Цифровое будущее Украины после победы

Україна останні два роки активно цифровізувалась. І в деяких напрямках випереджала світові високотехнологічні держави. 

Було зроблено чимало, що значною мірою сьогодні дозволяє країні вести успішну боротьбу у цифровому просторі та інформаційному фронті. 

Незважаючи на війну, ми розвиваємо старі та розробляємо нові проєкти і точно знаємо, що у країни — велике цифрове майбутнє. Яким саме ми його бачимо та що для його наближення робимо, нижче.

Для чого потрібен цифровий план розвитку?

Попри війну, боротьбу на інформаційному фронті та у кіберпросторі, ми активно працюємо над розробкою плану щодо цифрового розвитку України в післявоєнний період. 

Чому це сьогодні важливо? Країні буде необхідно відновлювати економіку, відбудовувати промисловість, а на це потрібно роки. 

Натомість сектор ІТ навіть у воєнний час продемонстрував свою стійкість до стресових ситуацій. Галузь продовжує виконувати контракти, експортувати свої послуги, забезпечувати валютні надходження і підтримувати економіку. 

До прикладу, за даними НБУ, у І кварталі 2022 року ІТ-індустрія забезпечила рекордні за всі роки існування квартальні $2 млрд експорту. Їй вдалось зберегти 95% контрактів. 

Сьогоднішні показники в ІТ набагато кращі, ніж у інших галузях, що значною мірою пов’язано з її мобільністю, гручкістю та здатністю працювати дистанційно. 

Таким чином, поки країна буде відбудовуватись, ІТ-галузь зможе значною мірою забезпечувати її економічну стійкість. Але для цього нам потрібно мати конкретний план, як підтримати індустрію, що їй необхідно для розвитку. 

Тут йдеться не лише про економічні важелі, а й про стимули для інвестицій, розвитку освіти та інше.

Нагадаю, що сьогодні держава попри воєнний стан продовжує підтримувати ІТ-галузь. Так, діє спеціальний правовий та податковий простір Дія.City з низькими податками, нормами англійського права та новою гнучкою формою співпраці спеціалістів та компанії — гіг-контрактами. 

Попри те, що Дія.City стартував лише на початку лютого цього року, його резидентами уже стали понад 250 компаній. І заявки продовжують надходити. 

Водночас ми хочемо розширити підтримку галузі після війни. І над цим активно працюємо.

Про стратегію розвитку

Своє бачення цифрового майбутнього України ми нещодавно презентували на першому в історії України International Diia Summit у Давосі. 

Загалом Україна була в центрі уваги Давоського форуму. Росію вперше за десятиліття не допустили до участі у заході. Натомість в приміщенні традиційного Російського дому в Давосі на час саміту відкрили Російський будинок воєнних злочинів.

Багато уваги на Всесвітньому економічному форумі було приділено війні в Україні та глобальним наслідкам російського вторгнення. Однак також говорили про майбутнє відновлення країни. І звичайно, воно неможливе без цифрової економіки. 

Наша основна мета була, є і буде — зробити Україну найрозвиненішою та найуспішнішою цифровою державою. 

Як і до війни у нас залишились плани трансформувати на 100% державні послуги у онлайн-сферу, забезпечити 95% населення високоякісним інтернетом, навчити українців цифрових навичкок і збільшити частку ІТ у ВВП. 

Для цього Мінцифра буде і надалі розширювати можливості застосунку Дія, підтримувати Дія.Сity, реформувати ІТ-освіту, розвивати стартап-екосистему.

Стратегія розвитку ІТ-галузі у післявоєнний час наразі активно розробляється разом з індустрією. Важливо максимально враховувати усі потреби галузі. 

Загалом наша стратегія базується на підтримці продуктового напрямку. Аутсорс останні десятиріччя був основою ІТ-ринку України. Він завжди підтримувався і буде підтримуватись державою. 

Водночас, потенціал України у виробництві високотехнологічного продукту величезний. Це не лише додаткові робочі місця, а й виробництво з доданою вартістю, яке може значно збільшити доходи бюджету. 

Для реалізації цього потенціалу будуть задіяні не лише механізми підтримки продуктового бізнесу, залучення інвестицій, але стимулюватиметься розвиток освіти для підготовки відповідних фахівців. 

Держава надалі буде сприяти розвитку аутсорсингових компаній, що стали драйвером розвитку ІТ-України. 

Ми також маємо ще одну ключову мету — стати лидерами у Європі за кількістю стартапів на 1 млн населення. Для початку ​​— увійти в першу десятку. Україна — це дійсно країна талантів. 

І важливо дати їм можливість реалізувати себе на Батьківщині. Сьогодні в Україні на 1 млн населення приходиться 75 стартапів. Для порівняння, у Ізраїлі — 975, у Естонії — 865, у Ірландії — 665, у Данії — 573, у Фінляндії — 525. 

Насправді у нас є все, щоб мати показники вищі, ніж у будь-якій з цих країн. Тож ми працювали, а зараз ще активніше працюватимемо над розвитком нашої стартап-екосистеми. Ми вже маємо чітку візію цього розвитку і незламну віру у наш успіх.