4 месяца еРаботы: что происходит с программой
Питання створення нових робочих місць завжди було "гарячим" у розпал передвиборчих баталій в українській політиці.
Обіцянки працевлаштувати тисячі українців після перемоги на виборах неодноразово лунали з вуст політиків.
Проте, як свідчить сумна дійсність, ці обіцянки ніколи не виконувались. Це повторювалось періодично: недостатня кількість робочих місць завжди залишалась одним з найбільш болючих місць українського суспільства.
Зараз, після того як чимало бізнесів закрились і мільйони українців були вимушені залишити свої домівки через війну (в тому числі в межах України), питання створення нових робочих місць стоїть ще більш гостро, ніж коли-небудь до цього.
Свій внесок у вирішення цієї проблеми робить державна програма "єРобота" – в результаті чотирьох місяців її запровадження отримувачі грантів зобов’язалися створити майже п’ять тисяч робочих місць.
Загальне число погоджених проєктів – 2 155, сума інвестицій – 1 671 млн грн. Ця програма поряд із економічним ефектом має серйозне соціальне спрямування, адже під час війни кількість вакансій в країні суттєво зменшилась. На мою думку, саме тому вона й називається "єРобота", а не, приміром, "єБізнес".
Підприємці набувають дедалі більше досвіду стосовно участі в грантових програмах. Виник навіть окремий напрям підприємництва – консультування з приводу отримання грантів.
Чотири місяці програми "єРобота" довели, що попит на такі програми в Україні величезний, і він не зникає. Можу засвідчити це абсолютно впевнено, адже Ощад – активний учасник у багатьох напрямках "єРоботи".
З українських банків лише Ощадбанк співпрацює з заявниками за напрямом мікрогрантів – максимальну суму допомоги обмежено до 250 тис. грн.
Загалом на отримання коштів за цією частиною програми надійшло понад 13 000 заявок – схвалено трохи більше ніж кожну десяту, а саме 1911 проєктів.
Ми регулярно аналізуємо, хто звертається за мікрогрантами і що далі відбувається з заявками. Раніше я вже розповідав про результати одного місяця запровадження "єРоботи".
Нині пропоную подібний звіт за показниками чотирьох місяців – із часу оприлюднення попереднього матеріалу минув квартал.
Яким є зараз типовий портрет заявника? Це ФОП (52%) чи просто фізична особа (40%) віком 31-40 (40%) років із досвідом підприємницької діяльності більше року (70%).
Мікрогрант він планує витратити на придбання обладнання (41%), сировини й матеріалів (31%) та для сплати оренди нежитлового приміщення (19%).
Одне з завдань Ощадбанку в програмі мікрогрантів – перевірка ділової репутації. Саме через цю причину "відсіюються" 29% заявників.
Протягом першого місяця роботи відмов через погану репутацію було більше – 34%. Певно, з невдалих звернень підприємці роблять висновки.
Що спричиняє відмову від надання гранту з формулюванням "через погану ділову репутацію"? На першому місці – судові справи проти заявника. Це майже половина – 49%.
Далі у списку негативна кредитна історія (14%), відкриття виконавчого провадження (9%) та арешт майна (7%). Як і три місяці тому, мене дивує цифра, яка залишилась незмінною: 6% заявників отримують відмову через недійсний паспорт, куди вчасно не вклеєно чергове фото.
Це ще раз свідчить про те, що деякі наші співгромадяни не особливо переймаються актуальністю своїх документів, навіть якщо намагаються брати участь у державних програмах підтримку бізнесу.
Які види діяльності хочуть розвивати заявники за допомогою підприємницьких мікрогрантів? Тут усе дуже різноманітно. Підприємці хочуть надавати юридичні послуги, продавати квіти, пекти хліб та торти, перевозити вантажі автомобільним транспортом тощо.
Цілком передбачувано, що найрозповсюдженішим видом бізнесу, про який мріють українці, є відкриття кафе та ресторанів (8,7%).
Ще можу поділитись деякими цифрами стосовно інших напрямів "єРоботи": сад/теплиця та переробка ("Новий рівень"). За першим напрямом до Ощаду надійшло 198 заявки, з яких 50 було погоджено.
Запланована сума інвестицій – 231 млн грн. Тут серед заявників переважають юридичні особи (66%), решта – ФОПи. Рівень відмов через негативну ділову репутацію не надто відрізняється від мікрогрантів і становить 28%.
Протягом останніх двох тижнів було погоджено перші чотири рішення щодо надання грантів за напрямом створення або розвитку тепличного господарства на суму 28 млн грн.
Позитивні рішення отримали підприємці з Дніпропетровської, Закарпатської та Одеської областей.
Що стосується переробки, то тут кількість заявок суттєво більша: протягом чотирьох хвиль загалом надійшло 1326 бізнес-планів. Наразі затверджено 190 проєктів, проте розгляд заявок останньої хвилі ще триває.
Більшість проєктів (65%) спрямовано на придбання нового технологічного обладнання. Великий відсоток тих підприємців, які не змогли отримати грант через проблеми з репутацією, – 42%. Причини – судові розгляди, податковий борг, прострочені кредити, відкриті провадження.
Отже, прості поради тим, хто хоче отримати грант:
- виконуйте свої зобов’язання – уникайте судових справ та виконавчих проваджень;
- вчасно повертайте кредити (чи домовляйтесь з банком про реструктуризацію);
- вчасно оновлюйте фото в документах.
За кожним з виданих грантів – історії українців, яким вдалось попри обставини організувати власну справу, а отже – забезпечити гідне життя як мінімум собі та своїм близьким. Особливо приємно, коли грантові проєкти організовують люди з деокупованих територій.
Наприклад, підприємець Данило Андрейко відкрив нову кав’ярню в Ірпені. Далі в його планах – власна пекарня з виробництва круасанів, які дуже смакують із кавою.
Наразі докуплено обладнання для приготування кави, кулінарне обладнання та додаткові меблі. Випікання ірпінських круасанів розпочнеться найближчим часом.
Інший мешканець Ірпеня Сергій Тєстов завдяки "єРоботі" відновив свій бізнес з виробництва й ремонту взуття та шкіряних виробів. Він також планує виготовляти взуття для наших захисників.
Грантові кошти Сергій витратив на шкіру та інші матеріали, швейну та прошивну машину, оренду приміщення.
На додачу до того, що Данило та Сергій забезпечили роботою себе, вони зобов’язалися створити по два робочих місця. Якщо це вдасться, то грантові кошти не потрібно буде повертати.
За даними Опендатабот, у жовтні українці зареєстрували 21,3 тисячі ФОПів та 3,2 тисячі компаній. І це попри постійні обстріли мирних українських міст.
Судячи з усього, в Україні не тільки козацькому роду нема переводу, а й підприємницькому роду нічого не загрожує, як би не намагався ворог перетворити нашу країну на пустку. Це ще одна причина, чому ми приречені на перемогу.
Наразі держава розробляє додаткові механізми вирішення проблеми безробіття. Так, заплановано компенсації для роботодавців за працевлаштування певних категорій громадян: молоді, внутрішньо переміщених осіб, людей передпенсійного віку та ін.
На мою думку, таких ініціатив має бути якомога більше, інакше ця проблема залишатиметься в нашому порядку денному ще багато років.