Какие инициативы для бизнеса вводит правительство вместе с повышением налогов

Пятница, 15 ноября 2024, 17:55
Основные инициативы правительства, которые окажут влияние на бизнес в ближайшей перспективе (укр)
Специалист по налоговой и регуляторной политике Экономической экспертной платформы


Инновации в действии

У ринковій економіці, яка працює і у нашій країні, збільшення оподаткування бізнесу впливає на зростання собівартості виробництва товарів чи вартості послуг. Якщо у компанії зростає податкове навантаження, то одночасно зростає й "чек" на її товари, який сплачує кінцевий споживач. 

Тому, кожний бізнес намагається мінімізувати свої витрати шляхом впровадження інновацій, автоматизації, зменшення витрат на сировину, персонал, сплату податків, щоб отримати конкурентну перевагу на ринку за рахунок меншої ціни. 

Якщо інновації та автоматизація — це біла сторона конкуренції, то мінімізація податків - чорна, яка карається державою. Згадаємо недавні історії з "бонусними" аудіокнигами у супермаркетах побутової техніки, подрібненням великих компаній на мережі ФОП, податкові скрутки ПДВ чи інші схеми мінімізації, які нещодавно були презентовані експертами Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна у спільному дослідженні

Усе робиться заради збільшення власних продажів (отримання більшої частки на ринку), шляхом зацікавлення кінцевого споживача нижчою ціною.

Програми "Зроблено в Україні" та "Національний кешбек"

На початку 2024 року Мінекономіки ініціювало програму "Зроблено в Україні", яка має заохочувати споживача купувати українські товари через їх маркування та впізнаваність бренду.

Задекларована мета програми – перейти від сировинної економіки до переробної, залучення інвестицій, збільшення частки несировинного експорту, створення нових робочих місць. Також це питання стосується національної безпеки - більше українських виробників, менша залежність від імпорту, більше податків для армії. 

"Я професіонал з ухвалення непопулярних рішень у цій країні": Гетманцев про підвищення податків та детінізацію

Звичайно, крім реклами української продукції, важливе значення має її ціна та якість, тому Міністерство економіки ініціювало ще одну програму "Національний кешбек", щоб зацікавити фінансово кінцевого споживача придбати товар саме українського виробника. У разі придбання, покупцю нараховується "премія" у розмірі 10% від вартості покупки. 

Команда Міністерства приділяла багато уваги попередній комунікації з суспільством та обговоренню формату цих двох програм, і, незважаючи на критичну оцінку з боку аналітичних центрів, впровадила їх. 

За спільною оцінкою аналітичних центрів, такий механізм "Національного кешбеку" викривить умови конкуренції на роздрібному ринку між великими торговими мережами, які вже і так мають превалюючу ринкову силу, і дрібними виробниками та реалізаторами.

Основні результати програми: більше 1530 виробників-учасників, 307 тис позицій товару, залучено до програми 3,5 млн громадян, нарахованого 219 млн грн кешбеку.

Підвищення податкового навантаження для білого бізнесу

У той же час Міністерство фінансів України виступило з ініціативою щодо підвищення податків, і Уряд вніс законопроєкт №11416, у якому передбачалось: запровадження військового збору з обороту, військового збору для ФОП, військового збору на автомобілі, майно та ювелірні вироби, підвищення ставки податку на прибуток для банків, авансові платежі для АЗС, оподаткування міжнародних посилок. 

Більшість цих ініціатив були негативно сприйняті, як бізнесом, так і народними депутатами. Як наслідок, законопроєкт не підтримали ні у фінансовому комітеті ні у залі Верховної Ради. Після його доопрацювання та видалення більшості негативних норм, компромісний текст законопроєкту 10 жовтня був підтриманий народними депутатами і направлений на підпис Президенту. 

Попри складність досягнення цього компромісу, єдина ініціатива Міністерства фінансів України, яка не була спрямована проти білого бізнесу, не знайшла свого відображення – це норма про відміну пільг в оподаткуванні міжнародних посилок.

"Сірі схеми" та викривлення конкуренції через пільги на міжнародні посилки

У нещодавньому дослідженні світового досвіду щодо міжнародних посилок автори висновують, що європейський досвід оподаткування міжнародних посилок - це баланс зручності для поштових операторів, митних органів (простота оформлення та оподаткування), кінцевих споживачів (менший час розмитнення і оплата) при збереженні інтересів держави (відсутність пільг з ПДВ на митниці). 

З такими правилами продукція власного виробництва та із за кордону знаходяться у рівних умовах оподаткування. Немає значення чи це продукція вітчизняного виробника чи придбана на міжнародних маркетплейсах: eBay, Aliexpress, Temu та інші, податок на додану вартість буде сплачений кінцевим споживачем і надійде до бюджету України.

Так, за інформацією Міністерства фінансів, протягом 2021-2023 років в Україну було відправлено 153,1 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень, загальною вартістю 157,5 млрд грн, з яких 58% не підлягають оподаткуванню через пільгу. Умовні втрати бюджету склали 8,6 млрд грн, і це лише на митниці. 

Більшість цього товару реалізується на внутрішньому ринку без належного обліку та сплати податків (з прибутку та зарплат), тому втрати бюджету та шкода вітчизняним товаровиробникам, які не мають можливості скористатись такою пільгою, є доволі значною. 

Відповідно до даних цього дослідження, топ-100 найбільших замовників міжнародних посилок у 2023 році отримали 15.4 тис посилок загальною вартістю 76.1 млн грн, тобто в середньому 154 посилки на одну людину за рік. Орієнтовно 65% посилок були дешевшими за 150 євро і не підпадають під оподаткування взагалі, решта оподатковувалась лише в частині перевищення пільгової вартості у сумі 150 євро. 

Бачимо, що цією пільгою активно користується "тіньовий ринок", який імпортує комерційні партії товару для подальшої реалізації їх через мережу інтернет чи у інший спосіб, без сплати податків.

У такій конкуренції вітчизняний виробник, навіть із підтримкою програм "Купуй українське" та "Національний кешбек" не має жодних шансів, споживач обирає дешевший товар, який стає таким через несплату податків. Також із проблемами стикається український рітейл, який через пільгу на міжнародні посилки - опинився у нерівних умовах із закордонними маркетплейсами.

Сподіваємось, що Мінекономіки доповнить свої попередні ініціативи щодо підтримки українських підприємців ще однією – відміна пільги з оподаткування міжнародних посилок і, спільно з Міністерством фінансів України внесуть відповідний законопроєкт до Верховної Ради.