Кабмин монополизирует рынок агрохимии

Безпідставні перевірки, заблоковані склади з продукцією на десятки мільйонів доларів, вимагання хабарів, кримінальні справи і позбавлення можливості проводити зовнішньоекономічні операції.

Так для китайської продукції уряд "зачищає" один з українських аграрних ринків.

Зокрема, влада працює над тим, щоб Піднебесна змогла збільшити постачання в Україну засобів захисту рослин, і щоб їх ввезення здійснювали урядові структури.

Через це восени 2013 року ринком прокотилися жорсткі "репресії", в результаті якої багато підприємств припинили свою діяльність.

Як відомо, Кабмін підписав з китайською стороною кілька угод про залучення фінансування для енергетичних, аграрних та інфраструктурних проектів. Втім, урядовці не кажуть, які зобов'язання взяла на себе держава.

Китайці не приховують: їм потрібні нові ринки для реалізації товарів. Одним з прийнятних для них варіантів є збільшення обсягу імпорту в Україну засобів захисту рослин - ЗЗР. Це, зокрема, агрохімікати та пестициди, які аграрні підприємства використовують для вирощування рослин.

Останніми роками цей сектор динамічно розвивається. Спад був лише у кризовому 2009 році. За даними експертів, український ринок ЗЗР сягає 750 млн дол на рік.

Виробників цих засобів можна поділити на мультинаціональні і генеричні, а останні - на світові генеричні і українські генеричні.

Мультинаціональні компанії продають препарати, які виробляються на підставі діючих речовин власного винаходу, або патентні права на які були куплені в інших розробників. Це компанії, які мають реєстрації в багатьох країнах світу, дорогу науково-дослідну базу і власні заводи з виробництва пестицидів.

До них належать німецькі концерни "Байєр" та "БАСФ", данська "Кемінова", транснаціональні компанії "Дюпон", "Монсанто", "Сингента".

"Генеричні" компанії своїх розробок не мають, а виробляють пестициди, використовуючи діючі речовини, термін дії патентів на які закінчився.

Світові генеричні компанії - це компанії, які зазвичай мають власне виробництво або його елементи. Таких, зокрема, багато в Китаї. Поряд з цим, деякі китайські компанії виробляють й оригінальні препарати.

В Україні генеричні та оригінальні препарати гостро конкурують, хоча ціни на "оригінал" можуть в кілька разів перевищувати ціни на "генерику". У 2012 році, наприклад, імпорт оригінальних препаратів зростав, а генеричних - падав.

Сьогодні їх співвідношення на українському ринку за обсягом продукції оцінюють як 50% на 50%, у грошовому вираженні - 65% на 35%.

Продають ЗЗР в Україні обидва типи виробників через українських дистриб'юторів, лінійка товарів яких, як правило, представлена кількома брендами. Зараз є два фактори, які можуть змінити розклад сил на ринку виробників та дистриб'юторів.

Перший - об'єктивний: низькі ціни на врожай змушують українських аграріїв заощаджувати на дорогих оригінальних препаратах. Другий - уряд за рахунок адміністративного ресурсу намагається підім'яти ринок для "своїх" компаній.

За словами співрозмовників ЕП, перша хвиля тиску на імпортерів ЗЗР почалася навесні 2013 року. У 2012 році до закону "Про захист рослин" були внесені зміни, відповідно до яких відповідну продукцію в Україну імпортерам можна було ввозити тільки за погодженням з Держвефітослужбою.

Відомство повинно було надавати дозвіл на кожну окрему партію.

Проте, як зазначає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа, лабораторії служби здатні обробляти лише 20-30% річного обсягу імпорту ЗЗР. По суті, відповідними дослідженнями займаються лише дві державні лабораторії: одна - в Одесі, інша - в Житомирі.

У 2012 році підрозділи фітосанітарної служби зазначали, що виконувати ці норми ще не можуть. Однак згодом почався тиск, мовляв, закон треба виконувати.

Посилаючись на відсутність вимог щодо необхідності отримувати дозволи у Митному кодексі, компанії-імпортери і далі ввозили ЗЗР в країну без погодження. Крім того, як повідомили ЕП в одній з компаній-імпортерів, законодавство на той час взагалі не визначало порядок відбору зразків.

У вересні-жовтні 2013 року постачальники таки почали подавати заявки на погодження. Однак лабораторій за цей час не стало більше, тому погодження дистриб'ютори отримували лише через 45-60 днів після подання заявки.

Як це відбувається на практиці? З кожної партії імпортованих препаратів береться проба, яка потім перевіряється у ліцензованій лабораторії. Перевірка однієї партії коштує дистриб'юторам близько 600 грн.

"Найбільше проблем з пломбованою тарою. Ці товари потім важко продати. У магазині, наприклад, ніхто не купить відкорковану горілку, навіть якщо на пляшці є пломба Держвефітослужби", - пояснює один з менеджерів компанії-імпортера.

Втім, це був лише початок. У вересні 2013 року контролери почали застосовувати "важку артилерію". За поданням Служби безпеки Мінекономрозвитку своїми наказами зупинило зовнішньоекономічну діяльність 24 імпортерів ЗЗР.

За динним збігом обставин ці компанії виявилися основними постачальниками китайської продукції. У листопаді санкції скасували лише для кількох компаній.

Далі почалася найактивніша фаза адміністративного тиску. Комісії за участі представників УБЕЗ і Держветфітослужби не раз навідувалися до дистриб'юторів.

Такі візити закінчувалися закриттям складів, опечатуванням "підозрілого" товару, стягуванням штрафів за надуманими причинами, а подекуди - порушенням кримінальних справ. Формальною підставою для таких дій правоохоронних органів були начебто виявлені порушення у сфері обігу отруйних речовин.

За словами співрозмовників ЕП, на складах було заблоковано ЗЗР на 10 млн дол, і це в розпал сезону осінніх польових робіт. "Вирішення проблеми", каже співбесідник, могло коштувати 5-10% від суми заблокованої продукції.

Говорити на диктофон і виступати із заявами учасники ринку бояться. Мовляв, працюють у надто зарегульованій сфері. Їм треба отримувати чимало ліцензій і дозволів від державних органів, тож проблем не хочуть. Втім, вони у них і так є.

Зараз, після звернень до міністерств Європейської бізнес-асоціації та Американської торгово-промислової палати, ситуація частково стабілізувалася. Деякі компанії відновили роботу, але чи надовго?

За інформацією джерел ЕП, українські урядовці домовилися про постачання у 2014 році китайськими компаніями ЗЗР на 300 млн дол. Це майже половина обсягу українського ринку. Цю продукцію ще й звільнять від обкладання ПДВ при імпорті.

Наразі невідомо, чи законтрактовані ці домовленості. Джерела ЕП в уряді кажуть, що цим питанням опікується голова Державної продовольчо-зернової корпорації Ігор Якубович. Ймовірно, саме вона купуватиме в Китаї препарати.

За однією з версій, у схемі може бути задіяний хімзавод "Зоря" у Рубіжному на Луганщині, який відносять до сфери впливу віце-прем'єра Юрія Бойка.

Поки що йдеться - отримання частки ринку постачальників китайських ЗЗР чи ще й дистриб'юторів світових виробників - не відомо. Перших уряд зусиллями СБУ уже позбувся, а також показав, що може легко паралізувати роботу інших гравців.