Рада голосует за рынок земли: удалось ли Зеленскому уговорить "своих"
"Земля" заполонила інформаційний простір.
Референдуми, перекриті дороги, політичні бійки, протести, боягузтво, популізм (соціалізм) і безкінечна інтрига, яку ніщо не зможе вбити. Це короткий опис того, що відбувається за кулісами земельного питання.
Утім, до фінішу лишилося кілька годин. 13 листопада Верховна Рада буде розглядати проєкт 2178-10, який дозволить нарешті скасувати мораторій.
Проте зараз ніхто не скаже напевно, що буде в залі: беззаперечна перемога чи повне фіаско.
У день голосування депутати "Слуги народу" збиралися, щоб поговорити із Зеленським. Останній переконував їх голосувати "за" і пояснював, чому його ідея з референдумом щодо іноземців — це виграшна комбінація.
За словами присутніх на зустрічі депутатів, президент наголошував, що "протести розганяє лише одна людина", маючи на увазі, ймовірно, олігарха Ігоря Коломойського.
Зеленський визнав, що такі заходи опонентів все одно діють, і саме через ризики поширення протестних настроїв він запропонував провести референдум щодо продажу землі іноземцям.
"Слуги" наразі залишилися із земельним питанням наодинці. Інші партії будуть грати "проти". Головне питання — скільки депутатів Зеленського зіграють у ту ж гру, і чи допоможе гаранту хід з референдумом.
Тим, хто не відстежував події навколо цієї теми і хоче зрозуміти, за що і як голосуватимуть депутати 13 листопада, ЕП пропонує ознайомитися з цим текстом. Тут будуть відповіді на такі питання.
- За який законопроєкт буде голосувати Верховна Рада?
- Чому всі партії "проти", у тому числі "Голос"?
- Як вплинула на розстановку сил ініціатива Зеленського щодо проведення всеукраїнського референдуму?
- Як Зеленський збирається перемогти на референдумі?
- Чи можливо створити ринок землі в Україні?
Про законопроєкти
У порядку денному 11 законопроєктів щодо земельного питання. Зупинятися на кожному не варто, бо десять з них не матимуть підтримки. Головний документ, на який робить ставку команда Зеленського, — це проєкт 2178-10.
Що він передбачає?
Перше. З 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення. З цього моменту право продавати земельні паї отримають всі їхні власники.
Друге. Купувати землю зможуть українські фізособи, компанії, територіальні громади та держава.
Третє. Юридичні особи, кінцевими власниками яких є іноземці і які орендують землю в Україні понад трьох років, також зможуть її придбати з 1 жовтня 2020 року.
Між першим і другим читаннями, заявив Зеленський, у проєкт буде внесена поправка про проведення всеукраїнського референдуму, на якому українці вирішать, чи давати іноземцям дозвіл на придбання землі.
Четверте. Іноземні компанії, які не обробляли землю в Україні мінімум три роки, зможуть отримати право купувати землю з 1 січня 2024 року.
П'яте. Передбачене переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки.
Шосте. Концентрація землі у власності визначена на рівні 35% території ОТГ, 8% — області, 0,5% — країни.
Сьоме. Землі державної та комунальної власності будуть реалізовуватися на торгах. Стартова ціна продажу — нормативна грошова оцінка.
Про референдум
Земельна реформа за крок до референдуму, на якому українці вирішуватимуть, чи давати право іноземцям купувати землю.
"Іноземці та компанії, що мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські земельні ділянки тільки у випадку, якщо на це буде дана згода народу України на всеукраїнському референдумі. Відповідний пункт буде міститися в законі", — заявив у відеозверненні Зеленський.
Цією заявою він ошелешив не лише опонентів реформи, а й депутатів власної фракції. До цього моменту питання допуску іноземців до купівлі землі через референдум фракція "Слуга народу" не обговорювала.
Референдум був несподіванкою не тільки для депутатів. Проти такого варіанта були всі: і голова ОП Андрій Богдан, і прем'єр Олексій Гончарук, і голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольський. Утім, Зеленського це не зупинило і він зробив по-своєму.
"Усі були шоковані. Вони подають це як велику перемогу і вірять, що переможуть на референдумі. Давид (Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу". — ЕП) і Потураєв (Максим Потураєв, депутат з фракції "Слуга народу". — ЕП) розповідали нам, що, мовляв, проведемо електронний референдум, щоб бабці не прийшли, і перемога буде за нами.
