Концессия: финальный раунд

Тепломережа найбільшого міста Київщини перейшла до приватних рук.

Цьому передував рік запеклої боротьби між представниками бізнесмена Олександра Подольського, мільярдера Костянтина Жеваго, нікому невідомої "Стікс-оіл" та "дочки" словацької Grafobal Group Energy.

ЕП тричі писала про втаємничене передавання в оперативне управління КП "Білоцерківтепломережа". Ось моменти, які шокували жителів Білої Церкви.

Перший - зміна попередніх домовленостей місцевої влади з представниками Жеваго. Між ними існував усний договір і навіть підписаний меморандум про співпрацю. Однак потім влада миттєво переорієнтувалися на компанію "Білоцерківтеплоенерго", що належить бізнесмену Подольському.

Другий момент - при підготовці положення про проведення концесійного конкурсу на основі постанови уряду №642 від 12 квітня 2000 року чиновники заборонили поширювати будь-яку інформацію, в тому числі про учасників конкурсу.

Таким чином, затвердивши цей документ, Білоцерківська міськра рада порушила фундаментальні права громадян. На початку 2014 року автор намагався отримати список учасників концесійного конкурсу і отримав відмову.

Звернення до місцевої прокуратури та Генпрокуратури теж були невдалими. Поданий позов до Білоцерківського міськрайонного суду також зазнав невдачі. Тільки Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив вимоги та зобов'язав міськраду надати відповідну інформацію.

На цьому епопея щодо доступу до публічної інформації не скінчилася.

За тиждень до передачі об'єкта в концесію, під час круглого стола, заступник міського голови Валерій Гнатюк зазначив, що рада не виконає рішення суду, доки за це не проголосують депутати. Давати оцінку таким словам повинен не автор.

На цьому публічному заході був присутній голова Київоблради Микола Бабенко. Він пригрозив звернутися до Генпрокурора Віталія Яреми та голови СБУ Валентина Наливайченка з проханням перевірити процес передавання в концесію. З останнім Бабенко таки зустрівся і розповів йому про ситуацію в місті.

Третій момент - недопуск двох компаній до участі у конкурсі. Ними стали підприємство з орбіти Жеваго "Білоцерківська когенераційна компанія" та "дочка" словацької Grafobal Group Energy "Графобал груп енерджі юа".

Представники владних структур стверджують, що команда олігарха нібито навмисно подавала недороблені документи. Хоча представник ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" Олександр Кісельов зазначав протелижне. За його словами, то була цілеспрямована акція проти них.

Наразі ніхто не може довести свою правоту. Тільки незрозуміло, навіщо через таке крутійство не допускати до конкурсу. Аналіз ситуації з конкурсною документацією компанії Жеваго показав, що значних проблем там не було. Вочевидь, хтось бажав знайти причину для відмови, тому папери тричі поверталися на доопрацювання.

Схожа ситуація і з представниками словацького гіганта. Менше претендентів - легше перемогти, тим більше, коли один з кандидатів лише грав роль конкурента.

Судові баталії між "Білоцерківською когенераційною компанією" і "Білоцерківською ТЕЦ" з одного боку та Білоцерківською міськрадою з іншого - надбання історії. Залишається лише додати, що в апеляційній інстанції компанії Жеваго програли. Прозорістю ці процеси також не виділялися.

Нарешті 20 листопада місцева рада вирішила долю тепломережі найбільшого міста Київщини. Участь у конкурсі змогли взяти "Білоцерківтеплоенерго" та "Стікс-оіл". Краща пропозиція, за висновком конкурсної комісії, була у першої.

Депутати проголосували за відповідне рішення та передали на 30 років найцінніший актив Білої Церкви до приватних рук. Руки підняли 33 представники громади - в основному екс-"регіонали" та більшість депутатів від "Батьківщини".

Про зраду інтересів білоцерківської громади однопартійцями дізналася Юлія Тимошенко. Тепер на осередок партії очікують значні кадрові чистки.

Після голосування нічого доброго депутатів не чекало: опозиція організувала під будівлею міськради мітинг. Якщо проаналізувати, то опозиційні депутати групи бізнесвумен Людмили Дригало мали спільний інтерес з "командою Жеваго" - не допустити передавання тепломережі до рук бізнесмена Подольського.

З іншого боку вулиці стояв автобус з "тітушками". Можливо, це був "контраргумент" владних структур, який був покликаний протистояти мітингу.

Апофеозом персофансу стало розміщення сміттєвих баків перед входом до міськради. Розлючені представники громади намагалися запхнути туди депутатів. Переляку "представників народу" не було меж: вони нервували, намагалися прорватися через натовп, хтось утік через вікно.

Першим до сміттєвого бака принесли екс-"регіонала" Сергія Кривого. Він не тільки проголосував за передавання мережі в концесію, але й очолював відповідну комісію. Наступним "пролюстрованим" став представник "Батьківщини" Микола Бондаренко. Інших депутатів міліції вдалося вивести з будівлі неушкодженими.

На цьому політичні конкуренти не зупинилися. Як згадувалося у попередніх матеріалах, Білоцерківська ТЕЦ обігріває найбільший район міста. Вона належить Жеваго, тому це стало "зброєю відплати" щодо місцевої влади.

Неочікувано для жителів масиву відключилося опалення, хоча про такі заходи керівництво КП "Білоцерківтепломережа" та міський голова Савчук були попереджені за кілька днів.

Цей масив з Білоцерківською ТЕЦ з'єднує 3,8 км магістральної труби, що вже давно знаходиться в передаварійному стані, а її прорив може спричинити техногенну катастрофу. Різкі перепади в постачанні тепла та низький температурний режим здатні перетворити Білу Церкву в Алчевськ.

Так і сталося. Буквально відразу після вимкнення опалення магістральна труба від ТЕЦ розірвалася. Корпоративна війна призвела до катастрофічних наслідків, і 40-тисячний масив замерзав, поки аварію не локалізували.

Винних у цій ситуації знайти важко. Обидві сторони захищають свої корпоративні інтереси, які ніколи не перетиналися з інтересами місцевої громади. Перекладаючи вину один на одного, проводячи прес-конференції та залучаючи правоохоронні органи, сторони лише поглиблюють кризу.