Эксперт ООН: Прежде чем сокращать социальные расходы, почему бы не подумать о повышении налогов для богатых?

Хуан Пабло Богославскі, незалежний експерт ООН з питань зовнішнього боргу, інших фінансових зобов'язань та прав людини, перебував в Україні 14-23 травня.

В Україну він приїхав на запрошення українського уряду і за цей час зустрівся з представниками МЗС, Мінсоцполітики, Мін'юсту та інших органів виконавчої влади.

Суть його роботи полягає в аналізі взаємовпливу боргової та фіскальної політики держави на права людини. У фокусі його уваги — вплив фінансових злочинів, незаконних фінансових потоків та корупції на соціальні права громадян.

Під час офіційних візитів до країн він напрацьовує рекомендації щодо того, як урядам ухвалювати економічні рішення з орієнтацією на захист прав людини. За результатами офіційних візитів він подає звіти до Генеральної асамблеї ООН.

Свого часу Хуан Пабло працював з найпроблемнішими з точки зору боргового навантаження та економічної політики країнами єврозони — Грецією, Іспанією, Португалією.

ЕП поговорила з експертом про те, як корупція, економічні реформи та боргова політика держави впливають на права людини.

— Яка мета вашого візиту в Україну?

— Я приїхав на запрошення уряду України. В ході офіційних візитів я приділяю увагу двом питанням.

Перше — чи сприяє макроекономічна політика забезпеченню соціальних прав: на освіту, житло, отримання соціальних послуг, належне забезпечення продуктами харчування. Аналізую, як економічні реформи, які будуть здійснені в країні найближчим часом, позначаться на ситуації із соціальними правами.

Другий аспект моєї роботи стосується незаконних фінансових потоків та корупції. Деякі люди дивуються зв'язку корупції та прав людини. Дуже часто виникають питання, як корупція може бути пов'язана з правами людини. Насправді є дуже багато видів зв'язків.

Найбільш очевидний — корупція висотує кошти з державних ресурсів. Замість того, щоб піти на будівництво шкіл, дитячих садків та підвищення пенсій, вони опиняються в кишенях олігархів. Це дуже чіткий прояв того, як корупція позначається на соціальних правах людини.

фото укмц

— Недавно Світовий банк порахував, що через корупцію українська економіка втрачає 2% ВВП. Ви можете оцінити масштаби впливу корупції на соціальні видатки і соціальні права людини?

— Оцінка Світового банку виглядає цілком правомірною. Через корупцію втрачається дуже багато коштів, які можна було б вкласти в розбудову соціальної інфраструктури.

— На які права людини корупція в Україні впливає найбільше?

— Я не думаю, що можна пов'язати корупцію з порушенням якогось конкретного права. Звісно, корупція пов'язана з економічними злочинами, але найголовніше те, що через корупцію втрачаються державні кошти, які можна було б витратити на соціальні потреби.

З іншого боку, якщо ми бачимо на вулиці безпритульних, або хтось з наших друзів через брак коштів не може винайняти квартиру чи прогодувати сім'ю, то принаймні частково ми можемо покласти провину за це на корупцію.

— За вашими спостереженнями, наскільки високий рівень корупції в Україні?

— Оцінити це в цифрах я, мабуть, не зможу. Я бачу певний прогрес в боротьбі з корупцією, зокрема, завдяки створенню в Україні спеціальних антикорупційних інститутів. З іншого боку, я бачу недоліки. Моє завдання — привернути увагу очільників цих інституцій до цих недопрацювань.

— Про очільників яких інституцій і про які недоліки ви говорите?

— Найважливіше — це ухвалення законопроекту про створення Антикорупційного суду,  який перебуває в парламенті.

По-перше, я його повністю підтримую. Я вважаю, що цей законопроект — дуже добра ідея, але лише якщо він буде ухвалений в редакції, яку запропонувала Венеціанська комісія. Версія комісії передбачає, що судді такого суду повинні бути компетентними і незалежними.

Мені відомо, що НАБУ провело низку успішних розслідувань, і що в Україні точиться дискусія щодо необхідності створення аудиторського інституту, який би наглядав за роботою бюро. Хотів би наголосити, що ця команда аудиторів також мусить бути компетентною і незалежною.

НАЗК створило базу даних електронних майнових декларацій, але ресурс і потенціал цієї бази даних використовуються не на повну силу. Крім того, НАЗК не надає суспільству повну інформацію та аналітику щодо ситуації з деклараціями.

Наприклад, скільки декларацій подано від суддів, прокуратури, парламенту, скільки повідомлень про підозрілі декларації було відправлено до НАБУ. Суспільство не знає, що відбувається.

