Українська правда

Пакетное тепло. Для чего Украине фонд энергоэффективности

1 декабря 2016, 18:20

Чого чекають люди від сфери ЖКГ? Надання якісних послуг за малу ціну. Чи може споживач комунальних послуг вплинути на ціну на газ? Ні.

Зате кожен може вплинути на об'єми споживання теплової енергії, а отже, газу. Це неодмінно приведе до зменшення витрат родин, а після запровадження закону "Про ринок природного газу" споживач зможе обрати найкращу пропозицію.

Споживання тепла в українських будинках удвічі вище, ніж у Білорусії і в три-п'ять разів, ніж в європейських країнах зі схожим кліматом. Майже 50% тепла надмірно витрачається через погане утеплення і відсутність систем управління теплом.

Німеччина використовує у п'ять разів менше енергії, ніж Україна. Порівняно з Польщею Україна витрачає утричі більше енергії не лише на опалення, а й на освітлення та споживання всередині будинків.

Неефективне споживання ресурсів призводить до надмірних витрат бюджету на закупівлю газу, субсидії сім'ям та дотації підприємствам ЖКГ. Інвестувати в енергозбереження більш прибутково, ніж виплачувати субсидії чи купувати газ в імпортерів, інвестуючи в чужі економіки, а в минулому — і в країну-агресора.

Якщо поставити лічильники в помешкання громадян, належним чином порахувати газ, тепло, світло та гарячу воду, а потім раціонально модернізувати й утеплити будинки, можна скоротити витрати газу на 9 млрд куб м на рік та щорічно економити 1,7 млрд дол або 55% імпортованого газу в Україну.

Щоб скоротити споживання газу, потрібно витратити 30 млрд євро на впровадження заходів з енергоефективності. Таких грошей держава не має. Потрібна донорська допомога світових партнерів та бізнесу, і вони є.

Однак для залучення коштів і їх чесного використання потрібен незалежний та сучасний механізм. Ним повинен стати Фонд енергоефективності.

Уряд створює Фонд енергоефективності

Створення Фонду енергоефективності — Фонд ЕЕ — це перевірений країнами Східної та Центральної Європи шлях модернізації будівель і скорочення споживання енергоносіїв. Такий крок для України — одна з умов виконання директиви 2012/27/ЄС, яка є маршрутною картою за Угодою про асоціацію з ЄС.

У липні 2016 року уряд схвалив концепцію створення фонду, а зараз вже є проект закону. Щоб фонд запрацював у квітні 2017 року, і Україна дала людям стимул та фінансову допомогу впроваджувати заходи з енергоефективності, потрібно переконати Верховну Раду ухвалити цей закон до кінця 2016 року.

"Теплі кредити" — це успішна репетиція роботи фонду

6 879 грн за тис куб м газу — це дорого чи дешево? Це ринкова ціна на газ і сувора реальність для громадян. Це ціна незалежності України від Росії. Це плата за бездіяльність держави, законотворців, урядовців — всіх, хто чверть століття розраховував, що дешевий газ і незалежність держави можливі одночасно.

Люди хочуть жити в теплих будинках і платити помірну ціну за комунальні послуги, тому відповідальні громадяни модернізують і утеплюють будинки. Навіть якщо родини не мають на це достатньо грошей, вони беруть "теплі кредити". Насправді це всенародне впровадження реформи енергоефективності.

Програму "Теплих кредитів" уряд запровадив у 2014 році. Вона стала локомотивом народного утеплення, її перевагами скористалося 180 тис сімей. Це означає, що 180 тис родин стали менше платити за комунальні послуги. У скороченні споживання газу у 2014-2016 роках на 11% велика заслуга "теплих кредитів".

На заходи з енергоефективності спільно з українськими родинами уряд залучив 2,6 млрд грн. Це відбувається більшою мірою не завдяки, а всупереч відсутності законодавчої бази. Прикро визнати, але законодавчий орган відстає від прогресивно мислячої активної української громади.

Люди вимагають продовження програми, і уряд це зробить. У проекті бюджету на 2017 рік на програму закладено 400 млн грн. Однак на "теплих кредитах" уряд не зупиниться: у квітні 2017 року запрацює Фонд енергоефективності.

Як працюватиме Фонд енергоефективності

За планом Фонд ЕЕ акумулюватиме кошти, які можна буде використати лише на проекти з енергоефективності. Гроші на фінансування заходів з утеплення будуть надходити з бюджету та від міжнародних фінансових організацій.

