Українська правда

Готовь сани летом, а не когда будут отключения

Александр Харченко - 1 сентября 2023, 08:12

"Московський терористичний режим накопичує ракети для атак під час опалювального сезону". Такі повідомлення з’являються в медіа все частіше із посиланнями як на українські, так і на західні джерела в розвідслужбах. 

Паралельно з тим публікуються то переможні – якщо від уряду, то панічні – від голови НКРЕКП, народних депутатів та деяких енергетичних експертів – оцінки щодо готовності нашої енергосистеми до опалювального сезону. 

Найбільш реалістичну – або таку, що дуже близька до розуміння стану справ автором – оцінку поточного стану справ довелося почути від одного з голів ОВА. 

Звертаючись до представників бізнесу він сказав: "Думайте, що ви робитимете, коли вас будуть відключати від електрики. Будуть атаки чи не будуть, але думайте, що будете робити".

Насправді, малий бізнес – особливо в регіонах, які і в літній час потерпають від відключень з тих чи інших причин – потурбувався про власну енергетичну незалежність. 

На вулицях Одеси генератори нікуди і не зникали з минулого року (тільки деякі отримали справжні артоб’єкти в якості захисних чохлів). В готелях Києва ви майже повсюди побачите генератори на задньому дворі, а в багатьох ТРЦ вони тепер є обов’язковим елементом дизайну.

Наступна зима буде не менш складною, ніж попередня. До чого готуватися?

Хоч Україна і перетворилася на країну із, схоже, найбільшою потужністю так званих "гуманітарних" генераторів (потужністю від 2-3 до 100-200 кВт) на душу населення в світі – їх до нас заїхало більше ніж 1 ГВт потужності, але тільки ними проблему відключень вирішити не вдасться. 

Адже що критична інфраструктура, що середній, і, тим більш, великий бізнес, потребують геть інших потужностей. Але ситуація геть не безнадійна і відповідь існує.

Найбільші споживачі. З ними найскладніше: металургійні та хімічні виробництва, великі заводи, що потребують десятків МВт потужності. 

Перш за все – імпорт. Контрактувати вже зараз, підписувати довготермінові контракти із європейськими енергетичними компаніями і гарантувати собі хоча б технологічний мінімум. 

Одночасно опрацьовувати гарантії поставки з "Укренерго", щоби компанії-імпортери точно розуміли, що навіть якщо українська генерація не буде забезпечувати енергосистему достатньою потужністю, то імпорт до свого власника точно дійде. 

Таке рішення корисне для всіх: імпортер гарантуватиме собі безперервність роботи бізнесу, а для "Укренерго" це додатковий ресурс який зменшує потребу в аварійній допомозі (яка обходиться часом у 2-3 рази дорожче, ніж імпорт). 

Звісно, щоб сценарій з імпортом запрацював реально ефективно, НКРЕКП має відмінити все ще існуючі цінові обмеження на українському ринку – тоді виникне ще й можливість для імпортерів підписувати контракти в форматі опціонів та форвардів та вибирати їх за потребою. Це потребуватиме менше коштів заморожувати "в електриці" і додасть гнучкості.

Друге – покупка власних генераційних потужностей. В Європі ринок газотурбінної генерації в діапазоні 10-120 МВт (до 30-50 МВт це часто мобільні установки, часом навіть на автомобільних платформах) існує і працює. 

Доступні як вживані, так і нові установки і обладнання цілком може бути придбане і встановлене ще до початку реальних холодів (і атак з ними пов’язаних) цього року (хоча – наступного року вони будуть потрібні не менше, а може й більше, але це тема окремої дискусії). 

Газу за прогнозами в нас має вистачати, але більшість таких турбін здатні працювати і на дизелі. Найбільш надійне і універсальне рішення. Але – треба заморожувати кошти. Покупка не з дешевих: 400-600 тисяч доларів за МВт потужності. 

Добра новина в тому, що більшість таких турбін здатна працювати в ринку маневрових потужностей в енергосистемі постійно і з умови правильного використання цілком здатні приносити додаткові, хоч і не дуже великі, прибутки через торгівлю електроенергією, що виробляється. 

Для підприємств, що потребують меншої потужності, існує сегмент газопоршневої генерації. При потребі від 2 до 5-6, а то і до 10 МВт потужності саме ця технологія, здебільшого, буде найефективнішою. 

Якщо ваш бізнес в цій категорії – є сенс подумати над таким рішенням. До того ж, більша частина сучасного обладнання в цій категорії готова використовувати і біогаз, і, в перспективі, зможе використовувати водень… себто до європейського зеленого переходу як такого ваш бізнес буде повністю підготовленим.

Хоча необхідність задуматись над такими рішеннями – це не тільки для бізнесу. Ключові елементи критичної інфраструктури великих та середніх міст – подача води, каналізація, опалення – потребують таких саме технічних рішень. 

Імпорт тут не дуже згодиться як рішення – адже досвід минулого опалювального сезону показує, що атаки московських терористів часто концентруються саме на високовольтних підстанціях, що відповідають за подачу електроенергії в міста. 

Тому саме розміщення газотурбінної та газопоршневої генерації – фактично, децентралізація системи електричної генерації в країні – є безпековою відповіддю на ризики ударів, які матимуть на меті залишити наші міста без світла, тепла та води.

Ще одна річ, яка важлива для тих, хто мешкає в багатоквартирних будинках. Навіть в тих містах, де влада потурбувалась і вся критична інфраструктура має джерела резервного забезпечення електрикою, в багатоквартирних будинках під час відключень буде зникати не тільки світло, а й вода та тепло. 

Бо здебільшого багатоповерхові будинки оснащені окремими насосами. Такі насоси прокачують воду та, окремо, гарячу воду в системі опалення, по трубах всередині будинку безпосередньо до квартир. 

І якщо ці насоси не мають своїх власних генераторів, а будинок підпав під відключення, то будинок, скоріш за все, не промерзне наскрізь, але в ньому буде дуже не комфортною температура і води чекати не варто. 

Тому найкраще разом із сусідами попіклуватися про заживлення таких насосів окремими генераторами. 

Ніхто не скаже вам зараз, чи будуть відключення, наскільки тривалі і з яких причин. Але найкращий спосіб подолання невідомості – бути готовим до складних сценаріїв. І підготуватися все ще є час.