Вернутся ли государству 1,8 млрд грн? Дело "Укринбанка" снова в суде

У серіалі про неплатоспроможний "Укрінбанк", що тягнеться з 2015 року, - новий сезон. В основі сценарію – все те ж небажання колишніх власників нести відповідальність перед вкладниками банку. Платять за це видовище – платники податків.

28 вересня Верховний Суд розглядатиме чергову справу, пов’язану з виведенням з ринку горезвісного "Укрінбанку". На розгляді - питання про банкрутство компанії "Укрінком", яка відома тим, що:

- її заснували власники "Укрінбанку" після того, як НБУ визнав банк неплатоспроможним. Вони називають цю юрособу правонаступницею "Укрінбанку", при цьому діють за межами банківського законодавства;

- вивели на неї усі активи банку, спершу дочекавшись, поки Фонд гарантування вкладів виплатить його вкладникам 1,8 млрд грн, надані як позика державою;

— намагається позбутись своїх зобов’язань шляхом втечі в контрольоване банкрутство. Уже не як банк, а саме як небанківська установа ПАТ "Укрінком", керівники якої роками публічно заявляли, що вона здатна виконувати свої зобов’язання перед вкладниками, а тепер "чомусь" іде в банкрутство.

Саме останній пункт стане предметом розгляду у справі, що розглядатиметься вже цього тижня у Верховному Суді. 

У разі визнання "Укрінкому" банкрутом, наслідком стане остаточна втрата залишків активів "Укрінбанку" і ні держава, ні вкладниками не отримають нічого з коштів, які завинив їм банк. 

Адже банкрутство, що здійснюється за загальною процедурою, передбаченою для НЕбанків, на відміну від банківського законодавства, не закріплює черговості отримання коштів вкладниками, не передбачає жодної пріоритетності прав вкладників на отримання відшкодування і очевидно, що воно на руку лише пов’язаним з власниками особам.

Таким чином власники "Укрінкому" затято ігнорують численні рішення судів, що вже були ухвалені у цьому питанні. У тому числі – рішення Великої палати Верховного Суду! 

Верховний Суд двічі став на бік держави

Ще у 2019 та 2020 роках судова та законодавча гілки влади ухвалили рішення, які мали б остаточно зупинити спроби акціонерів обійти рішення регулятора та привласнити активи банків, що виводяться з ринку. 

Зокрема, у 2019 році Велика Палата Верховного Суду у справі №925/698/16 вирішила одразу кілька ключових питань, що надалі стали застосовуватись судами при розгляді аналогічних справ. Зокрема, встановив, що:

- припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому законом про банки та банківську діяльність та законом про систему гарантування вкладів фізичних осіб;

- банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку.

Пізніше, у 2020 р., парламент ухвалив відомий "банківський" закон №590-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності", яким чітко визначено, що процедура виведення банку з ринку не може бути зупинена за жодних обставин. 

Навіть у разі визнання судом, що через виведення фінансової установи з ринку якимось чином були порушені права її власників, вони отримають компенсацію у грошовій формі. Адже банк – це специфічна фінансова установа, яка оперує коштами вкладників та несе відповідальність насамперед перед ними.

Ці два рішення сприяли тому, що майже всі банки, щодо яких було розпочато процедуру ліквідації, було повернуто під управління Фонду гарантування вкладів.

19 липня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила вже друге рішення, яким знову визнала, що ПАТ "Укрінком" не може бути правонаступником "Укрінбанку". Аргументація Великої Палати Верховного суду є більш ніж чіткою. 

Не можна просто взяти і ліквідувати банк, без дозволу та участі регулятора – НБУ, як це зробили колишні власники, банк є спеціальною фінансовою установою, діяльність якої регулюється спеціальним законодавством. 

Втім, і дотепер колишні власники "Укрінбанку" блокують будь-яку можливість для Фонду гарантування вкладів повернути кошти державі та задовольнити вимоги вкладників.

Активи – собі, борги – державі?

Як відомо, для виконання гарантій перед вкладниками банків, що виводились з ринку під час попередньої кризи, Фонд гарантування вкладів був змушений залучати позики у держави та НБУ. 

Загалом у 2014-17 рр. було запозичено 80 млрд грн. І позики, надані державою (та відсотки за ними), і вимоги вкладників банків, що виводяться з ринку, Фонд і досі погашає. 

На сьогодні вимоги вкладників "Укрінбанку" сягають майже 3 млрд грн. 

Це і ті 1,8 млрд грн, які Фонд виплатив вкладникам у межах гарантій, взявши позику у держави, та які зараз вкрай потрібні країні в умовах війни; і понад 607 млн грн, які досі не отримали вкладники банку за своїми вкладами у понад 200 000 грн. 

Без активів банку ці кошти не будуть повернуті державі. Не будуть виплачені вкладникам. Але не схоже, щоб власники "Укрінкому" цим надто переймались. 

Кілька слів про те, як колишнім власникам банку вдалось прибрати до рук його активи. 

Дочекавшись, поки Фонд гарантування виплатив за гарантіями вкладникам "Укрінбанку" запозичені 1,8 млрд грн, колишні акціонери ініціювали декілька судових процесів щодо оскарження процедури виведення банку з ринку. 

І саме користуючись процедурними порушеннями у липні 2016 року внесли зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР), перейменували юрособу на ПАТ "Укрінком", що дозволяє проводити діяльність вже без банківської ліцензії, а місце розташування змінили з Києва на м. Сєвєродонецьк Луганської області. 

Кінцевий бенефіціар – той же, номер у реєстрі – той же, активи – забрати собі, зате зобов’язання – залишити державі. 

***

Виходить, що поки, наприклад, відносно Ігоря Коломойського тривають судові процеси за доведення до неплатоспроможності "ПриватБанку", менш відомі, але не менш одіозні колишні власники "Укрінбанку" через суди роблять спроби "повісити" на державу і всіх платників податків 1,8 млрд грн, які свого часу було виплачено з державного бюджету вкладникам. 

А паралельно намагаються остаточно позбутись решти своїх боргів. Для цього ще з 2020 року ПАТ "Укрінком" розпочав процедуру банкрутства. Це означає, що наступний крок, який можуть вчинити колишні власники, якщо це дозволить суд, - ліквідувати юридичну особу ПАТ "Укрінком" і остаточно зникнути з активами та грішми колишнього "Укрінбанку". 

Чи дозволить це судова система – побачимо вже незабаром. 

Саме такі практичні справи, як кейс "Укрінбанку", є показовими. Саме на таких кейсах треба доводити, що Україна - правова держава. А судова система здатна захистити інтереси держави, платників податків та чесного бізнесу. 

Співавтор: Світлана Рекрут, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб