Киотские деньги. Как "камикадзе" возвращали Японии двести миллионов

Українському уряду довелося повернути Японії  7,49 млн євро. За нинішнім курсом це трохи більше 202 млн грн. Ще мільярд гривень невикористаних коштів - під питанням.

Такі цифри озвучила в. о. міністра екології Ганна Вронська.

Вона недавно очолила Міністерство екології та природних ресурсів, замінивши на цій самій посаді Сергія Курикіна, якого звинуватили у спробі розкрадання грошей Кіотського протоколу на провальних закупівлях LED-світильників у січні 2015 року.

Через скандали із затягування з проведенням робіт і закупівель велика частина коштів, отриманих Україною від Японії в рамках Кіотського протоколу, була невикористана. Йдеться про близько 1,3 млрд грн і 35,9 млн євро, які японські контрагенти вимагають повернути назад.

Є велика вірогідність, що якась частина від мільярда з доброї ласки японців залишиться в Україні, і державні тендери в рамках екологічних проектів продовжаться.

Аби українські урядовці вдруге не осоромилися на весь світ, автори підготували короткий аналіз попередніх зірваних торгів та рекомендації.

Коротка історія

У січні 2015 року Мінекології перейняло функції Державного агентства екологічних інвестицій. Останнє ще з часів Ставицького відоме корупційними скандалами, тож уряд вирішив його ліквідувати.

Відповідальність за освоєння "кіотських" грошей лягла на тодішнього міністра Ігоря Шевченка, який через півроку звільнить посаду через звинувачення в політичній корупції.

В рамках освоєння грошей Кіотського протоколу міністерство повинно було витратити до лютого 2016 року близько 1 млрд грн на капітальний ремонт мереж освітлення та встановлення 377 тис LED-світильників для бюджетних установ Києва та ще восьми областей.

Обов'язок проведення тендерів ліг на міністерське державне підприємство "Українські екологічні інвестиції".

Ще в березні 2015 року, при Шевченкові, це підприємство очолив Олексій Коваль. Відповідно до офіційної біографії з відділу кадрів Мінекології новий директор до Укрекоінвестицій жодного дня не працював у державних установах. Навпаки, він реалізував кілька успішних бізнес-проектів.

Наприклад, Коваль є серед засновників відомої туристичної компанії "Поїхали з нами" та розважального проекту "Ізюм юей". З 2007 року до переходу на держпідприємство працював директором компанії "Реаліст груп", яка займається нерухомістю.

За даними Реєстру судових рішень у 2013 році директор "Реаліст груп" уникнув покарання  за підробку документів тільки через закінчення строків давності притягнення до відповідальності.

Славетна українська бюрократія також відіграла свою роль у майбутньому скандалі.

"Українські екологічні інвестиції", які в 2014-2015 роках не мали досвіду з проведення тендерів, були готові до оголошення закупівель LED-світильників лише в листопаді 2015 року. Тендерний комітет очолив теж не зовсім компетентний в організації державних торгів Коваль.

Невідома "група осіб" vs екс-"любі друзі"

У листопаді, на етапі оголошення закупівель LED-світильників, стало зрозуміло: в лютому доведеться повертати кошти японцям.

Після оголошення тендеру в Антимонопольний комітет України надійшло десять скарг від ТОВ "Телекомунікаційні технології". Одеська компанія скаржилася на дискримінаційні умови участі, прописані організаторами для обмеження конкуренції.

За даними "Наших грошей" раніше співвласником цієї фірми був росіянин Андрій Адамовський - один з компаньйонів сумнозвісного Юрія Іванющенка, один з головних фігурантів скандалу з відчуження ТРЦ Sky Mall, а також бізнес-партнер нардепа з фракції БПП Олександра Грановського.

АМКУ лише частково прийняв вимоги "Технологій". До умов участі були внесені незначні зміни, тому одеська фірма звернулася до Господарського суду міста Києва з вимогами заборони ДП "Українські екологічні інвестиції" приймати та розглядати пропозиції конкурсних торгів та вчиняти будь-які інші дії щодо проведення тендерів. Суд став на сторону позивача і виніс відповідну ухвалу.

Втім, "Укрекоінвестиції" проігнорували заборону суду. Тендерний комітет на чолі з Ковалем акцептував пропозиції в усіх 12 тендерах, тобто попередньо оголосив їх переможців.

Вісім акцептів на суму близько півмільярда гривень зібрало маловідоме ТОВ "Агротехбуд". Про везунчика багато написано в журналістських розслідуваннях.

Для короткої характеристики компанії достатньо навести пряму мову прем'єра на скандальному засіданні уряду у січні 2015 року, де Яценюк оголосив про афери в Мінекології.

"Фірма, де керівник і головний бухгалтер - це одна особа. Там відсутні будь-які матеріально-технічні засоби, які дозволяють їм виконувати цю роботу. Відсутній досвід, складські приміщення", - сказав прем'єр.

Врешті-решт, закупівлі LED-світильників скасували. В кінці січня Антимонопольний комітет скасував тендери на основі тієї самої судової ухвали за позовом "Телекомунікаційних технологій".

Офіційно було зазначено, що "неможливо усунути порушення, що виникли через порушення законодавства".

У будь-якій незрозумілій ситуації беріть лікарняний

Тендерні перипетії на мільярд не залишилися без уваги контрольних органів. Головне управління ДФС Києва відкрило кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Агротехбуд".

Під час слідства встановлено, що всі документи, подані на тендер до "Укрекоінвестицій", були підробленими. На якому етапі зараз провадження, податківці повідомити відмовилися.

На скандал відреагувало й Антикорупційне бюро. НАБУ також відкрило провадження.

В ході досудового розслідування встановлено, що представники "Українських екологічних інвестицій" зловживали службовим становищем та діяли у змові із службовими особами Міністерства екологі та "Агротехбуду", вчинивши замах на розтрату коштів.

А що уряд? У січні ЗМІ облетіла новина, що у Яценюка прийняли рішення звільнити Коваля та тогочасного голову Міністерства екології Сергія Курикіна. Така ж доля спіткала директора департаменту кліматичної політики міністерства Владислава Вежніна.

Проте до кінця березня пішов лише Курикін. Коваль досі очолює державне підприємство, а Вежнін знаходиться на лікарняному.

Висновки та рекомендації

Недавно Яценюк заявив, що запропонує Японії витратити залишок кіотських коштів на гібридні авто для Нацполіції.

Ідея хороша, але не хочеться, щоб через рік Україну спіткав черговий кіотський скандал із зниклими мільйонами, судами та лікарняними. Ось кілька порад, які на наступних закупівлях допоможуть попередити конфліктні ситуації.

По-перше, тендер повинен проводити досвідчений замовник. Як вже зазначалося, два роки поспіль "Укрекоінвестиції" не проводили торги, а тендерний комітет очолила людина без досвіду.

Наступний тендер повинен проводити центральний орган виконавчої влади, а не нікому не відоме державне підприємство.

По-друге, умови участі в тендері мусять бути максимально відкритими до бізнесу. Тендерний комітет "Укрекоінвестицій" намагався штучно обмежити конкуренцію, через що отримав скарги до Антимонопольного комітету та судову тяганину.

На всі етапи проведення тендеру повинні бути залучені представники громадськості. "Кіотські" кошти - це не гроші Яценюка, Курикіна чи Коваля, тож на процедурах наступного тендеру повинні бути присутні журналісти та експерти.

По-третє, за провалені тендери LED-світильників винних слід жорстко покарати. Це аксіома. На очах усієї країни намагалися розіграти махінацію, через яку уряд Яценюка на рівному місці втратив 200 млн грн і пошився в дурні перед усім світом.

Якщо платники податків не побачать порушників на лаві підсудних, є велика вірогідність, що наступний тендер також перетвориться на фарс.

Гліб Канєвський, Ольга Зеленяк, центр "Ейдос"

В рамках проекту "Створення та впровадження системи моніторингу за використанням публічних коштів "Відкритий бюджет" за підтримки ЄС