11 интересных фактов о новой программе сотрудничества Украины и МВФ

Затверджена Радою директорів МВФ наприкінці березня 4-річна програма розширеного фінансування (EFF) стала 13-ою програмою України з часу набуття нею членства в МВФ у 1992 році (і 3-ою — у форматі EFF). 

Однак, є всі підстави вважати саме цю угоду історичною і важливою не тільки для України, а й для еволюції політик МВФ у швидкозмінному глобальному фінансовому ландшафті. 

Причому мова йде не тільки про процедурні зміни, але й концептуально-світоглядний перегляд мандату та пріоритетів діяльності міжнародних донорів, які стали предметом активних дискусій у Вашингтоні на нинішніх Щорічних весняних зборах МВФ та Групи Світового банку.

На підтвердження цієї тези ми пропонуємо 11 фактів: 

1. Для можливості погодити нову програму з Україною МВФ змінив внутрішні правила. У березні були затверджені зміни до політики кредитування Фонду, які застосовуються "в ситуаціях надзвичайно високої невизначеності, включаючи екзогенні потрясіння, що знаходяться поза контролем влади країни та сфери їхньої економічної політики". 

Нова EFF для України – перша і поки єдина програма у рамках цієї оновленої політики, механізмами якої у майбутньому зможуть скористатися за необхідності й інші країни.

2. Затвердженню EFF передувала Моніторингова програма із залученням Ради Фонду. Це — теж нова форма співпраці, запроваджена МВФ у вересні минулого року для підготовки до повноцінних програм. До цього моніторингові програми були більш неформальними — без залучення Ради МВФ.

3. EFF України була затверджена у рекордні терміни – всього через 10 днів після угоди на рівні персоналу. І через 4 місяці після старту Моніторингової програми із залученням Ради МВФ. 

Для порівняння, раніше мінімальний термін моніторингових програм становив 6 місяців, а стандартний – півтора року.

4. Програма МВФ є частиною загального пакету підтримки для України в розмірі 115 млрд дол США. Як заявив керівник місії МВФ Гевін Грей, вона "допоможе мобілізувати масштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів та партнерів України протягом усього терміну дії програми". 

Для порівняння, EFF 2015 року на 17,5 млрд дол була частиною загального пакету підтримки в 40 млрд дол.

5. Цілі програми мають бути досягнуті за будь-якого сценарію, зокрема негативного. Через високий рівень невизначеності значна увага в програмі приділяється негативному сценарію, за якого потреби України в фінансовій підтримці збільшуються до 140 млрд дол. 

Запевнення міжнародних партнерів збільшити у разі реалізації такого негативного сценарію обсяги підтримки України є важливим елементом для досягнення цілей програми.

6. МВФ є лідером і медіатором переговорів з полегшення боргового тягаря України та забезпечення її боргової стійкості. Зокрема, з групою офіційних кредиторів Паризького клубу було досягнуто домовленості продовжити відтермінування погашення і обслуговування боргів до кінця 2027 року. 

Офіційні кредитори погодилися до завершення програми провести відповідні боргові операції для забезпечення відновлення боргової стійкості, як за базового, так і негативного сценарію.

Для комерційних кредиторів українська влада за підтримки МВФ зробила заяву про наміри провести боргову операцію наступного року, щоб закінчити її до завершення дії поточного відтермінування боргових платежів (кінець серпня 2024 року). 

Параметри цієї боргової операції також мають узгоджуватися з ціллю EFF щодо забезпечення боргової стійкості України після завершення програми.

7. Програма передбачає 2 етапи. На першому етапі (12-18 місяців) EFF фокусується на збереженні макроекономічної стабільності та проведенні критичних структурних реформ в умовах повноцінної війни. 

На другому післявоєнному етапі фокус зміститься в бік масштабних структурних реформ, спрямованих на відбудову економіки, забезпечення сталого економічного зростання та набуття членства в ЄС.

8. Меморандум з МВФ чітко і недвозначно вказує мету політик української влади на І етапі – зміцнення потенціалу України на шляху до перемоги. Це важливий меседж, підтриманий і персоналом МВФ, і його Радою директорів. 

Причому проти затвердження програми висловлювався лише російський директор. Натомість, усі інші директори, зокрема і з "нейтральних" країн, підтримали затвердження EFF для України.

9. Фіскально-консервативний Фонд повністю визнає потреби бюджету фінансувати обороноздатність країни. Це знайшло відображення у попередніх заходах програми, включно з підвищенням військових видатків держбюджету майже на 500 млрд грн.

10. Одним із пріоритетів програми є стійкість системи соціального захисту населення. Зокрема, меморандум передбачає індексацію пенсій на 19,7% з 1 березня 2023 року. Це більше, ніж спочатку передбачалося в бюджеті на 2023 рік. 

Більше того, досить незвичною для програм МВФ є індикативна ціль у вигляді нижньої межі на соціальні видатки, незважаючи на необхідність стримування невоєнних видатків загалом.

11.Червоною лінією через меморандум проходить необхідність планування відновлення та подальшого розвитку фінансової системи, яка має стати двигуном відбудови економіки. 

Слово "відбудова" (reconstruction) в програмних документах згадується 96 разів. Це вкотре підтверджує віру Фонду у перемогу України та намір реалізації другої фази програми відповідно до задекларованих очікувань.

Ще один факт, який прикро, але доводиться констатувати: за попередні чверть століття, жодна з угод про співпрацю з Фондом не була виконана та профінансована в повному обсязі.

Наразі винятком стала лише Моніторингова програма, щодо якої були виконані всі структурні маяки та кількісні критерії. 

Саме доведена у рамках цієї програми наша спроможність навіть під час повномасштабної війни належним чином виконувати власні зобов’язання, утримуючи макроекономічну стабільність та стійкість фінансової системи, стала важливою передумовою низки тектонічних зрушень як у відносинах України з міжнародними донорами, так і змін порядку денного їх власного реформування. 

МВФ зараз знаходиться в певному пошуку своєї нової місії в умовах цивілізаційних змін у світовому фінансовому порядку (детальніше про це можна почитати в нещодавній статті Economist "Жахлива криза ідентичності МВФ"), геополітичних і кліматичних викликів, діджиталізації фінансів тощо.

"Важкий шок війни, розпочатої Росією проти України, з її далекосяжними наслідками" – так анонсувала директор-розпорядник МВФ Кристаліна Георгієва напередодні початку Весняних зборів одну з топтем обговорення. 

Мова йде, насамперед, про вже зафіксоване майже дворазове скороченням темпів росту світової економіки (від 6,1% в 2021-му до прогнозованих 3,4% в поточному році), найгірші за останні три десятиріччя прогнози щодо перспектив подальшого розвитку світової економіки на найближчі 5 років, посилення геополітичної напруги та побоювань щодо глобальної економічної та фінансової фрагментації.

Як будуть впроваджуватися і чи виявляться ефективними знайдені під час Зборів рецепти та механізми протидії вищезгаданим загрозам, ми дізнаємося вже в недалекому майбутньому. 

Фінансовий світ стає все динамічнішим, адаптувати власні практики під цей прискорений світ Фонду допомагає, зокрема, і кейс України. 

Тож програма співпраці з Україною для МВФ – це можливість переосмислити свою місію, перезавантажити політики та процедури та, допомагаючи Україні, допомогти всьому світу.