Українська правда

На пути к нормализации - год после Меморандума с производителями ВИЭ

Юрий Власенко - 9 июня 2021, 17:37

Ситуація у сфері відновлюваної енергетики після підписанням Меморандуму між Урядом та виробниками електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) зрушила в позитивний бік. 

Меморандум створив передумови для подальшого гармонійного розвитку "зеленої" енергетики. Чому він був потрібен і яким буде майбутнє відновлюваної енергетики?

Причина, через яку потрібно було знайти нове рішення у сфері відновлюваної енергетики, актуальна і нині – це фінансове розбалансування галузі. 

Тільки за один 2019 рік нових потужностей з ВДЕ було побудовано в 3,2 раза більше, ніж за всі попередні 10 років існування "зеленого" тарифу, разом узяті! 

Як наслідок, у минулому році з початком весни почалось стрімке нарощування заборгованості перед виробниками енергії з відновлюваних джерел, яка на кінець липня досягла 22,4 млрд грн.

Більше того, на момент проведення перемовин на "низькому старті" перебувало ще додатково близько 12 ГВТ нових проектів з ВДЕ, які вже отримали технічні умови на приєднання та могли бути побудовані за високим "зеленим" тарифом. 

Потенційно це лише б подвоїло обсяги заборгованості перед виробниками і при цьому не призвело б до суттєвого зростання частки ВДЕ через балансові обмеження "зеленої" генерації в енергосистемі.

Як одним законопроєктом зупинити розвиток вітрової енергетики

Тут варто зазначити два важливі нюанси, які не згадують при обговоренні Меморандуму. По-перше, ми мали негнучкий механізм "зеленого" тарифу. Сама його концепція полягала в тому, що обладнання сонячних і вітрових електростанцій дороге, тому їхня рентабельність низька, а терміни окупності тривалі. 

Мав бути додатковий стимул. Автори механізму в Україні встановили ставки з урахуванням тогочасної вартості обладнання – ніхто не передбачив радикального скорочення цін.

Але приведена вартість виробництва електричної енергії сонячними електростанціями, за даними IRENA, зараз на 90% нижча порівняно з 2010 роком. І експерти прогнозують, що ця тенденція триватиме, і за 10 років сонячна енергія буде ще на третину доступніша. 

Також суттєво подешевшала вітрова енергетика – остання статистика свідчить про те, що в період 2010-2021 років собівартість електроенергії ВЕС знизилась на 50%.

Більш низький "поріг" входу в бізнес при високому тарифі спричинив справжній "бум" розвитку ВДЕ.

Другий нюанс: проблема з тарифом не була якимось унікальним випадком у світі. З подібними ситуаціями зіткнулись більшість країн, які обирали таку модель стимулювання ВДЕ – наприклад, Іспанія. 

Іспанія запустила тариф у 2008 році та планувала, що він сприятиме встановленню 400 МВт потужностей ВДЕ. Натомість завдяки низьким цінам на обладнання було встановлено 2,6 ГВт. Внаслідок енергетичного і фінансового дисбалансу в 2012 році країна припинила дію тарифу для нових об’єктів.

Унікальність України полягає в тому, що рішення про ретроспективний перегляд "зелених" тарифів було прийнято державою не одноособово, а на компромісних засадах за результатами тривалих переговорів, що завершились підписанням Меморандуму та були закріплені у відповідному законі № 810-ІХ.

Виробники з ВДЕ пішли назустріч Уряду та погодились на зниження на компромісних засадах "зеленого" тарифу для вже побудованих об’єктів. 

Скорочення відбулось у межах 7,5-15%, але для деяких видів генерації на майже 50% (з 46 євроцентів за 1 кВт*год до 24). Було обмежено термін будівництва нових об’єктів за "зеленим" тарифом, уведено фактично повну відповідальність виробників ВДЕ за небаланси. 

Уряд і виробники погодили удосконалення аукціонної моделі підтримки та низку інших позитивних норм. 

Зобов’язання ж Уряду полягали в забезпеченні своєчасної оплати за відпущену "зелену" електроенергію. І тут варто відзначити разючу різницю із ситуацією, що мала місце рік назад. 

Так, виробникам оплачено 100% "зеленої" електроенергії з серпня по грудень 2020 року, а рівень оплати у період із січня по березень 2021 року складає 93%. Свіжий приклад: за перші 20 днів травня "зелену" електроенергію оплачено повністю.

Об’єктивно, найбільші проблеми наразі виникають із виконанням графіка погашення накопиченої до серпня 2020 року заборгованості. 

Загалом борг за відпущену з березня по серпень 2020 року електричну енергію вдалося скоротити із 22,4 млрд до 16,8 млрд грн. Так, це чимало. Але у 2021 році сформовано вже близько 2,1 млрд грн оперативної заборгованості, яка зумовлена відсутністю відповідного джерела фінансування у державному бюджеті України на поточний рік.

Збалансування фінансової ситуації в енергосекторі та пошук джерел погашення цієї заборгованості – дійсно непросте завдання в нинішніх умовах, яка потребує скоординованої роботи всіх зацікавлених сторін – насамперед Міненерго, Мінфіну та НКРЕКП, а крім того – профільних асоціацій у сфері ВДЕ. Ми відкриті до діалогу.

У рамках своєї компетенції ми в Міністерстві енергетики працюємо над підготовкою комплексного рішення, яке дозволить забезпечити сталий довгостроковий розвиток відновлюваної енергетики. 

Серед заходів, які наразі активно напрацьовуються, може бути запровадження моделі Feed-in-Premium, у рамках якої виробники електроенергії з відновлюваних джерел продаватимуть електроенергію на ринку за конкурентною ціною, до якої додаватиметься певним чином розрахована надбавка. 

Також готується рішення щодо початку проведення "зелених" аукціонів, удосконалення умов підтримки малої розосередженої генерації і в цілому – врегулювання проблемних питань функціонування ринку електричної енергії, які суттєво впливають і на сферу відновлюваної енергетики.

Наша мета – не відтермінувати виплати за "зеленим" тарифом, а створити таке рішення, яке надовго стабілізує фінансовий стан галузі та одночасно буде сприяти її розвитку. А для цього потрібно стимулювати не тільки встановлення нових потужностей ВДЕ, але й побудову об’єктів високоманеврової генерації та систем накопичення енергії.

Тільки в комплексі зростання частки ВДЕ у встановлених потужностях забезпечить збалансованість енергосистеми. Напрацювання такого комплексного рішення – складний процес пошуку балансу між інтересами уряду, виробників, споживачів та міжнародними кліматичними зобов’язаннями України. Але ми готові до вирішення цього амбітного завдання.