Как мир будет преодолевать вызовы и сохранится ли поддержка Украины

Стан світової економіки сьогодні можна сміливо характеризувати як "роздоріжжя". Стабільний процес глобалізації, що рухав світову економіку вперед стрімкими темпами в попередні десятиліття, замінили зворотні тенденції. 

Йдеться про фрагментацію світу із зростанням економічного націоналізму та посиленням напруженості між ключовими геополітичними акторами.

Потужні шоки пандемії Covid-19 та вторгнення росії в Україну продемонстрували крихкість глобальних ланцюгів постачання та ризики для енергетичної та продовольчої безпеки. Трагічні події на Близькому Сході лише підкреслюють зростаючі геополітичні ризики.

На цьому тлі Щорічні збори Світового банку та МВФ в Марракеші були особливо значущими. Саме тут формуються та затверджуються стратегічні рішення для глобальної економічної та фінансової системи. 

У цій колонці наводжу свої рефлексії та ключові висновки з полів.

1. "М’яке приземлення" світової економіки

Глобальна економіка й далі відновлюється, але повільно та нерівномірно. Заходи з економічної політики дозволили поки що уникати так званого "жорсткого приземлення", про яке МВФ попереджав у квітні. 

Центробанкам вдалося переломити інфляційні тренди, уникнувши водночас повноцінних рецесій. Тобто "не перестаравшись", як влучно зазначив П’єр-Олів’є Гурінчас, головний економіст МВФ.

Водночас різні регіони та країни по-різному впоралися з останніми викликами. Окремі країни з ринками, що розвиваються, і США, єдина велика економіка, повернули рівень ВВП до допандемічного тренду. 

Натомість обсяги ВВП у єврозоні та Китаї залишаються приблизно на 2-4% нижчими за цей тренд. У більшості ж країн з ринками, що розвиваються, відновлення є ще слабшим, причому втрати в країнах з низьким рівнем доходу перевищували 6%.

2. Прогнози подальшого зростання є невтішними та тривожними

Вони відображають фрагментацію глобальної торгівлі, значне боргове навантаження країн та потенційно тривалий період високих процентних ставок. Такі виклики, як війна росії проти України, кліматичні катаклізми та перманентно висока інфляція в окремих регіонах продовжують гальмувати глобальне економічне зростання.

За новим прогнозом МВФ, зростання сповільниться з 3,5% минулого року до 3% цьогоріч і далі до 2,9% у наступному році (менше на 0,1 в. п. порівняно з липневою оцінкою). Цей прогноз сформовано до ескалації конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС, яка може ще більше сповільнити глобальне економічне зростання. 

Недарма директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва зауважила про "нову хмару на не найяскравішому горизонті для світової економіки".

Аналіз МВФ також свідчить про погіршення трендів довгострокового зростання. Якщо до глобальної фінансової кризи очікувалося зростання світової економіки в середньостроковій перспективі на рівні 4,9%, то перед пандемією цей показник знизився до 3,6%, а зараз – до 3,1%.

3. Європейський регіон страждає від нових викликів чи не найбільше

Економіка Європи хоч і змогла впоратися з викликами різкого зростання цін на енергоносії, спричиненого російським вторгненням в Україну, однак опинилася на межі рецесії. Політикам потрібно робити вибір між стримуванням інфляції та підтримкою економічного відновлення. Водночас треба ще й враховувати потреби в забезпеченні "зеленого" переходу (зміщення фокусу на екологію) та наслідки геоекономічної фрагментації.

Європейським країнам вдалося розвернути інфляційний тренд завдяки посиленню монетарної політики та поступовому звуженню фіскальної підтримки. Однак базова інфляція залишається високою. Багато країн згідно з прогнозами не досягнуть цілей з інфляції до 2025 року. Як наслідок, доведеться довше зберігати стримуючі заходи політики.

МВФ очікує, що зростання економіки Європи сповільниться до 1,2% у 2023 році з 2,7% у 2022-му. Економіки, орієнтовані на послуги, в розвинених європейських країнах мають більше шансів на швидке відновлення, ніж ті, що зосереджені на виробництві. 

Загалом економіки країн Європи відновлюються нерівномірно, а швидкість цього процесу значною мірою визначається залежністю від енергоресурсів та торгівлі з росією та Китаєм.

Короткострокові виклики: зниження економічної активності в Китаї, потенційні шоки цін на сировину та ризики фінансової стабільності.

4. Геополітичні конфлікти та зростання державного боргу – найгостріші поточні виклики для глобальної економіки

На тлі зміни глобального економічного ландшафту однією з найбільших проблем є поділ світової економіки на конфліктуючі блоки. Через наростання геополітичних конфліктів і напруги він виглядає трендом, який важко змінити. 

Раніше МВФ прогнозував, що зростання лише торгових бар'єрів може знизити світовий ВВП на 7% у довгостроковій перспективі.

Велике занепокоєння викликають і подальші прогнози збільшення глобального державного боргу – до 100% ВВП наприкінці десятиліття. Це відновлює дискусії про його стійкість та збільшує занепокоєність інвесторів стосовно перспектив утримання довгострокового боргу. 

Нещодавні коливання на найбільшому у світі фінансовому ринку (американських державних облігацій) штовхають угору вартість запозичень по всьому світу. Зростання відбувається одночасно із зменшенням балансів центральних банків та збільшенням випуску державного боргу.

