Будет дорого

Ситуація погіршується в щоденному режимі. Енергетика крок за кроком наближається до найскладнішого – за словами урядовців всіх рівнів – опалювального сезону в історії. Та замість покращення рівня готовності українська енергетика кожного дня демонструє погіршення.

Найближчими днями майже напевне станеться вкрай неприємна для України подія. Експорт електроенергії, який наразі після агропродукції є другим джерелом валютних доходів країни під час війни, буде зупинено.

В іншому випадку потрібно буде визнати, що ще до початку опалювального сезону ми швидко рухаємось до порожніх складів вугілля. За останній тиждень спалили 6% загального обсягу вугілля на складах – більше 105 тис тонн "в мінус".

Не складно порахувати, що такими темпами ми залишимось без вугілля в розпал опалювального сезону. А це лише осінь. Плюсові температури. Коли розпочнеться період "нижче нуля" за вікном, споживання вугілля продовжить зростати. За умови холодів – зросте вдвічі.

Причин багато. Звісно, захоплення московітами та вимушена зупинка Запорізької атомної електростанції одна з них. Але! Останні тижні з дев’яти блоків, що залишились в оперуванні "Енергоатом", щонайменше один блок стоїть і ще один працює максимум на 50% потужності (щодо цього блоку – окрема епічна історія яку колись опишуть, сподіваюсь, слідчі відповідних органів).

На практиці це означає, що більше ніж гігават потужності в енергосистемі доводиться компенсувати за рахунок спалювання вугілля. 12-15 тис тонн вугілля витрачається щоденно, бо "Енергоатом" вчасно не підготував блоки до опалювального сезону. Якби цього не було, проблеми вугілля зараз не існувало б в принципі.

Та це ще далеко не всі проблеми. Готовність державних генеруючих потужностей компанії "Центренерго" викликає у більшості енергетиків сумну посмішку. Загальний поганий стан вугільної генерації – через вік та спрацьованість – не новина в Україні. Але "Центренерго" зараз – далеко поза межами добра і зла.

Здатність станцій компанії пропрацювати сезон викликає дуже серйозні побоювання. "Вся надія на ДТЕК" – який такою надією зазвичай радісно користується – і отримує додаткові "цукерки". Не знаю, може війна і загальна криза щось змінять у підході керівництва компанії до стилю ведення бізнесу – але події останнього часу не дають підстав для такого оптимізму.

Між тим, Європа зараз як ніколи відкрита до українського вугілля та української електрики. Відомо про звернення керівництва країн-сусідів – які по-справжньому і потужно підтримують Україну під час війни – із проханням про постачання вугілля та електрики. Бо і те, і інше в Європі зараз дуже дорого коштує і в дефіциті.

Російське вугілля під санкціями. З ринку Євросоюзу пішло 25 млн тонн. Ринок вугілля – а вугілля коштує зараз понад 300 дол за тону – пустий. Тим часом, наші державні шахти якось геть зовсім не збільшують видобуток.

Та де там збільшують. У квітні 2021 року ДТЕК повернув державі одну з орендованих шахт. Уряд навіть виплатив компанії компенсацію в 400 млн грн за обладнання, яке в тій шахті працює. На момент передачі шахта видобувала трохи більше ніж мільйон тонн на рік.

Та от десь місяць тому в руки потрапила свіжа статистика. Наразі потужність добичі цієї шахти складає…180 тисяч тонн в річному вимірі. Ефективність державного менеджменту вражає. Зараз би видобувати та продавати (або спалювати і експортувати у вигляді електрики) вугілля, так потрібне ЄС для заміщення російського і вугілля, і газу, але – не склалося. Державне управління шахтами, що ж з ним поробиш.

Все це найближчими днями скоріш за все призведе до припинення експорту електрики. Який займає – ще раз про це нагадаю – друге місце в переліку експортних надходжень до України і принесло 150 млн дол Україні тільки у вересні (за даними заступника міністра економіки Тараса Качки).

А відразу після настання холодів нам доведеться замислитись про імпорт. Який коштує просто космічно – в Євросоюзі електрика продовжує бити рекорди ціни. Вибір – відключати споживачів під час війни чи імпортувати в п’ять-сім разів дорожче, ніж коштує електрика, вироблена в Україні.

Ціна поганого менеджменту генеруючих державних компаній – для кожного з нас. Днями прочитав геніальний, як на мене, вислів журналіста Юрія Ніколова: "Корупція породжує рукодупість". І у випадку з вугіллям, і у випадку з генерацією – правильно на 120%.

***

Особливо неприємно писати все це, коли добре розумієш, як героїчно – без перебільшення – працюють енергетики в розподільчих компаніях та в національних операторах енергетичних мереж – "Укренерго" та "Оператор газотранспортної системи України".

Які проявляють чудеса винахідливості перемикаючи режими і створюючи унікальні конфігурації підключень для того, щоб навіть в найскладніших умовах забезпечити споживачів електрикою та газом.

Як ремонтують і запускають те, що жодному ремонту після попадання снаряду не підлягає. Як на звільнених територіях енергетики ідуть слідом за саперами і підштовхують їх в спину, бо "працювати треба"…