Оксана Маркарова: 5-7% роста ВВП — амбициозная цель, но достижимая

"У першу чергу я фінансист, а не політик, тому і залишилася в уряді", — говорить міністр фінансів Оксана Маркарова у розмові з ЕП.

Це вже третій уряд, у якому працює Маркарова. У міністерство вона прийшла в березні 2015 року на посаду заступниці міністра фінансів Наталії Яресько в уряд Арсенія Яценюка. За ці роки працювала на посадах першої заступниці міністра, виконувачки обов'язки міністра. У 2018 році стала міністром фінансів.

За час перебування на останній посаді їй вдалося зробити дві важливі речі.

Перша — розгляд бюджету за процедурою раннього ухвалення кошторису. У 2019 році ситуація може повторитися: на початку листопада в Україну приїде місія МВФ, і ухвалення бюджету буде одним з індикаторів, від якого залежатиме успіх переговорів з кредитором про нову програму фінансування.

Друга — взяття під контроль податкових та митних органів. При Маркаровій відбувається розподіл Державної фіскальної служби на дві нові: податкову та митну. З цим процесом пов'язаний і важливий майбутній виклик для міністра.

Очільники служб Сергій Верланов і Максим Нефьодов призначалися в період переходу влади від Петра Порошенка до Володимира Зеленського. Нова влада не контролювала ці призначення, конкурси були оголошені раніше. Останнім часом з Офісу президента звучить критика щодо Максима Нефьодова.

Команда Зеленського може замінити цих людей і взяти під контроль митницю та податкову. Чи вистачить у Маркарової політичної ваги їх відстояти?

Що міністру не вдалося зробити? Як вона ставиться до податкових ініціатив нової команди? Як розвиватимуться події навколо Приватбанку? Чи суттєво зміниться проект бюджету-2020 до другого читання і чи влаштує це МВФ?

Про все це ЕП поговорила з Маркаровою після її повернення з Вашингтона, де вона брала участь у переговорах з МВФ та іншими фінансовими кредиторами.

Інтерв'ю відбулось 22 жовтня. Через декілька днів після цього вийшло розслідування програми ""Схеми", головним героєм якого стала Маркарова.

За даними журналістів, міністерка напередодні банкрутства "Актив-банку", співвласником якого вона була, вивела з фінустанови на свою фірму більше 4000 кв м елітної нерухомості на Подолі, заплативши за майно у декілька разів менше його заставної вартості. Ці події припадають на 2014 рік, до її приходу на держслужбу.

Сама Маркарова спростовувала це на власній Facebook-сторінці. Вона стверджує, шо приміщення було продано законно.

Як Маркарова потрапила в "уряд Зеленського"

— Кілька місяців тому, коли багато ваших колег йшли в парламент і домовлялися з політичними силами про місця у списках, ви вирішили залишитися міністром фінансів і працювати в уряді. Чому?

— Я отримала кілька пропозицій від політичних сил, однак причин, з яких не пристала на них, мабуть, дві. Я в першу чергу фінансист, а не політик, тому бачу себе у виконавчій владі чи в бізнесі, у якому я працювала раніше, а не в написанні законопроектів. Звісно, ми беремо участь у підготовці законопроектів, іноді пишемо профільні, але це не моя ключова компетенція.

Друга причина стосується періоду, у який формувалися списки. Це були дострокові вибори до парламенту. Якби я вирішила піти на них, потрібно було би брати відпустку на час кампанії. Поєднувати активну політичну кампанію з позицією чинного міністра, особливо міністра фінансів, дуже тяжко.

Нам влітку треба було забезпечити фінансування бюджету. Ми тоді вийшли на ринок зовнішніх запозичень й успішно розмістили перший за 15 років бонд у євро. Попереду був вересень — піковий місяць боргових виплат, до якого треба було готуватися і забезпечити ритмічне фінансування соціальних видатків.

Зваживши всі "за" і "проти", я вирішила, що для мене буде правильно продовжити роботу до формування нового уряду.

— Хто з політичних партій пропонував вам іти на вибори? Преса писала, що вас політично підтримав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

— Не зовсім розумію, що значить "політично підтримав Аваков". Аваков — колега за попереднім і теперішнім складами Кабміну, а пропозиції у мене були саме від політичних сил. Коментувати їх я не буду, це вже в минулому. Питання моєї роботи в уряді я обговорювала з прем'єр-міністром і президентом.

— Як оновилися пріоритети вашої роботи?

— Вони не оновилися, вони суттєво розширилися. Два великі напрямки роботи уряду — збереження макроекономічної стабільності і максимальне підсилення економічного зростання. За обома у Мінфіну стало набагато більше роботи.

Мабуть, головна відповідальність Мінфіну — бюджетний процес. Пріоритет номер один для мене — повноцінне запровадження середньострокового бюджетування. На жаль, з політичних причин нам не вдалося його реалізувати.