Міжнародні донори обіцяють виділити 120 млн євро. Уряд ФРН готовий до фінансування і надає консультативну допомогу у створенні Фонду ЕЕ.

Фонд буде компенсувати частину вартості проектів із запровадження заходів з утеплення та енергоефективності в індивідуальних та багатоповерхових будинках.

Щоб банки могли швидко видавати кредит, а Фонд ЕЕ — компенсувати частину коштів, пропонуються три пакети: "Легкий", "Комплексний" і "Приватний". Пакети відрізняються оціночною вартістю робіт, терміном їх виконання та зменшенням в результаті модернізації будівлі платежів за газ і комунальні послуги.

Домовласник сам обиратиме потрібний пакет, аби отримати від Фонду ЕЕ грант на 20-50% загальної вартості проекту.

Шахрайство з грошима фонду неможливе

Власники будівель — клієнти фонду не матимуть контактів з чиновниками. Всі пакети стандартизовані і будуть дистанційно узгоджуватися через банки. Фонд ЕЕ надаватиме однаковий для всіх перелік вимог для отримання гранту.

Принцип простий. Хочеш, щоб фонд компенсував частину кредиту, — виконай перелік першочергових заходів: проведи енергетичний аудит, на встановлений теплопостачальною організацією лічильник додай погодне регулювання, збалансуй систему опалення, а вже потім міняй вікна і двері, утеплюй стіни і дах.

Важливо: енергетичних аудиторів, постачальників будівельних матеріалів, виконавців робіт з реконструкції будуть обирати власники будівель.

Як скористатися допомогою фонду

Щоб отримати від фонду гроші, власнику будівлі або уповноваженій особі ОСББ необхідно зібрати пакет документів: сертифікат енергетичного аудиту і документи для банку. Перелік документів для банку визначається складністю пакета.

Після узгодження пакета з банком клієнт укладає угоду з будівельною компанією і отримує кредит. Після завершення робіт Фонд ЕЕ виплачує компенсацію.

Іноді, коли проект складний і дорогий, менеджмент фонду здійснює верифікацію робіт і замовляє енергетичний аудит результату. В разі позитивної оцінки він виплачує компенсацію. Виконавець мотивований виконати проект якісно, оскільки не отримає кошти, поки якість його роботи не перевірять спеціалісти.

Для чого потрібен енергетичний аудит

У Європі житловий фонд розподіляють за класами енергоефективності.

Найвищий клас — А. До нього належать будівлі, збудовані за енергозберігаючими технологіями. Витрати їх на обігрів та освітлення мінімальні, отже, мінімальна вартість комунальних послуг. У розвинених країнах активно будують "нульові" будинки, де витрачається лише 15% енергії від звичайного.

В Україні 85% житлового фонду належить до найнижчих класів енергоефективності E-F і лише 5% — до класу С-B.

Купуючи праску чи холодильник, українці обирають споживання енергії класу А, щоб зекономити на дорогій електриці. Чому ж тоді, обираючи собі житло, люди не запитують, до якого класу енергоефективності належить будинок?

За опалення однокімнатної квартири в сучасному енергоефективному будинку можна платити мінімум удвічі менше, ніж у забудові 1960-х років. Якщо ж зробити реконструкцію, енергоефективність можна збільшити з класу F до класу B.

Щоб досягти максимальної економії від утеплення та реконструкції будівлі, спочатку потрібно зробити її енергетичний аудит, тобто оцінити стан. Зрозуміти, де найбільші втрати енергії і тепла, та що потрібно ремонтувати в першу чергу: балансувати систему опалення, міняти вікна і двері чи утеплювати дах і стіни.

Можливо, будинок потребує всього комплексу заходів, які дадуть можливість підняти його рейтинг з класу F до класу А.

Хто і як обиратиме аудитора

Енергетичного аудитора обирає клієнт з бази даних, маючи всю інформацію про нього: перелік реалізованих аудитів, їх вартість, характеристики будівель, досягнутий результат. Вибір аудитора здійснюватиметься на конкурсної основі.

Розглядається можливість долучитися до платформи ProZorro. Коли виставляється замовлення на отримання пропозицій, аудитори з будь-якого куточка України можуть запропонувати найкращі ціну та якість робіт.

Аудит робитимуть добре підготовлені фахівці. Вони видаватимуть уніфікований сертифікат, який буде містити інформацію про споживання енергетичних ресурсів будинком та способи підвищення енергоефективності.

Енергетичний аудит буде стандартизованим — однаковим для всіх будівельних компаній. На основі аудиту буде формуватися перелік матеріалів і робіт з реконструкції. Отримавши результати аудиту, власник будинку сам обиратиме компанію, яка запропонує найкращу якість робіт за найвигіднішою ціною.

Важливо, щоб на ринку були не лише можливості та кошти, а й відповідальність усіх сторін: аудитора, проектної організації, домовласника, банку, держави, будівельника. Та найголовніше — чітко визначена відповідальність аудитора.

Уряд створить єдину базу енергетичних аудиторів та сертифікатів. За помилки в сертифікатах аудитори нестимуть персональну відповідальність. За три помилки їх позбавлятимуть атестата без права на повторне отримання упродовж трьох років.

Уряд напрацював усі закони для масштабного впровадження енергоефективності. Вперше за 25 років незалежності вдалося об'єднати професіоналів у галузі енергоефективності, народних депутатів, експертів і міжнародних партнерів.

Лише за рік вони сформували пакет законів для впровадження енергоефективності та створення Фонду ЕЕ. Вже чинний закон "Про права власності у багатоквартирному будинку" дає можливість ОСББ вирішувати ключові питання у будинку, оскільки це спільна власність і відповідальність жителів.

Необхідні закони для діяльності фонду

Далі справа проста і складна одночасно. Потрібно здолати спротив популістів і тих, хто десятиліттями заробляв на надмірному споживанні газу та втратах тепла в дірявих мережах. За втрати зі своєї кишені досі платить кожен українець.

Необхідно переконати Верховну Раду ухвалити до кінця 2016 року чотири законопроекти, які стануть фундаментом енергетичної незалежності держави.

1. Законопроект "Про житлово-комунальні послуги", який створює умови для розвитку конкуренції на ринку ЖКП і дозволяє споживачам укладати прозорі договори напряму з постачальниками послуг.

2. Законопроект "Про комерційний облік комунальних послуг", який запроваджує обов'язкове встановлення лічильників. Люди сплачуватимуть лише за спожиті послуги, а не за розкопані труби та втрати в мережах, і матимуть стимул для проведення заходів з підвищення енергоефективності.

3. Законопроект "Про енергетичну ефективність будівель", який запроваджує механізм отримання уніфікованого сертифіката енергоефективності будівлі. Сертифікат буде містить інформацію про споживання енергетичних ресурсів будинком та рекомендації з підвищення енергоефективності.

4. Законопроект "Про Фонд енергоефективності" дасть українським родинам фінансову підтримку та технічні рішення, які зменшать їх витрати. Його ухвалення об'єднає всіх, хто підтримує енергетичні реформи: Світовий банк, IFC, ЄБРР, USAID, ГО "Реанімаційний пакет реформ", Громадська мережа ОПОРА, "Енергоефективні міста України".

Очікувані результати від створення фонду

Створення Фонду енергоефективності позитивно вплине на фіскальний баланс України і сектор ЖКП, прибере з нього корупцію та надприбутки, підвищить якість послуг та комфорт житла. За умови забезпечення передбаченого фінансування до 2021 року стануть можливими такі результати.

1. Оновлення житлового фонду. Будинки будуть теплішими і привабливішими.

2. Створення 75 тис робочих місць.

3. Забезпечення 10 млрд грн додаткових податкових надходжень щороку.

4. Щорічна економія споживання газу та його імпорту — 1,5 млрд куб м, щорічна економія бюджету на фінансуванні субсидій — 5 млрд грн.

Досі питаннями енергоефективності в Україні ніхто не займався. Це нікому не вигідно, адже за всі втрати газу і тепла в мережах платять громадяни. Головний плюс цих напрацювань такий: уряд створив механізм накопичення і справедливого розподілу коштів у Фонді енергоефективності, при якому неможливо вкрасти.

Кошти підуть конкретним сім'ям і багатоквартирним будинкам. Головна умова їх виділення — максимальний ефект економії газу, тепла, гарячої води та електрики, а отже — зменшення в рази вартості послуг для кожної людини.

Уряд успішно втілив програму "Теплі кредити". Завдання активних громадян — вимагати, щоб обрані ними народні депутати виконали свій обов'язок перед країною і до кінця 2016 року ухвалили пакет законів з енергоефективності.

Геннадій Зубко, віце-прем'єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ

Матеріал відображає винятково точку зору автора. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.