Контрразведка в белых халатах: СБУ против пациентов

Контррозвідники перевзулися у провізорів і почали пояснювати Міністерству охорони здоров'я та міжнародним організаціям ЮНІСЕФ та ПРООН, які ліки треба купувати за державний кошт, а які — ні. З цієї ж причини онкохворих та лікарів почали викликати на допити в СБУ.

Частина "листів щастя" опинилася у розпорядженні Центру протидії корупції, а також була опублікована противниками реформи закупівлі ліків.

З їх змісту видно, як працівники СБУ дискредитують міжнародні організації, намагаються вплинути на розподіл бюджетних коштів і викинути окремі препарати з номенклатур МОЗ.

СБУ проти реформи закупівель ліків

Голова Служби безпеки України Василь Грицак почав радити прем'єр-міністру Володимиру Гройсману знайти механізм, яким можна повернути закупівлю ліків назад — до державних установ.

"Вважається за доцільне... переглянути механізми закупівель медпрепаратів за державні кошти", — писав Грицак Гройсману після того, як голова уряду підтримав закупівлі ліків через міжнародні організації.

При цьому ані численні антикорупційні розслідування, ані кримінальні справи, порушені самою Службою безпеки щодо закупівель ліків командою екс-глави МОЗ Раїси Богатирьової, не навели керівника СБУ на думку "перегляду механізму", за якого "регіонали" проводили сумнівні медичні тендери.

Навпаки, кримінальне провадження проти фармдистрибютора, який утридорога продав ліки МОЗ, коли там керувала Богатирьова, СБУ перекинула на поліцію, де його успішно закрили. Як відомо, йшлося про 1,26 млрд грн збитків, завданих держбюджету, та завищення цін на ліки на 20-40%.

За даними "Наших грошей", після Революції гідності жодного чиновника МОЗ за корупцію та хабарі покарано не було.

Саме через відкати та завищені ціни, за якими МОЗ роками закуповувало ліки, а також через пасивність правоохоронних органів, які не бачили монополії фармдистрибюторів та покривали очевидні "схеми", уряд у 2015 році ухвалив історичне рішення забрати закупівлі ліків у міністерства і віддати їх міжнародним організаціям.

Проте як тільки міжнародні організації закупили 67,5% ліків напряму у виробників та посунули від бюджетних коштів українських дистрибюторів, які раніше вигравали до 96% тендерів МОЗ, ця реформа стала незручною та непотрібною.

Як аргумент на користь "перегляду механізму закупівель ліків" керівник СБУ наводить затримку поставок міжнародними організаціями та завищені ціни. Чи відповідає це дійсності?

У документі зазначається, що до липня 2016 року британська Crown Agents не здійснила жодної поставки медпрепаратів для дитячої онкології. Хоча за даними МОЗ до липня 2016 року ця компанія поставила 33,91% медичних препаратів. За іншими програмами цей показник був у рази вищий. Наприклад, були поставлені всі ліки для дітей, хворих на гемофілію, 74% препаратів — для діагностики туберкульозу. Ці дані опубліковані на сайті міністерства.

Також СБУ зазначає, що 71 лікарський засіб Crown Agents закупила за більш високими цінами, ніж очікувалося.

Однак представники СБУ порівнювали гривневу вартість препаратів, а не ціну в доларах, хоча 94% препаратів з онкології, що закуповує Україна, — іноземного виробництва і їх традиційно купують за валюту.

Якщо порівнювати ціни 2014-2015 років у доларах, а не у гривнях, то вийде, що 84% препаратів закуплено за нижчими цінами, ніж купувало МОЗ у 2014 році. Економія становить близько 35%, але її СБУ не бачить.

Те саме і з препаратами, які в СБУ відносять до "окремих монопольних позицій". "Препарат "Ламівудин" виробництва "ГлаксоСміт Кляйн" (Канада) подорожчав у 5,6 разу", — наголошується у листі Грицака.

Якщо ж подивитися документи МОЗ, то виявиться, що міжнародні організації купили дешевший "Ламівудин", ніж МОЗ у 2014 році. Міністерство купувало його по 1,43 дол, а міжнародна організація — по 1,07 дол.

"Центр протидії корупції" спільно з пацієнтськими організаціями перерахував ціни кожного препарату, закупленого міжнародними організаціями у 2015 році. Загальна економія становила 620 млн грн.

На закупівлях ліків від туберкульозу 15 з 19 позицій були закуплені за нижчими цінами, ніж їх купувало МОЗ, дешевше були куплені всі ліки щодо дитячої гемофілії.

Міжнародним компаніям вдалося купити деякі препарати в 22 рази дешевше, ніж купувало МОЗ.

СБУ проти препаратів

Крім того, контррозвідувальне управління СБУ з питань захисту інтересів держави в економіці під керівництвом Сергія Семочка писало в МОЗ, що вважає "загрозливим" розширення переліку ліків, які закуповуються міжнародними організаціями.

Контррозвідка намагалася тиснути не тільки на керівництво МОЗ, а й на номенклатурні групи, у яких лікарі та пацієнти формують перелік ліків для закупівель. Так, СБУ натякало одній з груп експертів МОЗ, що нові препарати, внесені ними до переліку, начебто представлені одним виробником.

Проте це не відповідає дійсності. Відповідно до реєстру оптово-відпускних цін, який є у відкритому доступі, все навпаки: ліки, згадані СБУ, представлені кількома, а подекуди — десятьма виробниками.

Очевидно, службовці намагалися скоригувати номенклатуру у вигідному руслі для дистрибюторів і одночасно вплинути на розподіл фінансів між усіма позиціями. Письмовими попередженнями в СБУ не обмежилися.

Центру протидії корупції стало відомо, як представники СБУ прямо під час робочої групи МОЗ роздавали членам номенклатурних комісій повістки на допит і не випускали їх з кімнати, поки ті не підписувалися під отриманням.

Потім на допитах в СБУ з членами номенклатурних груп проводили "роз'яснювальну" роботу, щоб ті відмовилися від розширення переліку препаратів, які закуповує держава.

Це ж контррозвідувальне управління втрутилося у закупівлі матеріалів для діалізу вартістю чверть мільярда гривень на рік. Про це свідчать документи, оприлюдненні виданням "Наші гроші". З них видно, що СБУ відіграє далеко не останню роль у конкурентній війні двох виробників за збільшення частки у державних тендерах.

СБУ проти іноземних виробників ліків

В поле зору розвідки, крім держзакупівель, потрапили європейські та індійські фармкомпанії, чиї препарати "загрожують державній безпеці". Наприклад, льодяники від кашлю. Так, контррозвідка заборонила популярний препарат "Стрепсілс".

"У рамках розслідування кримінального провадження співробітники управління економічної безпеки СБУ здійснили дії, спрямовані на повне блокування бізнесу скаржника в Україні, а саме — вилучення фінансових документів у банках, які його обслуговують, вилучення у державного регулятора реєстраційних матеріалів на лікарський засіб "Стрепсілс", звернення до Мінекономіки з клопотанням накласти санкцію у вигляді зупинення зовнішньо-економічних операцій скаржника тощо", — йшлося у заяві до правоохоронних органів німецької компанії-виробника.

Ось приклад ще одного такого листа іншій фармацевтичній компанії з вимогою надати всі документи, аж до інструкції, яка насправді є на будь-якому сайті з описом препарату.

Виходить, що замість реальної боротьби з тендерними "схемщиками" і пошуку корупціонерів серед екс-чиновників МОЗ захист економічних інтересів держави у медичній сфері звівся до війн за розподіл ринку.

Чим ближче тендери наступного року, тим гучніше критикують міжнародні організації та нову команду МОЗ.

Команда Центру протидії корупції, спеціально для ЕП

Редакція готова надати можливість висловитися всім згаданим у публікації сторонам.