Расслоенный e-commerce

Понедельник, 23 февраля 2015, 12:44 -
Падение покупательной способности людей сказывается на рознице. Большинство торговцев одеждой и обувью ежедневно печатают ценники по свежему курсу и сверху пишут: -50%. Некоторые магазины решили от них отказаться. (Укр.)

Через курсові коливання та економічну нестабільність український e-commerce розділився на кілька шарів.

Тепер у кожному з них - своє "кіно".

Втім, куди б не перетікав трафік, і як би не зростала кількість запитів, всі групи і типи споживачів прагнуть вирішити свої проблеми.

Курси вгору

У сегменті В2С спостерігається певне уповільнення.

Оскільки більшість одягу та взуття виробляється за кордоном, продавці не просто перераховують ціни за новими курсами. Додатково вони перестраховуються ще на 2-3 грн до поточного комерційного курсу. Так відбувається завжди: постачальник і продавець не працюватимуть збитково заради того, щоб сподобатися покупцеві.

Падіння купівельної спроможності людей позначається на роздробі.

"Багато продавців одягу та взуття намагаються реалізувати товари, які давно лежать на складах. При цьому асортимент товарів з нових колекцій зменшився через різкий скачок курсу долара і зменшення споживчої здатності населення", - говорить директор з маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Павло Левчук.

Ситуацію на ринку fashion-ритейлу він не розцінює як критичну. Українці купують брендові одяг і взуття, хоча і економлять, надаючи перевагу розпродажам.

Один з експертів ринку зазначає, що більшість роздрібних торговців одягом та взуттям займаються одним і тим же: друкують цінники за свіжим курсом і зверху пишуть: -50%. Останнім часом необхідність в заміні цінників виникає настільки часто, що в деяких магазинах вирішили від них відмовитися.

Логічним кроком для споживача був би пошук альтернативи в мережі. З часів минулої фінансової кризи інтернет завжди вважався гаванню нижчих цін, що було правдою в часи ажіотажного демпінгу і початкового наповнення ринку.

"Користувачі стали витрачати більше часу на вибір товару. Вони переглядають більше категорій товарів, в тому числі альтернативних, детальніше вивчають огляди - не тільки про сам товар, але і про продавця", - розповідає генеральний директор торговельного майданчика Allbiz Дмитро Лисицький.

Разом з тим, вони стали менше купувати, додає він. "Загальний тренд очевидний: зменшення купівельної спроможності, падіння продажів, зменшення середнього чека покупок, хоча у гривні він збільшується за рахунок росту курсу долара".

Про зростання середнього чека за результатами 2014 року говорять і в шопінг-клубі LeBoutique. За їх даними він зріс на 15%. При цьому кількість трафіка інтернет-магазинів не змінилася, хоча купівля товарів через інтернет впала.

"Покупці стали економити на кількості товарів. Якщо раніше вони могли купити одразу кілька речей з однієї товарної категорії, то тепер їх у замовленні менше", - говорить Левчук. За його словами, українці також втрачають інтерес до товарів не першої необхідності - браслетів, хусток, інших аксесуарів.

У В2В-сегменті йде процес активізації компаній на майданчиках. Зменшення попиту на традиційних каналах змушує компанії випробовувати нові інструменти.

"Підприємства з В2В-сегмента долають власну інерційність і хибні стереотипи про те, що онлайн-просування підходить тільки для В2С. Криза змушує компанії вийти із зони комфорту, і це позитивно позначиться на e-commerce. Хоча через кризу він не зростатиме так сильно, як міг би", - вважає Лисицький.

Як відзначають в Allbiz, за допомогою інтернет-майданчиків компанії також намагаються вийти за рамки українського ринку і співпрацювати з контрагентами з інших країн. Зацікавленість у функціях платформи для міжнародної торгівлі серед клієнтів компанії у 2014 році зросла у сім разів.

Інтернет "з рук"

Інтернет-магазини з погіршенням економічної ситуації отримали загострення конкуренції з боку вторинного ринку товарів, який існує у будь-якій категорії.

На деяких ринках, наприклад, товари для дітей, він дорівнює первинному за обсягами. Інакше кажучи, люди продають речі, які були у використанні недовго і зберегли свою функціональність у повному обсязі.

Це С2С - client2client. Такі продажі, звісно, "виймають" гроші з "білого" ринку, забираючи клієнтів у традиційного та інтернет-роздробу.

"За 2014 рік відвідуваність нашого ресурсу зросла на 45%. Порівняно з 2013 роком кількість щоденних оголошень зросла на 60%. Ми прогнозуємо, що у 2015 році тенденція зростання кількості споживачів та здійснених угод на OLX збережеться", - говорить маркетинг-директор OLX Катерина Замуренко.

За її даними, найшвидше зростали категорії з продажу одягу, взуття, товарів для дому. Однак приватні продавці не завжди торгують товарами, що були у вжитку.

Як розповів один з експертів, зараз квітнуть "саморобні" магазини. Зазвичай, це групи "Вконтакті". Там викладаються фотоальбоми з товарами, які і є вітриною магазинів. У таких групах можуть продаватися різні товари і послуги: брендові речі, стоки, речі власного виробництва, спільні покупки і навіть "контрабас".

Такий сплеск має свої причини. Конкурувати з великими магазинами стає дедалі складніше, і нові проекти потребують інвестицій. "Зараз виходити на ринок і намагатися боротися з існуючими гравцями нереально. Крім варіанта, коли у проект вливаються великі гроші", - вважає Левчук.

Однак ситуація не надто сприятлива для інвестицій. Споживчий попит падає, і зростає затребуваність економ-пропозиції. Тут і з'являються люди з карткою Приватбанку і "Новою поштою" - інтернет-магазин по-українськи.

Саме так знаходять себе малотиражні вітчизняні виробники. Часто це навіть не цехи, а просто кілька однодумців, у яких хобі переросло в невеличкий бізнес.

Схоже, найближчим часом ситуація докорінно не зміниться.

"У 2015 році в В2С-сегменті й надалі зростатимуть категорії "Одяг та взуття" - 7,1 млн переглядів і 396,8 тис пропозицій у 2014 році - та "Продукти  харчування" - 6,02 млн переглядів і 315,8 тис пропозицій", - прогнозує Лисицький.

В OLX вважають, що зростання буде тривати у категоріях "Мода і стиль", "Дім та сад", "Дитячі товари".

Судячи з усього, запит на доступні ціни збережеться і буде сприяти торговцям, які знайдуть спосіб їх запропонувати.