Кто утилизирует 2,5 миллиарда

Давно вже такого не було, аби прес-конференція скликалася заради десятисекундного "синхрону" для провідних телеканалів. Проте це сталося.

Вже наступного дня після раптового голосування парламенту за запровадження утилізаційного збору асоціація "Укравтопром" гарячково скликала журналістів.

У президії заходу - голова "Укравтопрому" Михайло Рєзнік, голова УСПП та депутат-"регіонал" Анатолій Кінах і почесний президент "Укравто" Таріел Васадзе.

Головна думка для електорату - Верховна рада перед канікулами таки "підтримала вітчизняного товаровиробника".

Головна дійова особа - Кінах. Він і сказав слова, які згодом увійшли до телевізійних новин: "Парламент захистив вітчизняного автовиробника, і тепер наші автоскладальники матимуть роботу, а бюджет - прибутки".

Для мільйонів українців це начебто гарна новина, а для приблизно двох сотень тисяч - суцільне розчарування.

Так звана турбота про екологію та прибирання з дворів решток покинутих машин означає подорожчання нових автомобілів. Чергове подорожчання і щонайменше на тисячу доларів.

Президія прес-конференції після виголошення Кінахом заготовленої заяви одразу ж "здулася" і на прямі запитання відповідала вкрай неохоче.

Мовляв, "питання вивчене і всебічно опрацьоване", його вигода очевидна і взагалі - про будь-які недоречності не може бути мови. Законодавчий пакет, зауважили, набрав достатньо голосів народних обранців, то які можуть бути претензії?

І правда - опозиція традиційно знехтувала інтересами кількох сотень тисяч виборців, оскільки зауважень до проекту з її боку не було зовсім.

Мабуть, не розібравшись, слово взяв Петро Симоненко, який попросив дати можливість ознайомитися із щойно розданими таблицями.

Головного комуніста одразу ж затюкали, і результативне голосування пройшло із запасом - понад 235 голосів. Новий податок, який призведе до подорожчання іномарок принаймні на 8 тис грн, може набрати чинності вже з жовтня.

Тож чи справді все так гарно, як переконували Кінах, Рєзніков і Васадзе? Бажане укотре видають за дійсне. Для розуміння цього достатньо ознайомитися з висновком Головного науково-експертного управління Верховної ради.

Документ, датований 13 травня, рекомендує відправити "напрацювання" на повторне друге читання, оскільки "екологічна турбота" народних обранців не стикується з чинним українським законодавством.

Згідно з висновком управління, у проекті з'явилися статті, яких не було в законопроектах на час початкового розгляду. Для прикладу, законодавці вирішили звільнити від "утилізаційного збору" сідельні тягачі, причепи, рефрижератори та мотоцикли, позаяк вони "в Україні не виробляються".

Тут ось яка штука: в Україні не виробляються джипи, мінівени, кабріолети, купе, спорткари, проте з них чомусь братимуть податок. А з причепів - не братимуть.

Управління також зауважує, що розмір податку треба ставити в залежність від маси машини, а не робочого об'єму двигуна. З якого дива за авто з більшим двигуном треба платити більше? Невже у ньому більше вторинної сировини?

Ні в кого не вистачило сміливості розповісти, що "утилізаційний" закон писався і задумувався як українська відповідь на запровадження "утилізації" в Росії.

Кінах раніше казав, що їздив на переговори до свого російського колеги - голови спілки промисловців і підприємців РФ, і вже невдовзі дві країни за взаємною згодою відмовляться від перепон у вільній торгівлі в межах СНД. І де це все?

"Утилізаційний" законопроект внесли в парламент ще депутати попереднього скликання. З того часу в Україні з'явилося Міністерство доходів і зборів, на яке покладено контроль за своєчасністю та повнотою сплати податків.

Однак, судячи з прийнятих законів, перевіряти повноту сплати утилізаційного збору доручено ДАІ, у переліку обов'язків якої такі повноваження відсутні.

Навіть наведеного вистачить, аби гарант Конституції, якби він у нас був, повернув законопроект Верховній раді із своїм вето. Проте такі надії примарні. Навіть попри те, що Віктор Вікторович Янукович як віце-президент Автомобільної федерації послідовно виступає проти нових поборів з потенційних автовласників.

