Жилье для ВПЛ: три необходимых решения, чтобы вернуть доверие людей к государству

Політики та експерти на чисельних форумах та круглих столах обговорюють перспективи повернення українців із-за кордону. Водночас щодня ми втрачаємо громадян, які обирають не між Україною та комфортними й безпечними країнами заходу, а між Україною та країною-агресором.

В Україні зменшується кількість внутрішньо переміщених осіб. Ні, вони не інтегруються в нові громади настільки, що вже не потребують допомоги. На жаль, усе з точністю до навпаки — не маючи цієї допомоги, вони повертаються на окуповані території попри небезпеку. 

Великою частиною цієї проблеми є брак можливостей орендувати чи придбати житло на новому місці і, як наслідок — нуль перспектив. 

Водночас російська пропаганда обіцяє людям житло, зокрема 45 тис. рублів компенсації за кожен втрачений квадратний метр. Відомий особисто мені приклад: замість затоплених після трагедії на Каховській ГЕС будинків у Голій Пристані окупанти пропонують квартири в Севастополі. 

Ба більше — деякі українці вже прийняли таку пропозицію і виїхали в окупований Крим. Також один з російських банків запустив пільгову іпотеку під 2% у так званих "ДНР" та "ЛНР", яку планують поширити і на окуповані Херсонщину та Запоріжжя. 

Між обіцянками та виживанням

Наразі експерти говорять про принаймні 130 тисяч (!) людей, які повернулися. Кожна така людина певно відчуває себе непотрібною власній державі. І наслідки такої зневіри даватимуть про себе знати й через кілька поколінь. 

Дім, постійний чи тимчасовий — головна умова для того, щоб людина могла залишитися на безпечній території та будувати там своє життя. Інструменти для цього вже є — запущено житлові програми єВідновлення та єОселя. 

Вони задумувалися зокрема як суттєва допомога для ВПО, але частина рішень не фінансуються, інші лишаються на папері. 

Україна все ще може зламати сумну тенденцію на повернення людей під окупацію, але для цього потрібно зробити принаймні 3 важливі кроки для забезпечення житлом.

1. Передбачити фінансування єВідновлення та розширити його на ТОТ

Фінансування програми єВідновлення, покликаної допомогти відновити зруйновані домівки, на межі зриву. У проєкті бюджету на 2025 рік передбачено мізерні 500 мільйонів гривень, тоді як для мінімального функціонування програми потрібно щонайменше у 20 разів більше. 

Я особисто та Комітет державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування подали правки, щоби передбачити фінансування компенсацій. Втім, безрезультатно. Адже голосуючи за документ в першому читанні, парламент не підтримав мою правку про виділення грошей на фінансування програми. 

Своєю чергою, успішний експеримент у Мелітополі довів, що за допомогою супутникових знімків можна дистанційно обстежити житло. Це мало б відкрити новий етап єВідновлення — виплати за знищене житло на ТОТ. Але його так і не запустили. Законодавство прийнято, технології є, а люди продовжують жити в невизначеності.

2. Зробити єОселя доступною для ВПО

Хоча на програму доступного житла єОселя у 2025 році планують виділити значні кошти, вона залишається недоступною для більшості внутрішньо переміщених осіб.  Як наслідок, серед учасників програми внутрішніх переселенців лише 2%.

Під час проведених нашою командою публічних консультацій люди неодноразово скаржились на високу вартість кредитів (7% річних) та необхідність великого першого внеску (20%). Крім того, вимога до віку житла (не більше 3 років) обмежувала вибір переважно великими містами, де житло значно дорожче. 

Ми надавали пропозиції Уряду, як зробити єОселю більш гнучкою та доступною для ВПО. Йдеться про зниження ставки для них до 3%, першого внеску до 15% та можливість купувати житло віком до 10 років на вторинному ринку. Проте була врахована єдина пропозиція - збільшили вік житла до 10 років, а інші зміни так і не були впроваджені.

Також була передбачена синхронізація єВідновлення та єОселі, щоб житловий сертифікат на компенсацію можна було використовувати як перший внесок за іпотекою. 

Це б також могло бути ефективним рішенням для багатьох українців, що змушені починати нове життя в безпечних регіонах країни. На жаль, ця можливість продовжує існувати виключно на папері.

3. Компенсувати частину вартості оренди житла для ВПО

Нещодавно Уряд прийняв постанову про запровадження нового інструменту — субсидії для переселенців, які не мають достатньо коштів для оплати оренди житла. Розмір допомоги залежатиме від доходу, кількості членів сім’ї та вартості оренди в конкретному населеному пункті. 

Отримати субсидію зможуть сім’ї, які витрачають на оренду житла понад 30% своїх доходів. А для родин із низьким доходом відсоток платежу може бути ще нижчим.

Щоб отримати субсидію, необхідно мати офіційний договір оренди. Для стимулювання орендодавців держава компенсуватиме їм частину податків. Із середини січня пілотний етап програми мають запустити в 9 регіонах із найбільшою кількістю ВПО: Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Миколаївська, Дніпропетровська, Херсонська, Луганська, та Донецька області. Із часом її планують поширити на всю країну.

Я щиро підтримую таке рішення, та сподіваюся, що його вдасться повноцінно реалізувати, на відміну від згаданих вище. Доступна оренда, компенсації, іпотека, інші інструменти — нам потрібні різні підходи для комплексного розв’язання проблеми забезпечення житлом ВПО.

Також ми маємо працювати над питаннями соціальної інтеграції у нові громади. Держава має допомагати людям знайти роботу, отримати соціальні послуги та адаптуватися. Підтримка має бути системною та послідовною і люди мають розуміти, на що конкретно вони можуть розраховувати. Зараз критично важливо підтримати тисячі українців у скруті та повернути їхню довіру.