Корпоративное мошенничество – еще одна преграда на пути в ЕС

У грудні лідери Євросоюзу на саміті в Брюсселі схвалили рекомендацію Європейської комісії відкрити переговори про вступ України в ЄС.

Однак на цьому шляху стоїть велика перепона – корупція. Її подолання – завдання не тільки для влади, а й для бізнесу.

Корпоративне шахрайство гальмує вступ у ЄС

Минулорічне дослідження ACFE (Міжнародна асоціація фахівців з боротьби з корпоративним шахрайством) назвало Україну лідером східної Європи за кількістю виявлених випадків шахрайства в компаніях. Мова тут не про крадіжки каністр бензину зі складу, а про схеми на мільйони доларів.

Ось кілька прикладів корпоративного шахрайства, які я розслідував у 2023 році.

1. Жертва – велика будівельна компанія. Збитки – 6 млн євро. Їх викрав бізнес-партнер, з яким власник будівельної компанії працював не один рік.

2. Жертва – підприємство з важкого машинобудування. Втрати – 10 млн дол. Крадій – найманий СЕО, якому власник подарував частку в бізнесі. Подарунок був зроблений для того, щоб утримати СЕО від крадіжок, але це не допомогло.

3. Жертва – підприємство з деревообробки. Втрати – 38 млн дол. Це абсолютний лідер у моїй практиці. В інших випадках, з якими я мав справу, "успіхи" шахраїв були скромніші. Головний бухгалтер виводила гроші з рахунків компанії на власні ФОП і ТОВ. Легким помахом руки жінка стала тимчасовою мільйонеркою.

Чи готовий ЄС прийняти країну, де бухгалтери крадуть мільйони? Чи готовий іноземний бізнес працювати в такій країні, інвестувати, шукати бізнес-партнерів? Ми звикли, що крадуть ті, хто при владі, але корпоративний сектор теж страждає від зловживань. Це так само заважає нам розвивати економіку та вступити в ЄС.

Україна, як Туреччина, може роками залишатися країною-кандидатом. З Туреччиною в нас чимало спільного, якщо вірити Індексу міжнародної злочинності та Індексу сприйняття корупції: і там, і там високий рівень корупції та фінансового шахрайства, а от рівень заходів для боротьби з тим та іншим низький.

Що має робити бізнес

Розвивати системи внутрішнього контролю. Бізнес має таким чином вибудовувати свою роботу, щоб абсолютно все можна було перевірити: від здійснення платежів до того, хто та чому ухвалив те чи інше рішення.

Відмова від готівки в платежах, камери відеоспостереження на складах та інших ключових локаціях, регулярний аудит, гаряча лінія для повідомлень про випадки корпоративного шахрайства – усе це частини системи внутрішнього контролю.

Усі системи контролю мають перевірятися на ефективність. Тут на допомогу приходить форензик – інструмент комплексного аналізу бізнесу. Форензик є механізмом вирішення спорів між акціонерами, допомагає збирати доказову базу для судових спорів та дозволяє вирішувати спори шляхом медіації.

У бюджетах західних компаній існує окрема стаття на форензик-аудит. Там дотримуються думки, що краще виділити кошти на проведення форензик-аудиту, ніж пізніше зазнати багатомільйонних збитків.

У нас усе не так

По-перше, український бізнес звик працювати на довірі. Вітчизняні підприємці швидше подарують частку бізнесу менеджерам з надією, що це втримає їх від шахрайства, ніж замовлять форензик-аудит та перевірять роботу менеджерів.

По-друге, український бізнес ставить у пріоритет фінансовий бік питання. Підприємці хочуть швидше виконувати свої бізнес-плани з якомога меншими витратами. Однак проведення форензик-аудиту завжди вимагає певного часу, у деяких випадках він може навіть гальмувати роботу компанії.

По-третє, підприємці бояться репутаційних ризиків. Стикаючись з шахрайством у себе в компаніях, вони намагаються розв'язувати проблему самостійно. Зазвичай це призводить або до суду, або до компромісу з шахраєм.

У першому випадку все одно доводиться проводити форензик, щоб зібрати переконливі докази для перемоги в суді. У другому випадку компроміс може призвести до повторного шахрайства, можливо, з боку іншої особи.

Зберемо всі три чинники разом – і отримаємо бурхливий розвиток корпоративного шахрайства. Під час війни його масштаби тільки збільшилися, тому що бізнесам ніколи думати про системи контролю. Однак така ситуація негативно впливає на міжнародний імідж України і гальмує її вступ в Євросоюз.

Підбиваючи підсумки

Якщо ми хочемо жити, як в ЄС, отримувати більше інвестицій та можливостей для роботи на європейському ринку, то маємо думати, як європейці.

Наша влада корумпована, її представники крадуть гроші, але те саме відбувається в нашому бізнесі. Факти фінансового шахрайства ми фіксували навіть у благодійних фондах, які допомагають армії та населенню.

Якщо корупція у владі – це така проблема, яку бізнес сам не вирішить, то зведення корпоративного шахрайства до мінімального рівня в межах власної компанії – інша справа. Її краще не відкладати.