Своєю чергою Всеукраїнська асоціація автоімпортерів та дилерів звернулася до Віктора Януковича з проханням не підписувати утилізаційні законопроекти.

У листі зазначається, що послуги з утилізації у світі є господарською діяльністю, що здійснюється на договірних засадах. До того ж така діяльність приносить немалі прибутки. Так, у 2011 році в світі на утилізації було задіяно 1,5 млн осіб, а прибуток від повторної переробки сировини становив 250 млрд дол.

Крім того, спеціальна директива ЄС зобов'язує автовиробників уже з 2015 року виготовляти автомобілі з матеріалів, які на 95% підлягатимуть повторній переробці. Нині цей показник становить 80%. Однак про жодні такі цифри в українському оновленому законодавстві не йдеться.

"Пряник" - це ті 2,5 млрд грн, які теоретично зможе отримати Міністерство екології. Це вже потім Олег Проскуряков (міністр екології), за спиною якого чітко видно постать міністра енергетики Едуарда Ставицького, сам вирішить, кому їх віддати - аби в Україні з'явилися пункти з переробки акумуляторів, шин, скла і металу.

Цікаво, що замість міністра обіцянку дав Васадзе. За його словами, після набрання чинності утилізаційного збору в Україні буде створено 10 найбільших переробних центрів для утилізації автомобілів. А загалом "по всій Україні буде створено понад 150 пунктів по збору автолома", зазначив власник "УкрАВТО", в інтересах якого був введений утилізаційний збір.

Цікаво, хто має реалізувати обіцянки Васадзе? І з кого питати, якщо ці обіцянки залишаться лише словами?

Не зрозуміло лише, чому в цю справу мусить втручатися держава. Цей бізнес прибутковий, а автовласникові, який здасть машину, ще й заплатять гроші.

Наостанок про ще один законодавчий недогляд. Крім автомобілів, утилізації підлягають кухонні комбайни, пральні і посудомийні машини, холодильники, мікрохвильові печі та інша побутова техніка. То чому б заради "стабільності" не ввести додатковий податок і на їх утилізацію?

Позиція "Укравто"

Запитання "Економічної правди"

1. Згідно з висновком Головного науково-експертного управління Верховної ради у проекті з'явилися зовсім нові статті, яких не було в законопроектах на час початкового розгляду.

Для прикладу, законодавці вирішили звільнити від утилізаційного збору сідельні тягачі, причепи, рефрижератори та мотоцикли, позаяк вони "в Україні не виробляються". Чому з'явилися такі правки?

2. Згідно з висновком Головного науково-експертного управління прийнятий закон суперечить багатьом нормативно-правовим актам. Чому не були усунуті ці протиріччя?

3. Чому розмір утилізаційного збору розраховується не за масою авто, а за кубатурою двигуна?

Олег Папашев, заступник голови правління корпорації "Укравто" з випуску автомобілів.

- Процесс работы над законом в период его подготовки для принятия во втором чтении и в целом - это полностью прерогатива депутатов Верховной рады.

Окончательную подготовку текста закона для вынесения в зал для голосования осуществляют ведущие комитеты парламента.

По законопроекту №0936 - комитет промышленной политики, руководитель комитета - Юрий Воропаев. По законопроекту №0975 - комитет налоговой политики, руководитель комитета - Виталий Хомутынник.

Как нам известно, по каждому из законов было подано и обработано более чем по сто правок. Зачастую эти правки исключают друг друга. По каждому закону было проведено несколько заседаний комитетов.

Понять и объяснить аргументы, которыми руководствовались депутаты, нам сложно. Пояснения по вопросам №1-3 лучше искать в комитетах Верховной рады.

ЕП

4. Український закон про утилізаційний збір є відповіддю на російський. На яке поліпшення - в цифрах чи прогнозах виробництва та продажу - очікує "Укравто" від запровадження збору в Україні?

5. Яке поліпшення отримають інші виробники авто в Україні?

6. Коли будуть введені обіцяні десять пунктів переробки авто?

7. Які гарантії, що зібрані гроші будуть витрачатися саме на утилізацію?

8. Які антикорупційні механізми передбачається вжити, щоб Мінекології не спрямувало ці гроші на свої потреби?

