Переломный год для России: как санкции истощают агрессора

Ще до початку повномасштабного вторгнення Україна активно просувала на дипломатичному рівні необхідність застосування санкцій проти агресора.

Напрацювання Міжнародної санкційної групи Єрмака-Макфола, створеної за ініціативою президента України у квітні 2022 року, стали основою для сотень обмежень, які вже запроваджені проти РФ.

Санкції перетворилися на ефективний інструмент тиску та виснаження кремлівського режиму.

У результаті за кількістю індивідуальних санкцій проти фізосіб та компаній Росія ще навесні стала світовим лідером, обігнавши Іран та Північну Корею.

Запроваджені сотні секторальних обмежень: у фінансах, торгівлі, енергетиці та інших сферах російської економіки.

Попри це РФ все ще спроможна продовжувати війну. Цьому сприяли високі ціни на енергоресурси та жорстка економічна політика в самій Росії.

Однак це триватиме недовго. Накопичувальний ефект санкцій вже скоро стане фатальним для російської економіки.

Результати санкційної роботи у 2022 році та розробка стратегії для посилення тиску стали ключовими темами "Експертної конференції щодо впливу санкцій проти РФ", організованої KSE Institute та санкційною групою Єрмака-Макфола.

У Київській школі економіки зібралися санкційні координатори та посли США, держав ЄС та інших країн санкційної коаліції, а також провідні українські та міжнародні експерти. Про що вони говорили?

Нафтогазовий шантаж РФ зазнав краху

Маючи величезні запаси енергоресурсів та залишаючись важливим гравцем на ринках експорту нафти й газу, Кремль часто використовував своє становище для шантажу ЄС. Побоюючись зіткнутися з дефіцитом сировини та захмарними цінами на пальне, країни Заходу нерідко виконували політичні вимоги Москви.

Тепер можна впевнено констатувати, що Росія де-факто програла оголошену енергетичну війну Заходу.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ тривалий час вдавалося зберігати довоєнні обсяги постачання нафти на європейський ринок. Через панічні настрої ціни на сировину навіть зросли, завдяки чому агресор зміг у 2022 році наростити експортні нафтогазові доходи до рекордних 350 млрд дол.

Ситуація почала змінюватися, коли ЄС і G7 дійшли згоди щодо запровадження ембарго на російську нафту. У пошуках нових ринків у Китаї, Індії й Туреччині російські компанії змушені продавати сировину із суттєвими знижками.

Якщо до війни дисконт на нафту марки Urals становив 1-2 дол за бар, то після початку дії ембарго та встановлення цінової стелі він зріс до 35 дол за бар.

Якщо у випадку з нафтою, яка здебільшого транспортується морем, Росія ще змогла знайти альтернативні ринки, то газову війну вона остаточно програла.

Через нестабільну поведінку агресора європейські споживачі почали відмовлятися від російського газу. Частка палива з РФ на ринках країн Європи впродовж 2022 року впала з понад 40% до 8,5%.

Кремль не зміг знайти нових покупців. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, у 2022 році РФ скоротила видобуток газу на 111 млрд куб м. У 2023 році їй доведеться зменшити виробництво палива ще на 139 млрд куб м.

Непродумані й необґрунтовані погрози Кремля "заморозити Європу" обернулися для РФ колосальними фінансовими втратами, які будуть зростати.

За підрахунками аналітиків KSE Institute, за десять місяців 2022 року порівняно із середнім значенням попереднього року експорт сирої нафти з Росії до країн G7 скоротився на 48,3%, природного газу – на 81,7%.

У 2023 році, за оцінками експертів KSE Institute, у базовому сценарії нафтогазова валютна виручка агресора впаде у понад два рази порівняно з 2022 роком: з понад 340 млрд дол до 160 млрд дол.

Як змінилися макроекономічні показники РФ

Кремль переконує співгромадян, що західні санкції не шкодять російській економіці. Пропагандисти щодня розповідають з телевізорів про "суверенну економіку РФ", якій нібито не страшні будь-які обмеження.

Утім, достатньо глянути лише на кілька макрофінансових показників, щоб зрозуміти: розмови російських пропагандистів і політиків далекі від правди.

З 643 млрд дол валютних резервів Кремль зберіг доступ лише до 261 млрд. Водночас Мінфін РФ змушений використовувати кошти Фонду національного добробуту та дивіденди "Газпрому" для перекриття "дір" у держбюджеті.

У 2023 році в Росії суттєво погіршиться стан фіскальних рахунків. За оцінками KSE Institute, поточний рахунок платіжного балансу у 2023 році скоротиться у понад три рази: з 230 до 70 млрд дол.

Кремль продовжує вдавати, що сальдо федерального бюджету залишається позитивним. Однак, як підрахували експерти KSE, реальний дефіцит держбюджету в листопаді 2022 року становив 586 млрд руб.

Це притому, що завдяки енергетичному шантажу російський бюджет в останні роки був профіцитним. Винятком був лише 2020 рік. Тоді через коронакризу значно впали ціни на нафту, що вилилося в дефіцит розміром 3,8% ВВП.

За оцінками KSE, у 2022 році ВВП Росії знизився на 3,1%. Утім, уже у 2023 році падіння прискориться і становитиме 8%. Таке скорочення може стати катастрофою для кремлівського режиму.

Україна – лідер персональних санкцій

Відмова від енергоресурсів – далеко не єдиний інструмент тиску на Росію.

Не менш дієвими є індивідуальні обмеження щодо осіб та компаній, які санкційна коаліція активно застосовує з березня 2022 року. У справі персональних санкцій Україна попереду всіх. РНБО ухвалила, а президент ввів у дію санкції проти майже 4,8 тис фізичних та юридичних осіб країни-агресора.

За даними координаторки санкційного проєкту НАЗК Дар’ї Софіної, під обмеження потрапили майже 3,3 тис людей та 1,6 тис компаній.

Країни санкційної коаліції в середньому ввели 1,5-2 тис індивідуальних обмежень проти російських громадян та компаній. Найчастіше під санкції потрапляють представники Федеральних зборів, чиновники, колаборанти, військові начальники, банкіри, олігархи та пропагандисти.

ЄС заморозив 19 млрд євро російських приватних активів. У США під обмеження потрапило майно російських олігархів на 30 млрд дол.

Зараз триває робота над механізмами конфіскації підсанкційних майна та коштів, що дозволить передати їх Україні. Відповідне законодавство ухвалили Канада, Україна, країни Євросоюзу. Після візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтона до них приєдналися Сполучені Штати.

Висновки

Санкційні заходи, які запроваджувалися впродовж 2022 року, принесли результати. У 2023 році стан російської економіки продовжить погіршуватися. Разом з тим, санкційна коаліція повинна посилювати тиск на агресора.

Санкційні координатори та інші учасники конференції погодилися, що санкційний тиск на Росію потрібно посилювати доти, доки вона не вичерпає потенціал для продовження війни проти України.

Важливо знизити верхню межу ціни на російську нафту до 35 дол за бар, посилити покарання для держав і фінансових центрів, які допомагають агресору обходити обмеження, поширити санкції на всю банківську систему РФ та більш активно стимулювати іноземних інвесторів покидати російський ринок.

Поточні оцінки та прогнози щодо стану різних секторів економіки Росії свідчать, що 2023 рік може стати для неї переломним через масштаби руйнівного впливу санкцій. Тож Україна та її партнери мають докласти максимальні зусилля, аби наблизити крах російської економіки.