Почему в отдельные страны крупный бизнес слетается, как пчелы на цветник

Задовго до того, як пандемічна завіса опустилася над Європою, мені пощастило побувати в Ірландії – острівній країні на самісінькому заході Європи. 

Ми з родиною намагалися знайти щось не схоже на узвичаєні all-inclusive середземноморського узбережжя чи Єгипту.

Наскільки ж було моє здивування, коли буквально дорогою з аеропорту обабіч автошляху почали траплятися неонові вивіски бек-офісів Google, Apple, Facebook, AbbVie, PayPal, Microsoft, eBay, Intel, Pfizer, Boston Scientific, Johnson & Johnson та ще десятків компаній, які в сучасній економіці створюють найбільшу додану вартість та мають найвищий рівень ринкової капіталізації.

І це начебто в країні, яку переважно знають завдяки багатовіковим броварським традиціям, вовнярству, волинкам та чоловічим спідницям (так, ірландський традиційний одяг також включає "кілт", який здебільшого поширений у Шотландії). 

Все так і є – пиво смачне й оригінальне в кожному пабі, картаті спідниці зі стильними гольфами розкішні. А от вовна вже не має й відсотка у ВВП Ірландії. 

Значно більший акцент у національній економіці робиться на виробництві комплектуючих для авіаційної та космічної промисловості (7-8% ВВП), цифрових технологіях та фармації (близько 18% ВВП кожна).

Часи, коли країна була аграрним придатком Об’єднаного королівства — до 1919 року, коли ірландські села косив голод, не менш драматичний, ніж у ті самі роки в Україні, безповоротно канули в Лету. 

Останні два десятиліття Ірландія успішно розвиває економіку на базі технологій майбутнього, за що отримала епітет "кельтського тигра" (за аналогією з економікою "азійських тигрів"). 

Понад 800 ірландських компаній лише в галузі сервісного та продуктового ІТ генерують сьогодні близько 7,2 млрд доларів США на рік. Вже майже десятиліття Ірландія є одним із найбільших експортерів ПО у світі. Галузь надає понад 10% всього експортних доходів країни. І це здебільшого саме іноземні компанії — близько 80% юросіб.

Загалом на сектори ірландської економіки, де домінують нерезиденти, припадає 53% ВВП країни — приблизно 186 млрд євро. Сумарні доходи 10 найбільших глобальних компаній в Ірландії сягають 289 млрд євро. 

Для порівняння, в Україні, яка також має чималий експортний потенціал у цій галузі, за даними Держстату, ринок ІТ становив у 2020 році 2,2 млрд доларів США – це у 3,5 раза менше, ніж в Ірландії — країні, з населенням меншим, ніж у Києві разом із сателітами. 

Звісно, ІТ-бренди не мігрують з України сьогодні, як із сусідньої Білорусі, але поки що "Меккою" для сервісних компаній Україна також не стає. І тут є пожива для роздумів.

Але повернуся до острова економічної свободи, де саме транснаціональні корпорації виконують роль дійної корови для наповнення бюджету. На їхні активи припадає понад 90% національного експорту, що, власне, й забезпечує конкурентоспроможність економіки та високий рівень соціальних стандартів.

І перше, що притягує світові технологічні гіганти в Ірландію, окрім якісної інфраструктури та високого рівня верховенства права, це ефективність та гнучкість системи корпоративного оподаткування. 

Ірландія стабільно посідає 4 місце в глобальному рейтингу Doing Business за легкістю сплати податків. 

Тут чи не найнижча у ЄС ставка корпоративного податку на прибуток з бізнесу — 12,5%. А також вельми гнучка політика щодо компаній, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю. 

Приміром, компанії, що реалізують науково-дослідні та конструкторсько-експериментальні проєкти, отримують від держави 25% податковий кредит. 

Це особливо приваблива опція для фармацевтичної та аерокосмічної галузей. Адже саме там більшу частку виробничого процесу становить розробка технологій, яка часто не спроможна дати комерційний ефект у близькій перспективі.

При цьому ефективні податкові відрахування можуть становити до 37,5%. Тоді як за ставкою 12,5% обкладаються лише 20% податку на прибуток, а 80% підлягає компенсації у разі капітальних витрат на придбання відповідних активів інтелектуальної власності та технологічних патентів. 

Водночас соціальні виплати з бюджету в Ірландії є одними з найбільших в ЄС, поступаючись лише Данії та Швейцарії. Це ж стосується й ірландської пенсії, що становить 230-245 євро на тиждень. Чом би ні, якщо рівень податкових зборів у країні це дозволяє.

Стрибок Ірландії з економіки постколоніального штибу у "кельтські тигри" є для України напрочуд цікавим — саме в розрізі ефективного корпоративного оподаткування та створення конкурентних умов для припливу в країну високотехнологічних активів.

"Країна тюльпанів" і транснаціональних гігантів

Мої спогади про відвідання Нідерландів не настільки свіжі, як Ірландії. Але букет глобальних компаній, які на сьогодні процвітають у цій країні тюльпанів, є ще більш вражаючим.

