Льготы на ввоз автомобилей отменены. Что будет дальше?
З 1 квітня 2022 року українці могли безкоштовно розмитнювати авто. Але депутати вирішили, що досить такої "щедрості від держави" та 21 червня ухвалили законопроєкт №7418, скасувавши пільги для ввезення автомобілів з-за кордону, які діяли в період війни.
15 червня 2022 року Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкти №7466, №7467 та №7468, якими змінює формулу розрахунку акцизного податку при ввезенні легкових автомобілів. Які ще зміни передбачені цими законопроєктами? Чи дійсно це знизить податки при ввезенні автомобілів?
Що ухвалили депутати і скільки є часу, щоб скористатись пільгами?
Законопроєкт №7418 (вже Закон) скасовує норми прикінцевих та перехідних положень Податкового та Митного кодексів України, які встановлювали звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та ввізним митом за ввезення легкових автомобілів, мотоциклів, а також транспортних засобів для перевезення вантажів, 10 і більше осіб.
Також скасована норма про розмитнення цих видів транспорту за одну годину. Натомість, додали пільгу і скасували пенсійний збір для електроавтомобілів.
Також повернено мито та податок на додану вартість на імпортні товари, які мають бути предметом окремого огляду.
Пільги перестануть діяти з 1 липня 2022 року. З моменту ухвалення Закону залишилося 9 днів на безмитне ввезення автомобілів на митну територію України.
Жодних винятків у Законі не передбачено, перехідних положень теж. Таким чином, пільга вже не буде загальнодоступною.
Чому відмінили?
Перша причина, на нашу думку, – втрати державного бюджету. У пояснювальній записці до законопроєкту №7418 фігурує цифра 13 мільярдів гривень. Тобто стверджується, що якби всі сплачували митні платежі та пільги б не діяли – казна б поповнилась на таку суму.
З цим твердженням важко погодитись з огляду хоча б на той факт, що при правилах, які діяли до скасування пільг навряд чи громадяни ввезли б 119 тисяч автомобілів.
А відповідно і митні платежі були б менші. Тому така сума є нереалістичною, адже велика кількість ввезених авто була зумовлена саме існуванням цих пільг.
Друга причина – ввезення елітних авто і так зване зловживання пільгами. За даними митниці, на запит народного депутата України Альони Шкрум, станом на початок травня з 30 тисяч авто, лише 240 можна віднести до категорії елітних (вартістю понад 1 мільйон гривень).
Таким чином, менше одного відсотка автомобілів підпадали під цю категорію. Тож і ця причина не повинна бути вирішальною. Але так чи інакше – саме ці аргументи стали причиною скасування пільг.
Наслідки для українців
Українці втратили за період війни велику кількість автомобілів. Цифри фігурують різні — від 90 тисяч автомобілів (цифри KSE) до півмільйона автомобілів.
Навіть за умови мінімальної кількості втрат в 90 тисяч – це істотний автопарк, який найближчим часом не відновиться. Кількість зруйнованих та втрачених автомобілів зростає кожного дня.
Введення пільг пожвавлює ринок вживаних автомобілів, що дозволило громадянам відновити власний автопарк. Все це сприяло забезпеченню необхідними автомобілями армії, адже ціна на них знизилась.
Допоки були пільги на автомобілі – вони почали масово ввозитись в Україну і швидко розмитнюватись. На фронті авто довго не живуть, це призводить до постійної необхідності нових автомобілів.
Наявність пільг пожвавила і суміжні галузі – станції технічного обслуговування, заправки. Автомобілі так чи інакше стали мультиплікатором і дозволили працювати прошарку людей, які втратили роботу.
Тепер, на нашу думку, розвиток суміжних галузей та ввезення транспортних засобів буде сповільнено. Навряд чи за такий же період без пільг вдасться завезти таку ж кількість автомобілів.
Громадянам необхідно буде закладати суттєві податки у вартість авто. Що ж до волонтерів, то коментуючи схожі ініціативи, Данило Гетманцев заявив, що для армії проблем не буде, оскільки використовуватимуть механізм гуманітарної допомоги.
Сподіваємось, що так і буде. Однак це додасть бюрократичних процедур на ще не реформованій митниці.
Чи були альтернативи?
Депутати подали аж 4 альтернативних законопроєкти (№№ 7418-1, 7418-2, 7418-3, 7418-4). Коротко зазначимо ключові особливості:
- пропонувалось залишити пільги для учасників бойових дій. Ідея цікава, однак існував ризик нової схеми ввезення авто. Тому її необхідно доопрацювати, встановивши запобіжники.
- народні депутати намагались здійснити прив’язку пільги до вартості авто (називались цифри в 5 і 10 тисяч євро). За умови належного контролю, це було можливо втілити в життя і дозволило поетапно підійти до вирішення загальної проблеми з доступним розмитненням для автомобілів.
- пропонувалось знизити вдвічі ввізне мито (до 5%) і втричі ПДВ (до 7%) для автомобілів. Як і в попередньому пункті, на наш погляд, це дозволило б з одного боку більш плавно перейти до вирішення проблеми в цілому, а з іншого – наповнити бюджет.