Ми — просто посміховисько зараз для всіх. Я ще сподівався, що там є якийсь хитрий план, але коли почув про електронний референдум, я зрозумів, що це фіаско", — каже один з депутатів "Слуги народу".
Після заяви президента все перевернулося з ніг на голову. Ідея референдуму щодо обігу землі належала основним опонентам реформи — фракції "Батьківщина", яка після заяви Зеленського втратила один з козирів проти запуску ринку.
Проте чи не найгучніше слово "референдум" відгукнулося в серцях близько тисячі компаній, які давно орендують землю в Україні і власниками яких є іноземці.
Це означає, що вони не зможуть купувати землю одночасно з українськими компаніями. Так, за даними соціологічних опитувань, 69% українців виступають проти продажу землі іноземцям.
У такому випадку в немилість потраплять і публічні агрохолдинги, акції яких котуються на міжнародних біржах.
"Якщо ми не зможемо купувати ті поля, що обробляємо, то це фактично конфіскація. Для українських учасників ринок відкриється і вони зможуть придбати землю, а ми — ні, хоча працюємо в Україні вже 11 років", — заявив генеральний директор компанії "Волинь агро" Максим Городов.
Фірма, яку очолює Городов, входить до групи компаній "Агропросперіс" і контролюється американським інвестфондом NCH Capital.
За словами менеджера, такими заявами влада начебто пiдтримує iноземнi iнвестицiї, а насправдi — виводить з ринку тих, хто тут давно працює.
"Ми одні з перших залучили іноземного інвестора в АПК України і нас хочуть прибрати, начебто роблячи гарну справу — скасування мораторію", — наголошує Городов.
Слід Коломойського у протестах
Попри заяви влади щодо обмеження доступу іноземців до ринку, запропонований сценарій не влаштовує інші фракції та завзятих противників пропонованої концепції земельної реформи — Всеукраїнську аграрну раду (ВАР).
У понеділок вона організувала акцію під лозунгами "Ні — продажу України", що проходила в 13 регіонах. У день голосування учасники організованого ВАР протесту принесли під стіни Верховної Ради труп свині в труні і похоронні вінки.
Офіційно асоціацію фінансують аграрії та учасники, які поділяють її погляди. Проте, як стало відомо ЕП, з недавніх пір одним з її спонсорів став Коломойський. Цим у непублічних розмовах хвалився голова ВАР Андрій Дикун.
"Коломойський створює хаос, особливо в питаннях, де є хоч якийсь перетин з МВФ. У тому числі — щодо земельного законопроєкту, хоча фонд взагалі не цікавиться питанням землі. Коломойський намагається "насолити" у всіх важливих для президента питаннях", — каже один з високопосадовців Кабміну.
Чи вистачить голосів
"Слуга народу"
За даними співрозмовника ЕП з партії, 8 листопада в "Слузі народу" нарахували десь 190 депутатів, які готові тиснути кнопки "за". Підтримають проєкт ще вісім-десять мажоритарників.
Такою була розстановка сил до заяви про референдум. У Зеленського розраховують, що цей хід дозволить мобілізувати більше голосів в партії. Проте такої впевненості у частини депутатів нема.
"Наразі перед голосуванням ситуація десь 50 на 50, але мені здається, що все-таки 45 на 55 не на користь законопроєкту", — заявив ЕП один з депутатів "Слуги" після ранкової зустрічі з президентом.
"Голос"
У відповіді на запит ЕП в партії зазначили, що "виступають за зняття мораторію на землю та цивілізований вільний ринок землі, основним бенефіціаром якого повинен стати український фермер та українські громадяни".
"Перш ніж ми ухвалимо рішення про підтримку чи непідтримку законопроєктів, монобільшість повинна визначитися з концепцією реформи ринку землі.
Поки що її не розуміють не тільки селяни, а й більшість депутатів. Ця концепція і законопроєкти змінюються щотижня", — зазначається у відповіді.
У "Голосі" наголошують, що законопроект 2178-10 — лише вершина айсберга земельної реформи.
"Закон повинен ухвалюватися одночасно з впровадженням програми доступного фінансування чи кредитування купівлі земельних ділянок фермерами, вирішенням питання земель державних підприємств, приведенням у відповідність кадастру, інвентаризацією земель, дерегуляцією та автоматизацією земельних процедур", — йдеться у відповіді.
За даними джерел ЕП, увечері 12 листопада "Голос" не збирався давати голоси за реформу.
