"Нахимичили": как в Украине застряли тысячи тонн опасных химикатов

Ринок непридатних пестицидів в Україні оцінюється 500 млн грн. За даними експертів, мова йде про 8-11 тис тонн таких засобів захисту рослин — ЗЗР.

Питання їх належного знищення турбує не лише громадські організації, а й легальних імпортерів та виробників пестицидів, бо це питання екологічної безпеки, репутаційні ризики та широкі можливості для розвитку тіньового ринку ЗЗР.

Радянська спадщина

Непридатні пестициди в Україні почали накопичуватися у 1970-х роках після заборони використання низки ЗЗР при виробництві продуктів харчування. Зазвичай такі пестициди зберігалися у не пристосованих місцях.

"Інвентаризація непридатних та заборонених до використання пестицидів ускладнюється тим, що місця їх зберігання чітко не вказані. Для цього потрібно проводити окрему роботу, що потребує великих коштів", — пояснює координатор агрохімічного комітету асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Ольга Кухар.

За її словами, такі пестициди часто зберігаються без догляду, під відкритим небом та у пошкодженій тарі. Доступ до них не обмежений — покинуті склади не охороняються, а це значна екологічна проблема. За попередніми даними, у незадовільному стані зберігається близько 35% непридатних пестицидів.

Невиїзна хімія

Проблему утилізації пестицидів можна вирішити через відкриття режиму транскордону, що дозволить вивозити такі ЗЗР у Європу для знищення.

Законодавча база для цього в Україні є і вона відповідає міжнародним нормам — Базельській конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням. Рішення про відкриття транскордону ухвалюють державні інституції. Питання лише в затвердженні Мінекології.

"Документація лежить на підписі у міністра екології та природних ресурсів із 2017 року. Попри обіцянку особистого контролю, яку прем'єр дав під час зустрічі з бізнесом, проблема все ще не вирішена", — зазначає керівник напряму роботи із зовнішніх зв'язків та органами влади компанії "Сингента в Україні" Тетяна Смовж.

Відповідно до Базельської конвенції, до якої Україна приєдналася у 1999 році, транскордонне перевезення небезпечних відходів дозволяється, якщо держава-експортер не має потужностей для знешкодження відходів екологічним чином.

В Україні такі потужності начебто є. Це підприємство "Еко нова" в Житомирській області. Проте через правові суперечки з Мінекології щодо ліцензії на утилізацію відходів ці потужності не працюють. Невдоволеними щодо екологічності стандартів утилізації на цьому підприємстві залишаються міжнародні імпортери.

У результаті імпортери ЗЗР три роки не можуть вивозити на знешкодження непридатні пестициди за кордон, оскільки в Україні є власник ліцензії на утилізацію небезпечних відходів. "Еко нова" отримала ліцензію у 2014 році. Вона передбачає знищення не тільки небезпечних відходів, а й тари з-під них.

Проте у 2016 році Мінекології змінило вимоги ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами і вирішило анулювати ліцензію "Еко нова". Чиновники пояснили це рішення невідповідністю виробництва екологічним нормам. Компанія звернулася до суду, адже в завод з утилізації були інвестовані гроші.

Заручники спору

"Корпорації накопичують прострочені пестициди, які українське законодавство вимагає знищити. Імпортери готові вивезти пестициди для знищення за кордон, але Мінекології не видає їм ліцензію через правову колізію з "Еко новою", — коментує координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Склалася ситуація, що де-юре потужності для утилізації непридатних пестицидів в Україні є, проте де-факто здійснювати цю діяльність неможливо. Поки Мінекології і "Еко нова" з'ясовують питання екологічності виробництва з утилізації відходів у судах, кількість непридатних пестицидів у країні зростає.

За словами Малкова, відповідно до Базельської конвенції, наявність спору щодо ліцензії на утилізацію пестицидів не є приводом, щоб забороняти операції з їх вивезення за кордон для знищення.

Крім 8-11 тис тонн непридатних пестицидів, щороку в Україну ввозиться до 20 тис тонн фальсифікованих ЗЗР, які також потрібно вилучати та знищувати.

"За оцінками, частка фальсифікованої продукції на ринку України становить близько 25%, а її знищення можливе лише за рішенням суду", — зазначає менеджер з роботи з державними органами компанії Bayer Наталія Гусєва.

За її словами, до етапу знищення доходять далеко не всі підроблені пестициди, а через відсутність вітчизняних потужностей та механізму транскордонного перевезення виконати такі рішення суду неможливо.

Координатор агрохімічного комітету та комітету зернових та олійних культур Європейської бізнес-асоціації Віктор Погорілий вважає, що єдиним можливим шляхом вирішення ситуації є вивезення пестицидів у країни ЄС для належного знищення на ліцензованих підприємствах через механізм транскордонного перевезення небезпечних відходів у рамках Базельської конвенції.

Міністерство екології та природних ресурсів до опубілкування матеріалу відповідь на надіслало.

Законодавство України покладає відповідальність за утилізацію непридатних або заборонених пестицидів та пластикової тари на імпортера продукції.

"Саме виробник ЗЗР оплачує утилізацію непридатних пестицидів та всіх імпортованих каністр. Імпортери ЗЗР мають договори з компаніями, які утилізують тару та прострочені препарати", — пояснили в компанії BASF.

Україна до 2015 року знищувала непридатні пестициди в Німеччині, Польщі, Франції, Великобританії. За даними ЄБА, вартість утилізації тонни пестицидів в ЄС коштує 500-800 євро, але також необхідно врахувати затрати на збір, пакування та вивезення відходів. Загальні затрати можуть становити 2 тис євро за тонну.

Якщо за утилізацію пестицидів, термін придатності яких минув, відповідають імпортери, то за виявлені могильники пестицидів часів Радянського союзу — місцеві ради. Якщо проаналізувати тендери в системі ProZorro, то місцеві ради за бюджетні кошти знищили пестицидів на мільйони гривень.

Хто і де їх знищував в умовах відсутності ліцензованих Мінекології потужностей?

Скільки коштує завод із знищення пестицидів?

На думку Погорілого, у зв'язку з відсутністю дієвої нормативно-правової бази, постійною зміною правил та потенційними значними фінансовими затратами — до 10 млн євро, можливість входження іноземних інвесторів для побудови в Україні заводу з утилізації пестицидів за стандартами ЄС дуже низька.

Компанія "Сингента" веде переговори про партнерство з однією з європейських компаній, яка розглядає можливість інвестувати в будівництво утилізаційних потужностей в Україні. Утім, конкретики поки нема.

Фінансування такого проекту — це колосальні витрати. Технологічний процес безпечного знищення пестицидів передбачає установку печей, що функціонують на спеціальному паливі з робочою температурою понад 1000°С з метою розкладання продукту на безпечні елементи, а також оснащення заводських труб спеціальними фільтрами, щоб уникнути шкідливих викидів в атмосферу.

Питання утилізації непридатних пестицидів відкрите уже третій рік. М'яч — на стороні поля Мінекології.