5. Рекомендації щодо реакції на глобальні виклики: фокус на співпрацю та стабільність

Загальні рекомендації Міжнародного валютного фонду та Світового банку традиційно фокусувалися на рецептах для спільного зростання країн та колективної стійкості. Напрями рекомендацій такі:

1) Забезпечення макроекономічної стабільності та стимулів для процвітання через орієнтовані на зростання та "зелені" реформи.

Країни повинні зосередитися на відновленні своїх фіскальних буферів, зокрема через скорочення державного боргу. Це посилить стійкість до майбутніх шоків та створить простір для інвестицій. 

Важливо також зберегти фокус на поверненні центральними банками інфляції до своїх цілей. Іншим критичним пріоритетом є фінансова стабільність в умовах тривалого періоду високих процентних ставок. 

Для стійкого та інклюзивного зростання макрофінансової стійкості недостатньо, вона є основою. Потрібні макроструктурні реформи, націлені, зокрема, на стимулювання "зеленого" переходу та зменшення ролі секторів зі значною роллю вуглецю. 

Реформи ринку праці, що заохочують економічну активність населення і зменшують неефективність ринкових механізмів, також можуть підтримати економіку та зменшити нерівність.

2) Посилення міжнародної співпраці.

Складна структура світової економіки вимагає посилення співпраці в конкретних галузях. Важливим завданням світових лідерів є посилення глобальної фінансової системи безпеки. 

Йдеться про комплекс інституцій і механізмів, що забезпечують страхування від криз та фінансування для пом’якшення їх наслідків. Аналогічно – міцна та стійка архітектура розв’язання боргових проблем може захистити країни від занурення в боргові кризи. 

Крім того, поточні глобальні переходи, будь-то технологічні, екологічні чи соціальні, не обмежуються кордонами. Ці фундаментальні зміни вимагають об’єднання ресурсів, знань та волі для вирішення проблем, які стосуються всього світу.

Хоч і досить загальні, ці рекомендації є вагомим дороговказом для макрофінансової політики. Важливо, що ключова рекомендація МВФ не змінилася з попереднього року і була дуже конкретною: "Закінчення війни росії в Україні залишається єдиною найвпливовішою дією для світової економіки". Ми вдячні МВФ за збереження цієї позиції.

6. Еволюція ролі МВФ і Світового банку в нових реаліях

До Щорічних зборів у Марракеші відбувалися бурхливі дискусії щодо реформування МВФ і Світового банку в частині визнання появи таких нових економічних гігантів, як Китай та Бразилія, а також посилення кредитних можливостей.

Значну підтримку отримала пропозиція США, яка передбачає розширення кредитного потенціалу МВФ через збільшення квот, але відкладення на потім реформування механізму визначення розподілу часток цих самих квот. Збільшення квот має відбутися вже до кінця 2023 року.

Керівництво Світового банку схвалило свою нову візію "створити світ, вільний від бідності, на придатній для життя планеті", врахувавши свою нову місію боротьби зі зміною клімату. Також були схвалені нові заходи для використання гібридного капіталу та нової платформи портфельних гарантій, що разом мають забезпечити до 100 мільярдів доларів нових кредитів протягом десятиліття. 

Суттєве розширення масштабів кредитної діяльності Світового банку та залучення для цього необхідного фінансування є головними викликами для його нового очільника Аджая Банги.

На тлі війни в Україні, зростання торгового протекціонізму та напруги між Сполученими Штатами та Китаєм здатність досягти консенсусу помітно ускладнилася. Це призвело до неможливості випуску традиційного заключного комюніке в кінці зустрічей.

Ми вдячні нашим партнерам (насамперед з нідерландсько-бельгійської та північно-європейської-балтійської регіональних груп) за непохитну позицію щодо публічного засудження військової агресії росії проти України.

7. Україна залишається у фокусі уваги, але для його збереження потрібні додаткові зусилля

Підтримка України залишалася важливою темою порядку денного Щорічних зустрічей МВФ і Світового банку. Водночас нові геополітичні конфлікти (на Кавказі та Близькому Сході) та нові виклики для глобальної економіки створюють необхідність у постійному підтриманні уваги партнерів на унікальності та важливості нашої проблематики. 

Наші партнери на численних зустрічах відзначали успіхи української влади в макроекономічному управлінні та прогрес у структурних реформах, зокрема для наближення членства в ЄС та виконання маяків програми з МВФ. 

Водночас міжнародна фінансова підтримка не виглядає безумовною. Як демонструє поточна затримка її надання з боку США, на неї можуть сильно впливати незалежні від України причини.  

В цих умовах українській владі та команді МВФ потрібно продовжувати працювати на дипломатичному фронті: пояснювати партнерам потенційні наслідки затримання надходження фінансування українського бюджету та програм відновлення. 

Саме час згадати, що особливість дизайну започаткованої цього року Програми МВФ для України полягає в тому, що вона збалансовує безпрецедентну невизначеність на горизонті програми за допомогою пакета фінансових запевнень від донорів. Як за базовим так і за негативним сценаріями – 115 і 140 млрд дол. відповідно. 

Фінансова допомога – це такий самий ключовий компонент Програми, як і зобов’язання України. І ми спільно маємо віднайти механізм і домогтися своєчасного та достатнього розкриття наданих партнерами фінансових запевнень. 

Інший, не менш важливий, напрям роботи – подальше зміцнення власної спроможності, зокрема і в фінансово-економічній сфері. 

Лише такий двосторонній рух допоможе Україні перемогти у війні та зробить глобальний світ безпечнішим, а світову економіку – стійкішою та динамічнішою.