"Синдром завтра": почему Порошенко отложил ключевые налоговые реформы

12 березня відбулася чергова зустріч президента та прем'єр-міністра з компаніями-членами СУП, ЄБА та Американської торгової палати. ЕП розповідає про основні плани президента, які він озвучив бізнесу.

"Спрощенка" залишиться без змін

1 березня депутати з БПП Андрій Шинькович та Геннадій Чекіта зареєстрували в парламенті законопроект №8089 про внесення змін до Податкового кодексу, яким запропонували скасувати третю групу "спрощенки", зробити більш жорсткими умови роботи на другій групі і знизити базову ставку ПДВ з 20% до 16%.

"Я не підтримую його. Впевнений, що сучасні технології дозволяють нам порахувати операції суб'єктів господарювання без дороговартісної купівлі РРО", — заявив Порошенко.

На його думку, можна використовувати смартфони, захищені програми, можна фіскалізувати фінансові потоки.

Реформа податку на прибуток відкладається

У 2018 році очікувалася масштабна податкова новація — заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Річ у тім, що податок на прибуток легко оптимізувати, а в періоди слабкого зростання економіки компанії декларують збитки.

За даними ДФС, у 2017 році бізнес подав 297 279 податкових декларацій, у 138 635 або 47% задекларована сплата податку на прибуток на загальну суму 32,7 млрд грн. У номінальному вираженні ситуація покращилася — у 2016 році бізнес задекларував 16,5 млрд грн податку на прибуток.

ПнВК повинен змінити ситуацію і позбавити бізнес можливостей ухилятися від сплати податків та виводити прибуток в офшори. ПнВК передбачає оподаткування розподіленого прибутку — дивідендів або прирівнюваних до них платежів.

Якщо ж прибуток не виводиться з бізнесу, компанія нічого не платить. ПнВК повинен був запрацювати з січня 2019 року.

Публічно президент декларує його необхідність. Мовляв, введення ПнВК підтримують і він, і бізнес, і прем'єр, і парламент.

Національна рада реформ підтримала ідею введення ПнВК ще восени 2016 року. У червні 2017 року Мінфін розробив відповідний законопроект, який пізніше схвалив уряд. Здавалося б, нічого не заважає перейти до реалізації плану.

На практиці все складніше. ПнВК передбачає багатомільярдні втрати бюджету в перші роки його запровадження. Саме тому його введення без належних компенсаторів не підтримують Мінфін та МВФ.

Заступник голови АП Дмитро Шимків написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що кілька днів тому МВФ написав жорсткого листа, у якому закликав не вносити законопроект про ПнВК до парламенту, бо він загрожує фіскальній стабільності і ставить під загрозу програму співпраці України з кредитором.

Можна, звісно, ввести ПнВК і скоротити видатки на суму втрат. Проте наступний рік — рік парламентських та президентських виборів, напередодні яких Кабмін взяв курс на підвищення соціальних стандартів та розширення видатків. Непопулярне урізання бюджетних витрат заради ПнВК, очевидно, не вписується в передвиборні плани влади.

До того ж, позиція бізнесу неоднозначна. За словами виконавчого директора СУП Катерини Глазкової, бізнес підтримує введення ПнВК, а за даними виконавчого директора EBA Анни Дерев'янко, ставлення компаній-членів EBA — "50 на 50".

Фактично у понеділок президент відправив законопроект на друге коло "бюрократичного пекла".

Гарант доручив Нацраді реформ повторно винести на обговорення перехід до нової моделі оподаткування прибутку, Мінфіну — повторно перерахувати втрати і залучити для їх оцінки "авторитетну експертну компанію" і після цього провести повторні переговори з міжнародними партнерами.

За словами Порошенка, розбіжності в оцінці бюджетної дірки "не можуть коливатися від 15 млрд грн до 80 млрд грн".

Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна піддала сумніву розрахунки міністерства, допустивши, що втрати від ПнВК можуть бути меншими і, "можливо, варто змінити риторику, яку Мінфін доносить до МВФ".