Олег Папашев

- Очікування корпорації "Укравто" від запровадження екологічного податку на транспортні засоби наступні.

1. Корпорація розглядає цей закон як започаткування в Україні правових засад для розвитку системи утилізації транспортних засобів, що відпрацювали свій ресурс.

З урахуванням розмірів автомобільного парку в Україні - понад 8 млн автомобілів, зростання імпорту вживаних автомобілів - за 2012 рік їх ввезено більше як 130 тис - і прогнозованого збільшення обсягів вибуття авто з експлуатації потреби у здійсненні утилізації автомобільної техніки в майбутньому різко зростуть.

2. "Укравто" бачить у цьому законі правові засади щодо додаткового захисту українського ринку, особливо від напливу вживаних автомобілів із Європи.

Підписання угод про асоціацію з Євросоюзом та про вільну торгівлю ліквідує і так не дуже міцні бар'єри на шляху товарів з Європи, особливо вживаних. Це показово на прикладі Польщі. У перші роки після її приєднання до ЕС на територію країни щорічно ввозилося більше 1 млн вживаних автомобілів з Європи.

Відсутність захисту українського ринку призведе до того, що Україна перетвориться на звалище європейського металобрухту. Тому випереджаючі кроки щодо створення системи захисту довкілля дуже важливі.

3. На нашу думку, прийняті законопроекти дадуть змогу уряду відновити переговорний процес з російською стороною з вирівнювання паритету з Росією щодо взаємної поставки автомобілів.

Введення у Росії з вересня 2012 року утилізаційного збору, в тому числі, на українські автомобілі, призвело до повної зупинки експорту автомобілів з України. Сьогодні авто з Росії ввозяться на український ринок без сплати утилізаційного збору, що в п'ять разів перевищує експорт автомобілів з України.

У Росії 22 світові іноземні бренди організували виробництво 36 нових моделей автомобілів. У разі відсутності обмежень доступу на український ринок у вигляді податку на утилізацію транспортних засобів можна очікувати, що Україна буде заповнена винятково автомобілями російського виробництва.

На нашу думку можливо розглядати наступні сценарії.

1. Взаємне зняття обмежень на поставки автомобілів. Це дасть можливість українським виробникам відновити експортні поставки в Росію. Це особливо важливо для виробників вантажних автомобілів та автобусів.

2. Якщо взаємні обмеження не будуть скасовані, то українські виробники можуть розраховувати на якусь частку збільшення своєї присутності на власному ринку.

Як нам відомо, у разі підписанням законів президентом вони наберуть чинності з 1 вересня. При цьому передбачений тримісячний перехідний період, тому на стан ринку та обсяги виробництва українських виробників вони вплинуть тільки у другій половині 2014 року.

Стосовно пунктів утилізації автомобілів.

Як випливає з текстів законів, національний виробник може бути звільнений від сплати податку відразу, якщо візьме на себе зобов'язання самостійно, за власний рахунок створити мережу утилізації транспортних засобів та за власний рахунок у цій мережі утилізувати вироблені ним автомобілі.

Таким чином, національний виробник теж несе фінансове навантаження з утилізації вироблених транспортних засобів, яке рознесене у часі.

Закон передбачає, що мережа національного виробника з утилізації автомобілів повинна складатися з пунктів прийому автомобілів та пунктів їх розбирання. При цьому пункти пройму повинні бути створені у кожному місті з населенням більше 50 тис, а пункти розбирання повинні бути у кожній області.

Виробник, який виявить бажання отримати звільнення від сплати утилізаційного податку і рознести фінансові витрати з утилізації авто власного виробництва у часі, повинен створити зазначену мережу не пізніше цієї осені. Це має бути не десять "обіцяних" пунктів, а що найменше 25 - по одному на кожну область.

Стосовно "гарантій" того, що зібрані гроші будуть витрачатися саме на утилізацію. Згідно з чинними регламентами порядку використання бюджетних коштів розпорядником використання коштів екологічного податку є Бюджетний кодекс.

Як нам відомо, готується проект про внесення змін до Бюджетного кодексу стосовно напрямків використання коштів екологічного податку. На нашу думку, там будуть представлені певні антикорупційні механізми, які зроблять цей процес прозорим, зрозумілим та контрольованим з боку громадськості.