Мошенничество на финансовом рынке: нынешние и будущие вызовы

Мошенничество на финансовом рынке: нынешние и будущие вызовы

Каковы основные причины и методы мошенничества и как искусственный интеллект может помочь в борьбе с мошенническими схемами будущего? (укр)
Среда, 3 июля 2024, 14:00
директор по инновациям NovaPay

У 2023 році збитки від фінансового шахрайства становили 1,05% від світового ВВП, а це більше 1 трлн доларів. А кожен четвертий громадянин у світі постраждав від шахрайських дій.

В Україні ситуація не настільки критична. Проте щорічно фіксуємо збільшення "вартості" шахрайських дій у фінансовому секторі. І вводять в оману не осіб літнього віку, як зазвичай звикли думати. 70% ошуканих в Україні – віком від 14 до 29 років.

Далі розповім, які основні причини й методи шахрайства та як штучний інтелект може допомогти у боротьбі з шахрайськими схемами майбутнього.

Більше фінансових операцій – більше шахрайства

Тенденція останніх років у фінансовій сфері – активний перехід від традиційного використання готівки до кешлес. Логічно, що куди йдуть гроші – туди ідуть і махінатори. Саме тому левова частина шахрайства – в онлайн-розрахунках, не в банкоматах і операціях з готівкою.

Реклама:

Так само логічно, що є люди, які завжди прагнуть легкого заробітку, і яким бракує знань і критичного мислення. Тому серед основних причин, чому українці потрапляють на гачок шахраїв, – привабливі пропозиції (часто занадто), відсутність обізнаності про шахрайство і нездатність його розпізнати.

Найбільш популярні шахрайські схеми нині – фейкові перекази і вимагання передплати.

У схемі "Вам переказ" шахраї маніпулюють військовим станом в країні та вразливістю українців. У своїх повідомленнях вони активно використовують державні та міжнародні виплати – від ООН, UNICEF та інших.

Часто шахраї поширюють інформацію про надання фінансової допомоги, спонукаючи до термінових дій – "введи реквізити картки прямо зараз, щоб отримати грошову допомогу!". А українці добровільно вводять свої конфіденційні дані та передають їх шахраям.

Схема "Спочатку гроші, потім відправка" пов'язана з тим, що українці дуже багато чого купують онлайн – від побутових речей до техніки для армії. Але вимагання оплати чи передплати на карту також може свідчити про можливість шахрайства. Для цього давно є можливості післяплати, сервіси безпечних угод, проте, є дуже багато людей, яких досі ошукують у цей спосіб.

Це дві базові історії, які були рік тому, два роки тому, і є зараз. Традиційні поради: нікому не надавати особисті дані, бути більш пильними при здійсненні онлайн-оплат, перевіряти продавців та користуватися безпечними способами переказу коштів.

Обʼєднати необʼєднуване: як побороти фінансове шахрайство

На складні питання не може бути простих відповідей, тому підходити до вирішення  питання фінансових махінацій треба комплексно. Я бачу в цьому рівнянні як мінімум пʼять додатків. 

Перший, звісно, фінансова грамотність.

Друга складова – суворі регуляторні політики, і ми тут вдячні НБУ за те, що не залишає поза зоною своєї уваги це питання.

Пункт третій – технологічні інновації. У NovaPay ми усвідомлюємо, що безпека коштів наших клієнтів стоїть на першому місці. Тому наші інвестиції у технології, зокрема, кіберзахист з кожним роком зростають. Зараз це чи не третина нашого ІТ-бюджету.

Четвертий "додаток" – штучний інтелект (ШІ), бо він грає важливу роль у кіберзахисті та стає новим фронтом в цифровій війні.

Пʼятий і, як-то кажуть, the last but not the least, – спільна протидія шахраям українських фінінституцій. Щоб протистояти викликам майбутнього, недостатньо найпотужнішого ШІ десь в одній компанії. Через те, що зловмисники швидко адаптуються до нових захистів, наразі, кожен учасник фінансової системи зараз самостійно навчає штучний інтелект боротись із зловмисниками.

Це вимагає від кожної фінансової установи власного індивідуального підходу до кіберзахисту. Але необхідно створити і централізовану систему, яка координуватиме дії та обмін даними між різними установами. Це дозволить використовувати ШІ більш ефективно та забезпечить більш швидку реакцію на нові загрози.

Одним із потенційних рішень є розробка і впровадження деперсоналізованих моделей кіберзахисту, які базуються на аналізі великих обсягів даних. Такі моделі дозволять ефективно виявляти та протидіяти кіберзагрозам, максимально адаптуючись до специфіки кожної установи. Проте, важливо, щоб цей процес відбувався під контролем і регулюванням, щоб уникнути можливих негативних наслідків, зокрема зловживання та порушення приватності.

Зрештою, захист від фінансового шахрайства – питання не лише технологій. Це вимагає спільних зусиль, централізованого підходу та постійного вдосконалення. Але найбільша відповідальність лежить на нас з вами.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама:
Слушайте подкаст "Хроники экономики" на удобной платформе: