Украинская правда

Более 2000 иностранных компаний остаются в России. Что могут сделать правительства западных стран?

Через два года после вторжения в Украину иностранные компании заплатили Кремлю около 40 млрд дол. налогов. Как изолировать экономику РФ? (укр)

Сума податків, сплачених усіма іноземними компаніями, які працюють у Росії, у 2022-2023 роках може становити 20 мільярдів доларів на рік, згідно з новим звітом міжнародної коаліції громадянського суспільства B4Ukraine. 

Станом на лютий 2024 року лише невелика кількість — 358 іноземних фірм — завершили повний вихід з Росії шляхом продажу або ліквідації бізнесу. 2138 іноземних компаній, що мали російські дочірні компанії станом на лютий 2022, залишаються в країні-агресорі, опосередковано сприяючи війні через корпоративні податки, ланцюги постачань і допомогу Кремлю в його мобілізаційних зусиллях, згідно з вимогами указу Путіна про часткову мобілізацію.

Американські, німецькі і швейцарські компанії є найприбутковішими в Росії та сплатили Кремлю найбільший податок на прибуток у 2022 році, йдеться в аналізі B4Ukraine, що ґрунтується на даних KSE. 

 

Нині в Росії працюють 330 американських і 277 німецьких фірм, зокрема Mondelez International, Philip Morris, PepsiCo, Mars, Metro AG, Bayer і Siemens Energy AG.

 

Ця реальність є контрпродуктивною, адже країни коаліції (зокрема США та Німеччина, які є найбільшими двосторонніми донорами України) разом надали 100 мільярдів доларів гуманітарної, фінансової та військової допомоги з моменту вторгнення. 

 

Присутність їхніх компаній у РФ підриває значну військову й економічну допомогу, а також дипломатичну та моральну підтримку, яку уряди їхніх країн надали Україні у її боротьбі за виживання.

Компанії споживчих товарів (FMCG), як-то Mondelez International, Unilever, PepsiCo, Procter & Gamble, Nestlé та Mars, мають одні з найбільших прибутків у Росії, отримавши 17,6 мільярдів доларів доходу у 2022 році. 

Ці компанії використовують схожі обґрунтування для того, щоб залишатися на ринку держави-агресора. Вони стверджують, що постачають товари "першої потреби", та висловлюють глибоку стурбованість добробутом своїх російських співробітників.

Хоча аргумент необхідності товарів може бути релевантним у певних випадках, пов’язаних із окремою групою компаній і галузей (таких як фармацевтичні компанії, що постачають життєво важливі ліки), гравці сектора FMCG навмисно розширюють визначення товарів першої потреби, називаючи такими шоколад, печиво чи лосьйон після гоління.

Аргумент щодо добробуту працівників також важко узгодити із зобов’язаннями компаній відповідно до указу про часткову мобілізацію, оскільки вони повинні допомагати із призовом співробітників і надавати матеріальну підтримку, яку російська держава вважає необхідною.

За даними KSE, середня частка доходу, отриманого в Росії, відносно світової частки становить лише 3%. Дослідження також показують, що більшість компаній, що вийшли першими, змогли компенсувати втрачену частку російського ринку підвищенням цін на свої акції та підвищенням ринкової капіталізації.

Відмова залишити Росію також легітимізує війну в очах російських споживачів, які досі можуть купувати продукцію багатьох західних брендів у той час, коли їхні збройні сили здійснюють воєнні злочини та злочини проти людства. 

Але найголовніше: така значна бізнес-присутність західних компаній підкреслює гостру потребу втручання урядів у вигляді вказівок (business advisory) їхнім компаніям, що залишаються в державі-агресорі.

B4Ukraine закликає уряди G7 активізувати свої зусилля та повністю ізолювати російську економіку. У випадку компаній, що не потрапили під санкції, уряди G7 повинні опублікувати вказівки для бізнесу, в яких викладено очікування щодо відповідального виходу з Росії, щоб уникнути співучасті у воєнних злочинах. 

2024 рік – це рік, коли потрібно припинити фінансування російської війни та гарантувати, що Україна зможе відновити свій суверенітет і територіальну цілісність.

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
компании Россия санкции