Сланцевое соглашение №2. Текст СРП с Chevron

Після підписання угоди про розподіл продукції з компанією Shell минуло вже майже півроку. Але поки що друга сланцева угода з компанією Chevron не підписана.

Ще навесні ці труднощі пов’язували із діяльністю певних політичних партій. Як виявилося, процес просувається, і компанія знаходиться в активному процесі узгодження тексту Угоди про розподіл продукції (УРП).

Одна з робочих версій цього документа потрапила до "Економічної правди". Напевно, це далеко не остаточний варіант. На засідання Кабміну в цю середу 12 червня винесене питання про чергове подовження процесу переговорів. Міністр екології та природних ресурсів Олег Проскуряков просить уряд надати ще 180 днів на ведення додаткових переговорів.

Лише за день до цього, у вівторок, в будинку уряду під головуванням віце-прем'єра Юрія Бойка відбулася робоча нарада з приводу підготовки угоди. Вочевидь, що існують певні складнощі у провадженні УРП на розробку Олеського родовища. Не виключено, що американці тягнуть час, тому що існують певні неузгодженості у податковій політиці України. А можливо, обговорюються питання екології.

Відомо, що Shell саме зараз має найбільші проблеми з місцевими мешканцями Донеччини та Харківщини. Люди виступають проти того, щоб видобуток призвів до забруднення ґрунтових вод та землі. І це не політичні акції, як то намагаються показати уряд та Shell.

Проблема забруднення навколишнього середовища дійсно існує, і це проблема саме для населення. Які б аудитори не казали, що видобуток сланцевого газу є безпечним, це не так. Мабуть, це загальне питання усіх аудиторів, які чомусь не бачать очевидних речей.

Приблизно так само йдуть справи з укладенням угоди на розробку третього великого родовища – на території Скіфської ділянки. Як відомо, влада віддала цю ділянку групі компаній на чолі з Exxon Mobil. Також до групи розробників потрапили датська Shell, румунська OMV Petrom та наші "Надра України" (на той час чомусь без "СПК-Геосервіс").

По цій ділянці справи так само рухаються. Наприкінці травня Exxon Mobil надіслала українській владі черговий варіант УРП, дороблений з врахуванням побажань Мінпаливенерго. Але остаточним цей варіант теж поки що назвати не можна.

Проте це не означає, що процес стоїть на місці. Chevron вже веде роботи на ділянці Олеська. Принаймні, це випливає з проекту УРП.

Про що каже угода

Звісно, в цей раз теж не обійшлося без "СПК-Геосервіс". Нагадаємо, це невеличка компанія, начебто заснована видатними геологами, вважається структурою "Сім'ї". Вона матиме свою частку доходів від видобутку вуглеводнів, і є фактично узаконеним "відкатом" на користь вузького кола людей.

Цікаво, що міжнародні компанії – і Shell, і Chevron – не вагаючись пішли на корупційну співпрацю. Жодних зауважень не було також від урядів чи то Голландії, чи то США. І ці люди, як кажуть, забороняють нам...

В УРП власне "СПК-Геосервіс" не фігурує. Структура разом з НАК "Надра України" є співзасновником ТОВ "Надра Олеська" – так само, як була спів засновницею "Надра Юзівська". Цікаво, що до цього часу невідомо, яку саме документацію з розробки Сахалінського чи Олеського родовищ має на руках ця "прокладка". Ми не знайшли жодної згадки про проведення конкурсу чи аукціону Держгеології з продажу документації – а він напевно мав відбутися.

Ось, до речі, пояснення міністра екології Олега Проскурякова щодо появи "СПК-Геосервіс" серед учасників "сланцевих" угод.

"В протоколі засідання конкурсного комітету відзначалося, що ТОВ "СПК-Геосервіс" виконав геологорозвідувальні роботи за договорами з провідними міжнародними нафтогазовими компаніями: Shell, Total, Shevron, Exxon Mobil те, що має високий рівень кваліфікації персоналу з геологічного вивчення сланцевого газу.

