Нужны ли государству 78 спиртзаводов?
Другий рік поспіль Фонд держмайна докладає зусиль для приватизації спиртових заводів, які дісталися Україні разом з радянською спадщиною.
Загалом їх 78. Із них 37 заводів належить концерну "Укрспирт", держпідприємству "Укрспирт" – 41 завод. Для пересічного читача дивно, що існує дві структури з однаковою назвою.
Між тим, балансоутримувачем є держпідприємство, а органом управління галузі – Міністерство економічного розвитку і торгівлі.
Зрозуміло, що така кількість спиртзаводів не просто покриває всі потреби українців. Тому і розпочато масову приватизацію вищезгаданих об’єктів.
Після завершення передачі у приватні руки буде знищена монополія держави на виробництво спирту (таких країн лише дві — Україна та Білорусь) і дозволено експорт в інші країни.
Мова йде не тільки про спирт, але й про "бурду" (сухі залишки від зерна після виробництва спирту).
Станом на сьогодні реально працюють 15 заводів. Ще приблизно стільки ж повністю знищено, але інфраструктурно ще можуть функціонувати комунікації (тепло-, водопостачання, електроенергія тощо).
На базі "розбазарених" спиртзаводів можна легко організувати інше виробництво. Окрім цього, запустити після приватизації можуть ще приблизно 60 об'єктів.
Тепер поясню різницю між двома структурами з однаковою назвою — концерном і державним підприємством.
ДП "Укрспирт" — одне державне підприємство, куди все майно, — 41 завод, "залили" урядовим рішенням. Концерн "Укрспирт" — це 37 окремих державних підприємств, кожне з яких має спиртзавод.
Першочергово йшла мова про приватизацію близько 40 спиртзаводів. На кінець червня 2021 року продано 25 непрацюючих заводи і отримано 1,5 млрд гривень в бюджет.
При цьому, основні групи потенційних покупців: виробники алкогольних виробів, виробники біоетанолу, фармацевтичні компанії, хімічні виробництва, агрохолдинги, а також "чисті інвестори" (непрофільний бізнес).
Причини приватизації спиртової галузі
Беззаперечним є той факт, що у більшості населення відповідна галузь економіки — виробництво спирту — асоціюється з корупцією, зловживаннями, "лівим" спиртом, тотальною неефективністю в управлінні. Монополія держави на виробництво спирту є причиною більшості таких асоціацій.
Наприклад, експерти стверджують, що така монополія призвела чотириразового скорочення легального виробництва харчового спирту. У цей же час, частка тіньового обороту спирту зросла з 10% від загального споживання у 2007 році до 55% у 2019 році.
Також вони зауважують, що через високу собівартість виробництва, українські спирти типово програють конкуренцію європейським.
Вартість виробництва українського етилового спирту в 1,5 рази вища, ніж в країнах Євросоюзу. Як наслідок, втрати державного бюджету щорічно сягають від 8 до 10 млрд гривень.
Загалом, не дивним є той факт, що з 2016 по 2019 роки на ДП "Укрспирт" змінилися 5 очільників. Кадрові ротації виглядали як зміна "бенефіціарів", а не намагання реанімувати цю галузь економіки.
Нагадаю, одного з керівників "Укрспирту" Михайла Лабутіна просто фізично викрали. Та й загалом, статус "смотрящего" за галуззю є типовим випадком для спиртової галузі ще з часів Януковича.
У 2019 році було ухвалено зміни до Закону "Про державне регулювання виробництва і поширення спирту".
Лібералізація галузі стала реальністю, а приватизація – найкращим виходом із ситуації. Єдине глобальне обмеження стосувалось обмеження імпорту спирту до 2024 року.
Приватизація спиртової галузі: сьогодення і що далі?
Наразі силами Фонду держмайна відбувається перший етап демонополізації галузі. Через електронну систему Prozorro.Продажі приватизуються непрацюючі спиртзаводи.
На сьогодні до приватних рук передано 25 заводів. Серед останніх можна виділити Караванський спиртзавод у Харківській області, за який держава отримала 101 млн гривень.
У Фонді держмайна зауважують, що стартова ціна зросла в 4,4 рази. Тому можна сміливо говорити про високий інтерес інвесторів до спиртзаводів.
Надалі планується розпродати ще 37 заводів ДП "Укрспирт". За попередніми оцінками, Фонд держмайна хоче отримати ще понад 3 млрд гривень.
Приватизація спиртової галузі – це не одноразова "акція" для наповнення бюджету. За умови відповідних інвестиції у спиртзаводи, держава отримає нові робочі місця і великі надходження від податків, сплачених приватними власниками.
Профільне виробництво створить ринкові умови. Держава втратить беззмістовну монополію і багаторазово окупить нинішній status quo.
Спирт — багато в чому унікальна продукція, що потрібна як виробникам алкогольної продукції, так і біоетанольщикам, "хімікам", фармацевтичним компаніям тощо. Тим більше, якщо не забувати, що імпорт спирту закрили до 2024 року.
Щодо експорту, то наша продукція викликає інтерес на ринках Центральної та Східної Європи, а також Середньої Азії. За умови входження іноземних інвесторів, продукцію намагатимуться робити максимально якісною, щоб насичення українськими спиртами інших країн відбувалось більш інтенсивно.
Приватизація спиртової галузі є одним з наріжним каменів прозорості роботи Фонду держмайна. Станом на сьогодні чиновники йдуть по запланованій "дорожній карті".
Головне, щоб народні депутати не придумали нових причин, чому треба зупинити лібералізацію галузі і створення повноцінного "капіталістичного" ринку виробництва спирту.
Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання".