После вето Президента на 5655 года работа только начнется
Почему Президент должен ветировать скандальный законопроект о реформе градостроительной отрасли и что делать дальше? (укр)
Весь демократичний світ бореться зараз за Перемогу України. І вже зараз всі готуються до створення нової України добробуту.
Для цього, звичайно, потрібна прозора та ефективна містобудівна система.
Таку систему міг створити законопроєкт №5655, але він не робочий, його реалізація зупинить не тільки створення, відродження, але й відбудову України.
Більше того, проти № 5655 виступило все суспільство, підписавши петицію про вето до Президента за рекордні години.
Абсолютно об’єктивно проти положень законопроєкту №5655 виступила Асоціація міст України, вказавши конкретні положення закону, які знищать громади, конкуренцію та участь мешканців у розвитку своїх міст, селищ та сіл.
Посли G7, не зважаючи на Різдвяні свята, заявили про необхідність збереження повноважень органів місцевого самоврядування, а отже неможливості реалізації 5655, яким такі повноваження знищуються.
Єдиним рішенням, яке зупинить протистояння в суспільстві, збереже підтримку міжнародних партнерів у післявоєнній відбудові та продовжить реформу децентралізації, є вето на законопроєкт №5655.
А далі — спільна робота:
- народних депутатів України, серед яких є фахівці в містобудуванні, місцевому самоврядуванні та будівництві;
- представників місцевого самоврядування, які щодня працюють в цій сфері та два роки надавали конструктивні пропозиції до різних редакцій законопроєкту №5655, але були проігноровані;
- урядовців з відповідних міністерств;
- професійної спільноти архітекторів, проєктантів, будівельників, інженерів, які знають як норми мають бути будівництві, щоб уникнути корупції;
- міжнародних організацій, які готові долучатись до нашої експертної роботи та навіть мають вже напрацьований концепт, викладений у збірці "Біла книга: Пропозиції щодо законодавчого та адміністративно-правового реформування сфери міського розвитку в Україні", напрацьованій за участі всіх зацікавлених суб’єктів.
Містобудівну діяльність регулюють сьогодні 43 закони України, серед яких 7 стосуються виключно містобудування. Разом з цим, в 5655 ці закони залишаються окремими документами, які редакційно навіть не співпадають один з одним в деяких положеннях.
Більше того, автори законопроєкту вже зараз заявляють про необхідність доопрацювання законопроєкту №5655, але пропонують робити це "по живому".
Логічніше та ефективніше було б ветувати проєкт, доопрацювати в Парламенті та об’єднати в Містобудівний кодекс всі пов’язані документи, як це передбачено міжнародною, прийнятою зобов’язаннями України, рамкою.
Містобудівний кодекс має вирішити проблему невідповідності між земельним та будівельним законодавством, забезпечити несуперечливе та уніфіковане регулювання містобудівної галузі, створити правові умови для планування інтегрованого розвитку громад.
Окремі блоки майбутнього Містобудівного кодексу мають врегулювати проблеми взаємодії центральної та муніципальної влади і приватного сектору, а також залученості громадськості до містобудівного процесу, починаючи з ранніх стадій планування.
Ключовим в "планувальному апараті" містобудування має стати принцип протитоку: розвиток, впорядкування та забезпечення окремих частин території повинні враховувати умови та потреби загальної території; розвиток, впорядкування та забезпечення загальної території повинні враховувати умови та потреби окремих частин території.
Необхідність залучення міжнародних експертів при підготовці містобудівельної реформи обумовлена не тільки майбутньою відбудовою України та зацікавленістю української сторони в іноземних інвестиціях, але й обов’язковістю відповідності внутрішніх реформ статусу кандидата України на вступ до Європейського Союзу.
Одним із семи завдань, які взяла на себе Україна на шляху до членства в ЄС, є антикорупційні рішення.
До 5655 зауваження надало при підготовці проєкту Національне агентство з питань запобігання корупції, які офіційно зафіксовані вже після голосування Верховною Радою України.
Наявність цих зауважень ставить під ризик і отримання Україною фінансової допомоги на відновлення після Перемоги, і членство України в Європейському Союзі.
На виконання своїх міжнародних зобов’язань, Україна повинна дотримуватись також угод і в сфері містобудування:
Лейпцизької хартії сталого європейського міста, прийнятої у 2007 році. Ця Хартія поєднує аспекти, щодо яких у країнах ЄС панує консенсус: найкраще всього сталого вдосконалення життєвих умов у містах можна досягти шляхом інтегрованого розвитку міст, який передбачає процес координації ключових сфер міської політики;
Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Україною в 1997 році. Згідно з якою місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.
Ця Хартія передбачає, що публічні повноваження, як правило, здійснюються переважно тими органами публічної влади, які мають найтісніший контакт з громадянином (головний принцип субсидіарності);
Порядку денного у галузі сталого розвитку на період до 2030 року Організації Об’єднаних Націй, яким світова спільнота визначила 17 цілей сталого розвитку.
В одинадцятій цілі з них йдеться про життєві умови в містах та населених пунктах, а також про необхідність забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості міст і населених пунктів.
Після вето буде можливість підготувати Містобудівний кодекс, легітимізований суспільством, який всі готові будуть виконувати.
Вето забезпечить відповідність нових правил Міжнародному містобудівному кодексу та виконання директиви щодо приєднання України до Європейського союзу.
Саме вето збереже підтримку іноземних партнерів, потенційних донорів відновлення України, які потребують в першу чергу прозорих і конкурентних правил після нашої Перемоги.