"Постой, паровоз". Почему соглашение УЗ о покупке американских локомотивов должно быть отменено

Нещодавно УЗ проголосила досягненням укладання угоди про купівлю імпортних локомотивів. Передбачається взяти кредит на 150 млн доларів для закупівлі готових імпортних локомотивів Wabtec. 

Тим часом українські заводи, які під обстрілами продовжують платити українським громадянам зарплату і податки на армію, навіть не були в курсі таких перемовин. Жодного слова про локалізацію, жодного слова про залучення українських виробників. Якщо це є і "перемога", то вона піррова.

УЗ вже не вперше дивиться за кордон в питаннях оновлення тягового парку. Попередні спроби передбачали бодай якусь локалізацію і демонстрували знання тодішнього менеджменту УЗ про існування в країні внутрішніх виробників. Угода з французьким Alstom передбачала локалізацію 35%. 

Ганебна угода щодо купівлі локомотивів GE – і та забезпечила локалізацію на рівні 10%. Siemens в консультаціях з Міністерством інфраструктури не так давно озвучував готовність до локалізації понад 50%. Нинішній очільник УЗ Євген Лященко в перемовинах з новим постачальником досяг нуля.

Причин цього нуля українського виробництва я бачу дві. Перша – корупція. Великі закупівлі імпортних товарів стали для українських держкомпаній зручним способом ховати корупцію в тіні міжнародної співпраці. 

Антикорупційні органи не ганяються за іноземними постачальниками. Немає публічної інформації, як формувалась ціна в цій угоді. Немає публічної інформації, які інші компанії пропонували свою продукцію і які умови вони пропонували. Просто угода як факт.

Друга – свідомий саботаж Укрзалізницею проголошеної Президентом Володимиром Зеленським політики "Зроблено в Україні". На прикладі УЗ можна дуже наочно побачити різницю між окозамилюванням в промовах і реальними діями на практиці.

На заході, де Президент оголосив про пріоритетність розвитку українських виробників як нову економічну політику, голова УЗ розповідав про плани щодо її реалізації. 

Але вже через місяць залізниця зібрала постачальників для розмови про те, що треба заміщувати українських виробників іноземними, бо, мовляв, українські виробники працюють в Україні і у них є воєнні ризики.

Так, вам не здалось. Для УЗ українські виробники – проблема, від яких треба якнайшвидше позбутись на користь імпорту.

Практичним прикладом реалізації цього підходу стала угода про постачання локомотивів. Жоден з відомих мені українських виробників рухомого складу або компонентів не підтвердив бодай усний контакт з приводу цієї угоди, не кажучи вже про технічні або комерційні перемовини. 

Але це і не дивно. Бо наміру їх залучати не було і нема. Вони – обуза для УЗ. Їх варіант президентської політики "Зроблено НЕ в Україні".

Тим часом за даними Федерації роботодавців в Україні можна локалізувати локомотив приблизно на 55%. Це робочі місця для українських громадян і робота для заводів в Харкові, Кременчуці, Запоріжжі, Дніпрі, Львові, Полтаві, Києві і десятках інших міст. Це сотні мільйонів гривень податків на потреби Збройних сил. Всього цього УЗ вирішила позбавити українських громадян.

Читаємо в публічній комунікації, що це – відновлення. Якщо це і так, то такий підхід до відновлення є найгіршим з усіх можливих. Купівля імпортних товарів за наявності аналогічних українських з метою відбудови є прямою аналогією дарувати цукерки хворій на діабет дитині. 

Це швидке і солодке рішення зараз ціною руйнування шансу на економічне виживання і самодостатність в майбутньому.

Звинувачувати в нерозумінні цього з боку іноземців немає сенсу. У них свої інтереси. Більше того, вони іноді демонструють прямо протилежний підхід. Коли, наприклад, USAID купує українські вагони для українських аграріїв. 

Тож навряд чи ці локомотиви нам хтось нав’язав окрім менеджменту УЗ. Думаю, що ця угода є відображенням їх світогляду або умислу.

Угода про купівлю локомотивів Wabtec є шкідливою для країни, потенційно корупційною і має бути скасована. А кожен керівник держкомпанії в Україні має нарешті усвідомити: коли ви тягнете в Україну імпортні товари за наявності аналогічних українських чи можливості локалізації виробництва в Україні, ви здійснюєте пряму крадіжку коштів у Збройних сил. Може вам це і ок. Але громадянам України – навряд чи.