"Правда в тому, що вони бояться. Внутрішньо вони, звісно, ліберали, але вони бояться непопулярних питань. Час грає проти їхньої згоди. Вони потроху почали переходити на позицію "ми "за", але не зараз". А коли Зеленський вийшов з ідеєю референдуму, вони взагалі зіскочили", — каже співрозмовник ЕП із "Слуги народу".
Інші партії запевнили, що не будуть підтримувати законопроєкт.
|
"Європейська солідарність" |
Ми — за ринок землі, але ми за такий ринок, де будуть надійно захищені права українців. Тому ми вимагаємо: 1. Захистити українців-власників землі. Встановити мінімальну ціну сільськогосподарської землі на рівні, не нижчому 50-75 тис грн за га залежно від якості і розташування ділянки. 2. Захистити інтереси громади. Встановити реєстраційний збір з купівлі-продажу землі, який надходитиме до бюджету громад. 3. Передбачити механізм вилучення землі у власника у разі недбалого ставлення до неї, зменшення родючості. 4. Не можна продавати землю іноземцям, зважаючи на ризик її набуття представниками країни-агресора. Необхідно обмежити можливості концентрації земель в одних руках, запровадити механізм ретельної перевірки походження коштів, за які купується сільськогосподарська земля. Необхідно ухвалити закон, який забезпечив би цивілізований ринок. Слід виконати всі супутні дії, щоб ринок працював ефективно і справедливо. Поточна редакція запропонованого владою проєкту ігнорує ці пропозиції, тому наразі ЄС не може її підтримати. |
|
Депутатська група "За майбутнє" |
Ми не будемо підтримувати законопроєкт у запропонованому варіанті, коли близько 70% населення, відповідно до соціологічних опитувань, проти обігу землі, а 90% — проти продажу іноземцям. Це свідчить про те, що люди не розуміють, про що йде мова. Владі треба зупинитися, провести нормальну роз'яснювальну роботу серед людей через ЗМІ та органи місцевої влади. Люди думають, що продаж землі — це її обов'язковий продаж, але це не так. Оренда буде працювати і це важливо пояснювати. Крім того, наразі не представлені фінансові механізми підтримки дрібних та середніх агровиробників, нема законопроєкту щодо консолідації земель, відсутні зміни в антимонопольне законодавство. Не треба ламати Верховну Раду через коліно. |
|
"Батьківщина" |
Питання землі — не тільки економічне, а й соціальне. На що зможуть розраховувати малі та середні виробники в умовах відсутності ефективної правоохоронної та судової систем? Виробники не можуть отримати дешевих кредитів без застави, вони позбавлені державної підтримки. Малий та середній бізнес забезпечує удвічі більше робочих місць, ніж агрохолдинги, у півтора рази вищу додану вартість продукції та сплачує значно більше податків до місцевих бюджетів. Запропонований законопроєкт закріплює та зміцнює позиції олігархів в агросекторі України, відкриває можливість іноземцям купувати українські чорноземи. На наш погляд, це неприпустимо. Компанії з іноземним капіталом, які понад три роки працюють в країні, обробляють понад 8 млн га. Проєкт надає їм пріоритетне право викупити саме таку кількість землі одразу після відкриття ринку. Ще одна норма дає можливість отримати до 213 тис га землі в одні руки. Це стимулюватиме створення агрохолдингів. |
|
Опозиційна платформа "За життя" |
Наша політична сила виступає категорично проти продажу українських земель. Те, у який спосіб аграрний комітет підтримав відповідний законопроєкт — в абсолютно таємному режимі, не запросивши авторів альтернативних проектів законів, поінформувавши не всіх членів комітету, — ми взагалі вважаємо неприпустимим та недемократичним. Для чого такий поспіх та заради чиїх інтересів це здійснюється? Очевидно, що не захист інтересів громадян України мають на меті ті, хто лобіюють дану ініціативу. Це відбувається заради отримання чергового траншу та виконання вимог МВФ. Тільки ці гроші швидко закінчаться, а землю ми можемо і не повернути назад. Нас не влаштовує затверджений комітетом законопроєкт. По-перше, те, що таке важливе рішення ухвалюється без огляду на думку громадян України. По-друге, що проєкт закону недосконалий і містить багато прогалин, через які українські землі можуть стати власністю іноземців. По-третє, те, що його ухвалення породить чергову несправедливість, адже своїм правом на отримання земельних паїв скористалися лише 7 млн наших громадян — лише 15% людей. |
Тепер все залежить від того, чи вдалося Зеленському переконати своїх депутатів тиснути на зелені кнопки. До голосування залишилися лічені години.