До завершення своєї політичної кар'єри я би хотіла побачити ухваленою трирічну бюджетну декларацію. Ми зараз активно працюємо з міністерствами над бюджетом на 2020 рік і в процесі обговорюємо деякі моменти, які ляжуть в її основу. Це буде декларація на 2021-2023 роки.

Пріоритет номер два — продовження фіскальної консолідації, тобто зменшення бюджетного дефіциту. Це головний таргет Міністерства фінансів: утримання первинного профіциту і вихід в майбутньому на бездефіцитний бюджет.

Третій пріоритет — завершення реальної реформи ДФС і створення Митної служби, Податкової служби і з 2020 року — Бюро фінансових розслідувань.

— Закон про бюро ще не ухвалений, а в проекті кошторису на наступний рік ви вже заклали на нього фінансування. Як ви його рахували?

— У нас був проект закону, у нас є ДФС, у складі якої тимчасово функціонує податкова міліція. Бюро фінансових розслідувань повинно замінити податкову міліцію та увібрати у себе ті функції боротьби з економічними злочинами, які є у Національної поліції та частково у Служби безпеки. Ми зрозуміємо, якою буде фінальна модель нового органу, і відобразили це в бюджеті на 2020 рік.

— Перерозподіл підслідності між правоохоронними органами — головний камінь спотикання при створенні нового органу. Чи погодилося МВС передати свої функції за запропонованим вами варіантом?

— У деяких моментах обговорення тривають, але питання підслідності вирішене. Зараз проєкт готується до другого читання в парламенті. Цей акт — на стику двох комітетів: з питань правоохоронної діяльності і податкового.

Дуже важливо з самого початку правильно запустити процес його доопрацювання. Одне з ключових питань, яке дискутувалося, — де повинен перебувати цей орган: у підпорядкуванні Міністерства фінансів чи бути незалежним органом на зразок НАБУ. Ми готові до цієї дискусії.

— Вважаєте, що він повинен бути в підпорядкуванні Мінфіну?

— Найголовніше, що вважало Міністерство фінансів, — необхідно забезпечити абсолютно прозорий, неупереджений і правильний процес відбору керівництва.

Ми створюємо новий орган. Це не реорганізація, відповідно, ми не будемо нікого туди переводити, всіх найматимемо з нуля. Тому дуже важливо провести правильний конкурс з відбору керівника і заступників голови цього органу.

Є дві моделі. Якщо цей орган координуватиме Мінфін, то він проведе конкурс і координуватиме роботу бюро після запуску. Якщо ж ми створюємо незалежний орган на кшталт НАБУ, то йдемо за складнішою процедурою відбору кадрів.

У кожній моделі є плюси і мінуси. Поки що зупинилися на запропонованій Мінфіном моделі. Ми хочемо, щоб до цього органу зі старту був високий рівень довіри. Тільки тоді він зможе бути ефективним.

Який законопроєкт найбільше турбує бізнес і до чого тут деофшоризація 

— Судячи з ініціатив депутатів та уряду, ще один тренд 2019 року — змінити правила адміністрування податків.

— Це один з наших пріоритетів — покращення адміністрування і тотальна електронізація послуг. Маю на увазі все, про що ми говорили раніше, але повноцінно не запустили: єдине вікно, "е-контрактинг", запуск нового модуля, який дозволить всі договори робити електронними і нічого не роздруковувати.

Ми багато зробили для електронного кабінету платника податків, але він поки що повноцінно не працює. Після того, як зробимо реформу адміністрування, а нові служби почнуть діяти, ми побачимо, де і як у нас працює законодавство.

Не можна сказати, що у нас безнадійно заплутане податкове законодавство. Ні, воно зрозуміле, але адміністрування і нерівність підходів до оподаткування породжують постійні розмови про те, що у нас проблеми з податковим законодавством. Коли ми вирішимо проблему адміністрування податків, то зможемо по-іншому подивитися на податкове законодавство.

Стане зрозумілою справжня податкова база. Після запуску роботи БФР конкретизується частка тіньової економіки. Проблема в тому, що коли ми подаємо законопроекти для ліквідації прогалин, то не знаходимо підтримки.

— Ви говорите про законопроєкт №1210 щодо зміни адміністрування податків, який розкритикувала бізнес-спільнота?

— Велику частину законопроєктів №1209 та №1210 становить запровадження правил BEPS.

— У BEPS найменше проблем. Бізнес турбують високі штрафи, розширення бази оподаткування рентою і зміни щодо акцизів.

— Думаю, наявність BEPS у цих законопроектах — лише одна з причин їх критики. Насправді BEPS дозволить здійснити реальну деофшоризацію.

BEPS дозволить побачити частину угод, які укладаються в Україні, але структуруються повністю поза нею. Оподатковуються такі угоди також не повністю, незважаючи на те, що бенефіціарами в цих компаніях є чи можуть бути українські громадяни або українські компанії.

