Контроллерам вход запрещен: что показал мораторий на проверки бизнеса
В Україні діє урядовий мораторій на перевірки бізнесу в умовах воєнного стану.
Вже більше дев’яти місяців контролюючі органи можуть здійснювати виключно позапланові перевірки у сферах охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища, безпеки транспорту, соціального захисту тощо.
Такі заходи здійснюють лише у випадках, якщо є загроза порушення прав, законних інтересів, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Якщо у 2021 році органи контролю здійснили більше 200 тисяч перевірок бізнесу, то станом на грудень 2022 року – трохи більше 10 тисяч. Це менше ніж 5% від кількості попереднього року.
Як виявилося, без жорсткого контролю з боку держави апокаліпсису не трапилось. Навпаки, бізнес-система яскраво продемонструвала, що може справно працювати навіть в умовах повномасштабної війни.
Загалом до процесу проведення перевірок залучено величезний державний ресурс: понад 1500 контролюючих органів та більше 10 тисяч суб’єктів (центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи та органи місцевого самоврядування).
Тому ця статистика наштовхує на низку запитань. Чи потрібна така кількість та інтенсивність перевірок? Наскільки вони ефективні?
Адже без них ми не побачили тенденції зростання пожеж, отруєнь, нещасних випадків тощо, чи економічних злочинів через недотримання бізнесом вимог законодавства. Чи потрібна нам така кількість контролерів?
Очевидно, що відсутність перевірок з боку держави знижує тиск на бізнес. В умовах війни це дає йому більше можливостей працювати та думати про розвиток, а не жити очікуванням перевірок чи витрачати на них час та ресурс, якщо вони все ж почалися.
З іншого боку, держава не може повністю самоусунутись від контролюючих функцій. Питання полягає у балансі, який необхідно знайти.
Щоб дати відповідь на всі ці запитання, до мораторію на перевірки бізнесу потрібно ставитись як до практичного наукового тесту. Поки він діє – збирати статистику, отримувати зворотний зв’язок від бізнесу, перевіряти гіпотези.
На основі отриманого масиву даних вже можна приймати рішення про те, який обсяг перевірок і у якому форматі повинен залишитися після перемоги України у війні.
Наразі влада і бізнес мають спільне бачення, що вдосконалити цю сферу можна шляхом переведення перевірок в онлайн-формат.
План Відновлення України, який було презентовано влітку у швейцарському Лугано, містить, зокрема й запропоновані Державною регуляторною службою України (ДРС) ініціативи, які дозволять відпрацювати механізм переведення перевірок бізнесу в цифру.
Близько 80% підприємців повністю підтримують переведення наглядової функції держави за бізнесом в режим онлайн, тобто без виїзду контролера безпосередньо на підприємство.
Такі дані опублікованого у грудні цього року дослідження, яке провів Центр розвитку інновацій, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проєкт Дія.Бізнес спільно з Advanter Group за підтримки Державної регуляторної служби України.
Перші кроки у цьому напрямку вже зроблено. ДРС перезапустила Інспекційний портал, який є електронною системою, що акумулює всю інформацію про перевірки підприємців органами контролю.
З початком повномасштабного вторгнення наші фахівці обмежили доступ до нього з міркувань безпеки, оскільки не можна було допустити, щоб інформація про українських підприємців потрапила до рук зрадників чи ворога.
За цей час Державна регуляторна служба України закінчила розробку комплексної системи захисту інформації для порталу. Тепер на його базі ДРС планує запуск пілотного проєкту для онлайн-перевірок бізнесу.
Враховуючи чинний мораторій на проведення планових перевірок, в онлайн-форматі тестуватимуться саме позапланові перевірки.
Отже, портал стане своєрідним майданчиком, на якому ми наберемося досвіду, напрацюємо найкращі практики і механізми. Після перемоги України і скасування мораторію ДРС планує поширити цю робочу і відточену модель на всі види перевірок.
І найголовніше: цифровізація відносин влади та бізнесу є одним із найефективніших інструментів для боротьби з корупцією.
Вона дозволить зменшити кількість перевірок наживо, що знизить рівень корупційних ризиків й витрати державного бюджету. Також зекономить час як для бізнесу, так і для контролерів.
Перехід на цифру знищує бюрократію, черги та паперову тяганину, а отже усуває можливості для порушень закону — від "шоколадки" за отримання довідки в кабінеті чиновника до мільярдних корупційних схем у різних сферах.
Крок за кроком влада наближає той час, коли завдяки зручним електронним інструментам взаємодія влади та бізнесу відбуватиметься онлайн у майже 100% випадків.