінансувати ті пріоритети розвитку міської інфраструктури, які потрібні саме місту. Львів не просто бере участь в програмі, а чітко розуміє що буде робити найближчі 5-10 років з усіма критичними елементами міської інфраструктури.

Це стосується не лише поводження з відходами, а й водоканалів, очисних споруд, теплової енергетики в місті.

- Як місто може стати учасником програм і претендувати на такі позики?

- Головна особливість залучення кредитних коштів від ЄБРР - це те, що ми фінансуємо проекти, починаючи з 10 млн євро. І тут питання - чи може місто собі дозволити залучити такий кредит. Тобто це економічні показники міста та бажання адміністрації щодо необхідності залучення кредитів на реалізацію проектів, які потребують зовнішнього фінансування.