Электронные рецепты: выиграет ли "фарма" от внедрения нового механизма?

Цьогоріч, першого квітня, всім було не до жартів. Приватні медичні клініки мали рік часу для реєстрації в Електронній системі охорони здоров'я, дедлайн сплив наприкінці березня. 

Водночас всі пацієнти отримали додаткову альтернативу відпуску рецептурних лікарських засобів через електронний рецепт – на додаток до паперового. 

Чи відбулась "зрада", яка накрила соцмережі у цю п’ятницю? Що змінилось для пацієнта і найголовніше  – а де ж тут (нові) гроші і чи є вони взагалі? 

По-перше, Держава нікого не обмежує в правах, як іноді про це пишуть деякі видання – напевне, конструктивно не заглиблюючись в предмет цього питання. 

З першого квітня додався ще один інструмент відпуску рецептурних лікарських засобів  – за допомогою електронного рецепту. Він являє собою 16-ти значний код, що надсилається пацієнту в смс і автоматично вважається верифікованим для аптечного закладу. 

Адже такий електронний код в єдиній системі охорони здоров'я може згенерувати виключно лікар. 

Чи мало б це стати наслідком того, що ми бачили 31 березня? Однозначно – ні, у випадку повноцінного розуміння цього процесу з боку громадян та належної постійної комунікації. 

Але черги в аптеки подекуди сягали десятки метрів. Чому це трапилось? Першочергово, потрібно відповісти на питання: а як відпускались ліки в останній день березня? 

Невже кожен пацієнт, який хотів придбати "Німесил" або "Постинор" попередньо "озброївся" електронним рецептом, проконсультувався з лікарем і дійсно потребував того чи іншого препарату конкретно в цей період часу? Питання риторичне. 

Давайте подивимось на це з боку аптеки: чи змінились механізми та наслідки відпуску рецептурного препарату 31 березня і 1 квітня відповідно? 

Розглянемо це з двох сторін: можливі ризики (штрафи, санкції) та доходи (збільшення існуючих або нові). 

Відповідно до чинного законодавства, (Статті 42-4: Порушення встановленого порядку реалізації (відпуску) лікарських засобів) реалізація (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

В грошах це від 850 до 1 700 грн на перший, офіційно доведений раз. Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою накладення штрафу від 1 700 до 3 400 грн. 

Найцікавіше те, що з 01.04.2023 штрафи за відпуск рецептурних препаратів без рецепту не змінились – відповідно, аптеки не мають додаткових стримуючих чинників щодо обмежень відпуску рецептурних ЛЗ окрім букви закону. 

Демотивуючих штрафів немає: погодьтеся, що дохід від реалізації кількох пачок "Німесилу" перевищує встановлені законом санкції. 

Робимо висновок, що, окрім одиничного зростання обсягу споживання лікарських засобів з боку громадян, ніяких додаткових бенефітів фармацевтичні компанії не отримають. 

Але електронний рецепт дає ще один варіант монетизації для компаній, які можуть генерувати електронні замовлення для аптек від пацієнтів. 

Серед них окреме місце займають мобільні додатки медичних інформаційних систем, що мають функцію додавання рецепту в кошик та інтегровані з електронною системою охорони здоров'я. 

І у випадку, якщо пацієнт отримає призначення лікаря – такий рецепт буде легко погасити в найближчій аптеці. 

Тому, чи змінилось щось кардинально для медичного ринку? Ні, окрім нового механізму залучення пацієнтів до отримання ліків. І це також черговий доказ, що діджиталізація сервісів триває – подобається це комусь чи ні.