Ті, хто прочитали ці законопроекти в частині BEPS й ухиляються від сплати податків, виступають проти них. Насправді податкові закони не завжди приємні. Вони повинні бути спрямовані не на те, щоб для когось погіршувати умови, а для когось покращувати, а на те, щоб вирівнювати правила гри для всіх.

Це забезпечить ще один пріоритет — прискорення економічного зростання.

Що Мінфін може робити в цьому напрямку? Ми активізуємо співпрацю з міжнародними партнерами і кредиторами. Наша боргова політика переслідує кілька цілей: знизити частку державного боргу до ВВП, видовжити його в часі і знизити його вартість. У всіх цих напрямках у нас є помітні успіхи.

Довший і дешевший ресурс ми можемо отримати в наших офіційних кредиторів: Світового банку, ЄС, ЄБРР та інших. Недавно ми з ЄБРР побили рекорд: за десять місяців 2019 року ЄБРР профінансував проектів на 1 млрд євро.

Якщо ми продовжимо такими темпами, то за результатами 2019 року Україна зможе стати країною №1 за операціями ЄБРР. Зараз це Туреччина. Чому це важливо? Для прискорення економічного зростання дуже потрібні інвестиції. Бажано в реальний сектор. Інвестиції завжди заходять хвилями.

Перша хвиля — це портфельні інвестори, які, як правило, заходять тільки в державні цінні папери. Завдяки відкриттю Clearstream нам вдалося забезпечити простіші умови для інвестування з боку нерезидентів. У 2019 році 4 млрд дол (в еквіваленті. — ЕП) зайшли від них саме в державні ОВДП.

Більше того, ми змогли скерувати цей капітал в довгострокові інструменти з терміном погашення два-три роки. З них 33,9 млрд грн, еквівалент 1,4 млрд дол, взагалі зайшли в так звану довгу п'ятірку (термін обігу 2 086 днів. — ЕП).

Ці кошти дозволили нам менше запозичувати в банківській системі. Відповідно, більше коштів від банків, ймовірно, піде на реальне кредитування. Як не подивись — це дуже позитивна тенденція.

— Наскільки вона стійка?

— Коли інвестори вкладають кошти в довгі цінні папери — це дуже показово. А ми бачимо апетит навіть до більш довгострокових паперів.

Крім того, наша довга п'ятірка (п'ятирічні облігації. — ЕП) може бути включена в індекс GP Morgan. Коли це трапиться, в наші папери зможуть вкладати ті інвестори, які інвестують кошти в індексні папери і які ще не інвестували в Україну. Практично інвестиційні фонди повинні будуть мати наші папери в своєму портфелі, щоб далі працювати.

— Хто ці інвестори?

— Європейські інвестиційні фонди, пенсійні фонди, які взагалі не інвестують в окремі папери країн з таким рейтингом, як у нас. Друга хвиля притоку капіталу, яку ми бачимо зараз, — це прискорене інвестування від інституцій development finance: EBRD, IFC, Європейський інвестиційний банк, KfW.

Їхні умови кредитування більш привабливі, ніж звичайні комерційні. Ці організації, перебуваючи під парасолькою міжнародних організацій, не бояться заходити в Україну. Вони готові інвестувати в бізнес, який, можливо, не має аудійованих звітів за три роки, але який готовий пройти якісну трансформацію.

Третя хвиля інвестицій — це інвестиції в реальний сектор. На цій хвилі приходять стратеги, круті інвестори, які вкладають у виробництво, сервіс та послуги. Це той двигун, який дасть нам можливість швидко зростати.

Цю хвилю треба прискорювати. Все іде за планом. Наші орієнтири і плани не змінилися, але їхня реалізація дуже сильно прискорилася. У нас турборежим роботи не тільки у Верховній Раді, а й у Кабміні.

Про що уряд домовивися з МВФ і як це стосується "справи Приватбанку"

— Усі кредитори зважають на темпи та якість співпраці України з МВФ. Як пройшли переговори у Вашингтоні? Чи з'явилися в нас додаткові підстави для того, щоб швидше отримати нову програму?

— У нас повноцінно почався новий політичний цикл. У нас нові президент, Верховна Рада, уряд. Поточна програма stand-by — це програма-місточок, яка мала діяти до завершення формування нового уряду. Раніше ми передбачали, що новий уряд буде сформовано до кінця року, та це сталося швидше.

Вибори відбулися достроково, тож виникла дострокова потреба цю програму замінити на нову, довгострокову. Ми зараз обговорюємо трирічну. Ця програма теж базуватиметься на пріоритетах нашого уряду — збереженні макроекономічної стабільності і підсиленні економічного зростання.

Виконання попередніх програм Україна переривала одразу після отримання першого траншу, буквально на старті програми, а я хочу, щоб ця програма була останньою нашою програмою з МВФ в позитивному сенсі цього слова.

Усі країни, які користувалися програмами МВФ, проходили шлях реформ і виходили на такий рівень економічного розвитку, на якому вже не потребували програм МВФ. Ми опрацьовуємо проект меморандуму. Рухаємося швидко.

— Місія поїхала з тим, що низка моментів не вирішена. Один з них стосується Приватбанку. Які ризики відмотування націоналізації в зворотному напрямку? Чи є у Мінфіну можливості, щоб почати переговори з колишніми акціонерами банку?

— У нас є Рада фінансової стабільності, однією із сторін якої є Мінфін. Наше спільне завдання — забезпечувати макроекономічну стабільність.

Вплив банківського сектору на загальну макроекономічну і фіскальну ситуацію дуже великий. Коли банк було націоналізовано, Міністерство фінансів докапіталізувало його 155,3 млрд грн. Звичайно, це величезна цифра. Це додаткові 155,3 млрд грн нашого боргового навантаження.

Будь-які зворотні рухи з Приватбанком не відповідають нашим стратегічним планам як в борговому, так і в банківському напрямках. Щодо банку у нас чітка стратегія: ми його розвиваємо як державний банк, мінімізуємо втрати держави від докапіталізації і в майбутньому повертаємо шляхом прозорої приватизації.

— Які запобіжники можуть бути в програмі МВФ щодо Приватбанку?

— Дочекаймося програми. Питання не в запобіжниках. Коли МВФ підписує програму і розмір програми, то вона повинна бути повністю профінансована. Це так само, як питання з транзитом російського газу. Він буде чи ні?

Є два сценарії і їх потрібно розглядати в тому числі з точки зору публічних фінансів. Ми готові до відмотування ситуації з Приватбанком чи не готові? Чи означає це, що потрібні будуть додаткові кошти? Питання в тому, наскільки ми оцінили план А і план Б, наскільки ми здатні їх реалізувати.

— За даними моїх джерел, МВФ хоче бачити гарантії відсутності тиску на керівництво НБУ і гарантії, що ситуація з Приватбанком не відмотається назад. Що для них може бути такою гарантією?

— Це питання треба ставити МВФ. Незалежність Нацбанку — це дуже важливе надбання, яке є ключовим для існування макроекономічної стабільності. Що стосується питання банків, я би не виділяла Приватбанк. Це питання мінімізації втрат бюджету від проблемних кредитів, проблемних банків.

Ми досить низько перебуваємо у всіх рейтингах в питанні врегулювання проблемної заборгованості. Уже почався продаж майна, арештованого через банкрутство, на майданчику "ProZorro.Продажі".

Також ми почали створювати кредитний реєстр. Люди, які не повертають кредити, не хочуть іти на реструктуризацію, не намагаються знайти вихід із ситуації разом з банком, не повинні вважатися кредитоспроможними. Інші банки повинні подумати двічі, чи видавати кредити тим, хто їх вже раз не повернув.

Ще один фактор — судова реформа. Парламент в турборежимі ухвалив законопроект щодо діяльності органів суддівського врядування.

Судова реформа почалася з Верховного Суду. Там ми бачимо зовсім іншу якість судочинства, а на рівні першої і другої судових інстанцій реформування ще не починалося. Тому ми бачимо суперечливі рішення, які не ухвалюються дуже довго або ухвалюються дуже швидко без повідомлення сторін.

Про конфлікт НБУ з державними банками 

— Уряд та НБУ підписали меморандум про взаємодію. У чому його суть?

— Ще в попередньому меморандумі з МВФ ми говорили, що розробимо механізм координації між монетарними та фіскальними політиками. Це теж дуже важливо. З одного боку, ми всі маємо незалежні політики, а з іншого — ці політики впливають одна на одну. Кожен з нас не існує у вакуумі.

Більшість країн знайшла правильні моделі, які дозволяють не порушувати незалежність НБУ та Мінфіну чи уряду і правильно координувати монетарну й фіскальну політику для максимізації позитивного впливу на макроекономічне середовище. У підписаному з Нацбанком меморандумі про співпрацю чітко і прозоро сказано, яким чином ці дві політики будуть співіснувати.

Усі питання хвилюють не тільки МВФ, а й нас. У системі 500 млрд грн проблемних кредитів, з них 400 млрд грн — у держбанках. У нас є прекрасний приклад — Укргазбанк. Отримавши його у 2015 році в проблемному стані, ми замінили менеджмент, наглядову раду, зменшили рівень проблемних кредитів.

— Є ще кейс Ощадбанку та Укрексімбанку, де не вдалося сформувати незалежні наглядові ради. Кабмін припинив повноваження непогоджених НБУ членів. Що ви думаєте про конфлікт між НБУ та менеджментом Ощадбанку? Які перспективи реформи корпоративного управління в секторі, у тому числі щодо формування наглядових рад держбанків?

— Кандидатів до наглядових рад Ощадбанку й Укрексімбанку обирали найкращі HR-компанії. Вони перевіряли кандидатів на предмет конфліктів інтересів, інших критеріїв та обрали найкращих з нашого short list. НБУ не погодив п'ять кандидатів до наглядової ради Ощадбанку і двох — Укрексімбанку.

Питання в чому? У нас може бути своя точка зору щодо деяких з цих кандидатів, але у Національного банку є свої повноваження. На жаль, коли Нацбанк не погоджує, у нас нема можливості продовжувати дискусію. Ми можемо лише перезапустити процес відбору і відібрати нових кандидатів.

Саме це ми й зробили. Ми припинили повноваження членів, які не були погоджені Нацбанком, і найближчим часом перезапустимо цей відбір.

— Чи захочуть інші кандидати брати участь у конкурсі, зважаючи на те, що Нацбанк не погодив досить висококваліфікованих осіб?

— Ми попросили HR-компанії обдзвонити й актуалізувати всіх кандидатів. Це дозволить зрозуміти, чи залишається бажання у решти претендентів з short list у такій ситуації брати участь в конкурсі. Я дуже сподіваюся, що хороші кандидати зголосяться і будуть готові далі реформувати цю систему.

— Коли будуть сформовані незалежні наглядові ради цих банків?

— Вони точно будуть сформовані до кінця 2019 року. Узагалі Міністерство фінансів хотіло би провести всі етапи відбору буквально за місяць. Це більш важливо для Ощадбанку, тому що там зараз нема кворуму.

В Укрексімбанку потрібно замінити двох членів, але наглядова рада продовжує діяти. Вона недокомплектована, але кворум є. Наглядову раду Ощадбанку потрібно обрати у найкоротші терміни, бо в кінці року виникає багато питань, які повинна вирішувати наглядова рада, у тому числі затвердження звіту банку.

Як сильно зміниться бюджет-2020: яким бачить Мінфін зростання ВВП і курс гривні 

— Ще одне важливе для МВФ питання — бюджет-2020. Було зрозуміло, що проект кошторису, поданий 15 вересня, зміниться. Як сильно?

— Суттєво. На це є дві причини: новий макропрогноз і нова законодавча база разом з депутатськими пропозиціями. Це хороший і збалансований бюджет, який високо оцінили наші міжнародні партнери і в якому ми спробували відобразити всі пріоритети уряду. Хоча ми його подавали до узгодження плану дій уряду, міністри день і ніч працювали над своїми частинами.

За неповні два місяці роботи Верховна Рада ухвалила багато важливих реформ, які матимуть вплив на економічне зростання. Це закони про концесії, про приватизацію, про вирівнювання правил гри на митниці, про створення уповноважених економічних операторів, про спільний режим транзиту.

Зрозуміло, що всі ці речі будуть імплементуватися протягом року, але всі вони в середньостроковій перспективі серйозно вплинуть на економічне зростання.

Макропрогноз відреагує на ухвалені рішення не завтра. Це займе певний час, однак не так багато, як це би зайняло кілька років тому. Насправді очікування щодо України позитивні. В останньому World economic outlook МВФ ми бачимо: незважаючи на те, що глобальна економіка уповільнюватиметься, МВФ і Світовий банк покращили свої макроекономічні прогнози щодо України.

— Консервативний сценарій Мінекономіки передбачає зростання ВВП у 2020 році на 3,7%. Виглядає оптимістично на фоні прогнозу МВФ — 3%.

— Але збігається з прогнозом Світового банку — 3,7%.

— Україна озвучувала й план зростання на 5-7%. Чи може МВФ не погодити бюджет через нереалістичний, на його думку, макропрогноз?

— 5-7% — наша мета. Вона амбітна, але досяжна. Проте бюджет не може розраховуватися на меті, він розраховується на макропрогнозі.

Макропрогноз — це те, що ми бачимо сьогодні. Я впевнена: якщо ми продовжимо рухатися за нашим планом, ми побачимо більше зростання. Насправді реальний ріст економіки — це важливо, але для бюджету важливий весь набір показників. Це і номінальний ВВП, й інфляція, і споживання…

Там буде і показник курсу гривні. Ми вже бачимо, що курс буде міцніший. Зміцнення курсу — не короткострокова тенденція. Це також нова реальність.

Як вам відомо, бюджетні висновки парламентарів складаються з двох частин. Перша — це безпосередньо балансові бюджетні висновки. Це та, де Верховна Рада каже: "Ми вважаємо, що такі доходи і такі видатки будуть".

Друга — це доручення уряду. Це небалансові доручення. У них Верховна Рада звертає нашу увагу на те, що варто було б зробити з точки зору Верховної Ради, якщо на це будуть реалістичні ресурси. Так от, за балансовою частиною вартість пропозицій від парламентарів становить близько 17 млрд грн.