Міністра фінансів Олександра Данилюка на зустрічі не було. Аргументи державного секретаря Мінфіну Евгена Капінуса про те, що узгоджена всіма причетними сторонами оцінка реальних бюджетних втрат становить близько 25 млрд грн, сприйняті не були.

Бізнес хвилює Бюро

Крім ПнВК, бізнес хвилює перспектива появи Національного бюро фінансової безпеки — правоохоронного органу, який може замінити податкову міліцію.

З 1 січня 2017 року податкова міліція виявилася поза законом: депутати помилково виключили з Податкового кодексу положення про податкову міліцію. Новий закон, який би визначив правила її роботи, не з'явився.

У березні 2017 року уряд схвалив законопроект про створення її замінника — Служби фінансових розслідувань (СФР). Законопроект про СФР не знайшов підтримки на рівні парламенту, президента та силових відомств.

У грудні 2017 року президент забрав естафету реформи податкової міліції у Данилюка і передав її Южаніній. Тоді ж Южаніна анонсувала створення Національного бюро фінансової безпеки — альтернативи СФР. На той момент деталі були невідомі.

На початку березня Южаніна опублікувала законопроект, яким запропонувала створити правоохоронний орган із спецстатусом, підзвітний президенту та парламенту.

"Я впевнений, що розроблений законопроект відповідає на велику кількість запитань. Він набагато кращий за якістю (ніж попередні варіанти реформи податкової міліції. — ЕП). Головна мета, яку ми поставили при його розробці — щоб ні СБУ, ні прокуратура, ні НАБУ, ні Нацполіція на гарматний вистріл не могли підійти до бізнесу. НБФБ мусить бути аналітичною службою. 80% її складу мають бути аналітиками", — сказав президент.

Втім, бізнес поки не поділяє впевненості, що запропонована Южаніною модель відповідає формату "дружньої до компаній аналітичної служби". Критики НБФБ називають його потенційною "новою СБУ" при президенті, а також органом, здатним вставляти палиці в колеса НАБУ при розслідуванні злочинів з бюджетними коштами та спецконфіскацією.

Яка різниця між СФР і НБФБ

За законопроектом, НБФБ усуватиме загрози фінансовій безпеці держави і працюватиме з додатковими статтями підслідності порівняно з СФР.

Як і СФР, бюро виконуватиме велику кількість "аналітичної паперової роботи": створюватиме бази даних, аналізуватиме та структуруватиме інформацію, виконуватиме запити про надання міжнародної правової допомоги, затверджуватиме методики розслідування.

Як і СФР, воно займатиметься оперативно-розшуковою діяльністю, матиме право опечатувати архіви каси та приміщення. За пред'явлення службового посвідчення його працівники зможуть входити до державних органів влади.

Як і працівники СФР, працівники бюро зможуть використовувати спецзасоби, засоби примусу та вогнепальну зброю, проводити фото-, аудіо- та відеозйомку при затриманні підозрюваних. Відмінність — у випадку з СФР ці повноваження пропонувалося надати посадовим особам із спецзваннями.

На відміну Мінфіну, Южаніна пропонує доповнити Кримінально-процесуальний кодекс двома новими статтями.

Перша — 191¹ — привласнення, розтрата та заволодіння бюджетними коштами карається обмеженням або позбавленням волі на п'ять років з позбавленням права обіймати посаду на три роки. Вводиться також кримінальна відповідальність за цей злочин шляхом групової змови або повторно.

Друга — 222² — шахрайство з податком на додану вартість. Розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного бюджетного відшкодування або отримане обманом право на відшкодування будуть каратися штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів.

Розслідуванням та попередженням цих злочинів займатиметься НБФБ. Також у віданні бюро буде ще один тип злочинів — незаконне розголошення відомостей досудового розслідування.

Бюро займатиметься розшуком та арештом коштів та іншого майна, що може бути предметом конфіскаціїі та спецконфіскації.

У структурі НБФБ існуватимуть органи, які забезпечуватимуть його діяльність.