Наступна рекомендація стосується більш ефективного витрачання коштів на військові потреби. Зокрема, доцільно переглянути правила висвітлення так званих таємних контрактів, зробити їх прозорішими. Крім того, мусить бути більш відкритим процес закупівель у сфері оборони.

— Ви вважаєте держзакупівлі у сфері оборони зоною підвищеного корупційного ризику? Про яку зміну підходів до розкриття інформації ви говорите?

— Я маю на увазі, що витрати на військові потреби потрібно вдосконалити. Ефективність цих витрат можна покращити. Конкретніше — я б порадив переглянути визначення, що таке таємний контракт у військовій царині, тобто коли його секретний статус виправданий, а коли — ні.

— Поговорімо про другий аспект вашої роботи — вплив боргової політики на права людини. У чому він полягає?

— Будь-яка держава має два види зобов'язань. Перший — держава зобов'язана забезпечити права людини на освіту, соціальний захист, охорону здоров'я. Другий — фінансові зобов'язання щодо повернення своїх боргів. Власне, баланс між виконанням цих двох типів зобов'язань дуже сильно впливає на ситуацію з правами людини.

Якщо Мінфін обирає позицію "виплачуємо борги перед кредиторами незалежно від того, скільки нам це коштуватиме", то це призводить до залучення нових боргів для рефінансування поточних паралельно із зменшенням соціальних видатків. Звичайно, це негативно позначається на ситуації з правами людини.

Усвідомлюючи, що балансування цих двох груп зобов'язань є складним процесом, я даю рекомендацію: перш ніж проводити економічні реформи, потрібно оцінювати ситуацію з правами людини. Це дозволить уникнути або мінімізувати негативний вплив, який можуть здійснити реформи.

Наведу приклад: скорочення видатків на будівництво дитсадків негативно позначиться на правах жінок, особливо на правах одиноких матерів.

Попередня оцінка наслідків економічних реформ зменшить їх негативний вплив на найбільш вразливі групи населення. Перш ніж скорочувати соціальні видатки, чому б не подумати спершу про зміни в оподаткуванні і про підвищення податкового навантаження для більш заможних громадян?

Скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель — одна з вимог міжнародних партнерів. Чому б не поговорити про її соціально-економічні наслідки? Я наразі нічого не бачив і не чув про їх аналіз.

— Що ви маєте на увазі? Є оцінки орієнтовного обсягу інвестицій, впливу на ВВП.

— Чи змусить продаж великих ділянок жителів, які обробляють ці землі або живуть поруч, переїхати у міста? Чи є в містах, куди можуть переїхати ці люди, належна соціальна інфраструктура для нових жителів? Як відкриття ринку землі позначиться на безпеці продуктів харчування?

Такий аналіз дозволить зменшити негативний соціальний вплив реформ.

фото УкМЦ

— Щоб зменшити боргове навантаження, Україна увійшла в цикл реструктуризацій державного боргу. Почалося це у 2015 році. Потім була реструктуризація внутрішнього державного боргу у портфелі НБУ і чергова пролонгація термінів виплат за зовнішніми зобов'язаннями, реструктуризованими у 2015 році.

Як такий цикл реструктуризацій впливає на права людини? Ми перекладаємо боргове навантаження на майбутні покоління.

— З одного блоку, це право суверенної держави вирішувати, як реструктуризувати свої боргові зобов'язання. Це збалансовує фінансові і нефінансові зобов'язання держави. Як ви вже сказали, цей борг переходить у спадок майбутнім поколінням.

З іншого боку, треба бути дуже послідовним у політиці реструктуризації боргу. Вона повинна бути зрозумілою всім учасникам процесу, інвесторам та громадянам. Усі повинні розуміти перспективи.

— Як ви оцінюєте вплив економічної політики уряду на забезпечення прав людини в Україні?

— Схоже, багато хто в країні вважає, що перехід від надто зарегульованої до помірно регульованої економіки автоматично спричинить позитивні зрушення і економічне зростання. Я з цим не погоджуюсь.

Одна справа, коли ми покращуємо бізнес-клімат, одночасно зменшуючи стимули до корупції, інша — коли ми робимо це в інтересах великих гравців, корпорацій, без відповідних інституційних запобіжників і нехтуємо впливом таких рішень на соціальні права громадян.

— Чи доцільно підвищувати соціальні стандарти з політичних мотивів — через вибори — та із значною корупційною складовою при обмежених можливостях бюджету і невисоких темпах зростання економіки? Це сприяє більшому захисту соціальних прав?

— Я не можу автоматично погодитися з тим, що економіка України не здатна забезпечити підвищення зарплат і пенсій. Підвищення соціальних стандартів  може мати і позитивні наслідки — воно може створити нові стимули для економічного зростання та зменшити соціальну напругу.