— У висновках до проекту бюджету Рахункова палата вказала, що можна додатково отримати 5,6 млрд грн від ПДВ, 15,2 млрд грн ренти і 2,4 млрд грн митного єдиного збору. Чи реалістичні ці джерела?

— Ми обговоримо це з Рахунковою палатою при підготовці бюджету до другого читання. Нам не зовсім зрозуміло, на якому макропрогнозі були зроблені ці висновки. Ми вважаємо, що цифра щодо ПДВ, яку ми заклали в бюджет, є реалістичною. Думаю, ми вийдемо на спільне розуміння цих доходів.

У 2019 році нам довелося виходити із змінами до бюджету 2019 року.

Головна причина — зміна в структурі уряду і зменшення доходів від імпортного ПДВ через курсовий фактор. Ми ще в червні-липні розуміли, що вплив зміни курсу на доходи від імпортного ПДВ посилюватиметься і почали проводити активну політику ліквідності, щоб зменшити боргові видатки і компенсувати недоотримання від митниці. Бюджет, безумовно, повинен бути реалістичний.

Набагато краще ухвалити відповідальний, дисциплінований, реалістичний бюджет, показати його перевиконання в наступні півроку і тоді повернутися до його перегляду на базі зібраних додаткових доходів.

— Ще одна новація бюджету-2020 — злиття трьох програм видатків на субсидії в одну і скорочення загальної суми видатків на 10,4 млрд грн порівняно з 2019 роком. Яка мета цієї зміни?

— У нас завжди була одна стаття видатків на субсидії, а друга — на закупівлю скрапленого газу та твердого пічного палива. У 2018 році видатки на субсидії розділилися на дві програми, тому що ми в пілотному режимі починали монетизацію субсидій. З 2020 року ми передаємо всі субсидії Міністерству соціальної політики, де вони й повинні бути, та об'єднуємо усі три програми.

Це правильний бюджетний підхід — однакові програми не повинні ділитися на окремі підпрограми. Це дозволяє більш мобільно використовувати ресурс.

Видатки на субсидії в останні три роки зменшуються. У перший рік підвищення тарифів на газ було дуже важливо зрозуміти, яка кількість людей потребуватиме субсидій, тому програма була щедрою, а критерії для їх отримання — мінімальними. Тоді було важливо швидко відреагувати на підвищення тарифів, надати підтримку всім людям, які її потребують.

За роки моніторингу та верифікації ми побачили, що, на жаль, субсидії отримували не тільки ті, хто їх потребує, а й достатньо багато людей, які живуть у величезних квартирах та роблять дорогі покупки.

Субсидія — це допомога. Це не компенсатор ціни на газ. Це допомога тим, хто не може сплатити ринкову ціну за паливо. Якщо порівняти з іншими країнами, наші критерії щодо субсидій досить щедрі з точки зору розміру житлової площі.

З року в рік програма субсидій вимагає менше грошей, при цьому всі, хто потребують субсидій, їх отримують. Чому сума зменшується? Ростуть реальні доходи населення, і запроваджені у 2018 році критерії таргетують субсидіантів.

Недавно Міністерство соціальної політики дещо розширило отримання субсидій для будинків сімейного типу. Ми на це радо йдемо. По-перше, це невелика частина субсидіантів, по-друге, вони точно повинні отримувати субсидії.

— На яку суму збільшаться цьогорічні видатки у зв'язку з цим рішенням?

— Це в межах запланованих видатків. Ми пройшли дев'ять місяців і розуміємо, що в нас достатньо коштів для виплати субсидій до кінця 2019 року.

— Разом з проектом бюджету ви подали проекти бюджетів фондів, у тому числі Пенсійного. Видатки з державного бюджету на нього заплановані на рівні 172,6 млрд грн, скорочення не відбувається.

Як сильно підвищення пенсій напередодні виборів окремим категоріям відкине назад плани щодо скорочення видатків держбюджету на покриття дефіциту ПФ і фінансування пенсій в середньостроковій перспективі?

— Так, трансферт збільшується. Звичайно, Мінфін перевіряє розрахунки, але це питання головних розпорядників і їхня відповідальність. Коли недавно обговорювався трансферт держбюджету Пенсійному фонду, він становив 141,3 млрд грн. У нас була мета протриматися на цьому рівні три роки.

Потім цей трансферт мав поступово зменшуватися, і через деякий час ми планували вийти на бездефіцитний ПФ. Цього не сталося з двох причин.

Перша — доходи фонду не ростуть такими випереджувальними темпами, які би дозволили зменшити трансферт. Друга — у нас з'явилися додаткові видатки, пов'язані, зокрема, з підвищенням пенсій військовим пенсіонерам.

Соціальні видатки на пенсії держава повинна забезпечити незалежно від того, який у нас тіньовий сектор і як добре ми збираємо ЄСВ. Ми збільшили видатки і тепер розплачуємося за це. Ми не можемо їх не виплатити. На 2020 рік ми заклали реалістичну цифру, подану Мінсоцполітики, — 172,6 млрд грн.

— Рахункова палата говорить, що може знадобитися додатково 23 млрд  грн на заплановане осучаснення пенсій з 1 березня 2020 року.

— Мінсоцполітики аналізує ситуацію в Пенсійному фонді. Нам потрібно розуміти, що треба зробити для забезпечення всіх видатків та осучаснення пенсій, і в той же час — для зменшення видатків самого бюджету і стимулювання Пенсійного фонду до більшої самодостатності.

— Як це зробити?

— Про це треба запитувати Міністерство соціальної політики. Як зробити збалансований бюджет? З точки зору формул все просто: збільшити доходи і зменшити видатки. З точки зору соціального ефекту все складніше. Треба дивитися на потреби людей, аналізувати наші рішення.

— Коли ми зможемо повернутися до курсу скорочення видатків Пенсійного фонду?

— Це питання постане трохи пізніше, коли ми подамо бюджетну резолюцію на три роки. Там будуть зрозумілі цифри на три роки вперед, у тому числі розмір трансферту Пенсійному фонду. Зараз наша програма-турбо — ухвалити бюджет на 2020 рік, щоби країна спокійно відкрила наступний рік.

— У проекті кошторису поки не закладена субвенція на соціально-економічний розвиток. Як фінансуватиметься ця стаття?

— Бюджетний кодекс закладає один тип інструменту підтримки регіонального розвитку — Державний фонд регіонального розвитку. У ньому можна міняти багато критеріїв і підходів, через нього можна реалізувати наші пріоритети.

Щороку парламент виділяє з ДФРР ще субвенцію соціально-економічного розвитку, яка розподіляється комісією, створеною при бюджетному комітеті. З точки зору Верховної Ради це більш гнучкий механізм розподілу коштів.

— Ви другий рік поспіль подаєте бюджет без субвенції, а потім вона з'являється. Депутати заспокоються і голосують за бюджет. Чи потрібна субвенція з точки зору ефективності державних видатків?

— Немає потрібних чи непотрібних субвенцій. Питання в критеріях розподілу. Я завжди виступаю за меншу кількість інструментів, але їхню вищу якість.

Так само, як краще мати одну програму на субсидії і в її рамках гнучко реагувати на різні пріоритети, так і Фонд регіонального розвитку як інструмент регіонального розвитку є правильним і самодостатнім механізмом впливу центрального бюджету на регіональний розвиток.

Про скандальні "тютюнові правки", Хорошковського і ринок землі 

— Ще один ризик щодо бюджету-2020 — зупинка роботи тютюнових виробництв, які у 2018 році сплатили 47 млрд грн податків. Звісно, держава їх не втратить, відбудеться заміна податками з імпорту. Чи рахували ви вплив зупинки роботи тютюнових фабрик на бюджет?

— У цьому секторі завжди виникає кілька дискусій.

Перша стосується акцизів. У 2019 році невиконання бюджету за акцизами значне. Причин дві: падає споживання тютюну — це хороша причина, вона частково свідчить про покращення рівня здоров'я, і росте тіньовий сектор. Він значний. Тому ми в постійному контакті з бізнес-асоціаціями та виробниками.

Друга дискусія розгорнулася навколо правки №8 до законопроекту про єдиний податковий рахунок. Це законопроект, який підготували Мінфін та комітет, і це велика перемога для бізнесу. Він має на меті полегшити адміністрування.

Те, що проти цієї правки виступили всі тютюнові компанії, дуже показово, бо вона стосується не цього закону, а ринкового регулювання торговельної націнки. Сподіваюся, це питання буде вирішене, а ми продовжимо дискусії з компаніями щодо акцизних податків. Це нормальна щорічна дискусія.

— Проведена у 2015 році програма реструктуризації зовнішнього державного боргу передбачає виплати за VRI за певних умов (у тому числі обсяг реального та номінального ВВП). Якщо ми отримаємо 3,7% ВВП, то ці умови можуть настати. Чи станеться це у 2021 році?

— Ці умови можуть настати, а можуть не настати. Ми моніторимо ситуацію на предмет відповідних фіскальних ризиків. Виплати за VRI можливі, коли стануть реальними кілька критеріїв. На наступні три роки на них діють обмеження. Поки що ми не бачимо підстав враховувати виплати за цим інструментом.

— Чому ви такі впевнені? Яка з умов може не спрацювати?

— Ми отримали новий макропрогноз, тож перерахуємо і подивимося, настають ці умови чи не настають. Але якщо ми будемо щороку зростати такими великими темпами, то це буде проблема багатих людей. (Посміхається.)

Якщо у нас будуть такі великі доходи, то виплати за VRI становитимуть незначну їх частину. Поки що ця розмова передчасна.

— Які додаткові фінансові інструменти держава готова запропонувати під запуск ринку землі, крім анонсованих програм із здешевлення кредитів?

— Раніше у нас було шість програм з підтримки аграріїв на загальну суму до 1% випуску продукції у сільському господарстві. Якщо подивитися на використання цих інструментів протягом останніх двох років, то навіть половина цих коштів ніколи не була використана і в кінці року перерозподілялася на інші цілі.

Наприклад, на 2019 рік було передбачено 6,9 млрд грн, з яких до 25 жовтня використано 2,1 млрд грн або 30,8% плану на рік. Зокрема, на підтримку фермерських господарств — 152,3 млн грн або 19% плану на рік, на державну підтримку тваринництва — 1 163,8 млн грн або 33,3% плану на рік.

Неповна вибірка доводить, що це не зовсім відповідальна бюджетна політика — закладати кошти на те, чого, очевидно, ринок не потребує. У той же час було багато скарг на те, що програма компенсації відсотків не передбачала обмеження суми, тобто більші компанії отримували більше коштів.

Аграрний сектор — один з найбільш конкурентних секторів. Він в Україні досить прибутковий, тому тут ще питання, які інструменти допомоги йому потрібні. У цьому питанні будемо орієнтуватися на позицію Мінекономіки та АПК.

Земельна реформа — одна з ключових реформ і президента, і уряду. Ми заклали в поданий бюджет 4,4 млрд грн на підтримку кредитування в рамках земельної реформи. Мінфін та Мінекономіки опрацьовують з міжнародними партнерами інший інструмент — фонд часткового гарантування кредитів.

Він передбачає, що в бюджеті будуть кошти на часткове гарантування тіла кредиту. Це дозволить більш активно залучити банки в процес кредитування придбання землі, бо зменшить для банків ризики видачі позик.

— У цій програмі зможуть брати участь лише державні банки?

— Ні, не тільки держбанки. Як вона працюватиме? Створюється державний фонд, який наповнюватиметься бюджетним та небюджетним коштом. Ми зараз ведемо дискусії з міжнародними партнерами про те, чи зможуть вони інвестувати кошти в статутний капітал цього фонду.

— Депутати наполягають на збереженні програм державної підтримки аграріїв. Ви готові зберегти інші програми?

— Міністерство економіки та АПК обговорює це з ринком. Перерозподіл може відбутися, але в рамках запланованих 4,4 млрд грн.

— Преса пише, що у нас з'явився новий "тіньовий прем'єр" — колишній голова Мінфіну та СБУ часів Януковича Валерій Хорошковський.

Від наших співрозмовників ми знаємо, що він перебуває в Україні і зустрічався з деякими українськими олігархами. Подейкували, що він може виконувати роль "тіньового радника", зокрема з митних питань.

— Я Хорошковського не бачила. До мене на наради Нефьодов ходить сам. Я вам навіть більше скажу: і Верланов (Сергій Верланов, керівник Державної податкової служби. — ЕП), і Гутенко (Денис Гутенко, в. о. голови Державної фіскальної служби, яка ліквідовується. — ЕП) теж до мене ходять самі.

Чому Маркарова і мінiстр економіки Милованов не поділили "азартні ігри"

— Чому законопроєкт про легалізацію азартних ігор так довго не публікувався після схвалення урядом?

— Це непростий законопроєкт. Коли я винесла його на Кабмін, до нього ще не було повністю висновків від Мін'юсту і Мінекономіки. Кожне з міністерств дало мені по 15 сторінок зауважень, які ми ретельно відпрацювали.

Цей бізнес, безумовно, повинен бути в легальному полі, але в легальному полі він повинен бути правильно. Має відбутися не легалізація всього того, що відбувається біля кожної станції метро і в кожному житловому кварталі. Легалізація має відбутися в дуже контрольованому середовищі.

Ми запропонували, щоб це було в готелях, і більшість учасників робочої групи, яка працювала над цим законопроєктом, це підтримала.

— Розробляти законопроєкт хотіло й Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Між вами і Тимофієм Миловановим відбулася суперечка з цього приводу. У чому вона полягала?

— Я би із задоволенням віддала пальму першості в розробці цього документа Мінекономіки чи іншому міністерству, але там були принципові питання.

Перше — квазі-лотереї не повинні бути легалізовані у чинному варіанті. Друге — тотальна фіскалізація. Інформація з усіх казино та гральних залів повинна надходити на сервер Державної податкової служби не в кінці місяця, не на папері, а відразу і в електронному вигляді. Ці речі там закладені.

— Коли законопроєкт може бути ухвалений?

— Побачимо, як піде його розгляд. Проєкт невеликий. Є значна група депутатів, у тому числі з податкового комітету, які працювали в робочій групі і розуміють ідею. Я не бачу проблем з ухваленням законопроєкту до кінця 2019 року. Ми у своїй редакції законопроєкту передбачали саме такий термін.

Усі фото Дмитра Ларіна