Налоговый закон о Дия City принят. Что дальше?

Верховна Рада ухвалила Закон №5376 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". 

За документ, який визначає податкові умови спеціального правового режиму Дія City, проголосувало 285 народних депутатів.

Закон прийнятий у редакції, яка була погоджена з індустрією та відповідає суті концепції Дія City, — створити комфортні та вигідні умови для розвитку ІТ-галузі. 

Під час підготовки документу до другого читання були спроби внести зміни, що спотворили б саму ідею спецрежиму. 

Нам вдалось відстояти спільну із галуззю позицію, і сьогодні ми маємо закон, який запроваджує одні з найкращих у Європі податкових умов. 

Незмінними залишились принципові норми — ставки оподаткування, тривалість перехідного періоду та стабільність умов спецрежиму протягом 25 років. 

Змін зазнали лише деякі некритичні пункти. Зупинюсь детальніше на основних нормах прийнятого закону.

Що зміниться в корпоративному оподаткуванні?

У сфері корпоративного оподаткування ми зробили важливий інноваційний крок — буде запроваджена нова для України податкова модель — податок на виведений капітал (ПнВК). Він являє собою відстрочку сплати податку до моменту виводу коштів з обороту компанії. 

Така модель оподаткування практикується в ряді країн як ефективний стимул для залучення інвестицій в розвиток бізнесу, в тому числі реінвестування. 

Для резидентів Дія City податок на виведений капітал запроваджується як опція. Компанії зможуть обирати між ПнВК у розмірі 9% та податком на прибуток (18%). 

Податок на виведений капітал — ефективний та привабливий інструмент насамперед для стартапів, які можуть роками інвестувати у свій розвиток. 

Крім цього, він також може бути цікавим для продуктових компаній, яким важливо реінвестувати прибуток для подальшого розвитку продукту, що має високу додану вартість. 

Аутсорсингові компанії з невеликою маржинальністю, швидше за все, залишатимуться на моделі сплати податку на прибуток. Проте кожна компанія буде самостійно обирати, яка економічна модель їй вигідна, на основі власних розрахунків.

Закон дозволяє резидентам, які є платниками ПнВК, змінювати модель оподаткування один раз протягом календарного року. Для цього компанії слід звернутись із відповідною заявою до Державної податкової служби. 

Резидент Дія City, який є платником податку на прибуток і хоче перейти на ПнВК, повинен подати відповідну заяву не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. 

Варто зазначити, що ПнВК не єдиний механізм, який задіяний у Дія City для стимулювання реінвестицій в українські ІТ-активи. 

Так, від оподаткування будуть звільнені доходи фізосіб, нараховані компанією-резидентом як дивіденди, за умови їх виплати не частіше одного разу на 2 роки. 

Також діятиме податкова знижка з ПДФО для фізосіб, які придбали частку в компанії-стартапі, що є резидентом Дія City. Тобто, із загального оподатковуваного доходу віднімається сума покупки. Усі ці інструменти направлені на те, щоб кошти не виводились з бізнесу, а працювали на його розвиток.

Яким буде оподаткування для IT-фахівців? 

Одразу зазначу, що оподаткування ФОП, які співпрацюватимуть з резидентами Дія City, жодним чином змінюватись не буде. Податкові ініціативи стосуватимуться доходів працівників та гіг-спеціалістів компаній-резидентів. 

Зокрема, для них діятимуть такі ставки: ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5% (від зарплати працівника чи винагороди гіг-працівника). 

Адмініструванням доходів співробітників та гіг-контрактів будуть займатись компанії. Якщо порівняти з ФОП-моделлю, то рівень податкового навантаження у Дія City відрізнятиметься лише на 1,5% військового збору. 

Різниця невелика. Натомість бізнес не лише отримає можливість виконати свій громадянський обов’язок, а й будувати прозору корпоративну структуру.

У законі також встановлена норма, яка регламентує: якщо спеціаліст отримує понад 240 тис. євро на рік, то весь дохід вище цього ліміту оподатковуватиметься 18% ПДФО. 

Суму, яка перевищує цей показник, він повинен внести до річної декларації про доходи і самостійно сплатити податок. Ця норма стосуватиметься невеликої кількості спеціалістів, в основному зі складу топменеджменту. 

Резиденти Дія City також зможуть робити неоподатковувані відрахування у межах 30% від суми нарахованої оплати спеціаліста на його недержавне пенсійне забезпечення і добровільне медичне страхування. 

Податкові ставки Дія City будуть поширюватись на всіх працівників та гіг-спеціалістів, що працюють в компаніях та стартапах-резидентах Дія City, а не тільки розробників. 

Спецрежим охопить такі технологічні сфери, як: AgroTech, Fintech та Blockchain, АІ та технології хмарних обчислень, медичні нейромережі та біотехнології, IoT, Publishing та торговельні майданчики, авіаційні та космічні технології, безпілотники, реклама, маркетинг і просування, анімація, графіка та аудіо, кіберспорт та аутсорсинг бізнес-процесів.

Про перехідний період

Аби компанії-резиденти змогли поступово адаптуватись до нової економічної моделі, закон встановлює трирічний перехідний період. 

Попри те, що деякі народні депутати пропонували скоротити цей термін, його вдалося зберегти на рівні, який пропонувала індустрія. ІТ-компанії порахували, що за три роки навіть великий бізнес зможе комфортно перейти на нові умови. 

Таким чином, до 2024 року не буде жодних обмежень на співпрацю ІТ-компаній з ФОП. З 2024 року витрати резидентів на платників єдиного податку (включно з ФОП 3 групи) не повинні перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%. 

Водночас компанії, що сплачуватимуть податок на прибуток і чий річний дохід не перевищує 40 млн грн, зможуть працювати з ФОП без жодних обмежень на весь час резидентства у Дія City.

Суми понад ліміт для платників ПнВК будуть оподатковуватись 9%-им податком на виведений капітал. Платники податку на прибуток, які перевищуватимуть дозволені 20%, повинні будуть включати до фінансового результату понаднормові витрати на ФОП. 

Загалом індустрія отримає стабільні умови, які діятимуть як мінімум протягом 25 років. Це дозволить компаніям будувати довгострокові плани. Важливо, що вся законодавча база спецрежиму формувалась в синергії з галуззю. 

Тому вже сьогодні багато компаній висловили свою підтримку Дія City та бажання стати його резидентом. 

Сьогодні ми вийшли на фінішну пряму у запровадженні особливих стимулів для розвитку українського ІТ. Сприятливе податкове середовище та дієві механізми підвищення інвестиційної привабливості українських ІТ-компаній дозволять країні вийти на новий високотехнологічний рівень та успішно конкурувати на світовому хай-тек ринку. 

Чіткі та зрозумілі правила гри, комплекс податкових стимулів, залучення інвестицій дозволять Україні створювати власні IT-продукти світового масштабу.

Наразі наша команда активно працює над розробкою необхідної підзаконної бази. Сьогодні є всі підстави стверджувати, що на початку нового року Дія City почне приймати своїх перших резидентів.