ТОВ "СПК-Геосервіс" запропоновано частку в статутному капіталі спільного підприємства разом з НАК "Надра України" лише в 10 процентів у той час, коли інші конкурсанти пропонували свою частку 49-50 відсотків".

Судячи з наявних документів, зараз сторони знаходяться в досить нудному, але важливому процесі внесення правок до робочої версії угоди про розподіл продукції. Зокрема, в окремий документ винесені примітки Мінекономрозвитку.

Треба визнати, це дуже слушні зауваження. Наскільки можна судити з його змісту, йдеться не лише про виключно технічні правки. На порядку денному досі стоять достатньо важливі моменти, як наприклад, визначення моменту, коли інвестори повернуть свої кошти вкладені в розвідку та видобуток.

Якщо говорити про загальні враження, і порівнювати проект тексту УРП з Chevron та текст УРП з Shell, то можна сказати наступне.

При першому наближенні, він вдається менш деталізованим і конкретним, аніж попередня "угода сторіччя". На відміну від тексту угоди з Shell, в цій версії набагато більше місць для різного прочитання та розуміння самого тексту. І якщо в тексті Shell досить звичайним був пункт "для уникнення порозумінь вважаємо такими платежами", то в тексті Chevron конкретики набагато менше.

Загальна сутність тексту в більшості моментів схожа з попередньою угодою. Інвестори сплачують мінімум податків, звільнені від сплати багатьох податків та зборів, від податків звільнені всі операції з вуглеводнями до моменту їх розподілу.

Держава всіляко сприяє компанії у вирішенні питань з земельними ділянками та їхніми землевласниками, якщо компанія самостійно не може дійти згоди з ними. Запроваджується так звана "заморозка" законодавства на момент підписання угоди. До компанії можуть застосовуватися лише позитивні зміни - наприклад, зниження ставок ПДВ.

Але є і відмінності. В тексті не йдеться про великі бонуси, якими так хизувалися після оплесків підписання угоди з Shell. Chevron сплатить вартість спеціального дозволу на користування надрами в межах договірної ділянки та 2 млн дол за вже наявну геологічну інформацію по ділянці.

Йдеться про, можна так сказати, "відступні". Якщо Chevron вирішить відмовитися від проекту на етапі розробки, який триватиме 5 років, то сплатить заплановані на етапі геологічного вивчення 350 млн дол. Держава отримає ще не витрачені кошти від запланованої суми.

Також в проекті угоди запропонований досить складний і недосконалий алгоритм визначення часток прибуткової продукції сторін. І хоча формально в годі йдеться про 50/50 (Інвестори/Держава), це не зовсім так.

Якщо угоду буде підписано, то першим етапом стане геологічне вивчення ділянки. Воно триватиме п’ять років. Загалом на цей процес планується витратити 350 млн дол. Фінансування даного етапу буде повністю покладене на компанію Chevron. Ані держава, ані скандальний співінвестор "СПК-Геосервіс" власні кошти витрачати на це не буде.

В тексті прописані мінімальні параметри цього етапу. Вони необхідні для того, щоб визначити, чи в повному обсязі проведено розвідку. Йдеться про двомірне сейсмічне дослідження сукупною довжиною 1 500 кілометрів та 13 розвідувальних свердловин. З них 8 вертикальних та 5 горизонтальних. Не виключено, що горизонтальні свердловини будуть зроблені в перших восьми. Це мінімум.

Вартість окремих етапів плану розвідки має наступний вигляд:

* Роки з 1 по 5 представляють періоди 12 (дванадцяти) Місяців з Дати початку.

У випадку якщо цих коштів виявиться недостатньо для розвідки, може бути прийняте рішення про додаткові витрати з боку інвестора, щоб продовжити процес. Всі кошти витрачені на перший етап розвідки відносяться до витрат, що підлягають компенсації. Власне, не компенсуються лише сплачувані податки, відсотки за кредитами, витрати на ліквідацію, виведення з експлуатації та відновлення активів, а також видатки на соціальні проекти.

