Почему парламент должен поддержать законопроект о "приватизационной" реформе

З радянських часів в Україні функціонують понад 3 600 державних підприємств. Ними "завідують" 96 органів публічної влади.

Західні демократії давно відійшли від ідеї, що держава може ефективно керувати підприємствами, тому там майже все передане в приватні руки.

Генерування збитків є звичайною справою для державних підприємств, і це все гроші платників податків. За даними СБУ, у 2019 році ці підприємства принесли 170 млрд грн збитків, що приблизно дорівнювало 16% державного бюджету.

Наш підхід доволі простий: треба приватизувати все, що може бути приватизовано за адекватні кошти. За державою залишаються лише стратегічні підприємства. Непродуктивні державні активи мають стати джерелом податкових надходжень. Для цього їх варто передати в приватні руки.

Жоден інвестор не купить підприємство, щоб знизити його ефективність чи дати змогу менеджменту "підживитися" корупційними методами. Для позитивних зрушень цього тижня варто ухвалити законопроєкт №4572, ініційований 44 депутатами, підтриманий Нацрадою реформ і більш ніж 20 асоціаціями.

Він вносить зміни до багатьох законодавчих актів. Новаціями мають стати удосконалення процесу приватизації та оренди держмайна для залучення інвестицій, підвищення прозорості процесів і знищення бюрократичних перепон.

Документ встановлює критерії передавання майна на приватизацію, спрощує процедуру, вводить механізми захисту від штучного уповільнення процесу. Також пропонується реформувати ФДМ для зменшення корупційних ризиків.

Додатково запроваджуються механізми дієвого контролю за ефективністю використання держмайна через запровадження адміністративної відповідальності. Приватизація великих об'єктів має відбуватися на прозорих онлайн-аукціонах, як це відбувається з об'єктами малої приватизації.

Потенційні інвестори будуть захищені "англійським правом" за договором купівлі-продажу, проте з урахуванням українського законодавства. Державні компанії нарешті зможуть виходити на IPO (initial public offering – перший публічний продаж акцій чи інших цінних паперів для залучення капіталу).

Частка коштів від приватизації надходитиме до спецфонду для підготовки об'єктів приватизації, що дозволить забезпечити безперебійний процес. 10% коштів від малої приватизації залишатимуться в місцевих бюджетах. Це лише частина позитивних аспектів проєкту, який депутати розглянуть цього тижня.

Ухвалення документа дозволить знищити останні перепони на шляху залучення інвестицій через приватизацію. ФДМ уже довів, що від цього процесу можна отримувати релевантні кошти. Так, за перше півріччя держбюджет отримав від приватизації 4 млрд грн, що в десятки разів більше, ніж у 2018 році.

Тут існує і політична складова. Команда Петра Порошенка була менше орієнтована на передавання державного майна в приватні руки.[BANNER1]

Цікаво, що фонд заявить про план підвищити надходження до 12 млрд грн за 2021 рік. Фантастичний сценарій, який варто оцінити на початку 2022 року.

Економічний ефект від ухвалення законопроєкту прогнозують на рівні 100-120 млрд грн прямих надходжень до державного і місцевого бюджетів. ВВП має зрости на 200 млрд грн через залучення інвестицій і розвиток проданих об'єктів.

Держава неефективно управляє своїм майном. Проведений аудит виявив тисячі непрофільних об'єктів, які потрібно передати на приватизацію. Одна з наступних моїх колонок буде присвячена саме цій проблематиці.

Ми проаналізуємо непрофільні активи (готелі, бази відпочинку) і зазначимо, скільки держава втрачає від їх функціонування. З такого неефективного управління деякі "бенефіціари" отримують частину корупційного пирога, тому все, що можна приватизувати, слід передати в приватні руки.

Інтереси інвесторів максимально захищені, а сам процес приватизації спрощений до максимуму, адже підготовка 700 внутрішніх документів для кожного процесу є надто трудомісткою процедурою.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання"