Государство готовится заплатить Microsoft

Адміністрація президента запропонувала Держслужбі інтелектуальної власності - ДСІВ - активізувати роботу з легалізації програмного забезпечення органів влади.

За офіційними даними, близько 30% програм, які використовують органи виконавчої влади, - нелегальні.

Це данні формальної інвентаризації. Реальні цифри можуть бути ще вищі. Самі виробники програм говорять про 50-70-відсотковий рівень піратства.

"Під час подання інформації про перелік та кількість комп'ютерних програм, які необхідно легалізувати, органи виконавчої влади допускали численні помилки та неточності, що не дає можливості визначити точну кількість та перелік таких програм", - пояснює голова ДСІВ Алла Жарінова.

В окремих державних органах легалізація вже відбулася, проте - лише на папері. Як розказує гендиректор компанії "ABBYY Україна" Віталій Тищенко, у 2013 році держава придбала тисячі ліцензій на продукт ABBYY FineReader і нібито "закрила діри". Насправді ж все інакше.

"Мало того, що грошей за програми ми досі не отримали, так ще й з неофіційних джерел є інформація, що повна легалізація не відбулася, і деякі структури досі використовують нелегальні копії", - розказує Тищенко.

ДСІВ розпочала аудит, який виявить точну кількість "піратських" програм у державних органах. Крім того, він повинен відповісти на питання, скільки і яких програм потрібно чиновникам, адже часто їх апетити не відповідають потребам.

"Деякі органи повідомляють, що хотіли б купити графічні редактори. Навіщо це їм для виконання покладених завдань - незрозуміло. Чи повинні наші платники податків забезпечувати саме таку легалізацію?" - запитує Жарінова.

Джек-пот для Microsoft?

Скільки програм і яких виробників встановлено на комп'ютерах чиновників, достеменно невідомо. За оцінками опитаних ЕП експертів, використовуються, зокрема, антивірусне програмне забезпечення Kaspersky Lab, програми для розпізнавання тексту ABBYY Fine Reader, спеціалізовані програми.

Найбільше ж у міністерствах і відомствах встановлено копій операційної системи Microsoft Windows різних років, а також офісних пакетів Windows Office. Заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків, який раніше керував компанією "Майкрософт Україна", виявився недоступним для коментарів.

В українському представництві Microsoft відповіли, що компанія не має точних даних щодо кількості комп'ютерів з нелегальним програмним забезпеченням в органах державної влади. "Відповідно до офіційних відомостей, що були нам представлені кілька років тому, йшла мова про 70% таких комп'ютерів у державних органах влади. Однак ці відомості вже застарілі, і саме тому ТОВ "Майкрософт Україна" неодноразово наполягало у своїх листах до Державної служби інтелектуальної власності України про необхідність проведення аудиту державних органів з метою з’ясування фактичної кількості нелегального програмного забезпечення", - розповіла керівник департаменту із захисту інтелектуальної власності "Майкрософт Україна" Олена Дмітрієва.

За її словами, на даний момент немає жодних домовленостей щодо порядку та процедури здійснення легалізації програмного забезпечення виробництва Microsoft в органах державної влади. Втім, компанія готова йти назустріч і обговорювати різні сценарії ліцензування програм Microsoft в органах державної влади та управління.

Дмітрієва нагадує, що за останні півроку з українським урядом підписано дві важливі угоди. В рамках першої з них корпорація дає відповідному уповноваженому державному органу доступ до вихідного коду своїх продуктів. Використовуючи цю інформацію, українські фахівці можуть, наприклад, створювати і розгортати місцеві безпечні ІТ-інфраструктури. Друга важлива угода, що була підписана у квітні цього року, стане фундаментом для подальшої співпраці Microsoft і МВС України над посиленням кібербезпеки міністерства. "Жодна з підписаних угод не зобов'язує державні органи купувати у Корпорації Майкрософт чи її авторизованих партнерів програмне забезпечення", - зауважує вона.

Дмитро Шимків. Фото forbes.ua

Процедура легалізації передбачає не заміну програм, а придбання ліцензій - кодів. "Правовласникам було б вигідно отримати гроші за кожну піратську копію, але деякі давно встановлені неліцензійні програми або майже не використовуються, або їх можна замінити софтом з відкритим кодом", - розказує Тищенко.

Софт з відкритим кодом - open source - поширюється безкоштовно, як, наприклад, офісні пакети Libre Office чи Open Office, операційна система Linux. Втім, підтримка такого програмного забезпечення може коштувати дорого.

Тищенко нагадує, що невдовзі планується скоротити чимало чиновників, і було б дивно платити за програми, якими не буде кому користуватися.

"Потрібно визначити якийсь період часу - півроку-рік, упродовж якого за кожним завданням, підприємством чи органом влади буде визнана доцільність використання того чи іншого програмного забезпечення", - вважає він.

А грошей нема

Чиновники не озвучують, скільки коштуватиме державі перехід на ліцензійне ПЗ або його заміна безкоштовними програмами. На початку 2014 року попередні розрахунки робило Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації, зараз - Державне агентство електронного врядування.

За цими розрахунками, треба було легалізувати близько 400 тис екземплярів програм. Витрати держави - 1,5 млрд грн. Це за умови, що рівень піратства в державних органах не перевищує 30%, а долар коштує 8 грн.

Державний бюджет на 2015 рік кошти на це не виділив. "Коли бюджет передбачить фінансування закупівлі програмного забезпечення - не зможе спрогнозувати жодна людина в нашій країні", - розповідає Жарінова.

Джерело sips.gov.ua

Її відомство спочатку зафіксує, скільки використовується неліцензійного ПЗ в органах державної виконавчої влади, щоб уникнути спекуляцій щодо відсотків таких програм та безпідставних звинувачень держави у "піратстві", а вже потім буде виходити з конкретними пропозиціями щодо бюджетного фінансування.

Крім того, у 2011 році уряд затвердив державну цільову програму з використання безкоштовного ПЗ з відкритим кодом на 2012-2015 роки. Впровадженням open source формально займається Державне агентство з питань електронного врядування, проте, за даними джерел ЕП, ця робота призупинена.

Складно і ще складніше

Як розказує Тищенко, вартість ліцензій пов'язана з процедурою легалізації. По-перше, вона дорога, по-друге - складна. Наприклад, необхідно укласти угоди про легалізацію, які дозволять використовувати старі примірники програм.

З юридичної та логістичної точок зору краще було б уникнути постачання примірників та отримати право на використання програмам на особливих умовах.

"Щоб створити умови для укладання такої угоди, юристам та технічним працівникам правовласника треба зробити серйозну та затратну роботу. Це непросто, особливо для глобальних компаній", - пояснює він.

Крім того, кожну програму мусить перевірити Держслужба спеціального зв'язку та захисту інформації. Позитивний висновок є обов'язковою умовою легалізації. Експертиза триває довго, вона дорога, для деяких програм - непотрібна.

"Уявімо невелику програму. Вона недорога і використовується відносно небагато примірників, але вона вузькоспеціалізована і потрібна. Якщо йти за старою процедурою легалізації, то потрібна експертиза, яка лише збільшить вартість програми для держави, а про знижки навіть не йтиметься", - пояснює Тищенко.

Фото unian.net

На його думку, формула проста: чим простішою буде процедура, тим активніше правовласники йтимуть назустріч державі.

Втім, за словами Жарінової, часткова легалізація 2013 року відкрила низку інших проблем. Серед них - відсутність індивідуального підходу правовласників до кожного органу влади, різні технічні характеристики комп'ютерної техніки в державних органах, складність бухгалтерського обліку та звітності.

Одну з цих проблем ДСІВ намагається вирішити вже зараз. Відомство розробило та відправило на погодження до Мінекономрозвитку проект постанови Кабміну "Про внесення змін до загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються або створюються на замовлення державних органів".

Це документ зобов'язує чиновників купувати нові комп'ютери з уже встановленим ліцензійним програмним забезпеченням, якщо є така можливість.