Shell, Philips, Heineken, Unilever, KLM, ING, Tom Tom and BAAN, Nike, Cisco Systems, IKEA, Adidas, Booking.com, Tesla Motors, Panasonic Europe, Netflix, Commonwealth Bank of Australia, KPMG. І це ще не кінець переліку. Нерезиденти генерують 30% ВВП Нідерландів — понад 190 млрд євро. 

При цьому Нідерланди загалом не є країною з порівняно дешевими податками. Ставка корпоративного податку на прибуток бізнесу становить 25%, що є високим рівнем для ЄС (в Україні цей показник дорівнює 18%). 

Утім, бізнес у Нідерландах користується широким спектром податкових компенсацій, аж до впровадження нульової ставки, яка застосовується до інвестиційних фондів. І фонди у "країні тюльпанів" ростуть неначе гриби.

Як і в Ірландії, у Нідерландах діють особливі умови щодо права інтелектуальної власності та прибутків, зокрема роялті, отриманого від самостійно розробленого нематеріального активу, як-от патенти, технологічні ноу-хау, продукти креативної індустрії. 

Таким чином, якщо 30% прибутку бізнесу надходить від власного патенту, компанія може користуватися пільговою ставкою оподаткування — лише 9%.

При цьому до оподаткування дивідендів у Нідерландах взагалі застосовується нульова ставка, і це є однією з ключових складових інвестиційного буму в країні. 

Так, оподаткуванню не підлягають компаній, що виконали умови дотримання правил протидії зловживанню. І це може бути застосовано не лише до резидентів ЄС або Європейської економічної зони — тут все логічно, а й щодо компаній з країн, із якими Нідерланди мають двосторонню угоду. 

Однією з країн-суб'єктів такої угоди є Україна. Таким чином, якщо дивіденди від компанії з території Нідерландів сплачуються українським юрособам, які володіють менш ніж 20% капіталу компанії, то оподаткування в Україні відбувається за мінімальною 5% ставкою. 

У всіх інших випадках — 15%. І всі ці податки залишаються в Україні завдяки нещодавно ратифікованій Конвенції між Україною і Королівством Нідерланди.

"Мекка" фінансових активів

Про цю країну багато говорити годі – це давня гавань для безпечного розміщення фінансових активів, а також інвестиційних фондів та фармацевтичних гігантів. 

Досить згадати лише таких глобальних гравців, як Glencore International, Nestlé, Novartis, Zurich Insurance Group, Roche Group та Credit Suisse. Країна посідає друге місце у світі за легкістю сплати податків за версією Doing Business. 

Корпоративні податки складаються тут із декількох рівнів – федерального та місцевого. Федеральна ставка становить 8,5%. 

Ставки кантонів відрізняються, коливаючись від 12% до 21,6%. Швейцарія тривалий час була популярною для реєстрації великого бізнесу, оскільки кантони мали право на спеціальні податкові режими та широко застосовували пільгові умови. 

З 2020 року ці режими скасовано, але глобальні гравці продовжують розвивати тут свої потужності, генеруючи 36% ВВП федерації. Це замалим 223 млрд євро. Понад третини цього прибутку припадає на нерезидентів – 86 млрд євро. 

При цьому ефективна ставка для корпоративного бізнесу не перевищує 15%, враховуючи систему мотивації для розробників продуктів інтелектуальної власності та технологічних патентів. 

Так само як і в Нідерландах, дивіденди, що виплачуються компаніям-нерезидентам із території ЄС, повністю звільнені від оподаткування. Принаймні, поки що.

"Український офшор"

Торік набрав чинності закон №466 щодо застосування правила контрольованих іноземних компаній в Україні. Ця норма забезпечує фактичне звільнення від сплати податку на нерозподілений прибуток. 

Зокрема, звільняє від оподаткування доходи фізичних осіб, отриманих внаслідок ліквідації іноземної компанії до кінця 2021 року включно. Раніше дохід фізичної особи в такому разі підлягав оподаткуванню за ставкою 19,5%.

Але головна перевага тут ще і в тому, що, якщо власник декларує таку іноземну компанію в Україні як податкового резидента, то вона також матиме право на нульовий податок з нерозподіленого прибутку в Україні та позбавляється обов'язку надавати спеціальну звітність. Це фактично перетворює таку компанію на своєрідний "український офшор".

Замість резюме

Попри те, що за останні пару років було зроблено чимало для того, щоб капітали власникам іноземних компаній дедалі вигідніше було залишати в Україні, ніж вивести в материнську юрисдикцію, Ахіллесовою п’ятою все ще залишається певна інертність та негнучкість українських адміністративних практик. 

І головна проблема не так у високих корпоративних податках — 18% податку на прибуток та доходи фізичних осіб; 1,5% військового збору; 22% соціального внеску, як у недостатньо розвинених в Україні механізмах створення пільгових податкових умов для компаній зі складною технологічною та інтелектуальною базою.

Іншою мовою, низькі корпоративні податки — необхідна, але явно недостатня опція. Набагато важливішим є правова та адміністративна захищеність бізнесу. І в цьому, зокрема, Ірландія, Швейцарія та Нідерланди досягли значного успіху. Тут, як-то кажуть англійці, у нас є big area for improvement…