Детальніше про всі законопроєкти в нас на сайті. Втім жодна з цих ініціатив не була підтримана, а податкові пільги перестануть існувати з 1 липня 2022 року.
Перспективи доступного розмитнення автомобілів
Перед голосуванням за законопроєкт №7418, Кабінет Міністрів України вніс до Парламенту три законопроєкти, якими пропонується врегулювати розмитнення автомобілів.
Ще до реєстрації законопроєктів у Парламенті, Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив, що відтепер можна буде розмитнювати авто через Дію. Але змін набагато більше. Поговоримо про них.
Нова формула акцизного податку
Ключовою зміною, на наш погляд, є внесення змін до Податкового кодексу України, якими встановлюється акцизний податок для легкових автомобілів. Він обчислюється за формулою:
Ставка = Ставка базова * К
Ставка базова — визначається залежно від кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва транспортного засобу, до року визначення ставки податку в євро за один транспортний засіб та становить від 1,54, якщо 0 років до 0,7, якщо 15+ років. Наприклад, якщо автомобілю 5 років – ставка 0,95.
К – коефіцієнт, що визначається за наступною формулою:
К= Ко х Кт х Кек, де Ко — коефіцієнт об’єму двигуна, що дорівнює об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу, куб. сантиметрів; Кт – коефіцієнт типу двигуна (дизель 1,2, електродвигун – 0,5).
Кек — коефіцієнт ексклюзивності, який застосовується виключно для транспортних засобів, вартістю понад 375 мінімальних заробітних плат (близько 2,5 мільйонів гривень) і становить 2. Для всіх інших транспортних засобів значення показника Кек становить 1.
Одразу варто відзначити, що формула майже не прив’язана до вартості автомобіля (лише при застосуванні коефіцієнту ексклюзивності), а прив’язана до об’єму, типу двигуна і кількості років з року виробництва транспортного засобу.
Податок на додану вартість нараховується за формулою: Ставка х 3,5 х 20%.
Акцизний податок нараховується за формулою: Ставка / 2.
Також встановлюється поетапне зниження базової ставки до 2027 року. Для автомобілів понад 10 років – одразу встановлена ставка 0,7. Однак для автомобілів менше 5 років – поетапне зниження (до прикладу, якщо минув рік після виготовлення транспортного засобу – до 31.12.2022 р. – ставка 1,9, наступний рік – 1,79, до 31.12.2024 р. – 1,67 і так далі).
З урахуванням цього, ввезення старих автомобілів буде вигіднішим за ввезення нових автомобілів (ще й з урахуванням подвоєння ставки за рахунок коефіцієнту ексклюзивності). Тим не менш, відзначимо загальний рух до зниження митних платежів.
Скасування ввізного мита та пенсійного збору
Ще однією особливістю цих законопроєктів стало скасування збору на державне пенсійне страхування при першій реєстрації легкових автомобілів. Це знизить вартість реєстрації, що оцінюється позитивно.
Іншою новелою стало скасування ввізного мита. Крок необхідний і дозволить зменшити на 10% вартість розмитнення, що теж є позитивним.
Змінами до Митного кодексу України створюються передумови для розмитнення транспортних засобів через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Це має зменшити час на розмитнення і стати зручним інструментом для громадян, що також оцінюємо позитивно.
Пільги для електромобілів
Не забули в законопроєктах і про електромобільну галузь. Операції з ввезення електромобілів звільнили від оподаткування податком на додану вартість. Аналогічно вони звільняються і від ввізного мита.
Загалом, в умовах обраного державою шляху на підтримку галузі, ці зміни є логічними і виправданими.
У чому можуть бути проблеми?
- Не визначена доля інших видів автомобілів (крім легкових). Закон встановлює формулу акцизного податку для легкових автомобілів водночас не вказано, який порядок оподаткування ввезення транспортних засобів для перевезення людей, вантажів. Адже це інші категорії автомобілів.
- Сертифікація транспортних засобів є добровільною, а державна реєстрація здійснюється без огляду транспортного засобу з боку МВС. За бажанням особи, всі ці процедури може бути проведено.
Загалом, ідея може бути підтримана, водночас варто звернути увагу на те, що від належної сертифікації і огляду може залежати подальша безпечна експлуатація автомобіля, а також безпечність перебування його на дорозі.
В обох цих процедурах могла бути задіяна корупційна складова, але чи не краще спробувати знайти пошук її ліквідації аніж відміна процедур як таких.
Рекомендуємо розглянути це положення з урахуванням думок всіх суб’єктів (автомобілістів, державних органів та профільних асоціацій).
На додаток до цього, зазначимо, що Федерація роботодавці автомобільної галузі не підтримує законопроєкт, зазначаючи, що він буде в черговий раз стимулювати ввезення в Україну легкових автомобілів, що були у користуванні, яким десять і більше років з моменту випуску.
Висновок
Проблема доступного розмитнення автомобілів потребує комплексного вирішення. Чим швидше держава віднайде оптимальний механізм – тим швидше громадяни зможуть відновити свій автопарк, а також ефективно забезпечувати необхідними автомобілями ЗСУ.
Законопроєкти потребують врахування позицій всіх зацікавлених сторін при прийнятті рішення. Необхідно їх доопрацювати і таки закрити проблему з розмитненням автомобілів в Україні.