Якщо перший етап приніс результати, то починається наступна фаза під назвою "Етап пілотної і промислової розробки". Тут вже все по-дорослому. Оператор угоди, яким за логікою документу має стати Chevron, складає програму робіт і бюджет пілотної розробки. Відповідно до цього плану, оператор надсилає платіжні вимоги учасникам угоди.

На ці потреби сторони шукають фінансування самостійно. Загалом, обома сторонами планується витратити на цьому етапі 3 200 000 дол. Частки участі інвесторів виглядає, як і в угоді по Юзівській ділянці наступним чином:

Далі, напевне, найцікавіше - процес розподілу вуглеводнів. Нагадаємо, що на початку комерційної експлуатації вуглеводні розподіляються на дві умовні частини: компенсаційну та прибуткову. Першу отримує інвестор, який поніс витрати, щоб повернути свої вкладення. В даному випадку, це буде Chevron.

В угоді йдеться про те, що компенсаційна частка не може перевищувати 60%. Тобто, якщо справа дійшла до видобутку газу чи нафти, то 60% автоматично буде отримувати сторона, яка вже понесла витрати.

40% що залишилися вважаються прибутковою частиною. Вже вони розподіляються між усіма інвесторами.

В угоді пропонується керуватися обсягами видобутку вуглеводнів або реальною нормою прибутку (після сплати податків), досягнутої Chevron станом на попередній Календарний квартал. Настання або виконання будь-якої з цих умов є підставою для розподілу продукції.

В угоді міститься докладна інструкція щодо розрахунку реальної норми прибутку. З неї, ймовірно, можна судити про повернення інвестиції в проект. Спробуйте власноруч розібратися у пункті 26 угоди. Ми зрозуміли лише, що Chevron хоче продавати газ за ринковими цінами (а не за цінами продажу для населення, як скажімо має робити "Укргазвидобування"), а також претендує на компенсацію йому частини сплачених податків.

Загалом, за нашим враженням, сам по собі розподіл прибуткової частини вуглеводнів є більш невигідним державі, аніж в угоді з Shell. І це за умови, що сторони мають інвестувати в видобуток на рівних.

Тепер щодо можливостей зміни контролю. З одного боку, в тексті угоди зазначено, що "Держава в жодному разі не може в будь-який момент передавати будь-які чи усі свої права та обов’язки за цією Угодою на користь будь-якої Особи". З іншого, йдеться про те, що "Надра Олеська" має право передати (продавати, відступати чи будь-яким іншим чином відчужувати) всі або частину своїх прав та обов’язків:

-                  будь-якому суб’єкту господарювання, що контролюється Державою;

-                  будь-якому суб’єкту господарювання (!!!);

-                  Надра Олеська матиме право двічі здійснити таку передачу (прав – ЕП) Особі, яка діє добросовісно, у випадку Невиконання зобов’язань "Надра Олеською".

Тобто, з одного боку, виходити з проекту неможливо. А з іншого, права і обов’язки можна уступити. Або просто не виконувати свої обов’язки по інвестиціям. Наприклад, на другому етапі, коли йтиметься про видобуток. Ймовірніше за все, це є прихованим механізмом двосторонньої дії. У випадку, якщо "Сім'я" не матиме того впливу, який має зараз, вона зможе продати свою частку на користь держави. Але якщо вона посилить свої позиції, то зможе викупити на себе частину НАК "Надра України".

При цьому, існує також норма про те, що не можна передавати (продавати, відступати або будь-яким іншим чином здійснювати відчуження) будь-які зі своїх прав та обов’язків за цією Угодою, обсяг яких становить менше 10% (десяти відсотків), або коли це призведе до залишення в нього частки участі в розмірі менше 10% (десяти відсотків)".Не виключено, що якісь десять відсотків таки залишаться.

До того ж, правом пріоритетного викупу частки інших учасників мають не треті особи, а саме інші інвестори. Наприклад, Chevron або "СПК-Геосервіс"…

Американці та "Сім'я" ще ніколи не були такими близькими один до одного.