Колегія НБФБ — колегіальний орган під керівництвом директора бюро. У складі колегії будуть також заступники директора і керівники департаментів. Колегія потрібна для обговорення напрямів роботи бюро та ухвалення узгоджених колективних рішень.

Тренінговий центр НБФБ — кузня кадрів бюро — спеціальна установа, у якій кандидати на заміщення вакансій в новій структурі проходитимуть підготовку, а чинні працівники НБФБ — перепідготовку та підвищення кваліфікації.

За підбір кадрів відповідатимуть кваліфікаційно-дисциплінарні комісії. Вони існуватимуть при кожному органі НБФБ, крім тренінгового центру, і проводитимуть кадрові конкурси.

До бюро є питання

Ідею створення єдиного органу з боротьби з економічними злочинами бізнес підтримує, але є певні зауваження.

За словами Катерини Глазкової, у СУП є пропозиції до законопроекту. Зокрема, бізнес хоче бачити в новому проекті чіткі критерії (KPI), за якими можна визнати роботу керівника НБФБ задовільною або незадовільною. Незадовільна оцінка може призвести до його звільнення.

Також нова структура повинна бути аналітично-інформаційною, а не воєнізованою. Запитувати документи слід лише у контрагента, який є підозрюваним у справі, а не у всіх компаній, які визначаються "свідками" у справі, проводити перевірки суб'єкта господарювання лише за рішенням суду.

Цього тижня Южаніна зустрічається з бізнес-асоціаціями і презентує їм концепцію НБФБ. Бізнес повинен надати їй свій фід-бек щодо нового бюро до кінця тижня.

Базовим каменем спотиканням в уряді при створенні нової структури традиційно був перерозподіл підслідності та підпорядкованість нового органу. У своїй моделі Южаніна викреслила Кабмін із системи контролю та управління новим відомством.

Реакція з боку прем'єра свідчить, що так просто відмовитися від органу з боротьби з економічними злочинами у структурі уряду він не планує.

Вперше Гройсман відреагував на бюро під час інвестиційної конференції Dragon Capital 1 березня.

"Процес (створення нової структури. — ЕП) затягнуся. Мені повідомили, що комітет виклав якийсь драфт законопроекту. Знаю, що зараз у назві нової структури більше букв. У СФР було три, а зараз більше. Уряд та Мінфін свою модель запропонували, але уряд не претендує на авторство, уряд претендує на те, що СБУ, Нацполіція та ГПУ втратили право контактувати з бізнесом", — заявив тоді Гройсман.

У понеділок під час зустрічі з бізнесом Гройсман сказав, що "до бюро є питання". Схожий відгук і в міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

"До тексту законопроекту є зауваження, його потрібно правити. Концептуально ми завжди були за створення єдиного органу з боротьби з економічними злочинами", — зазначив Аваков ЕП. Які саме зауваження він має, міністр не уточнив.

Южаніна стверджує, що НБФБ рівновіддалене від усіх органів влади.

"Щоб розкривати і запобігати злочинам з фінансами, як на вході, так і на виході з бюджету, може перевірятися більшість міністерств, в розпорядженні яких є бюджетні кошти. Не може цей орган бути при Кабінеті міністрів, тому що сам Кабінет міністрів у вигляді його міністерств може бути суб'єктом перевірки", — поясняла у розмові з ЕП Южаніна.

За її словами, при підготовці законопроекту про НБФБ вона орієнтувалася на досвід Литви та Румунії.

Жодних ризиків з впливом Петра Порошенка на новий орган вона не бачить.

"Директор Антикорупційного бюро також призначається президентом. І який вплив? Якщо вам не подобається п'ятий президент, то скоро буде шостий. Можливо, це буде не Порошенко. Проект закону написаний у консультаціях із СБУ, Нацполіцією і Генпрокуратурою, чиї керівники особисто брали участь у всіх робочих зустрічах", — сказала Южаніна.

За її словами, підслідність НБФБ не пересікається з підслідністю НАБУ.